Рішення № 140860427, 21.10.2026, Сокирянський районний суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 722/1440/26

Номер провадження 2/722/1033/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21 жовтня 2026 року Сокирянський районний суд Чернівецької області

в складі:

головуючого судді Унгуряна С.В.

секретаря Кушнір І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сокиряни в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» Усенко М.І. через систему «Електронний суд» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 19.04.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 103470426, згідно з умовами якого відповідач отримав 16300 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит в сумі визначений кредитним договором. Відповідач зі свого боку не виконав умови кредитного договору. Укладаючи кредитний договір відповідач та ТОВ «Мілоан» вчинили дії визначені ст.11 та ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

29.08.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №111-МЛ/Т від 29.08.2024 року. Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги і за кредитним договором №103470426 від 19.04.2024 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем.

Сума заборгованості відповідача становить 91046,80 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту 9304,50 грн; простроченої заборгованості за сумою відсотків 76761,30 грн; простроченої заборгованості за комісією - 81 грн., заборгованості по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання 4900 грн.

Відповідачу надсилалась письмова претензія про погашення кредитної заборгованості №23869604/1291 від 01.07.2026 року.

Просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №103470426 від 19.04.2024 року в сумі 91046,80 грн., суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Представник позивача Усенко М.І. у судове засідання не з`явився, однак в позовній заяві зазначив, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просив задовольнити у повному обсязі, а також просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, не заперечив проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи, однак у судове засідання не з`явився та не повідомив про причини своєї неявки, заяв про розгляд справи за його відсутності суду не подав, а також не подав відзив на позов.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача без поважних причин або без повідомлення причин, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наведені вище норми закону, суд вважає за можливе розглянути справу без присутності сторін та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі письмових доказів, оскільки проти цього не заперечує представник позивача.

З`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши досліджені письмові докази, які є належними та допустимими, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 19.04.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №103470426. Згідно даного договору відповідач отримав кредит у розмірі 16300 грн., строком на 345 днів з 19.04.2024 року по 30.03.2025 (п.1.2 - п.1.4 Договору).

Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника.

Комісія за надання кредиту становить 1863,00 грн та нараховується за ставкою 11,50% від суми кредиту одноразово в момент видачі (п.1.5.1 Договору).

Згідно п.1.5.2. Договору проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 547,50% річних на фактичну заборгованість за кредитом.

Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 912,50% річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування та сплати комісій та процентів, а також тіла кредиту встановлені п.2.2.2, 2.2.3 цього договору (п.1.5.3, п.1.6 Договору).

Згідно п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Згідно платіжного доручення № 87263928 від 19.04.2024 року ТОВ «Мілоан» перерахувало на рахунок відповідача ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 16300 грн. Призначення платежу: кошти згідно кредитного договору №103470426.

Вказаний договір було укладено між сторонами в електронній формі. Кредитний договір відповідачем підписаний електронним підписом з застосування одноразового ідентифікатора (одноразового паролю).

Так, із дослідженої судом довідки з інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Мілоан» про надсилання одноразового ідентифікатора у формі смс, виданої ТОВ «Мілоан» за вих.№ б/н від 02.06.2026 року встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 для підписання договору про споживчий кредит №103470426 від 19.04.2024 року ТОВ «Мілоан» було надіслано 19.04.2024 о 20:46 одноразовий ідентифікатор 278723 у формі смс на номер телефону Позичальника НОМЕР_3 .

У подальшому, 29.08.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір про відступлення прав вимоги №111-МЛ/Т з додатками до нього, на підставі якого до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за кошти перейшло право вимоги нового Кредитора щодо боржників за кредитними договорами, укладеними з ТОВ «Мілоан».

Так, згідно витягу з реєстру боржників №2 від 10.09.2025 року до договору відступлення прав вимоги №111-МЛ/Т від 29 серпня 2024 р. до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право щодо відповідача ОСОБА_1 про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором №103470426 від 19.04.2024 року у загальному розмірі 41500,87 грн., що складається з: залишок заборгованості по кредиту 9304,50 грн., залишок нарахованих процентів 24424,05 грн., залишок комісії за надання кредиту 81 грн., залишок по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання 4900 грн.

Всупереч умовам Кредитного договору, відповідач взяті на себе зобов`язання з повернення кредиту, по сплаті процентів припинив виконувати належним чином, що призвело до утворення заборгованості.

Так, із розрахунку заборгованості за кредитним договором №103470426 від 19.04.2024 року у період з 30.08.2024 по 30.03.2025 року, наданого позивачем вбачається, що загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 91046,80 грн, в тому числі: заборгованість за тілом кредиту 9304,50 грн; заборгованість за відсотками 76761,30 грн.; заборгованість за комісією за надання кредиту 81,00 грн.; неустойка та/або проценти за порушення грошового зобов`язання 4900 грн.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст. ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Абзац другий ч.2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно з ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1).

Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015 року, який набрав чинності 30.09.2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

В статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

В Законі України «Про електронний цифровий підпис» зазначено, що електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Постановою Правління Національного банку України від 30.04.2010 року №223 «Про здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів» передбачено, що одним із видів доступу до банківських рахунків є спеціальні платіжні засоби пластикові банківські картки, які емітовані у установленому законодавством порядку та використовуються для ініціювання переказу коштів з рахунку платника або банку, а також для здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором, платіжна картка містить обов`язкові реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему, емітента (банк) та держателя цього спеціального платіжного засобу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, у розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором.

Відповідно до змісту ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною 2 статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Судом встановлено, що 01.07.2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до відповідача з претензією про погашення суми заборгованості, в якій також було зазначено про те, що підставі Договору відступлення прав вимоги №111-МЛ/Т від 29.08.2024 року, новим кредитором є ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Надаючи оцінку аргументам позивача, суд зауважує, що відповідач, підписавши договір про надання споживчого кредиту шляхом ведення одноразового ідентифікатора відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» погодився з умовами договору, однак належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав.

Підстав вважати, що нарахована сума заборгованості в частині тіла кредиту та відсотків не узгоджується з умовами договору та розрахована неправильно, суд не вбачає. Розмір заборгованості у цій частині відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано, своїх розрахунків, відмінних від наявних у матеріалах справи, не наведено.

Однак, суд звертає увагу на те, що в загальну суму заборгованості включено суму неустойки та/або процентів за порушення грошового зобов`язання у розмірі 4900 грн.

У пункті 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та здійснено розрахунок вказаної суми під час дії в Україні воєнного стану, який введено Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», з 24.02.2022 року, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №103470426 від 19.04.2024 року у загальному розмірі 86146,80 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 9304,50 грн; заборгованість за відсотками 76761,30 грн.; заборгованість за комісією за надання кредиту 81,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №45052 від 27.07.2026 року.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 2519,11 грн.

Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження витрат на правничу допомогу, до позовної заяви долучено копії: договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.07.2025 року №0107, акту №Д/28720 наданих послуг (правової (правничої допомоги) від 15.07.2026 року, укладеного ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет», в особі адвоката Усенко Михайла Ігоровича, у якому сума наданих послуг відповідно до Договору складає 8000,00 грн., а також копію детального опису наданих послуг до акту №Д/28720 від 15.07.2026 року за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, датований 15.07.2026 року.

Судом взято до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10 грудня 2009 року, справа «Баришевський проти України» від 26 лютого 2015 року), а також висновки Європейського суду з прав людини, викладені у справах: «East/West Alliance Limited» проти України» від 02 червня 2014 року, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року, за результатом розгляду якої Європейський суд з прав людини вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд, оцінюючи обґрунтованість заяви позивача зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, та на визначені практикою Європейського суду з прав людини критерії, вважає, що заявлена позивачем сума є необґрунтованою.

Враховуючи реальний обсяг професійної правничої допомоги у суді, час, витрачений на надання таких послуг, критерій реальності таких витрат, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, є завищеним та неспівмірним з обсягом наданих послуг адвоката, тому дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, підлягає зменшенню та відшкодуванню у розмірі 3 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про електронну комерцію», ст. ст. 11, 203, 207, 215, 512-517, 610- 612, 625-629, 639, 1048-1050, 1054, 1077 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 273, 279, 280-284, ч.4 ст.287, ч.2 ст.288, 352, 354, п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-ий поверх, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614) заборгованість за кредитним договором №103470426 від 19.04.2024 року у розмірі 86146 (вісімдесят шість тисяч сто сорок шість) грн. 80 коп.

В задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-ий поверх, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614) судовий збір у розмірі 2519 (дві тисячі п`ятсот дев`ятнадцять) грн. 11 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя С.В.Унгурян