Рішення № 140864371, 22.10.2026, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/1147/26

Номер провадження №2/351/1263/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року м.Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі

головуючого судді Мартинюка В.І.,

за участю секретаря судового засідання Григоращук В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позицій учасників справи.

До суду 20.07.2026 надійшла позовна заява від ТОВ « Українські Фінансові Операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування поданого позову ТОВ « Українські Фінансові Операції» зазначено про те, що 26.07.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 4841959 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який підписаний електронним підписом відповідача з використанням одноразового ідентифікатора.

Сторони погодили, що Товариство зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Тіло кредиту складає: 9000,00 грн. Строк кредиту 360 днів з 26.07.2024 по 21.07.2025.

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем виконало та надало йому кредит в сумі 9 000,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану Банком АТ КБ «ПриватБанк».

31 березня 2025 року було укладено договір № 31-1/03/2025, відповідно до якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило на користь ТОВ «Українські Фінансові Операції» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4841959.

Отже, ТОВ «Українські Фінансові Операції» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 4841959.

Відповідач має заборгованість перед Позивачем за Договором № 4841959 від 26.07.2024 загальною сумою 57735,00 грн, яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 9000,00 грн, процентів, нарахованих первісним кредитором 33 615,00 грн, 15 120,00 грн відсотків, нарахованих ТОВ «Українські Фінансові Операції»

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь 57 735,00 грн заборгованості, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Представник позивача ТОВ «Українські Фінансові Операції» у судове засідання не з`явився, у прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 24 липня2026позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, з витребуванням доказів по справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Формування та зберігання судової справи вирішено проводити в змішаній (паперовій та електронній) формі.

Інші заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, процесуальні дії не вчинялись.

У визначену дату та час судового засідання сторони у справі до суду не з`явилися, про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, із врахуванням позиції представника позивача, який не заперечував щодо проведення заочного розгляду справи, суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку провести заочний розгляд справи.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 26.07.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 4841959 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який підписаний електронним підписом відповідача з використанням одноразового ідентифікатора.

Відповідно до п. 1.2 Договору товариство зобов`язується надати позичальнику кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов Договору та виконати інші обов`язки, передбачені цим Договором.

Сума кредиту складає 9 000,00 грн. Строк кредиту становить 360 днів. Періодичність платежів - кожні 20 днів.Стандартна процентна ставка становить 1,5 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. (п. 1.3, п.п. 1.4.1 п. 1.4 Договору).

Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 або на іншу платіжну картку клієнта реквізити якої надано Товариству з метою отримання кредиту (п. 2.1.Договору).

Строк кредиту може бути продовжено за ініціативою позичальника (розділ 4 Договору).

Укладення Договору здійснюється за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується через Веб-сайт. Невід`ємною частиною договору є Правила надання коштів у позику та Паспорт споживчого кредиту. Уклавши цей Договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися правил на сайті товариства (розділ 9 Договору).

Згідно з розділом 10 Договору відповідач підписав Договір електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора «76629».

Позикодавець свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредитні кошти в обсязі, обумовленому Договором. Вказане підтверджується листом ТОВ «Пейтек» вих. № 20250409-1045 Від 09.04.2025 13:47:56про перерахування коштів за Договором № 4841959, Номер транзакції в системі ТОВ «Пейтек» - 57083334-6a7b-4e46-bb27-03915701c4b2.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 4841959 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Лінеура Україна» складає 47 115,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням 9 000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 33 615,00 грн, заборгованість за штрафними санкціями 4 500,00 грн.

31 березня 2025 року було укладено договір № 31-1/03/2025, відповідно до якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило на користь ТОВ «Українські Фінансові Операції» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4841959.

Відповідно до п. 1.1 Договору факторингу фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно з копією Акту приймання-передачі реєстру боржників за Договором факторингу № 31-1/03/2025 від 31.03.2025 ТОВ «Лінеура Україна» передало, а ТОВ «Факторинг Партнерс» прийняло Реєстр боржників в повному об`ємі відповідно до умов Договору.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 28-11_25_Л від 28.11.2025, ТОВ«Українські Фінансові Операції» прийняло право вимоги від ТОВ «Лінеура Україна» за кредитним договором № 4841959від 26.07.2024 заборгованість ОСОБА_1 складає 47 115,00грн.

Отже, ТОВ «Українські Фінансові Операції» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 4841959.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 4841959 від 26.07.2024 складеного Позивачем вбачається, що ОСОБА_1 в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «Українські Фінансові Операції» з дати факторингу 31.03.2025 року донараховано відсотки за (112 календарних днів). 9 000,00 грн * 1,5 % = 135 грн* 112 календарних дні = 15 120,00 грн. відсотки нараховані ТОВ «Українські Фінансові Операції».

Отже, відповідач має заборгованість перед Позивачем за Договором № 4841959 від 26.07.2024 року в загальній сумі 57735,00 грн, яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 9000,00 грн, нарахованих процентів первісним кредитором 33615,00 грн, нараховані проценти позивачем 15 120,00 грн (9 000,00 грн * 1,5 % = 135 грн* 112 календарних дні).

Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачем ТОВ «Українські Фінансові Операції» та відповідачем ОСОБА_1 є відносини, які пов`язані із укладанням кредитного договору, отриманням на його виконання грошових коштів (кредиту) у розмірі та на умовах встановлених договором, а також їх поверненням та сплатою процентів за користування ними (кредитні правовідносини).

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В силу пункту 6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною першою ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ч. 2 ст. 625 ЦП України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивачем у передбаченому законом порядку доведено належними та допустимими доказами те, що 26.07.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 4841959 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який підписаний електронним підписом відповідача з використанням одноразового ідентифікатора, за яким позичальник отримав кредитні кошти в сумі 9 000,00 грн. Вказане підтверджується Вказане підтверджується листом ТОВ «Пейтек» Вих. № 20250409-1045 від 09.04.2025 про перерахування коштів за Договором № 4841959.

У зв`язку із несплатою ОСОБА_1 основної суми боргу та процентів за користування кредитними коштами, перед ТОВ «Лінеура Україна» утворилась заборгованість, що, як вбачається із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 4841959, складає 47 115,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням 9000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 33 615,00грн, заборгованість за штрафними санкціями - 4 500,00 грн.

У відповідності до договору факторингу №31-1/03/2025ТОВ «Українські Фінансові Операції» отримало право вимоги за кредитним договором № 4841959, у розмірі 47 115,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням 9 000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 33 615,00 грн, заборгованість за штрафними санкціями 4 500,00 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 4841959 від 26.07.2024 складеного Позивачем вбачається, що ОСОБА_1 в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «Українські Фінансові Операції» з дати факторингу 31.03.2025 донараховано відсотки у сумі 15 120,00 грн.

Відповідач має заборгованість перед Позивачем за Договором № 4841959 від 26.07.2024 в загальній сумі 57 735,00 грн, яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 9000,00 грн, нарахованих процентів первісним кредитором 33 615,00 грн, нараховані проценти позивачем 15 120,00 грн (9 000,00 грн * 1,5 % = 135 грн* 112 календарних дні).

Щодо розміру заборгованості за процентами, нарахованими первісним кредитором та позивачем суд зазначає таке.

Згідно з умовами укладеного між сторонами кредитного договору, строк кредитування становить 360 днів, зі стандартною відсотковою ставкою 1,5 % за кожен день користування кредитом.

Згідно з розрахунками заборгованості складеними первісним кредитором та позивачем за кредитним Договором № 4841959 від 26.07.2024 заборгованість за нарахованими процентами становить 48 735,00 грн.

22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі - Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп.6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ). Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Відповідно до п.2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дія пункту 5розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Отже для договорів укладених до 24.12.2023 ставка має бути:

- з 24.12.2023 - не більше 2,5%,

- з 22.04.2024 - не більше 1,5%;

- з 20.08.2024 - не більше 1%.

А для договорів укладених після 24.12.2023 ставка має бути у розмірі 1%.

На підставі наведеного, умови кредитного договору у цій справі, щодо нарахування процентів у розмірі 1,5 % в день у продовж 360 днів з 26.07.2024, не відповідають вимогам ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», а тому за цей період слід застосовувати процентну ставку у розмірі 1% в день.

У матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач сплачував проценти за кредитним договором.

Відповідно розмір заборгованості за відсотками по даному кредитному договору становить 32 400,00 грн (9 000,00 грн х 1% х 360 днів).

Вирішуючи спір між сторонами щодо неналежного виконання умов кредитного договору № 4841959 від 26.07.2024 та обґрунтованості позовної вимоги про стягнення заборгованості за ним із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські Фінансові Операції», суд надав об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивача на момент звернення до суду, а також визначив чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача, та дійшов висновку про доведеність позивачем належними та допустимими доказами неналежного виконання умов договору з боку відповідача, та, як наслідок, наявність порушеного права, що є підставою для прийняття судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Із врахуванням указаних обставин справи, суд, з`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, а також сталу судову практику із розгляду однотипних правовідносин, вважає, що поданий ТОВ «Українські Фінансові Операції» до ОСОБА_1 позов підлягає до часткового задоволення та з відповідача на користь позивача належить стягнути заборгованість за кредитним договором № 4841959 від 26.07.2024, у розмірі 41 400,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням 9 000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 22 320,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 10 080,00 грн.

Розподіл судових витрат у справі.

Разом із позовною заявою позивачем ТОВ «Українські Фінансові Операції» заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь судових витрат, понесених у справі, що складаються із витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн та судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

У п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За нормами частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами 1, 2 статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частинами 3-5 ст.137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат .

До схожого висновку Верховний Суд дійшов у своїй постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) та постанові від 15 червня 2022 року у справі № 910/12876/19 (провадження № 12-94гс20).

Отже, витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною та доказами такої сплати.

На підтвердження понесених витрат представником позивача надано Договір № 01/08/2024-А про надання правової допомоги від 01.08.2024 між ТОВ «Українські Фінансові Операції» та адвокатом Дідух Є.О., додаткова угода № 1 від 09.12.2025 до договору01/08/2024-Авід 01.08.2024, АКТ № 4841959 від 12.01.2026 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 01/08/2024-А від 01.08.2024.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N19336/04) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п.268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З урахуванням наведених норм права, конкретних обставин справи, обґрунтованості та реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, розміру наданої правової допомоги та виконаними адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт з надання правової допомоги, обсягом наданих адвокатом послуг, суд доходить висновку, що клопотання позивача про стягнення на його користь із відповідача понесених витрат на правову допомогу підлягає до часткового задоволення, та з відповідача на його користь слід стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 4 000, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви до суду ТОВ « Українські Фінансові Операції» сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу № 653 від 16.07.2026

Оскільки позов ТОВ «Українські Фінансові Операції» до ОСОБА_1 задоволено частково, з останньогона користь позивача підлягає до стягнення судовий збір пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 1 909,13 грн із розрахунку 41 400,00 х 2 662,40 /57 735,00.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, ст. 207, 526, 546, 626, 628, 634, 638, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції», код ЄДРПОУ 40966896, заборгованість за кредитним договором № 4841959 від 26.07.2024у розмірі 41 400,00 грн.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції», код ЄДРПОУ 40966896 судовий збір у сумі 1 909,13 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції», код ЄДРПОУ 40966896 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції», код ЄДРПОУ 40966896, адреса: м. Київ, Глибочицька, буд. 40, пр. 19 літ. «Н» «П».

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 22.10.2026.

Суддя Василь МАРТИНЮК