Рішення № 140863380, 22.10.2026, Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа 729/1060/26

2/729/955/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" жовтня 2026 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:

судді Демченко Л.М.,

за участю секретаря Роєнко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в залі суду м. Бобровиця цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідачки про стягнення заборгованості. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 18.04.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено договір № 496781-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 2.1 договору кредиту ТОВ «Бізнеспозика» надає позичальниці грошові кошти у розмірі 4 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальниця зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту в порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика».

Згідно з умовами договору кредиту сторони визначили, що стандартна процентна ставка становить 2,00000000 % на день, знижена процентна ставка 1,15958554 % на день. Строк кредитування становить 16 тижнів, кінцевий строк дії договору 08.08.2024. Комісія за надання кредиту становить 600,00 грн.

ТОВ «Бізнеспозика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало позичальниці грошові кошти у розмірі 4 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку позичальниця зазначила під час заповнення анкетних даних в особистому кабінеті.

Однак, всупереч вимогам законодавства та умовам кредитного договору, відповідачка належним чином не виконала свої зобов`язання за кредитним договором. Станом на 12.06.2026 у відповідачки утворилася заборгованість у розмірі 12 900,36 грн, що складається з: суми прострочених платежів за тілом кредиту 4 000,00 грн; суми прострочених платежів за процентами 8 300,36 грн; суми прострочених платежів за комісією 600,00 грн, які позивач просить стягнути з відповідачки, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив справу розглядати без його участі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання, однак поштове відправлення повернулося до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Крім того, відповідачка повідомлялася про дату, час і місце судового засідання шляхом розміщення оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України.

Відповідно до ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За таких обставин відповідачка вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, причини неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала.

З письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи те, що сторони до суду не з`явилися, суд вважає за необхідне розгляд справи провести відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що 18.04.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 496781-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» (а.с.28-32).

ТОВ «Бізнеспозика» 18.04.2024 направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 496781-КС-001 про надання кредиту (а.с.33-36).

18.04.2024 відповідачка прийняла (акцептувала) пропозицію щодо укладення договору № 496781-КС-001 про надання кредиту на умовах, визначених офертою, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором UA-7170, надісланим на номер телефону, зазначений нею під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства (а.с.37-41).

Вказані обставини підтверджуються договором про надання кредиту, пропозицією укласти договір (офертою), акцептом пропозиції, а також візуальною формою послідовності дій клієнта щодо укладення електронного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору кредитодавець надає позичальниці грошові кошти у розмірі 4 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальниця зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту в порядку та на умовах, визначених договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика».

Згідно з п. 2.3 договору строк, на який надається кредит, становить 16 тижнів.

Відповідно до п. 2.4 договору стандартна процентна ставка за кредитом становить 2,00000000 % на день, знижена процентна ставка 1,15958554 % на день. Тип процентної ставки фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку дії договору та не може бути збільшена кредитодавцем в односторонньому порядку.

Пунктом 2.5 договору визначено, що комісія за надання кредиту становить 600,00 грн та нараховується одноразово при видачі кредиту.

Відповідно до п. 2.7 договору строк його дії встановлено до 08.08.2024.

Згідно з п. 2.8 договору орієнтовна загальна вартість наданого кредиту становить 8 400,00 грн, загальні витрати за кредитом 4 400,00 грн.

Відповідно до анкети клієнта, сформованої в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства, ОСОБА_1 під час оформлення кредиту зазначила банківську картку № НОМЕР_1 для перерахування кредитних коштів.

На підтвердження належності зазначеної банківської картки відповідачці судом отримано інформацію АТ КБ «ПриватБанк» від 30.09.2026, відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 , відкриту до рахунка НОМЕР_3 .

Також банком надано виписку за вказаним рахунком за період з 18.04.2024 до 08.08.2024.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором № 496781-КС-001 від 18.04.2024 станом на 12.06.2026 заборгованість ОСОБА_1 становить 12 900,36 грн, з яких: 4 000,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 8 300,36 грн заборгованість за процентами, 600,00 грн заборгованість за комісією (а.с.12-17).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному цим Законом.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, електронний договір може укладатися як шляхом створення окремого електронного документа, так і в спрощеній формі шляхом обміну електронними повідомленнями.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ст. 639 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що матеріалами справи підтверджено укладення між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 кредитного договору № 496781-КС-001 від 18.04.2024 в електронній формі, відповідно до умов якого відповідачка зобов`язалася повернути отримані кредитні кошти, сплатити проценти за користування ними та комісію за надання кредиту.

У матеріалах справи відсутні докази оспорювання кредитного договору чи визнання його недійсним у судовому порядку.

Відповідачка належних та допустимих доказів на підтвердження виконання зобов`язань за кредитним договором суду не надала, розрахунок заборгованості не спростувала.

Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність існування між сторонами договірних зобов`язань та наявність заборгованості за кредитним договором.

Оскільки відповідачка не виконала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Отже, враховуючи вищевикладене, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 496781-КС-001 від 18.04.2024 у розмірі 12 900,36 грн, яка складається з: 4 000,00 грн заборгованості за основною сумою кредиту, 8 300,36 грн заборгованості за процентами та 600,00 грн заборгованості за комісією.

Також з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 95, 128, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 280-284, 288, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором у розмірі 12 900 (дванадцять тисяч дев`ятсот) гривень 36 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» у повернення судового збору 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Найменування сторін:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Л.М. Демченко