Рішення № 140862387, 23.10.2026, Запорізький районний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 317/1883/26

Провадження № 2/317/1276/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Качана А.В.

за участі:

секретаря судового засідання Хижняк Д.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького районного суду Запорізької області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 11.02.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір № 2087859 про надання споживчого кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Зазначає, що ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало відповідачу грошові кошти в розмірі 4000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку відповідача.

Однак відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, грошові кошти у встановлені договором строки не повернув, проценти за користування кредитом не сплатив, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором.

28.08.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Позика» укладено договір факторингу № 28082025, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 2087859 від 11.02.2025.

Оскільки відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, станом на 28.08.2025 у нього утворилась заборгованість за договором № 2087859 у розмірі 19920,00 грн., з яких: 4000,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту; 7920,00 грн. сума заборгованості за процентами; 8000,00 грн. сума заборгованості за штрафними санкціями.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 2087859 від 11.02.2025 у розмірі 19920,00 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн..

Ухвалою судді Запорізького районного суду Запорізької області Мінгазова Р.В. від 16.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Розпорядженням керівника апарату Запорізького районного суду Запорізької області № 433-к-2026 у зв`язку з тим, що указом Президента України № 392/2026 від 19.05.2026 суддю Мінгазова Р.В. призначено на посаду судді Запорізького апеляційного суду, відповідно до п. 2.3.43, п. 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, протоколу зборів суддів № 5 від 20.05.2026, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи ЄУН 317/1883/26 (НП № 2/317/1276/2026).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено головуючого суддю Качана А.В.

23.06.2026 ухвалою судді Запорізького районного суду Запорізької області Качана А.В. цивільну справу прийнято до свого провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подав, своїми процесуальними правами скористався на власний розсуд.

У зв`язку з наведеним, суд, на підставі ч. 5 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

20.10.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення у зв`язку з чим у справі оголошено перерву до 23.10.2026 до 09 год. 40 хв

Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов наступного висновку.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

11.02.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір № 2087859 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» (далі кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору Товариство надає Споживачу кошти у кредит в національній валюті України гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Пунктами 1.21.4 кредитного договору встановлено: сума кредиту складає 4000,00 грн., тип кредиту кредит, строк кредиту 357 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 17 днів.

Відповідно до п. 1.5 кредитного договору тип процентної ставки фіксована.

Пунктом 1.5.1 кредитного договору передбачено, що стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього Договору.

Згідно з п. 1.8 кредитного договору загальні витрати за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом складають 14280,00 грн..

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом складає 18280,00 грн. (п. 1.10 кредитного договору).

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу Споживача.

Згідно з п. 2.4 кредитного договору кредит вважається наданим у день перерахування Товариством суми кредиту за реквізитами, визначеними п. 2.1 Договору.

Пунктом 3.1 кредитного договору встановлено, що проценти, які нараховуються за цим Договором, є платою за користування кредитом. Нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту.

Відповідно до п. 3.2 кредитного договору до періоду розрахунку процентів включається день надання та день фактичного повернення кредиту, але не включається перша дата сплати процентів, вказана в графіку платежів.

У додатку № 1 до кредитного договору сторонами визначено графік платежів, відповідно до якого позичальник зобов`язаний здійснювати періодичні платежі зі сплати процентів та повернути кредит у строки, встановлені договором.

У розділі кредитного договору «Реквізити та підписи сторін» містяться персональні дані відповідача ОСОБА_1 , зокрема паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків, адреса проживання, номер телефону, електронна адреса, реквізити банківської картки, а також електронний підпис одноразовим ідентифікатором «M858», проставлений відповідачем 11.02.2025 о 09 год. 31 хв. 17 сек.

З алгоритму укладення електронного кредитного договору слідує, що без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, який використовується позичальником як аналог власноручного підпису), без здійснення входу позичальником на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитні договори між кредиторами та позичальниками не було б укладено. Таким чином, електронний договір, підписаний електронним одноразовим ідентифікатором, вважається укладеним у письмовій формі з моменту його підписання, тобто введення алфавітно-цифрової послідовності даних (пароль). Водночас такий договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо істотних умов договору.

За змістом ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з приписами ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

За змістом ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

При цьому одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що договір № 2087859 про надання споживчого кредиту від 11.02.2025 укладений між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 у спосіб, визначений чинним законодавством України, він не визнавався судом недійсним.

З листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Пейтек» вих. № 20250828-405 від 28.08.2025 вбачається, що між ТОВ «Пейтек» та ТОВ «Селфі Кредит» укладено договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № 01042024-2 від 01.04.2024, відповідно до якого здійснено успішне перерахування грошових коштів у розмірі 4000,00 грн. на платіжну картку, зазначену у кредитному договорі.

Зазначена платіжна операція була виконана 11.02.2025 о 09 год. 33 хв. 09 сек., що підтверджується відомостями про транзакцію, наведеними у відповідному листі надавача платіжних послуг.

Отже, первісний кредитодавець ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином та надав відповідачу кредит у сумі 4000,00 грн. на умовах, визначених кредитним договором № 2087859 від 11.02.2025.

Судом також встановлено, що 28.08.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Позика» укладено договір факторингу № 28082025.

Відповідно до п. 2.1 договору факторингу Клієнт відступає (передає) Фактору права вимоги, а Фактор набуває права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору, в порядку та у строки, встановлені цим договором.

Згідно з п. 2.2 договору факторингу загальний розмір заборгованостей, права вимоги за якими передаються Фактору, складає 40841232,66 грн. відповідно до Реєстру боржників.

Пунктом 3.1.3 договору факторингу передбачено, що право вимоги переходить до Фактора після підписання сторонами цього договору, з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі Реєстру боржників в електронному вигляді за формою додатка 5 до договору та оплати Фактором суми фінансування у строки, передбачені пунктом 4.2 договору, після чого Фактор стає кредитором стосовно заборгованостей боржників за кредитними договорами.

Відповідно до п. 4.1 договору факторингу сторони домовилися, що фінансування (ціна договору) складає 2531756,70 грн..

Згідно з п. 4.2 договору факторингу Фактор сплачує Клієнту фінансування шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Клієнта протягом трьох банківських днів з моменту підписання сторонами договору.

28.08.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Позика» складено акт приймання-передачі Реєстру боржників в електронному вигляді до договору факторингу № 28082025, відповідно до якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв Реєстр боржників, який містить відомості щодо 1741 боржника із загальною сумою заборгованості 40841232,66 грн..

З витягу з додатка № 1 до договору факторингу № 28082025 від 28.08.2025 вбачається, що до переліку боржників, права вимоги до яких відступлено ТОВ «ФК «Позика», включено ОСОБА_1 за кредитним договором № 2087859 від 11.02.2025 із загальною сумою заборгованості 19920,00 грн., з яких 4000,00 грн. заборгованість за основною сумою кредиту, 7920,00 грн. заборгованість за процентами, 8000,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями.

Виконання Фактором зобов`язань щодо сплати суми фінансування за договором факторингу № 28082025 підтверджується наявним у матеріалах справи документом про перерахування грошових коштів у розмірі 2531756,70 грн. на користь ТОВ «Селфі Кредит» від 28.03.2026 № 605473.

Отже, судом встановлено виконання сторонами договору факторингу умов, передбачених пунктом 3.1.3 цього договору, щодо переходу права вимоги від первісного кредитора до нового кредитора.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що на підставі договору факторингу № 28082025 від 28.08.2025 ТОВ «ФК «Позика» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 2087859 від 11.02.2025 в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цього права, з урахуванням вимог чинного законодавства України.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Положеннями ч. 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

З деталізованого розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2087859 від 11.02.2025 вбачається, що станом на 28.08.2025 за відповідачем ОСОБА_1 рахується заборгованість у розмірі 19920,00 грн., з яких: 4000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 7920,00 грн. заборгованість за процентами; 8000,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок заборгованості та встановлено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснювалося за період з 11.02.2025 по 28.08.2025 за процентною ставкою 1% на день, передбаченою п. 1.5.1 кредитного договору.

Враховуючи суму наданого кредиту 4000,00 грн. та погоджену сторонами процентну ставку 1% на день, розмір процентів за один день користування кредитом становить 40,00 грн.

За зазначений період кредитодавцем нараховано проценти за 198 днів користування кредитом, з урахуванням передбаченого п. 3.2 кредитного договору виключення першої дати сплати процентів із періоду їх нарахування, що становить 7920,00 грн. (4000,00 грн. ? 1% ? 198 днів).

При цьому суд враховує, що зазначені проценти нараховані у межах погодженого сторонами строку кредитування, а їх розмір та порядок нарахування визначені умовами кредитного договору.

Доказів здійснення відповідачем платежів у рахунок погашення суми кредиту та процентів за користування ним, які б спростовували наведений розрахунок заборгованості, матеріали справи не містять.

Суд приходить до висновку, що заборгованість за договором № 2087859 про надання споживчого кредиту від 11.02.2025 у розмірі 11920,00 грн., яка складається з 4000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту та 7920,00 грн. заборгованості за процентами, відповідачу нарахована обґрунтовано, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що така заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

При цьому суд виходить з приписів ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України та враховує, що відповідач не надав суду належних доказів повної чи часткової сплати цієї заборгованості, не спростував обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, на власний розсуд розпорядившись своїми процесуальними правами.

Стосовно позовних вимог позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за штрафними санкціями (неустойкою) у розмірі 8000,00 грн. суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається зі змісту кредитного договору, відповідно до п. 6.4 у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф.

Пунктом 6.4.1 кредитного договору встановлено штраф у розмірі 600,00 грн. на третій день такого невиконання та/або неналежного виконання, а пунктом 6.4.2 передбачено штраф у розмірі 120,00 грн. починаючи з четвертого дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що у зв`язку з простроченням відповідачем виконання зобов`язань зі сплати процентів кредитодавцем починаючи з 03.03.2025 здійснювалося нарахування штрафних санкцій, загальна сума яких станом на 28.08.2025 становить 8000,00 грн..

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Разом з тим, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23, провадження № 61-8279св23).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; у договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, у тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають у тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) за такими договорами, вони підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22.

Оскільки кредитний договір № 2087859 був укладений 11.02.2025, тобто у період дії в Україні воєнного стану, а період нарахування штрафних санкцій з 03.03.2025 також припадає на період дії в Україні воєнного стану, то відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України сума заборгованості за штрафними санкціями у розмірі 8000,00 грн. за цим договором не підлягає стягненню з відповідача.

Та обставина, що зазначені штрафні санкції включені до розрахунку заборгованості та Реєстру боржників, право вимоги за якими відступлено позивачу відповідно до договору факторингу, не змінює їх правової природи та не створює у нового кредитора права на стягнення платежів, від обов`язку сплати яких позичальник звільнений законом.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 8000,00 грн. задоволенню не підлягають.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором № 2087859 про надання споживчого кредиту від 11.02.2025 у розмірі 11920,00 грн., яка складається з 4000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту та 7920,00 грн. заборгованості за процентами.

В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн..

Таким чином, з відповідача на користь позивача, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 1593 грн. 16 коп. (2662,40 грн. ? 11920,00 грн. / 19920,00 грн. = 1593,16 грн.).

Стосовно заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги № 39493634/03 від 02.01.2026, додаткову угоду до нього, акт надання послуг від 17.03.2026 та детальний опис виконаних робіт.

З акта надання послуг від 17.03.2026 вбачається, що адвокатом Горобей Русланою Геннадіївною позивачу надано правничу допомогу, пов`язану з підготовкою позову про стягнення кредитної заборгованості, зокрема проведено усну та письмову консультації, правовий аналіз обставин спірних правовідносин, складено позовну заяву, здійснено розрахунок судових витрат та сформовано додатки до позовної заяви. Загальна вартість наданих послуг складає 6000,00 грн..

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Враховуючи характер спірних правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг, документальне підтвердження їх вартості, а також відсутність підстав для зменшення витрат на професійну правничу допомогу за критерієм неспівмірності, суд приходить до висновку про наявність підстав для розподілу заявлених витрат з урахуванням результатів вирішення спору.

Таким чином, з відповідача на користь позивача, пропорційно до задоволених позовних вимог, підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3590 грн. 36 коп. (6000,00 грн. ? 11920,00 грн. / 19920,00 грн. = 3590,36 грн.).

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 207, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 549, 610, 611, 625, 626, 627, 628, 634, 638, 1048, 1049, 1054, 1077, 1078, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст.ст. 2, 5, 12, 13, 76-83, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (код ЄДРПОУ 39493634, місцезнаходження: 04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17, літера Б) заборгованість за договором № 2087859 про надання споживчого кредиту від 11.02.2025 у розмірі 11920 грн. 00 коп. (одинадцять тисяч дев`ятсот двадцять гривень 00 копійок), яка складається з: 4000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 7920,00 грн. заборгованість за процентами.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (код ЄДРПОУ 39493634) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1593 грн. 16 коп. (одна тисяча п`ятсот дев`яносто три гривні 16 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (код ЄДРПОУ 39493634) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3590 грн. 36 коп. (три тисячі п`ятсот дев`яносто гривень 36 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», код ЄДРПОУ 39493634, місцезнаходження: 04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17, літера Б.

Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , остання відома адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя А.В. Качан