Ухвала суду № 140860257, 22.10.2026, Кельменецький районний суд Чернівецької області

Справа № 725/8359/26

Номер провадження 2/717/1136/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

22 жовтня 2026 року селище Кельменці

Суддя Кельменецького районного суду Чернівецької області Кудиба З. І., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд. 6; ЄДРПОУ 42986956) до ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі - ТОВ «ФК «ЕЙС») Сахарова О. І. подала до суду позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 974695650 від 04.06.2019 у розмірі 12 640,00 грн та понесені судові витрати.

Підстави позову: позов заявлений з тих підстав, що відповідач не виконав умови кредитного договору, через що виникла заборгованість.

Розглянувши подану позовну заяву, суд приходить до висновку, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 та 177 ЦПК України.

Згідно з частинами 1, 3 статті 175 та частиною 5 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також усі наявні у нього докази, що підтверджують ці обставини. У разі подання письмових або електронних доказів позивач може додати до позовної заяви копії відповідних документів.

Однак до поданої позовної заяви не додано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт надання (перерахування) відповідачу кредитних коштів.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги чи заперечення сторін.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17 жовтня 2019 року у справі № 161/5457/17 (провадження № 61-25546св18), при вирішенні спорів щодо кредитних зобов`язань первинним і визначальним є встановлення факту реального надання грошових коштів боржнику, що є передумовою виникнення у нього обов`язку щодо їх повернення.

У даному випадку позивачем не надано жодних документів, які б достовірно підтверджували факт фактичного отримання відповідачем грошових коштів у межах зазначеного кредитного договору, зокрема: банківських платіжних документів, виписок з рахунків, реєстрів переказів або підтверджень фактичного зарахування суми кредиту на банківський рахунок відповідача чи іншим способом передачі коштів.

Сам по собі факт укладення кредитного договору не свідчить про надання грошових коштів, оскільки зобов`язання за кредитним договором виникають лише з моменту фактичного виконання кредитором свого обов`язку з перерахування кредитних коштів (статті 1046, 1049 Цивільного кодексу України).

Відсутність таких доказів виключає можливість суду прийняти позов до розгляду по суті в порядку загального позовного провадження.

Суд також вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що відповідно до статті 84 ЦПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази має право подати клопотання про їх витребування судом. Таке клопотання подається у строки, визначені частинами 2 та 3 статті 83 ЦПК України.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем долучено поштову квитанцію про направлення відповідачу позовної заяви з додатками за адресою: АДРЕСА_1 .

Водночас судом встановлено, що зазначена позивачем адреса є помилковою, оскільки, згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру від 22 жовтня 2026 року відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Також судом встановлено, що до позовної заяви додано опис вкладення до поштового відправлення, який не може бути визнаний належним доказом направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, оскільки він не містить відомостей про кількість аркушів кожного з них, що унеможливлює належну ідентифікацію змісту поштового відправлення.

Відповідно до пункту 17 Правил надання послуг поштового зв`язку опис вкладення є документом, що підтверджує перелік документів, вкладених до поштового відправлення, та має містити відомості, достатні для їх індивідуалізації, зокрема найменування кожного документа та кількість його аркушів.

Відсутність у описі вкладення відомостей про кількість аркушів кожного з документів не дає суду можливості достеменно встановити, що відповідачу було направлено саме ті документи та в тому обсязі, які подано до суду.

Наведені недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі, а тому відповідно до статті 185 ЦПК України позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для їх усунення шляхом подання:

- належних та допустимих доказів фактичного надання кредитних коштів відповідачу;

- належних доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів, зокрема належним чином оформленого опису вкладення до поштового відправлення, який містить найменування кожного вкладеного документа та кількість його аркушів і підтверджує направлення документів за належною адресою відповідача.

Керуючись статтями 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без руху.

Надати позивачу строк три дні з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кудиба З. І.