Ухвала суду № 140860406, 22.10.2026, Путильський районний суд Чернівецької області

22.10.2026

Справа № 721/591/22

Провадження № 8/721/2/2026

У Х В А Л А

Суддя Путильського районного суду Чернівецької області Стефанко У. Д., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Путильського районного суду Чернівецької області від 12.10.2022 у справі №721/591/22 за нововиявленими обставинами.

Вирішуючи питання про відкриття провадження за вказаною заявою, суд приходить до такого.

Згідно з частиною 1 статті 426 ЦПК України заяви про перегляд судових рішень суду за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення заяв до суду першої інстанції.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 426 ЦПК України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами додається документ про сплату судового збору.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру.

Поряд з цим ОСОБА_1 посилається на пункти 12 та 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» посилаючись на статус учасника бойових у зв?язку із чим у нього наявні підстави для звільнення від сплати судового збору або відстрочення/розстрочення його сплати.

Водночас такі обставини самі по собі не свідчать про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору у цій справі.

Слід зазначити, що відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Предметом цієї справи є стягнення заборгованості за договором позики, тобто приватноправовий спір між фізичними особами. Заявлені вимоги не пов`язані з проходженням ОСОБА_1 військової служби, виконанням ним військового обов`язку чи службових обов`язків.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 22 червня 2026 року у справі № 752/3051/25 звернула увагу, що така пільга застосовується до учасників бойових дій у справах, пов`язаних із захистом їхніх соціальних прав, незалежно від того, виступають вони позивачами чи відповідачами.

Спір у цій справі про виконання приватного грошового зобов`язання за договором позики не пов`язаний із реалізацією або захистом соціальних прав ОСОБА_1 як учасника бойових дій.

За таких обставин підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за пунктами 12 та 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд не вбачає.

Заява також містить клопотання про відстрочення/розстрочення сплати судового збору з посиланням на ст. 8 ЗУ "Про судовий збір". Клопотання мотивоване тим, що заявнику за подання даної заяви необхідно заплатити судовий збір в розмірі 665,60 грн, однак посилається на наявність у нього статусу учасника бойових дій, інваліда ІІІ групи, сплату аліментів на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 5000 грн та на відсутність інших джерел доходу, що утруднює можливість сплати судового збору одноразово у повній сумі.

На підтвердження свого скрутного майнового стану заявник надав копію посвідчення серії УБД та копію військового квитка.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до змісту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

За змістом ст. 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З аналізу ст. 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в ст. 5 вказаного Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим ст. 5, є правом, а не обов`язком суду, навіть за наявності однієї з умов для такого відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених ст. 8 Закону України «Про судовий збір», вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями ст. 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Європейський суд з прав людини також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення у справі «Креуз проти Польщі», від 19 червня 2001 року).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» від 26 липня 2005 року).

Визначення майнового стану сторони процесу є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату судових витрат. Якщо через низький рівень майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2019 року, справа № 821/1896/15-а, провадження № К/9901/14384/18).

Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 338/158/19 (провадження № 61-11548св20) зазначав, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.

Слід зазначити, що обов`язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан скаржника для цілей відстрочення/розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на заявника. Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наявність рухомого і нерухомого майна, доказів щодо відсутності інших доходів, довідки фіскальних органів про доходи, довідки про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо).

Таким чином, наявність у заявника посвідчень учасника бойових дій і інваліда ІІІ групи відображає лише інформацію щодо його статусу, який сам по собі не відображає скрутний майновий стан останнього, як і непідтверджене доказами твердження останнього про сплату аліментів на утримання дитини.

Отже, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру суд має встановити майновий стан сторони.

Вирішуючи клопотання про розстрочення/відстрочення сплати судового збору, суд урахував, що зазначені у клопотанні обставини та надані на їх підтвердження докази в достатній мірі не підтверджують неможливість сплати судового збору при зверненні до суду із вказаною заявою, а також не є безумовними підставами для відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

З урахуванням обставин справи та наданих заявником доказів, у задоволенні клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, який необхідно сплатити за подання заяви, слід відмовити, оскільки заявником не надано суду доказів на підтвердження реального майнового стану (наявність рухомого і нерухомого майна, доказів щодо відсутності інших доходів, довідки фіскальних органів про доходи, довідки про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо), який перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої заяви судовим збором.

Як зазначалося судом вище, п. 6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено ставку судового збору за подання до суду заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як убачається з матеріалів справи №721/591/22, при поданні позовної заяви розмір оспорюваної суми становив 767941,00 грн, розмір судового збору складав 7679,41 грн. Відтак за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами підлягає сплаті судовий збір у розмірі 11519,12 грн (7679,41 грн х 150%).

На підтвердження сплати судового збору заявнику необхідно надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору за подання заяви або належні та достатні докази, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Сплату судового збору слід здійснити за наступними реквізитами:

Отримувач коштів Чернівецьке ГУК/ Путильська ТГ/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37836095

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача UA828999980313161206000024375

Призначення платежу *;101;_____ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Путильський районний суд Чернівецької області (назва суду, де розглядається справа).

З огляду на викладене вище, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подана без додержання вимог, передбачених ст. 426 ЦПК України.

Згідно вимог ч. 2, 3 ст. 427 ЦПК України протягом п`яти днів після надходження заяви до суду суддя перевіряє її відповідність вимогам статті 426 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами. До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 426 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Таким чином, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 цього Кодексу, згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, вказану заяву слід залишити без руху, про що повідомити заявника і надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Керуючись ст.ст. 175,185, 260, 353, 426-427 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Путильського районного суду Чернівецької області від 12.10.2022 у справі №721/591/22 за нововиявленими обставинами - залишити без руху.

Копію ухвали направити заявнику і повідомити про необхідність виправити зазначені недоліки заяви.

Для усунення недоліків надати строк десять днів з дня вручення заявником ухвали про залишення заяви без руху.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявнику.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Уляна СТЕФАНКО