Ухвала суду № 140859194, 21.10.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/3444/22

н/п 2-п/953/184/26

УХВАЛА

"21" жовтня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Зуба Г.А.

за участю секретаря судових засідань Кулікової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Швеця Руслана Петровича, про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 18.07.2023 по справі 953/3444/22 за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду,

ВСТАНОВИВ:

14.10.2026 відповідач ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Швеця Р.П., звернувся до суду з вказаною заявою, в якій просить:

1. Поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 18.07.2023 у справі № 953/3444/22;

2. Скасувати заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 18.07.2023 у справі № 953/3444/22;

3. Призначити справу № 953/3444/22 до судового розгляду.

В обґрунтування поданої заяви посилається на те, що повний текст заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 18.07.2023 у справі № 953/3444/22 відповідач ОСОБА_1 отримав лише 06 жовтня 2026 року. Про існування вказаного рішення суду відповідач дізнався після відкриття виконавчого провадження ВП № 82045754 та надіслання на його адресу постанови про арешт коштів боржника від 24.09.2026. До цього часу відповідач взагалі не був повідомлений про існування позову Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду та відповідно й не знав про розгляд справи та винесення заочного рішення по справі. Також, слід зазначити, що відповідач ОСОБА_1 у період розгляду справи з червня 2022 по липень 2023 року не отримував та не міг отримувати жодної повістки про виклик його до суду за місцем своєї реєстрації, у зв`язку із його від`їздом з адреси постійного проживання та набуття ним статусу внутрішньо переміщеної особи в наслідок триваючої збройної агресії проти України. Таким чином, відповідач ОСОБА_1 зазначає про існування обставин, що виникли із-за запровадження воєнного стану та унеможливили отримання ним повідомлень про дату, час і місце судових засідань, внаслідок чого він був позбавлений можливості брати участь у розгляді справи. Отже, не можливість брати участь у розгляді справи, а також пропуск відповідачем процесуального строку на подання заяви про перегляд заочного судового рішення знаходиться в прямому причинному зв`язку з введенням на території України воєного стану та визнання міста Харкова та Харківської області зоною активних та можливих бойових дій. За таких обставин, приймаючи заочне рішення, суд виходив з наявних у справі матеріалів та не було взято до уваги позицію відповідача по справі. Так, при розгляді справи судом не було враховано, що позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за опалення та гарячу воду за період з за період з 01.09.2015 по 31.12.2021 в розмірі 85363 грн. 62 коп., 3% річних- 1995 грн. 06 коп., інфляційні витрати - 5033 грн. 98 коп. та судового збору в розмірі 2481, 00 грн. Враховуючи викладене, з урахуванням строків позовної давності, заборгованість з надання послуг може бути стягнута лише за період з 01.04.2017 року по день звернення до суду. Відповідно, позовні вимоги про стягнення заборгованості за період з 01 вересня 2015 року по 01 квітня 2017 року не підлягають задоволенню, адже не входять у межі строку позовної давності, передбаченого ЦК України. Водночас, відповідач ОСОБА_1 був позбавлений можливості подати до суду заяву про застосування позовної давності. Як вже вказувалося, суд не дав можливості відповідачу висловити свою позицію по справі, пред`явити відповідні докази, які б могли стати підставою для прийняття судом іншого рішення.

14.10.2026 вказана заява надійшла до суду та розподілена судді Зубу Г.А.

Ухвалою судді від 16.10.2026 вказану справу прийнято до провадження судді та призначено судове засідання.

21.10.2026 від представника позивача КП «Харківські теплові мережі» Вірютіної О.В. через систему «Електронний суд» надійшла заява, в якій остання у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення по справі № 953/3444/22 відмовити. Також вказує, що Київським районним судом м.Харкова по справі 953/3444/22 було винесено заочне рішення, яким було допущено стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за опалення та гарячу воду, що утворилася за період з 01.09.2015 по 31.12.2021, в розмірі 85363 (вісімдесят п`ять тисяч триста шістдесят три) грн 62 коп., 3% річних - 1995 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто п`ять) грн 06 коп., інфляційні витрати 5033 (п`ять тисяч тридцять три) грн 98 коп., а також судового збору. У вересні 2026 року виконавчі документи по вказаній справі були передані на примусове виконання. Відповідачами у добровільному порядку частково заборгованість сплачувалась. Залишок боргу на момент передачі виконавчих документів складав 49351, 99 грн. Вважає, що неможливо стверджувати про необізнаність Відповідачів про наявність заборгованості. Одночасно співробітниками підприємства проводиться робота щодо інформування споживачів про наявність боргу, рішення та виконавчих проваджень, звернень до підприємства з заявами від Відповідачів не надходило.

21.10.2026 від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про застосування строку позовної давності.

У судове засідання заявник відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Швець Р.П. не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином. 21.10.2026 подав до канцелярії суду заяву, в якому просив судове засідання проводити у його відсутність.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, повідомлялася судом у встановленому порядку. 21.10.2026 від представника позивача КП «Харківські теплові мережі» Вірютіної О.В. через систему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд заяви без її участі, її неявка не перешкоджає розгляду даної заяви.

Суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Глава 11 «Заочний розгляд справи» Розділу III «Позовне провадження» ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення. Так, відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, який це рішення ухвалив, на предмет наявності передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України підстав для його скасування, і оскаржити таке рішення у загальному порядку (статті 284-288 ЦПК України).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).

Так, якщо відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення поза межами встановлених частинами другою та третьою статті 284 ЦПК України строків, то це згідно з положеннями Глави 11 Розділу III ЦПК України не звільняє суд від обов`язку застосувати порядок, визначений у статті 287 ЦПК України, та постановити через пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, якщо немає підстав для задоволення заяви про поновлення відповідного строку.

З урахуванням наведеного, а також висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 у справі 214/5505/16, питання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду підлягає вирішенню під час розгляду цієї заяви по суті.

З урахуванням наведеного, а також отримання відповідачем копії рішення не у день його проголошення, суд вважає можливим поновити відповідачу строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду.

Дослідивши матеріали заяви, матеріали цивільної справи, суд встановив наступне.

Заочним рішенням суду від 18.07.2023 ухваленим у справі № 953/3444/22 за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду, позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за опалення та гарячу воду, що утворилася за період з 01.09.2015 по 31.12.2021, в розмірі 85363 (вісімдесят п`ять тисяч триста шістдесят три) грн. 62 коп., 3% річних - 1995 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто п`ять) грн. 06 коп., інфляційні витрати 5033 (п`ять тисяч тридцять три) грн. 98 коп., судові витрати в розмірі 2481, 00 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп. по 1240, 50 грн з кожного.

Згідно з ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, скасування заочного рішення суду можливе за двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити.

Як вбачається з довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб № 0337b209-7dcb-4070-8cf6-3db94flea7d5 від 02.02.2022, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою судом направлялася судова кореспонденція рекомендованими листами з повідомленням про вручення, проте поштові відправлення повернулися на адресу суду з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 18).

Згідно з чч. 4, 8 ст. 128 ЦПК України судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Днем вручення судової повістки є, в тому числі, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду. Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, від 23.01.2023 у справі 496/4633/18, від 22.03.2023 у справі № 905/1397/21, від 30.08.2023 у справі № 910/10477/22.

Слід зазначити, що незважаючи на вищевикладену практику Верховного Суду, з метою сприяння відповідачу в реалізації його процесуальних прав, після першої неявки відповідача до суду 18.07.2022, суд відклав розгляд справи на 18.07.2023 з повторним його викликом.

Таким чином, суд належним чином виконав вимоги норм процесуального закону щодо виклику відповідача, забезпечив йому можливість отримати копії позовних матеріалів, повістки про виклик, з`явитися у судове засідання або іншим шляхом реалізувати свої процесуальні права.

Крім того, навіть за умови належного підтвердження поважності причин неявки учасника справи до суду, сама ця обставина не може бути самостійною підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд звертає увагу, що ним вжито всіх заходів для повідомлення учасника справи про судовий розгляд. Неналежне виконання стороною своїх процесуальних обов`язків та зловживання процесуальними правами не може бути підставою для скасування рішення суду. Таким чином, вважається, що відповідачка була належним чином повідомлена про час, дату і місце судового засідання.

Скасування заочного рішення суду можливе за наявності сукупності умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити. Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Однак, суд зважає на не отримання відповідачем ухвали суду та судових повісток та припускає, що їх неотримання відбулося за незалежних від відповідача обставин.

Також слід звернути увагу, що лише з`ясування причин неявки не може бути єдиною підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Тобто, наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Оцінивши подану відповідачем заяву про перегляд заочного рішення, суд вбачає відсутність зазначення про докази, на які він мав би посилатись, та які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Разом із цим, правом подачі відзиву сторона відповідача не скористалась.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою, зокрема, залишити заяву без задоволення.

Відповідно до положень ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За загальних засад змагальності цивільного процесу сторони повинні, як правило, у суді першої інстанції повідомити усі доводи, що мають вирішальне значення для правильного розгляду спору судом, а також надати усі наявні докази, що стосуються такого спору, саме у суді першої інстанції. На переконання Верховного Суду, забезпечення дотримання меж реалізації сторонами їх процесуальних прав та обов`язків не призведе до порушення принципу рівності учасників цивільного процесу та змагальності сторін, які є складовими права на справедливий суд як частини верховенства права, а сприятиме забезпеченню добросовісного використання сторонами наданих їм законом прав та обов`язків (постанова Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 760/14479/13-ц (провадження № 61-1715ск18).

Так, відповідач повідомлявся судом про розгляд справи належним чином, відповідно до вимог ЦПК України, відповідач, його представник не надали суду жодного аргументу щодо обставин справи, доказів які б впливали на правильне її вирішення, а тому суд відмовляє в її задоволенні, що не позбавляє відповідача оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

З урахуванням наведеного, суд залишає без задоволення заяву про перегляд заочного рішення суду.

Керуючись ст. ст. 287, 288 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву відповідача ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Швеця Руслана Петровича, про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 18.07.2023 по справі 953/3444/22 за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду - залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку встановленому цим Кодексом. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 21 жовтня 2026 року.

СУДДЯ Г.А. ЗУБ