Рішення № 140864364, 12.10.2026, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №351/680/26

Номер провадження №2/351/977/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді Мартинюка В.І,

з участю секретаря Григоращук В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Снятинської міської ради про визнання права власності на частку в майні колгоспного двору,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій учасників справи.

ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до ОСОБА_2 , Снятинської міської ради про визнання права власності на частку в майні колгоспного двору. Свої вимоги обгрунтовує тим, що проживав та був зареєстрований у будинку своїх діда з бабою та батьків, який знаходиться в АДРЕСА_1 . Домоволодіння є колгоспним двором. Станом на 01.07.1990 та на 15.04.1991, у колгоспному дворі АДРЕСА_1 були зареєстровані: голова двору ОСОБА_3 1926 р.н., дружина ОСОБА_4 1927 р.н., дочка ОСОБА_5 1954 р.н., зять ОСОБА_1 1957 р.н., онук ОСОБА_1 1983 р.н., онука ОСОБА_6 1984 р.н. Отже кожен з них мав по 1/6 частці домоволодіння. ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_1 . ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Рішенням Снятинського районного суду від 16.04.2026 позов ОСОБА_2 , 1984 р.н., задоволено частково та визнано за ОСОБА_2 право власності на 5/6 частин житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруди, що розташований АДРЕСА_1 . Тобто, за Галиною визнано частки всіх членів колгоспного двору окрім частки позивача у розмірі 1/6. Обставини спадкування та визнання права власності на майно вже досліджувалися судом при винесенні рішення, а тому не підлягають повторному доказуванню. Враховуючи зазначене, залишилася тільки частка домоволодіння позивача, яка є не визнаною згідно чинного законодавства. У своїй заяві позивач просить визнати за ним право власності на 1/6 частку житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд, що розташований в АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, у прохальній частині позовної заяви просив справу розглядати без його участі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася.

Представник відповідача ОСОБА_7 у судове засідання не з`явилася, подала до суду письмову заяву про розгляд справи без участі відповідача та її представника. Позовні вимоги визнають повінстю, не заперечують щодо їх задоволення (а.с. 79).

Представник відповідача Снятинської міської ради в судове засідання не з`явився. 29 липня 2026 року від представника до суду надійшла письмова заява, в якій вказав, що справу розглядати без його участі, рішення винести на розсуд суду (а.с. 86).

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

18 травня 2026 року Снятинським районним судом Івано-Франківської області постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для виправлення недоліків. Зокрема, позивачу необхідно було надати чинний звіт про оцінку житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1

28 травня 2026 року на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

29 травня 2026 року Снятинським районним судом Івано-Франківської області постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття загального позовного провадження у справі та призначення підготовчого судового засідання.

Інші заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, процесуальні дії не вчинялись.

У визначену дату та час судового засідання сторони у справі до суду не з`явилися, про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Джурів Снятинського району Івано-Франківської області, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис за № 18 (а.с. 12).

Із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Джурів Снятинського району Івано-Франківської області, про що складено відповідний запис № 27 (а.с. 13).

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Джурів Снятинського району Івано-Франківської області, про що складено відповідний актовий запис № 5 (a.c. 14).

У відповідності до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 в м. Снятин Коломийського району Івано-Франківської області, про що складено відповідний актовий запис № 666 (а.с. 15).

Відповідно до копії рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 16 квітня 2026 року за ОСОБА_2 визнано право власності на 5/6 частин житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд, що розташований АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 18-19).

Із копії виписки з погосподарської книги том 4 номер об`єкта ПГО № 387 (за 1986р-1990роки) адреса домоволодіння: АДРЕСА_1 в колгоспному дворі зареєстровані голова двору ОСОБА_3 , 1926 р.н., дружина ОСОБА_4 , 1927 р.н., дочка ОСОБА_5 , 1954 р.н., (прибула в домоволодіння ІНФОРМАЦІЯ_8 ), син ОСОБА_8 , 1965 р.н., (вибув в зв`язку із одруженням), зять ОСОБА_1 , 1957 р.н., (прибув 25.05.1987), онук ОСОБА_1 , 1983 р.н., (прибув 25.05.1987), онука ОСОБА_6 , 1984 р.н., (прибула 25.05.1987). Об`єкт нерухомого майна: Індивідуальний житловий будинок, господарські будівлі і споруди (суспільна група колгоспна) (а.с. 6).

Відповідно до довідки № 500 Старостинського округу № 1 с. Джурів від 29.07.2025 станом на 01.07.1990 в колгоспному дворі АДРЕСА_1 були зареєстровані: голова двору ОСОБА_3 , 1926 р.н., дружина ОСОБА_4 , 1927 р.н.; дочка ОСОБА_5 , 1954 р.н.; зять ОСОБА_1 , 1957 р.н.; онук ОСОБА_1 , 1983 р.н., онука ОСОБА_6 , 1984 р.н. (а.с. 7).

Згідно з довідкою № 774 від 03.08.2020, виданою Джурівською сільською радою, станом на 05.04.1991 в колгоспному дворі АДРЕСА_1 були зареєстровані: голова двору ОСОБА_3 , 1926 р.н., дружина ОСОБА_4 , 1927 р.н.; дочка ОСОБА_5 , 1954 р.н.; зять ОСОБА_1 , 1957 р.н.; онук ОСОБА_1 , 1983 р.н., онука ОСОБА_6 , 1984 р.н. (а.с. 8).

Відповідно до висновку про вартість об`єкта оцінки за адресою: АДРЕСА_1 станом на 22.05.2026, ринкова вартість житлового будинку «А» із господарськими будівлями та спорудами становить 389 280,00 грн (а.с. 26).

Отже, судом встановлено, що спір між сторонами виник щодо захисту позивачем свого права власності на житловий будинок, який відносився до суспільної групи колгоспний двір.

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» роз`яснено судам, що положення статей 17, 18 Закону «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:

а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);

б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося;

в) у випадках, коли за рахунок майна колгоспного двору було внесено вклад у Кредитну установу на ім`я члена двору, його частка має бути зменшена на суму вкладу, а якщо вклад перевищує належну цьому члену частку, з нього стягуються відповідні грошові суми на користь інших членів колгоспного двору;

г) згідно зі ст. 4 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року. При спадкуванні після смерті останнього члена колишнього колгоспного двору, що мала місце до цієї дати, частка в майні двору, належна особі, яка вибула з членів двору, але не втратила на неї права на час смерті останнього члена двору, не входить до спадкового майна.

На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності. Розгляд позову про право на майно колишнього колгоспного двору не залежить від вирішення питань землекористування.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною 1 статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не забонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов таких висновків.

З наведених матеріалів справи судом встановлено, що житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належав до суспільної групи «колгоспний двір».

З наданих доказів убачається, що станом на 1 липня 1990 року та 5 квітня 1991 року членами зазначеного колгоспного двору були шестеро осіб, зокрема позивач ОСОБА_1 , 1983 року народження. Отже, належність позивача до членів колгоспного двору підтверджується письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.

Судом також установлено, що рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 16 квітня 2026 року за ОСОБА_2 визнано право власності на 5/6 частин житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, розташованих за вказаною адресою, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 .

З огляду на зміст зазначеного судового рішення та обставини, встановлені в цій справі, предметом розгляду є питання щодо належності позивачу решти частки домоволодіння, а саме 1/6 частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд.

Наявність та технічні характеристики об`єкта нерухомого майна підтверджуються відповідною технічною документацією, а саме житловим будинком із господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Ураховуючи, що право позивача на відповідну частку в майні колгоспного двору належними доказами підтверджується, однак документально його право власності на 1/6 частку домоволодіння не оформлено, суд вважає, що позивач має право на судовий захист шляхом визнання права власності на зазначену частку.

Крім того, відповідачка ОСОБА_2 подала письмову заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі та не заперечувала проти їх задоволення. Представник Снятинської міської ради залишив вирішення спору на розсуд суду.

Відповідно до частини четвертої статті 206 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову за наявності для того законних підстав суд ухвалює рішення про задоволення позову. Водночас суд перевіряє, чи не суперечить такое визнання позову закону та чи не порушує права, свободи або інтереси інших осіб.

У цій справі визнання позову відповідачкою не суперечить установленим обставинам справи та не порушує прав інших осіб, а позовні вимоги підтверджуються письмовими доказами, дослідженими судом.

Оцінивши докази відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що позивач довів обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог, а тому позов про визнання права власності на 1/6 частку житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат у справі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що даний спір виник виключно внаслідок дій позивача, якими судових витрат до відшкодування заявлено не було. Отже, стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача в даному випадку буде несправедливим.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Снятинської міської ради про визнання права власності на частку в майні колгоспного двору, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , право власності на 1/6 частку житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд, що розташований по АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , 1984 р. нар., РНОКПП НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Снятинська міська рада, код ЄРДПОУ 04054240, місце знаходження: пл. Незалежності, 1, м. Снятин, Коломийський район, Івано-Франківська область.

Повний текст рішення складено 22.10.2026.

Суддя Василь МАРТИНЮК