Рішення № 140860556, 22.10.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/10291/26

Провадження № 2/727/3380/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Смотрицького В.Г.

при секретарі Бурлаці А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

Встановив:

Короткий зміст позовної заяви та її доводи

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості посилаючись на те, що 22.10.2021 року між ТОВ «ФК «ВЕРОНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1992814 про надання коштів на умовах споживчого кредиту який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису, який був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Вказав, що на виконання умов Кредитного договору, 22.10.2021 року на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 3000,00 грн за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .

01.12.2023 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕРОНА» та ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» укладено договір відступлення права вимоги №1-01/12/2023 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 01.12.2023 року до договору відступлення права вимоги №1-01/12/2023 , ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Також зазначив, що станом на 20.02.2026 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 8964,00 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 3000,00 грн; прострочена заборгованість за відсотками в розмірі 5964,00 грн.

Посилаючись на зазначене, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 1992814 від 22.10.2021 р. в розмірі 8964,00 грн. на свою користь та судові витрати, що складаються із сплаченого судового збору в сумі 2662 гривні 40 копійок та витрат на правничу допомогу в сумі 13000 гривень.

Рух справи в суді

Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 31 липня 2026 року відкрито провадження по справі, призначено справ у до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачам строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Окрім того, відповідачам надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Аргументи учасників справи

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно, про що є повідомлення в справі, про поважні причини неявки суд не повідомив та у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань про розгляд справи в загальному провадженні та відзиву на позовну заяву не надав.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд вважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Обставини справи, встановлені судом та мотиви, з яких виходить суд

Судом встановлено, що 22.10.2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Верона» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1992814 (а.с. 8-11). На умовах встановлених цим договором, первісний кредитор зобов`язався надати позичальникові грошові кошти (кредит) на умовах терміновості, повернення та платності, в національній валюті України - гривні у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, у розмірі та порядку, встановлених договором.

Відповідно до п.1.2 договору загальний розмір наданого кредиту (сума коштів, які кредитодавець зобов`язується надати позичальникові за цим договором) складає 3000,00 гривень. П.1.3 договору передбачено, що строк, на який надається кредит, складає 15 календарних днів з моменту підписання цього договору та перерахування (видачі) коштів позичальнику, а саме: з 22.10.2021 року по 05.11.2022 року включно.

Згідно із п.1.4, п.1.5 договору процентна ставка за кредитом становить 1.90 % від суми кредиту в день. Тип процентної ставки - фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту, а у разі часткового погашення на непогашену частину. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 44566 процентів річних від загального розміру виданого кредиту. Обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки, базується на припущенні, що договір залишається дійсним протягом строку дії, передбаченого умовами договору, та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі.

Розділом 9.4 договору передбачено умови та порядок продовження (пролонгації) строку користування кредитом та строку дії договору. Так, відповідно до п.9.4.2 договору автоматичне продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження дії договору (автопролонгація) без підписання сторонами додаткових угод застосовується також після настання дати погашення кредиту в разі неповернення суми кредиту та несплати або часткової сплати позичальником нарахованих процентів за користування кредитом до закінчення строку дії договору. У разі несплати позичальником заборгованості до закінчення строку користування кредитом та закінчення строку дії договору, сторонами застосовується автопролонгація з наступного дня після запланованої дати повернення кредиту. Позичальник, який підписує даний договір, дає згоду кредитодавцю на його автопролонгацію продовження строку користування кредитом та строку дії договору на наступні 10 календарних днів без підписання сторонами додаткових угод, починаючи з дня, наступного за днем запланованої дати повернення кредиту.

Згідно із п.9.4.3 договору сторони погодили, що у випадку несплати позичальником заборгованості за кредитом до запланованої дати повернення кредиту, цей договір вважатиметься автоматично продовженим (автопролонгованим), а строк користування кредитом подовженим на наступних умовах: 9.4.3.1. строк автопролонгації договору та подовження строку користування кредитом складає період часу з дати (дня), наступної за запланованою датою повернення кредиту і до спливу 10 (десяти) календарних днів включно; 9.4.3.2 в період автопролонгації діє підвищена процентна ставка, у розмірі 2,9 % від суми кредиту в день. В даному випадку продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгація) дії договору може застосовуватися неодноразово, але не більш, ніж на 70 календарних днів в сукупності такої пролонгації. П.9.4.4 договору передбачено, що продовження строку користування кредитом та строку дії договору не є зміною істотних умов електронного договору, оскільки автопролонгація є відкладальною обставиною, яка настає за умов, описаних в цьому договорі та сторони погодили такий порядок пролонгації на момент укладення електронного договору.

Відповідно до п. 10.1 Кредитного договору, укладаючи цей Договір, позичальник усвідомлює та підтверджує, що умови цього Договору для нього зрозумілі, відповідають його інтересам та справедливі. Підписанням цього Договору позичальник свідчить, що він до підписання цього Договору ознайомився з усіма наявними та можливими схемами надання кредиту, правилами, порядком та умовами, на підставі яких кредитодавець здійснює надання коштів у кредит, загальною вартістю кредиту та всіх витрат, пов`язаних з отриманням кредиту у кредитодавця, та свідомо обрав умови отримання кредиту, викладені в цьому Договорі.

Згідно із п. 10.6 Кредитного договору, укладанням та підписанням цього Договору своїм електронним підписом одноразовим ідентифікатором у порядку, передбаченому ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальник підтверджує, що, зокрема, до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та внутрішні правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту кредитодавця, розміщені на сайті кредитодавця, їх зміст, суть об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі.

Відповідно до Довідки про ідентифікацію, складеної ТОВ «ФК «Верона», ОСОБА_1 , з яким укладено Договір № 1992814 від 22.10.2021 року, ідентифікований ТОВ «ФК «Верона». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора - G2191) здійснено 22.10.2021 року за номером телефону НОМЕР_2 (а.с. 15).

До матеріалів справи також долучено Паспорт споживчого кредиту, підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором G2191 (а.с. 7).

Відповідно до Інформаційної довідки ТОВ «САНРАЙЗ ФІНАНС» від 19.03.2026 первісний кредитор виконав своє зобов`язання, передбачене договором, шляхом перерахування 22.10.2021 коштів на платіжну картку клієнта ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у розмірі 3000,00 гривень (а.с. 21).

З Виписки з особового рахунку за кредитним договором № 1992814 від 22.10.2021 вбачається, що заборгованість становить 8964,00 грн, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 3000,00 грн та прострочена заборгованість за процентами в розмірі 5964,00 грн (а.с. 12).

01 грудня 2023 року між ТОВ «ФК «Верона», як кредитором, та позивачем ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН», як новим кредитором, був укладений Договір №1-01/12/2023 відступлення права вимоги (а.с. 16-18), відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених Договором, кредитор відступає за плату новому кредитору належні йому права вимоги за кредитним договором, а новий кредитор заміняє кредитора як сторону - кредитора у кредитному договорі, та приймає на себе всі його права та обов`язки за кредитним договором. Новий кредитор сплачує кредитору вартість прав вимоги, що відступаються (відчужуються), в порядку та на умовах, передбачених Договором. При цьому новий кредитор набуватиме статус правонаступника кредитора відповідно до чинного законодавства України, у виконавчому проваджені та усіх судових спорах, пов`язаному з правом вимоги. В дату підписання цього Договору відступлення прав вимоги кредитор вважається таким, що відступив, а новий кредитор таким, що набув права вимоги до боржника та набув усіх прав та обов`язків сторони - кредитора за кредитним договором. Права вимоги переходять до нового кредитора в повному обсязі. З дати підписання Договору відступлення права вимоги новий кредитор вправі самостійно розпоряджатися правом вимоги на власний розсуд без згоди кредитора.

Згідно платіжної інструкції №1172 від 30 грудня 2025 року позивач здійснив оплату послуг згідно Договору відступлення права вимоги №1-01/12/2023 від 01 грудня 2023 року (а.с. 23).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги №1-01/12/2023 від 01 грудня 2023 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача по Кредитному договору № 1992814 від 22.10.2021 року в розмірі 8964,00 грн, яка складається з: заборгованості за сумою кредиту в розмірі 3000,00 грн; заборгованості за відсотками в розмірі 5964,00 грн. (а.с. 13).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Приписами ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору позики, що оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч.2 ст.1048 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦКУ).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За статтею 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ст. 519 ЦКУ).

Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» наділено правом грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 .

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано відомостей, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором № 1992814 від 22.10.2021 року у добровільному порядку, а сума заборгованості відповідача підтверджується розрахунком заборгованості, який надано суду та відповідачем не спростовано, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у межах пред`явленої позивачем суми 8964,00 грн, яка складається з: заборгованості за сумою кредиту в розмірі 3000,00 грн; заборгованості за відсотками в розмірі 5964,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Висновки за результатами судового розгляду

Згідно з ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.

За таких обставин, інші доводи учасників справи не стосуються предмету доказування в межах спірних правовідносин.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що зобов`язання з повернення отриманих в борг коштів не виконане, тому з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором №1992814 від 22.10.2021 р. в сумі 8964,00 грн., задовольнивши позовні вимоги.

Щодо судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу суду надано: копію договору № 09-07/12/2025 про надання правової допомоги від 09.07.2025 р. (а.с. 17), укладеного між адвокатом Пархомчуком С.В. та ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН»; додаткову угоду №1 від 20.01.2026 до договору про надання правової допомоги №09/07/2025 від 09.07.2025 року (а.с. 18), Акт про отримання правової допомоги від 12.08.2026 (а.с. 32), рахунок № 12.08.2026 -149 від 12.08.2026 на суму 13 000,00 грн. (а.с. 35); платіжну інструкцію № 2926 від 12.08.2026 (а.с. 33).

Відповідно до положень частини 3 ст. 141 ЦПК України: при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Судом отримано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб щодо позивача ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн», з якого вбачається, що ОСОБА_2 вказаний засновником ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн», а також має 100% частки статутного капіталу у даному товаристві, тип володіння - прямий вирішальний вплив (а.с. 41-42).

Договір №1-01/12/2023 відступлення права вимоги 01 грудня 2023 року між ТОВ «ФК «Верона» та ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» від імені останнього під укладений саме ОСОБА_2 , як директором ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН».

Суд враховує критерії, які застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Велика Палата Верховного Суду від 07 липня 2021 року в справі №910/12876/19.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.10.2021 № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 17.01.2024 у cправі №910/2158/23.

За таких обставин, суд вважає, що у даному випадку витрати на правову допомогу не є реальними витратами ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн», оскільки вони були нараховані та сплачені позивачем ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» на користь засновника та кінцевого бенефіціарного власника цього ж самого товариства ОСОБА_2 , який має адвокатське посвідчення.

Тобто у даному випадку такі витрати не містять ознак їх реальності, мають штучний характер та носять ознаки спроби надмірного збагачення позивача.

Тому суд констатує, що заявлені витрати на правничу допомогу не є обґрунтованими, всупереч вимогам п. 2 ч.3 ст.141 ЦПК України, і мають ознаки штучного та надмірного збагачення позивача, а тому не підлягають стягненню з відповідача.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи те, що позов задоволено судом в повному обсязі з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.207, 512, 516, 517, 526, 527, 530, 626, 628, 638, 1048, 1054, 1056, 1077, 1082 ЦК України, ст.ст.3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст.12, 13, 19, 76, 81, 133, 137, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 280-289 ЦПК України, суд, -

Ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (місцезнаходження 01042, Україна, місто Київ, вулиця Саперне Поле, будинок, 12, інше, нежитлове приміщення 1008, код ЄДРПОУ 44002941, банківські реквізити: НОМЕР_4 відкритий в АТ «ПУМБ») заборгованість за кредитним договором № 1992814 від 22.10.2021 р. у розмірі 8964 (вісім тисяч дев`ятсот шістдесят чотири) гривні 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (місцезнаходження 01042, Україна, місто Київ, вулиця Саперне Поле, будинок, 12, інше, нежитлове приміщення 1008, код ЄДРПОУ 44002941, банківські реквізити: НОМЕР_4 відкритий в АТ «ПУМБ») судові витрати у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп.

В задоволенні вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

З повним рішенням суду особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитись 26 жовтня 2026 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя: