Рішення № 140861818, 23.10.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВАсправа № 753/1220/26

провадження № 2/753/5149/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року суддя Дарницького районного суду міста Києва Шаповалова К.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

у листопаді 2025 року ТОВ "Таліон Плюс" звернулося до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що 02 грудня 2024 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 516138912, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредитні кошти у розмірі 11 000,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності. 15 квітня 2025 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" було укладено договір факторингу, відповідно до умов якого до ТОВ "Таліон Плюс" перейшло право вимоги за кредитним договором № 516138912 від 02 грудня 2024 року. У зв`язку із невиконанням ОСОБА_1 , умов кредитного договору, у неї утворилася заборгованість, яка складає 33529,80 грн, з яких: 10999,60 грн- заборгованість за тілом кредиту, 22530,20 грн - заборгованість за відсоткам. Вказану суму заборгованості. а також суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати понесені позивачем на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн позивач просить стягнути на свою користь у судовому порядку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 січня 2026 року позовну заяву було передано для розгляду судді Шаповаловій К.В.

Згідно інформації, яка міститься у Єдиному державному демографічному реєстрі, ОСОБА_1 , значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 04 лютого 2026 року було відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

27 березня 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача зазначив наступне. Представник відповідача зауважує, що кредитний договір, а також графік платежів та паспорт споживчого кредиту не міститься підпису ОСОБА_1 , що говорить про те, що її не ознайомлювали із умовами кредитування. Крім того, суду не надано доказів перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача. Представник відповідача стверджує, що позивачем не надано пояснення щодо суми заборгованості за договором № 516138912 від 02 грудня 2024 року, а саме - не надано пояснення щодо нарахування заборгованості за відсотками. Належного розрахунку, який би узгоджувався із матеріалами справи, умовами кредитного договору, позивач не надав, хоча в цій частині саме на ньому лежить процесуальний обов`язок доказуванні, а тому цей конкретний позов не може бути задоволений, оскільки він є необґрунтованим, а позовні вимоги - недоведеними. Надані позивачем виписка та розрахунок заборгованості за кредитом, підготовлені робітниками TOB «Манівео швидка фінансова допомога», є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача. Сама позовна заява не містить таких даних, а лише констатує наявність недоказаного розміру всієї суми непогашеного кредиту. Відсутність в матеріалах справи первинних документів не тільки позбавляє можливості перевірити факт отримання позичальником коштів у кредит, але і перевірити розмір спірної заборгованості, порядок її нарахування, а також підстав та порядку нарахування відсотків за користування кредитом. ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» у встановленому законом порядку, не довело факту перерахування кредитних коштів за договором, а тому підстави для стягнення на користь позивача заборгованості за відсотками відсутні. Окрім того, представник відповідача у відзиві посилається на норми закону, яким обумовлено стягнення пені (неустойки) Разом з тим, представник відповідача заперечує щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат понесених на правничу допомогу, оскільки сума є завищеною та неспівмірною із складністю справи, а відтак підлягає зменшенню.

09 квітня 2026 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача зазначив наступне. 02 грудня 2024 року відповідач в особистому кабінеті заповнила заявку на отримання кредитних коштів та зазначила персональні дані, в тому числі дані про електронну пошту та фінансовий абонентський номер, які використовувались в якості логіну при реєстрації особистого кабінету та при укладені кредитного договору, реквізити банківської картки, на котру перераховані первісним кредитором кредитні кошти на виконання умов кредитного договору. Представником позивача у відповіді на відзив детально описаний порядок укладання електронного кредитного договору за допомогою його підписання ідентифікатором позивача. Зокрема, клієнту необхідно застосувати одночасно мінімум два різних фактори для ініціювання електронної дистанційної ідентифікації користувача Системи BankID Національного банку від абонента ідентифікатора до абонента надавача послуг. Це може ПІН-код від картки клієнта або пароль від входу в інтернет-банкінг (відомі тільки клієнтові) та дзвінок на мобільний номер клієнта в момент автентифікації. Тільки користувач (власник персональних даних) може ініціювати передачу цих даних від абонента ідентифікатора до абонента надавача послуг, оскільки при проходженні даної процедури використовуються логіни та паролі. Отже, ніхто, окрім відповідача, не може ініціювати цей процес. Інформація передається в зашифрованому вигляді відповідно до вимог законодавства України за допомогою зареєстрованого в системі фінансового мобільного номера абонента. Відповідач, укладаючи договір, пройшла спрощену процедуру верифікації (п. 4.9 Договору), тим самим підтвердила актуальність та належність її персональних даних, в тому числі і фінансового мобільного номеру НОМЕР_1 , який був вказаний останньою при заповненні заяви на отримання кредиту. Від системи BankID НБУ були отримані відповідні підтвердні дані про відповідача, які зазначені нею у заявці. Згідно інформації з інформаційно-комунікаційної системи, відповідачу на вказану нею електронну адресу maryasha199019@gmail.com, було надіслано повідомлення з посиланням для ознайомлення з умовами кредитного договору (оферти) з подальшим його акцептуванням. Відповідач підтвердила, що ознайомлена і приймає умови кредитного договору (оферти), також підтвердила, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), невід`ємною частиною якої є заявка до договору, з якими остання ознайомилася. Згодом, вказаний у заявці номер телефону НОМЕР_2 , який належить відповідачу, 02 грудня 2024 року о 16:38:26 було направлено повідомлення з одноразовим ідентифікатором, які остання ввела в особистому кабінеті, як підтвердження (акцепту) згоди з умовами оферти. Щодо розрахунку заборгованості представник відповідача зазначає, що 02 грудня 2024 року між відповідачем та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» був укладений договір кредитної лінії №5161389912. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. договору. (п. 3.1 договору). Відповідно до п. 11.1 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання. Пунктом 7.3 договору визначено, що кінцева дата повернення (виплати) кредиту - 01.01.2030. Відповідач добровільно та з розумінням настання юридичних прав та обов`язків, оформлюючи договір на сайті первісного Кредитора, ознайомилась з текстом договору, а тому мала змогу ознайомитися з Правилами та Паспортом споживчого кредиту та інформацією, передбаченою ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Відповідач був повідомлений про право первісного Кредитора відступити право грошової вимоги до Відповідача, що передбачено п. 9.1.1.5. Договору, а саме: «в будь-який час, в тому числі після закінчення Дисконтного періоду, без згоди Позичальника, відступити права грошової вимоги за Договором будь-якій фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти та банківські метали у кредит, та/або послуги з факторингу, шляхом Документ сформований в системі «Електронний суд» 08.04.2026 11 укладання будь-якого не забороненого законом правочину, зокрема договору факторингу». Порядок нарахування процентів за Договором передбачено Розділом 8. Відповідно до п. 8.8 Договору визначено проценти в розмірі визначеному за правилами цього Договору, нараховуються на фактичну суму залишку Кредиту за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання Траншу за Договором та до дня закінчення строку дії цього Договору. Проценти нараховуються щоденно у відсотках від суми Кредиту за кожний день користування ним, за ставкою визначеною в порядку зазначеному вище, із розрахунку наявності 365 днів у році не залежно від того високосний рік чи ні. Слід зазначити, що при нарахуванні процентів за користування кредитом, тобто від дати видачі Траншу до 01.01.2025 р. (включно) Кредитодавець надає Позичальнику знижку в розмірі 74,49 (сімдесят чотири цілих сорок дев`ять сотих) % від розміру Базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за Кредитом може здійснюватися за Дисконтною процентною ставкою 0,25 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 91,25 (дев`яносто одна цілих двадцять п`ять сотих) відсотків річних (п. 8.7.1. Договору). Детальний розрахунок за Договором, що включає інформацію стосовно щоденних нарахувань та сплат з дати укладання Договору та по дату формування розрахунку було додано до позовної заяви. Тобто, враховуючи вище наведене, Кредитодавець, а в разі відступлення права вимоги Фактор, яким є позивач ТОВ «Таліон плюс» має право нараховувати проценти за даним Договором починаючи з першого дня надання Траншу та до дня закінчення строку дії цього Договору. Відповідач під час дії договору двічі вчиняла конклюдентні дії на продовження строку дисконтного періоду кожного разу ще на 30 днів, сплативши при цьому всі фактично нараховані відсотки за користування кредитними коштами та інших нарахувань, строк оплати яких настав, а всього 5 364,00 грн, про що вказано у розрахунках заборгованості первісного кредитора. Вказані дії з боку відповідача говорять про те, що вона, укладаючи договір, ознайомилась з паспортом кредиту та з умовами самого договору, оскільки оплата процентів здійснювалась в межах обумовлених договором строк, задля продовження строку кредитування. Вказані оплати відсотків за користування кредитними коштами та комісії вже були враховані, відображені та відняті від суми нарахованих відсотків первісним кредитором та відображені у розрахунку заборгованості. Відповідач після закінчення останнього строку Дисконтного періоду свої зобов`язання відповідно до умов Договору не виконала, строк кредитування продовжувався, а тому нарахування відсотків відбувалося в межах строку користування кредитом (до 04.09.2025 року включно), а Позивач ТОВ «Таліон Плюс» має право нараховувати проценти за даним Договором починаючи з першого дня надання Траншу та до дня закінчення строку дії цього Договору, тобто до дня дострокового розірвання Договору (05.09.2025 року) під розрахунок по Базовій ставці 0,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 (триста п`ятдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних. Щодо факту оримання відповідачем кредитних коштів, то представник позивача зазначає, що при заповненні заявки відповідач вказала реквізити платіжної картки, яка випущена для управління відкритого на її власне ім`я рахунком, на який вона бажає отримати кредит. Кредитні кошти за цим договором було перераховано відповідачу шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку первісного кредитора, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки № НОМЕР_3 , яка належить відповідачу. Первісний кредитор виконав свої зобов`язання за договором кредитної лінії № № 516138912 від 02 грудня 2024 року у повному обсязі та надав відповідачу кредит на суму 11000,00 грн, відповідно до умов укладеного Договору, що підтверджується Інформаційною довідкою ТОВ «ПРОФІТГІД», із змісту якої вбачається, що через сайт торговця через платіжний сервіс «Platon» було успішно проведено транзакцію на зарахування суми 11000,00 грн на картковий рахунок відповідача. Щодо заперечень представника відповідача про стягнення неустойки, представник позивача зазначив, що відповідно до розрахунку заборгованості, неустойка нараховувалась, однак, позивач у позовній заяві не заявляє її до стягнення. Позовна заява містить вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за: кредитним договором у розмірі 33529,80 грн, до якої входить заборгованість по кредиту 10999,60 грн, заборгованість по процентам за користування кредитом 22530,20 грн. Окрім того, представник позивача наголосив на стягненні із відповідача витрат понесених позивачем на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Представник відповідача не скористався свої процесуальним правом та не надав суду заперечень на відповідь на відзив.

У відповідності до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Проаналізувавши обставини справи у їх сукупності, дослідивши додані до позовної заяви докази, вивчивши заперечення, викладені у відзиві на позовну заяву, суд доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що 02 грудня 2024 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 516138912.

Відповідно до п.2.1. договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит в у формі кредитної лінії на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику.

Згідно пункту 2.2. загальний розмір кредиту за договором становить 11 000,00 грн.

Пунктом 2.3. передбачено, що кредитодавець надає перший транш за договором в розмірі, що дорівнює загальному розміру кредиту 02 грудня 2024 року (що є датою надання кредиту).

Відповідно до пункту 2.4 другий та решта траншів за договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим договором.

Згідно пункту 3.1 договору позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може отримати черговий Транш в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором.

Відповідно до пункту 3.2 сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

Згідно пункту 3.3 договору, для здійснення першої Пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором, Позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 825 грн 00 коп та нараховану комісію за надання кредиту у розмірі 550 грн 00 коп. Про суму нарахованих процентів та комісій, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через Особистий кабінет.

У свою чергу, умовами договору передбачено, що дисконтний період - період користування кредитом, протягом якого позичальник має право отримувати нові транші у межах встановленого кредитного ліміту, у тому числі у разі часткового погашення кредиту протягом строку дії договору.

Відповідно до пункту 5.1 договору, кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки НОМЕР_4 .

Згідно пункту 7.1 договору рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування 01 січня 2025 року, а саме протягом 30 днів з дня отримання першого траншу.

Відповідно до пункту 7.3 договору, кінцева дата повернення кредиту 01 січня 2030 року.

Пунктом 7.4 договору передбачений порядок сплати процентів за користування кредитними коштами.

Пунктом 8.3 договору передбачено, що на момент укладення цього Договору та отримання першого Траншу за цим Договором Базова процентна ставка складає 0,98 % в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 357, 70 відсотків річних.

Пунктом 11.1 договору передбачено, що він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень частин першої, третьої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній ормі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Згідно з статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною першою статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до положень частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг" та ЗУ "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Кредитний договір було підписано електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора UKAM, який було введено позичальником 02 грудня 2024 року о 16:39:27.

Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вказаний договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Також ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора 8269 було підписано паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію про істотні умови договору.

Відповідно до довідки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», кредитодавець 02 грудня 2024 року перерахував на рахунок позичальника № НОМЕР_4 кошти у сумі 11000,00 грн.

Окрім того, згідно довідки ТОВ «ПрофітГід» на рахунок № НОМЕР_4 02 грудня 2024 року були перераховані кошти у сумі 11000,00 грн, призначення платежу: 3305414442 ОСОБА_1 , договір (оферта) 516138912 від 02.12.2024.

Таким чином вбачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання виконало та надало позичальнику кредитні кошти у визначеному договором розмірі.

15 квітня 2025 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" було укладено договір факторингу № МВ-ТП/31, відповідно до якого ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" відступає ТОВ "Таліон Плюс" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "Таліон Плюс" приймає права вимоги до боржників.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги до вказаного договору факторингу ТОВ "Таліон Плюс" набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 516138912 на загальну суму 23 722,00 грн, з яких: 10999,60 грн заборгованість по основному боргу; 7222,60 грн заборгованість по процентам; 5499,80 грн- заборгованість за пенею.

Згідно частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Відповідно до частиною другою статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за кредитним договором перед ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" чи сплата такої позивачу після укладання договору факторингу.

Таким чином, у відповідача ОСОБА_1 виникла заборгованість перед ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором № 4516138912 від 02 грудня 2024 року.

Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд приходить до висновку про укладеність кредитного договору між відповідачем та ТОВ «Мінівео швидка фінансова допомога», невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в неї боргових зобов`язань перед позивачем який набув прав вимоги за вищевказаним кредитним договором за договором відступлення прав вимоги.

Відповідно до статті 1082 ЦК України, передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Окрім того, 05 вересня 2025 року ТОВ «Таліон Плюс» було надіслано ОСОБА_1 повідомлення про дострокове розірвання договору, згідно якого ТОВ «Таліон Плюс» повідомило ОСОБА_1 про дострокове розірвання кредитного договору з 02 грудня 2025 року та необхідність сплати заборгованості у розмірі 39029,60 грн.

Як вбачається з розрахунку здійсненого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та витягу з реєстру передачі права вимоги за договором факторингу, заборгованість відповідача станом на день укладення договору факторингу за кредитним договором № 516138912 від 02 грудня 2024 року становить 23 722,00 грн, з яких: 10999,60 грн заборгованість по основному боргу; 7222,60 грн заборгованість по процентам; 5499,80 грн- заборгованість за пенею.

Суд наголошує на тому, що відповідно до вказаного розрахунку, позичальником періодично вносилися оплати, які були зараховані в рахунок погашення тіла кредиту, відсотків за користування кредитом та комісії за надання кредиту.

Окрім того, фактором позивачем у справі було здійснено нарахування відсотків за кредитом у період з дня укладання договору факторингу 15 квітня 2025 року по 04 вересня 2025 року включно (повідомлення про дострокове розірвання договору), та відповідно до якого заборгованість відповідача за договором № 516138912 від 02 грудня 2024 року становить 39029,60 грн, з яких: 10999,60 грн заборгованість по основному боргу; 22530,20 грн заборгованість по процентам; 5499,80 грн- неустойка.

Разом з тим, у позовній заяві позивач ставить вимогу про стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 33529,80 грн, з яких: 10999,60 грн заборгованість за тілом кредиту, 22530,20 грн заборгованість по процентам.

Вимога щодо стягнення із відповідача неустойки у розмірі 5499,80 грн позивачем не ставиться.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до укладеного між сторонами договору та статей 1049, 1050 та 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконала грошове зобов`язання за кредитним договором, порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом примусового стягнення боргу в загальному розмірі 33529,80 грн, з яких: 10999,60 грн заборгованість за тілом кредиту, 22530,20 грн заборгованість по процентам.

Відповідно до статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме щодо стягнення з відповідача підлягає заборгованість за кредитним договором № 516138912 від 02 грудня 2024 року у загальному розмірі 33529,80 грн.

Разом з тим позивач просить суд стягнути з відповідача витрати понесені ним на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до умов договору про надання правової допомоги №5 від 02 грудня 2024 року, укладеному між ТОВ "Таліон Плюс" та АО "Ліга юридичних технологій та інновацій", клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі і на умовах, передбачених договором.

Розділом 4 договору передбачений порядок здійснення розрахунків, зокрема, за результатами надання правової допомоги складається акт приймання-передачі наданих послуг, що підписується представниками кожної сторони. В акті вказується обсяг наданої адвокатським об`єднанням допомоги та її вартість.

Згідно додаткової угоди № 1807 від 09 жовтня 2025 року до договору про надання правової допомоги, додаток визначає порядок оплати послуг адвокатського об`єднання за надання правової допомоги у справі до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 516138912 від 02 грудня 2024 року. Сторони погодили вартість послуг у розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги, адвокатське об`єднання надало позивачу юридичні послуги на загальну вартість 5 000,00 грн.

Отже, адвокатом надано суду докази щодо понесених позивачем витрат на правничу допомогу.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц).

Отже, враховуючи положення статті 141 ЦПК України, що вказана категорія справ не є складною та існує чисельна усталена судова практика щодо розгляду аналогічних справ, враховуючи, що подання таких позовів, зокрема від імені ТОВ "Таліон Плюс" не є одиничним випадком, що відповідно не потребує значного часу для професійного адвоката для складання позовної заяви, враховуючи її зміст, обґрунтування, викладені обставини, долучені докази, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з огляду на розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи, зважаючи на співмірність витрат на правову допомогу, складність даної справи та ціну позову, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, та зважаючи на заперечення представника відповідача щодо розміру заявленої правничої допомоги, суд визначає вартість наданих послуг у розмірі 4000,00 грн.

З огляду на результат розгляду справи суд відповідно до вимог статті 141 ЦПК України покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" заборгованість за кредитним договором № 516138912 від 02 грудня 2024 року в загальному розмірі 33 529, 80 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати понесені позивачем на правову допомогу у розмірі 4000,00 грн.

В іншій частині вимог щодо стягнення коштів на правничу допомогу відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», ЄДРПОУ 39700642, місце знаходження: м. Чернігів, вул. Жабинського, 13.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: К.В. Шаповалова