Рішення № 140861353, 22.10.2026, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

Дата ухвалення
22.10.2026
Номер справи
176/542/26
Номер документу
140861353
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

справа №176/542/26

провадження №2/176/1037/26

РІШЕННЯ

Іменем України

22 жовтня 2026 р. м. Жовті Води

Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Гусейнова К.А.,

за участю секретаря судового засідання Петренко Н.В.,

представника позивача адвоката Лопатько С. В.,

представника відповідача адвоката Лабика Р.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовті Води цивільну справу за позовом Виробничо-будівельного малого приватного підприємства "РЕСПЕКТ" до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕМТРАНССЕРВІС 2016», про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної працівником,

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2026 року Виробничо-будівельне мале приватне підприємство "РЕСПЕКТ" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМТРАНССЕРВІС 2016», про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 81 990 грн., а також судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач перебував у трудових відносинах із позивачем на посаді водія автотранспортних засобів та згідно з наказом № 4-тр від 03 квітня 2025 року і актом приймання-передачі від 03 квітня 2025 року отримав під відповідальне зберігання сідловий тягач DAF XF 105.460 з орендованим напівпричепом SYSTEM TRAILERS GSPRS 27. Як стверджує позивач, між сторонами було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 01 квітня 2025 року. У середині вересня 2025 року відповідач самовільно залишив автомобіль на стоянці в селі Проліски Київської області, залишив ключі й документи в кабіні та засобами месенджера надіслав заяву про звільнення за власним бажанням. Після повернення техніки директором підприємства комісією у місті Дніпрі 18 вересня 2025 року було складено акт про виявлення нестачі запасного колеса тягача, а також шести поличок та шести допельштоків напівпричепа. Позивач придбав нове колесо за двадцять одну тисячу дев`ятсот дев`яносто гривень та сплатив орендодавцю за претензією шістдесят тисяч гривень, у зв`язку з чим просив покласти на відповідача повну матеріальну відповідальність на підставі статей 130, 134, 135-1 Кодексу законів про працю України та статті 1191 Цивільного кодексу України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в судовому засіданні, представник позивача адвокат Лопатько С. В. зазначила, що відповідач протиправно кинув довірений йому транспортний засіб у неохоронюваному місці та звільнився за один день, фактично поставивши роботодавця перед фактом залишення майна. Також вказала, що сам майданчик та автомобіль на ньому зафіксовані без безпосередньої охорони, що створювало загрозу схоронності майна. Щодо комплектації напівпричепа представник позивача підкреслила, що без наявності спеціальних допельштоків відповідач об`єктивно не мав змоги перевозити посилки у два яруси та здійснювати рейси, а тому факт виконання рейсів на переконання позивача безспірно доводить їх первісну наявність і комплектність. Крім того, представник позивача вказала, що при виїзді автомобіля у власних справах водія, а не за вантажним маршрутним листом, огляд комплектації охороною на контрольно-пропускному пункті не здійснюється, що створювало можливість безперешкодного вивезення майна водієм. Представник позивача також акцентувала увагу суду на тому, що предметом позову є цивільна матеріальна відповідальність працівника за втрачені матеріальні цінності, а не кримінальне правопорушення, у зв`язку з чим звернення роботодавця до органів поліції є виключно правом, а не обов`язком для стягнення збитків.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Лабик Р.Р. щодо задоволення позову заперечували. Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому проти в задоволенні позову представник просив відмовити. Так вказав на недійсність договору про повну матеріальну відповідальність, оскільки посада водія відсутня у Переліку № 447/24, а транспортний засіб є знаряддям праці, а не переданими під звіт цінностями. Представник відповідача звернув увагу на дефектність наданих позивачем первинних документів, зокрема на те, що наказ № 4-тр від 03 квітня 2025 року містить позначку про ознайомлення водія першим квітня 2025 року, а сам відповідач у цей період перебував під затриманням у місті Львові після дорожньо-транспортної пригоди на виробництві та техніку фактично отримав лише восьмого квітня 2025 року, заперечуючи підписання спірних документів. Представник відповідача просив суд застосувати закріплений у статті 89 Цивільного процесуального кодексу України принцип вірогідності доказів, наголосивши, що матеріалами справи доведено безпечне залишення автомобіля 12 вересня 2025 року на закритому та охоронюваному терміналі ТОВ «Нова пошта». Представник відповідача наголосив, що позивач ухилився від своєчасного звернення до правоохоронних органів та не витребував відеозаписи камер спостереження на терміналі, які зберігалися протягом тридцяти днів та могли об`єктивно зафіксувати будь-які події з майном. Також зазначив про повний розрив причинно-наслідкового зв`язку, оскільки директор підприємства особисто забрав автомобіль і проїхав понад чотириста кілометрів без складання акта на місці стоянки, а комісійний огляд 18 вересня 2025 року проведено вже після звільнення працівника без його повідомлення та участі. Щодо письмових пояснень директора підприємства від 14 жовтня 2026 року представник відповідача покладався на розсуд суду, зауваживши, що заяви по суті справи подаються до початку розгляду справи по суті, та просив критично оцінити їх суб`єктивний зміст. Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі та стягнути з позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25000 гривень.

Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕМТРАНССЕРВІС 2016» явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, відзиву чи письмових пояснень щодо заявленого позову до суду не подала, про день, час та місце судового розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 17 березня 2026 року здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 24 червня 2026 року підготовче судове засідання було закрито, а справу призначено до розгляду по суті.

Заслухавши в судовому засіданні доводи представників сторін та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно з наказом директора Виробничо-будівельного малого приватного підприємства "РЕСПЕКТ" № 5-К від 01 квітня 2025 року ОСОБА_1 прийнято на роботу водієм автотранспортного засобу, при цьому пунктом другим наказу водієві передавався у користування лише автомобіль DAF без напівпричепа.

Згідно з виробничою характеристикою від 04 серпня 2025 року вих. № 5/25, виданою директором підприємства Біленком О. В., Кінда В. М. за час роботи зарекомендував себе як відповідальний працівник, уважний, дисциплінарних стягнень від керівництва не отримував та обов`язки виконував сумлінно.

Позивачем надано договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 01 квітня 2025 року, пунктом 1.1 якого обов`язок працівника щодо збереження майна обмежено виключно вантажем під час його перевезення за товарно-транспортними документами.

Розпорядчим наказом підприємства № 4-тр від 03 квітня 2025 року постановлено закріпити за водієм автомобіль DAF у складі з напівпричепом SYSTEM TRAILERS, при цьому відмітка про ознайомлення водія містить дату першого квітня 2025 року.

За наданим позивачем актом приймання-передачі від 03 квітня 2025 року водієві передано тягач з одним запасним колесом та напівпричіп у комплектації: двадцять два допельштоки та тридцять три полички.

Товарно-транспортною накладною № 102-00048915 від 11 вересня 2025 року підтверджується завершення відповідачем останнього рейсу з перевезення вантажу 12 вересня 2025 року.

Згідно з офіційною довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» від 18 березня 2026 року № 2132 зазначений автомобіль з напівпричепом 12 вересня 2025 року о 12 годині 34 хвилині 09 секунд заїхав на охоронювану територію вантажного терміналу в селі Проліски Київської області та по 17 вересня 2025 року включно території терміналу не залишав.

Заявою від 15 вересня 2025 року відповідач ініціював своє звільнення за власним бажанням, і наказом директора підприємства № 7-К від 15 вересня 2025 року ОСОБА_1 звільнено з роботи п`ятнадцятого вересня 2025 року.

Наказом директора підприємства № 8-П від 17 вересня 2025 року переміщення автопоїзда до міста Дніпра директор Біленко О. В. залишив за собою та особисто перегнав техніку на відстань понад чотириста кілометрів без складання акта огляду на місці стоянки в селі Проліски.

Комісією позивача 18 вересня 2025 року у місті Дніпрі складено акт № 1 огляду транспортного засобу, в якому зафіксовано наявність у напівпричепі двадцяти двох допельштоків, а також зроблено запис про відсутність запасного колеса тягача та шести поличок.

Видатковою накладною від 19 вересня 2025 року підтверджується придбання позивачем двох вантажних шин на суму двадцять одна тисяча дев`ятсот дев`яносто гривень.

Актом від 20 жовтня 2025 року оформлено повернення напівпричепа орендодавцю, який пред`явив претензію на суму шістдесят тисяч гривень, оплачену позивачем тридцятого грудня 2025 року.

Оцінюючи подані директором позивача ОСОБА_2 письмові пояснення від 14 жовтня 2026 року, суд з процесуальної точки зору зазначає, що за змістом статей 43, 83, 174, 182 Цивільного процесуального кодексу України заяви по суті справи та докази подаються сторонами у встановлені процесуальним законом строки до початку розгляду справи по суті. Письмові пояснення керівника юридичної особи, подані на стадії судового розгляду, суд приймає виключно як виклад правової позиції сторони позивача на підставі статей 43 та 222 Цивільного процесуального кодексу України, проте не визнає їх самостійним засобом доказування фактичних обставин справи. Оскільки керівник підприємства не був допитаний у судовому засіданні як свідок під присягою з попередженням про кримінальну відповідальність відповідно до статей 92, 93, 230, 231 Цивільного процесуального кодексу України, його твердження відображають суб`єктивну позицію заінтересованої сторони, не підтверджені первинними бухгалтерськими обліковими регістрами чи матеріалами правоохоронних органів, прямо спростовуються дослідженими письмовими відповідями Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» і фактичним змістом складеного комісією самого позивача акта від 18 вересня 2025 року, а тому за правилами статей 80 та 89 Цивільного процесуального кодексу України оцінюються судом критично та не можуть слугувати підтвердженням вини відповідача.

Вирішуючи спір, суд виходить із пріоритету спеціальних норм законодавства про працю над загальними нормами цивільного законодавства. Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, викладеною у постановах від 07 липня 2021 року у справі № 500/9201/18 (провадження № 61-2290св20) та від 13 червня 2018 року у справі № 664/1499/17 (провадження № 61-12791св18), відносини щодо відшкодування шкоди, заподіяної працівником підприємству під час виконання трудових обов`язків, регулюються виключно нормами глави IX Кодексу законів про працю України, а посилання роботодавця на статтю 1191 Цивільного кодексу України щодо права зворотної вимоги (регресу) у трудових відносинах є помилковим. Навіть у випадках, коли підприємство здійснило виплати третім особам, зворотна вимога до винного працівника реалізується виключно за спеціальними правилами, підставами та в межах матеріальної відповідальності, встановлених Кодексом законів про працю України, і не може обґрунтовуватися загальними нормами цивільного права про делікти для обходу трудових гарантій працівника.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 134 Кодексу законів про працю України матеріальна відповідальність у повному розмірі покладається на працівника лише у разі укладення письмового договору відповідно до статті 135-1 цього Кодексу. За висновками Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду, викладеними у постановах від 25 жовтня 2018 року у справі № 491/961/16-ц, від 15 серпня 2019 року у справі № 303/3693/15-ц, від 29 жовтня 2020 року у справі № 264/2076/17, від 28 липня 2021 року у справі № 524/2050/19, договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність можуть укладатися виключно з працівниками, посади чи роботи яких включені до спеціального нормативного Переліку № 447/24. Посада водія у вказаному Переліку відсутня, а автомобіль з напівпричепом є для водія знаряддям праці, а не переданими під звіт цінностями, тому укладення такого договору з водієм суперечить статті 9 Кодексу законів про працю України і не породжує повної матеріальної відповідальності.

Посилання представника позивача на Закон України «Про дерадянізацію законодавства України» судом відхиляються, оскільки стаття 135-1 Кодексу законів про працю України прямо покладає визначення порядку затвердження переліку таких посад на Кабінет Міністрів України, не наділяючи роботодавця правом на власний розсуд розширювати сферу дії повної матеріальної відповідальності. Крім того, пункт 1.1 наданого договору від 01 квітня 2025 року встановлює відповідальність виключно за збереження ввіреного для перевезення вантажу, а не самого транспортного засобу.

Відповідно до статей 130 та 138 Кодексу законів про працю України обов`язковою умовою покладення матеріальної відповідальності є наявність прямої дійсної шкоди, протиправної поведінки працівника, причинного зв`язку та вини, причому тягар доказування цих обставин покладено виключно на роботодавця.

Оцінивши подані сторонами докази за правилами статей 79, 80, 89 ЦПК України крізь призму стандарту переваги більш вагомих доказів (вірогідності доказів), суд доходить висновку про недоведеність позивачем сукупності умов, необхідних для притягнення відповідача до матеріальної відповідальності.

Доводи представника позивача про те, що відповідач ОСОБА_1 як водій кинув автомобіль у неохоронюваному місці та міг вивезти майно у власних справах, повністю спростовуються довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» від 18 березня 2026 року № 2132, яка підтверджує перебування автопоїзда на закритій території вантажного терміналу з пропускним режимом з 12 по 17 вересня 2025 року без виїзду.

Твердження представника позивача про те, що здійснення рейсів свідчить про наявність допельштоків, спростовує вимоги самого позивача. Судом встановлено, що згідно з актом приймання-передачі від 03 квітня 2025 року водієві передано двадцять два допельштоки, і в акті огляду від 18 вересня 2025 року комісією позивача зафіксовано наявність у напівпричепі саме двадцяти двох допельштоків. Таким чином, факт нестачі допельштоків не мав місця і спростований наданими позивачем документами.

Крім того, огляд транспортного засобу 18 вересня 2025 року проведено із порушенням вимог Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02 вересня 2014 року № 879, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2014 року за № 1365/26142. Відповідно до абзаців четвертого та п`ятого пункту 7 розділу І зазначеного Положення інвентаризація є обов`язковою у разі зміни матеріально відповідальних осіб у день приймання-передачі справ, а також у разі встановлення фактів крадіжок або псування цінностей у день встановлення таких фактів. Згідно з абзацом п`ятим пункту 1 та пунктом 18 розділу ІІ Положення № 879 інвентаризація обов`язково проводиться за участю матеріально відповідальної особи, яка підписує інвентаризаційний опис та дає розписку. Проведення огляду комісією підприємства у місті Дніпрі через три дні після звільнення водія, без його виклику та участі, після того, як директор підприємства одноосібно проїхав на автомобілі понад чотириста кілометрів без фіксації стану техніки в селі Проліски, свідчить про повний розрив причинно-наслідкового зв`язку та позбавляє складений акт юридичної сили щодо вини колишнього працівника.

Надана роботодавцем позитивна характеристика від 04 серпня 2025 року свідчить про сумлінне виконання відповідачем своїх обов`язків, що згідно зі статтею 137 Кодексу законів про працю України враховується судом та спростовує доводи про протиправну недбалість водія.

Крім того, позивачем не дотримано вимоги статті 135-3 Кодексу законів про працю України, згідно з якою шкода визначається за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку виходячи з балансової вартості за вирахуванням зносу. Позивач балансової вартості та амортизаційного зносу деталей не надав, заявивши до стягнення накладну на купівлю двох нових шин замість одного колеса та виставлену претензію орендодавця. За таких обставин, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо судових витрат. Згідно зі статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір та витрати позивача на правничу допомогу покладаються на позивача.

Відповідачем заявлено вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000 гривень. Надання допомоги підтверджено договором № 20260306 від 06 березня 2026 року, замовленням № 1, рахунком, детальним описом робіт на шістнадцять годин, ордером та свідоцтвом адвоката Лабика Р. Р.

Згідно постанови Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22 зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.

Позивач клопотання про зменшення витрат професійної правничої допомоги, наданої відповідачу не заявив, тому заявлена сума витрат в розмірі 25 000 гривень підлягає стягненню з позивача на користь відповідача.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 7681, 89, 133, 137, 141, 174, 182, 258, 259, 263265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 9, 130, 131, 132, 134, 135-1, 135-3, 137, 138 Кодексу законів про працю України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Виробничо-будівельного малого приватного підприємства "РЕСПЕКТ" до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕМТРАНССЕРВІС 2016», про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної працівником відмовити.

Стягнути з Виробничо-будівельного малого приватного підприємства "РЕСПЕКТ" (ІКЮО - 13515510) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25000 гривень двадцяти п`яти тисяч гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Кімал ГУСЕЙНОВ

Часті запитання

Який тип судового документу № 140861353 ?

Документ № 140861353 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 140861353 ?

Дата ухвалення - 22.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 140861353 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 140861353 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 140861353, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

Судове рішення № 140861353, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області було прийнято 22.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 140861353 відноситься до справи № 176/542/26

Це рішення відноситься до справи № 176/542/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 140861347
Наступний документ : 140877277