Рішення № 140863378, 21.10.2026, Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа 729/1077/26

2/729/968/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" жовтня 2026 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:

судді Демченко Л.М.,

при секретарі Роєнко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 128953 від 21.01.2025 у розмірі 7 620,80 грн, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21.01.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 128953 про надання коштів на умовах фінансового кредиту, який підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. За умовами кредитного договору відповідачу надано кредит у розмірі 4 000,00 грн строком на 90 днів зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,72 % на добу.

На виконання умов кредитного договору 21.01.2025 на платіжну картку відповідача було перераховано кредитні кошти у розмірі 4 000,00 грн.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим, за розрахунком позивача, станом на 20.02.2026 утворилася заборгованість у загальному розмірі 7 620,80 грн, яка складається з: 4 000,00 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту, 2 620,80 грн простроченої заборгованості за процентами та 1 000,00 грн плати за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, передбаченої пунктом 1.4 договору.

19.12.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» укладено договір факторингу № 19122025/2, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив позивачу за плату належні йому права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 19.12.2025 до договору факторингу № 19122025/2 ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором, однак, як зазначає позивач, станом на дату звернення до суду зазначена вимога залишилася без виконання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримував у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України та шляхом направлення судової повістки за місцем його реєстрації, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, яка повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно ч. 7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. За таких підстав відповідач вважається належно повідомленим про дату, час і місце судового засідання.

Згідно ст. ст. 223, 280 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у порядку заочного провадження у відсутність відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, за згодою позивача на розгляд справи в порядку заочного провадження.

Оскільки сторони до суду не з`явились, суд вважає за необхідне розгляд справи провести відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 21.01.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 128953 в електронній формі, який підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором KL9983 (а.с.16-21).

Відповідно до пункту 1.1 договору товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 4 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором.

Згідно з пунктом 1.2 договору кредит надається строком на 90 днів. Відповідно до пункту 1.5 договору датою повернення кредиту визначено 20.04.2025.

Відповідно до пункту 1.3 договору за користування кредитом клієнт сплачує товариству 262,8 % річних від суми кредиту, в розрахунку 0,72 % на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Без письмової згоди клієнта товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за договором. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 14 днів.

Згідно з пунктом 1.4 договору за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням кредиту, юридичне оформлення, клієнт сплачує товариству 25 % від суми фінансового кредиту.

Відповідно до пункту 1.5 договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. Датою надання кредиту визначено 21.01.2025, датою повернення кредиту - 20.04.2025.

Згідно з довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» про ідентифікацію, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , був ідентифікований товариством під час укладення кредитного договору № 128953 від 21.01.2025. Акцепт договору здійснювався в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором KL9983, який 21.01.2025 направлено на номер телефону НОМЕР_2 .

Відповідно до підтвердження ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів, 21.01.2025 о 19 год. 08 хв. на підставі платіжної інструкції № A768031B296774CLY128953T1450135 здійснено успішний переказ грошових коштів у розмірі 4 000,00 грн на банківську картку отримувача № НОМЕР_3 , емітовану АТ «Універсал Банк», з призначенням платежу «Выдача кредита #128953» (а.с.30).

19.12.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» укладено договір факторингу № 19122025/2, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив фактору права грошової вимоги до боржників, визначених у відповідному реєстрі прав вимог (а.с.22-24).

Відповідно до пункту 4.1 договору факторингу перехід права вимоги від клієнта до фактора відбувається з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 19122025/2 від 19.12.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 128953 від 21.01.2025 у загальному розмірі 7 620,80 грн, з яких: 4 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2 620,80 грн - заборгованість за процентами та 1 000,00 грн - заборгованість за комісією (а.с.11).

Відповідно до виписки з особового рахунка за кредитним договором № 128953 від 21.01.2025 заборгованість відповідача перед ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» станом на 20.02.2026 становить 7 620,80 грн, з яких: 4 000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 2 620,80 грн - прострочена заборгованість за процентами, 1 000,00 грн - прострочена заборгованість за комісією (а.с.10).

Позивачем надано вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором від 20.03.2026, адресовану ОСОБА_1 , у якій повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним договором № 128953 від 21.01.2025 та запропоновано погасити заборгованість у розмірі 7 620,80 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в установленому законом порядку.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, електронний договір може укладатися як шляхом створення окремого електронного документа, так і в спрощеній формі шляхом обміну електронними повідомленнями за умови дотримання вимог законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст.ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Докази повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При ухваленні рішення суд керується ст. 13 ЦПК України щодо розгляду справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до наданої позивачем виписки з особового рахунка та витягу з реєстру боржників до договору факторингу, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 7 620,80 грн, яка складається з 4 000,00 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту, 2 620,80 грн простроченої заборгованості за процентами та 1 000,00 грн плати за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту відповідно до пункту 1.4 договору.

Судом встановлено, що первісним кредитором на виконання умов кредитного договору здійснено перерахування відповідачу кредитних коштів у розмірі 4 000,00 грн, що підтверджується платіжним документом ТОВ «ПрофітГід». Відповідачем доказів погашення заборгованості не надано.

Враховуючи встановлені обставини справи, умови кредитного договору, надані позивачем докази та перехід права вимоги до ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс», суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині повернення основної суми кредиту в розмірі 4 000,00 грн.

Вимоги про стягнення процентів у розмірі 2 620,80 грн та плати за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в розмірі 1 000,00 грн заявлені позивачем відповідно до умов кредитного договору та відображені в наданому розрахунку заборгованості.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При визначенні розміру витрат за надану позивачу професійну правничу допомогу адвокатом суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, підлягають доказуванню в суді.

Велика Палата Верховного Суду вказує на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір № 09/04/2026 про надання правової допомоги від 09 квітня 2026 року, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» та Адвокатським бюро «Пархомчук та партнери».

Крім того, представником позивача подано заяву про розподіл судових витрат від 13.10.2026, у якій зазначено, що фактичний розмір винагороди за надані послуги професійної правничої допомоги у межах розгляду цивільної справи № 729/1077/26 у суді першої інстанції становить 15 500,00 грн, на підтвердження чого надано акт про отримання правової допомоги від 06.10.2026, рахунок № 06.10.2026-163 від 06.10.2026 та платіжну інструкцію № 5212 від 06.10.2026.

Відповідно до акта про отримання правової допомоги від 06.10.2026 адвокатом Пархомчуком С.В. надано послуги щодо консультації з питань судового врегулювання кредитної заборгованості вартістю 1 500,00 грн, складення та подання до суду позовної заяви, підготовки доказів та аналізу судової практики вартістю 9 000,00 грн, підготовки інших процесуальних документів та моніторингу процесуального статусу справи вартістю 4 500,00 грн, а також зазначено канцелярські витрати на виготовлення копій документів та відправлення поштової кореспонденції у розмірі 500,00 грн.

Згідно з платіжною інструкцією № 5212 від 06.10.2026 ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» перерахувало на рахунок Адвокатського бюро «Пархомчук та партнери» кошти в розмірі 15 500,00 грн з призначенням платежу «Оплата за правничу допомогу згідно рахунку 06.10.2026-163 від 06.10.2026 року згідно Договору про надання правової допомоги від 09.04.2026 року».

Таким чином, позивачем надано докази понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500,00 грн.

При цьому відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не заявлено, доказів їх неспівмірності зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт суду не надано.

Враховуючи викладене, предмет та складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, документальне підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також відсутність клопотання відповідача про зменшення їх розміру, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500 грн 00 коп.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 128, 133, 137, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282, 284, 287, 288, 352, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 7 620 (сім тисяч шістсот двадцять) гривень 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» у повернення судового збору 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс», місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, офіс 703, код ЄДРПОУ 43561872.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Л.М. Демченко