Рішення № 140859065, 24.07.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/4633/25

Провадження №2/639/234/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року Новобаварський районний суд міста Харкова

в складі: головуючого - судді Баркової Н.В.,

за участю секретарів - Кобзар І.І., Скороход Б.О.,

представника позивача - адвоката Горлач О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Харківської міської ради про визнання права власності на житло, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Горлач О.С. звернулася до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , Харківської міської ради, і просить суд визнати за ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) право власності за набувальною давністю на 2/12 частини житлового будинку житловою площею 66,2 кв.м., загальною площею 136,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 при цьому є такі господарські будівлі та споруди: гараж літ Е-3, літня кухня літ Ж; погріб літ И, навіси літ. Л,О; сараї літ. М.Н; водопровід №4; огорожа №5-:-14; замощення № І, ІІ.

Вказана позовна заява містить відомості про те, що документ сформовано в системі «Електронний суд».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 14.09.1985 року ОСОБА_3 вийшла заміж за ОСОБА_4 . З того часу позивача та чоловік спільно та постійно однією сім`єю мешкали разом за адресою: АДРЕСА_2 одночасно із свекрухою ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивача - ОСОБА_4 . Позивач і на даний час мешкає за даною адресою, користується будинком, володіє ним, сплачує комунальні послуги. Будинок за адресою АДРЕСА_2 належав на праві власності батькам чоловіка - ОСОБА_5 (померла у 2011 році) та ОСОБА_6 (помер у 1980 році) з 1961 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 окрім сина - ОСОБА_4 (чоловіка позивача), мали інших дітей - ОСОБА_7 , який на момент смерті матері був зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , а наразі є померлим ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та доньку, яка на протязі життя з батьками ( ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ) не мешкала та була знята з реєстрації (запис 11 домової книги). ОСОБА_7 з огляду на дані, що містяться у домовій книзі, був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 - станом на момент смерті батька ( ОСОБА_6 ), у зв`язку з чим у нотаріальному порядку нотаріус не зареєстрував право власності на житловий будинок у повному обсязі. Тим часом одночасно позивач та відповідач мешкали також у даному будинку із ОСОБА_4 (батько та чоловік сторін у справі). Зазначене стало підставою до реєстрації права власності на будинок за адресою АДРЕСА_2 у порядку спадкування за позивачем та відповідачем у нотаріальному порядку лише на 10/12 частин будинку за ними обома. Це підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом за № 5-563 та № 5- 561 реєстру. На 2/12 частини домоволодіння (будинок з надвірними спорудами) за адресою: АДРЕСА_2 - право власності у нотаріальному порядку зареєстровано не було. Наразі фактично з моменту смерті нерухомість у частині 2/12 не є зареєстрованою. Позивач не є спадкоємицею ОСОБА_7 , тому у нотаріальному порядку майно за нею зареєстровано не було. Останні роки перед смертю ОСОБА_4 (чоловік позивача) сильно хворів, через що не зміг своєчасно звернутися до нотаріуса за прийняттям спадщини після своєї матері та батька ( ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ). Всі ці роки, з народження і до смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) ОСОБА_4 жив та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 разом зі своїми батьками - ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , у тому числі і на момент смерті кожного з батьків, відповідно до свідоцтв про їх смерть, доданих до позову, де вказані дати їх смерті, ІНФОРМАЦІЯ_4 та 19.04.2011р. відповідно. ОСОБА_4 через свою хворобу до нотаріуса не звернувся, спадкову справу за жодним із батьків не відкривав, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 Аналогічно і інший син, ОСОБА_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , до нотаріуса за оформленням спадщини батька не звертався, дітей та інших родичів у сина ОСОБА_8 не було. З огляду на вказані обставини вже спадкоємці ОСОБА_4 , чоловіка та батька (відповідно) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Другої Харківської міської державної нотаріальної контори. Даною установою було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за підстав відсутності факту прийняття ними спадщини, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою АДРЕСА_2 не були, хоча спільно постійно та тривалий час там мешкали.

Враховуючи вказані обставини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у 2002 року змушені були звернутися до суду із позовом про встановлення факту спільного постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_2 . 12.12.2022 року Жовтневим районним судом м. Харкова було розглянуто дану справу №639/48/22 та визнано факт постійного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 з ОСОБА_4 станом на 13.01.2012 року, що і стало у подальшому підставою для отримання свідоцтв про право на спадщину за законом на 5/12 часток за ОСОБА_1 та на 5/12 за ОСОБА_2 , а загалом на 10/12 часток будинку з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_2 . Тим часом право власності на 2/12 частки даного будинку з надвірними будівлями не було зареєстровано у нотаріальному порядку з огляду на зазначене вище. За текстом рішення від 12.12.2022 року у справі № 639/48/22 Жовтневим районним судом м. Харкова було встановлено (та підтверджено у тому числі свідченнями свідків) факт того, що позивач ОСОБА_1 тривалий час з 1985р. постійно, у тому числі і на момент смерті чоловіка ІНФОРМАЦІЯ_2 , і наразі мешкає за адресою АДРЕСА_2 . Відповідно, законно, добросовісно, безперервно та відкрито володіє майном, а саме будинком за адресою АДРЕСА_2 з моменту одруження з ОСОБА_4 ( в 1985 році) та у подальшому станом на 13.01.2012 р. і донині. З огляду на викладене, позивач ОСОБА_1 , починаючи з 1985 року і донині законно та добросовісно, безперервно та відкрито володіє майном, а саме будинком за адресою АДРЕСА_2 , що встановлено рішенням суду у справі №639/48/22. Позивачка проживає у вказаному будинку, сплачує комунальні послуги, добросовісно володіє ним, відкрито та безперервно, користується ним більше десяти років. З вимогами про те, що вона незаконно ним володіє і користується ніхто до неї звертався, в тому числі і представники громади. На підставі Договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності, посвідченого 29.04.1964 р. П`ятою Харківською державною нотаріальною конторою р.№1993, зареєстрованого Харківським міським бюро технічної інвентаризації 27.02.1965 р. за р.№ 38545. З метою визначення ринкової вартості майна та ціни позову позивачем була проведена незалежна оцінка майна, згідно якої ринкова вартість 2/12 частин будинку складає 255212,00 грн.

У зв`язку з викладеним, позивач, посилаючись на ст.ст. 328, 344 ЦК України просить визнати за нею право власності на вказане майно за набувальною давністю.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 04.07.2025 року прийнято позов до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житло. Призначено підготовче засідання.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 18.08.2025 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Горлач Олени Сергіївни про залучення співвідповідача - задоволено. Залучено до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житло в якості співвідповідача - Харківську міську раду. Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Горлач Олени Сергіївни про витребування доказів - задоволено. Зобов`язано Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області станом на день відповіді надати інформацію: щодо наявності чи відсутності актових записів про народження дітей ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також актових записів про одруження ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , із зазначенням номеру та дати внесення такого запису, а також про розлучення, у разі наявності такого запису.

Витребувані докази надані на адресу суду.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 04.07.2025 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Горлач Олени Сергіївни про проведення судового засідання в режимі відеоконференції по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Харківської міської ради про визнання права власності на житло - задоволено. Забезпечено проведення подальших підготовчих і судових засідань в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів представнику позивача ОСОБА_1 - адвокату Горлач О.С., яка зареєстрована у системі «EasyCon» за наступними реквізитами: електронна адреса - ІНФОРМАЦІЯ_6

04.11.2025 року представник відповідача Харківської міської ради надав письмові пояснення, в яких звертає увагу, що Харківська міська рада не була стороною або учасником справи № 639/48/22, яка розглядалась Жовтневим районним судом м. Харкова та за результатами якого прийнято рішення від 12.12.2022, на яке посилається позивач. Тому факти, встановлені рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 12.12.2022 у справі № 639/48/22 не можуть бути застосовані у справі № 639/4633/25.

Крім того, представник відповідача посилається на Інструкцію про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах та селищах міського типу Української РСР, затверджену заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 року № 56, а саме п п. 1, 2, 4, 23, і передбачала, що реєстрацію будинків з обслуговуючими їх будівлями і спорудами та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР провадять бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих Рад депутатів трудящих. Об`єктами реєстрації є будинки та домоволодіння з окремим порядковим номером по вулиці, провулку, площі. Реєстрації підлягають всі будинки та домоволодіння в межах міст і селищ міського типу УРСР, що належать місцевим радам депутатів трудящих, державним, кооперативним і громадським установам, підприємствам і організаціям, а також ті будинки і домоволодіння, які належать громадянам на праві особистої власності. Будинки, що підлягають реєстрації, повинні бути закінчені будівництвом і прийняті в експлуатацію за актом, затвердженим виконкомом місцевої Ради депутатів трудящих. На підставі перевірених документів і свого висновку бюро технічної інвентаризації вносить відомості про право власності на будинок (домоволодіння) до реєстрової книги даного населеного пункту і проставляє на документі власника реєстраційний напис за встановленою формою (додаток № 4). Якщо на документі про право особистої власності на будинок немає місця для реєстраційного напису, власникові надається реєстраційне посвідчення, яке є невід`ємною частиною правовстановлюючого документа (додаток № 5). За життя гр. ОСОБА_4 (чоловік позивача) не реєстрував права власності на частину або в цілому на вищевказаний житловий будинок із надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 та не визнавав права власності на своє ім`я у судовому порядку. Вивченням матеріалів інвентаризаційної справи Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 встановлено, що згідно Довідки № 1138847, виданої Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 11.10.2023 року на замовлення 11.10.2023 заявника - ОСОБА_2 про зареєстровані права на об`єкти нерухомого майна з перевіркою відомостей з відкритих інформаційних ресурсів - інформація з паперових носіїв до 31.12.2012 року - реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_2 зареєстровано так: - 1/2 за ОСОБА_5 на підставі рішення народного суду Жовтневого району м. Харкова від 27.05.1974 (зареєстровано повторно 02.10.1996); - 1/2 за ОСОБА_6 на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності з кількістю кімнат від однієї до п`яти включно, посвідчений 29.04.1961 Шостою Харківською державною нотаріальною конторою, р. №1993. За життя гр. ОСОБА_4 (чоловік позивача) не реєстрував права власності на частину або в цілому на вищевказаний житловий будинок із надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 та не визнавав права власності на своє ім`я у судовому порядку. Сам по собі факт користування позивачем частиною житлового будинку, яка належала померлим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , та проживання з реєстрацією у ньому не є підставою для виникнення права власності за набувальною давністю у позивача. Крім того, позивач доводить, що після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відкрилася спадщина на житловий будинок із надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 , проте потенційні спадкоємці не зареєстрували своє право у встановленому законом порядку та не відмовилися від права власності на відповідне нерухоме майно. Як стверджує у своєму позові позивач, вона володіє житловим будинком з надвірними будівлями та спорудами, в тому числі і спірною частиною, тобто користування позивачем спірною частиною ґрунтується на попередньому титулі права власності та відносинах правонаступництва (спадкування), а не на факті заволодіння безхазяйною річчю. Зазначене свідчить, що позивач весь час була обізнаною про власника на спірну частину домоволодіння, потенційних спадкоємців на таку частину, а отже знала, що заволоділа чужими речами, відповідно таке володіння не призводить до набуття права власності незалежно від тривалості такого володіння. Володіння майном вважатиметься добросовісним лише в тому випадку, якщо в момент набуття речі її набувач не знав та не міг знати, що він володіє чужою річчю. Вивченням матеріалів інвентаризаційної справи Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради на нерухоме майно по АДРЕСА_2 встановлено, що за зазначеною адресою заінвентаризоване нерухоме майно, яке має інші технічні характеристики (копії аркушів з оригіналу інвентаризаційної справи КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 додається). Позивачем не надано виготовленого виконавцем робіт з технічної інвентаризації за допомогою Реєстру будівельної діяльності технічного паспорта на спірне нерухоме майно відповідно до вимог Порядку та статті 39 3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Отже, представник відповідача Харківської міської ради просить відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що позивачем не доведено всіх обставин, передбачених ст. 344 ЦК Украйни, необхідних для набуття права власності за набувальною давністю.

В свою чергу 11.12.2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Горлач О.С. надала додаткові письмові пояснення, в яких заперечувала проти аргументів представника відповідача ХМР та підтримала позовні вимоги.

11.12.2025 року ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Харківської міської ради про визнання права власності на житло - закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті. Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Горлач Олени Сергіївни про виклик свідків - задоволено. Викликано в судове засідання свідків: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Горлач О.С. надала вступне слово, в якому позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити, посилаючись на викладені у позові обставини. Також представник підкреслила, що іншого способу отримати у власність незареєстровану частину спірного домоволодіння у позивача немає, оскільки вона не є спадкоємцем батьків чоловіка. Позивач ОСОБА_1 також підтримала позовні вимоги і пояснення представника.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, надав письмову заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність, проти позовних вимог не заперечував.

Представник відповідача Харківської міської ради у судове засідання не з`явився, однак виклав свою позицію щодо позовунадав письмові пояснення, в яких просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши вступне слово сторони позивача, дослідивши письмові докази та допитавши свідків, приходить до висновку про те, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Спірним є 2/10 частки житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель за адресою АДРЕСА_2 ., ринкова вартість якої визначена відповідно до висновку ТОВ «Консалтин-Експерт» від 04.06.2025 року в розмірі 255212,00 грн. (а.с.17).

Згідно довідки №1138847, виданої КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 11.10.2023 року на замовлення 11.10.2023 заявника - ОСОБА_2 про наявність або відсутність інформації про зареєстровані права на об`єкт нерухомого майна - інформація з паперових носіїв до 31.12.2012 року щодо об`єкта - житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_2 уточнена згідно з реєстром назв урбанонімів м. Харкова, затвердженим рішенням 9 сесії Харківської міської ради 24 скликання від 25.12.2002 зі змінами та доповненнями), зареєстрований на праві приватної власності наступним чином:

1/2 частка - за ОСОБА_5 на підставі рішення народного суду Жовтневого району м. Харкова від 27.05.1974 (зареєстровано повторно 02.10.1996);

1/2 частка - за ОСОБА_6 на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності з кількістю кімнат від однієї до п`яти включно, посвідчений 29.04.1961 року Шостою Харківською державною нотаріальною конторою, р. №1993.

Інформація щодо реєстрації інших речових прав з матеріалів інвентаризаційної справи - рішення народного суду Жовтневого району м. Харкова від 24.03.1975, справа №2-472/75р (а.с. 197).

Зазначена інформація підтверджується копією матеріалів інвентаризаційної справи КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради щодо нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.132-197), в тому числі копією договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва, посвідченого 29.04.1961 року за №1993 Шостою держнотконторою та рішенням виконкому Жовтневої районної ради депутатів трудящих від 28.03.1961 року (а.с.18-20), копією рішення народного суду Жовтневого району м. Харкова від 24.03.1975, справа №2-472/75р, яким здійснено виділення в користування конкретних частин домоволодіння кожному співвласнику( а.с. 171).

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

До звернення з даним позовом за результатами розгляду цивільної справи №639/48/22 ухвалено рішення Жовтневого районного суду м. Харкова 12 грудня 2022 року (а.с.30-33), яким позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_11 , третя особа: Друга Харківська міська державна нотаріальна контора про встановлення факту спільного постійного проживання - задоволено частково. Вирішено визнати факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , за адресою АДРЕСА_2 станом на момент смерті її чоловіка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визнано факт постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , за адресою АДРЕСА_2 станом на момент смерті його батька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В іншій частині у задоволенні позову - відмовлено.

Також вказаним рішенням встановлено ряд обставин.

А саме, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_10 , про що зроблено відповідний актовий запис та підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 28.03.1962 року. Батьками зазначені ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

Рішенням народного суду Жовтневого району м. Харкова від 07.05.1974 року шлюб, зареєстрований 27.08.1954 року Жовтневим рай ЗАГС м. Харкова під №3505/605 між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розірвано. Розділено майно, в тому числі, за ОСОБА_5 визнано право власності на 1/2 частину будинку, розташованого в АДРЕСА_2 .

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 08.02.1980 року, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_11 , про що зроблено відповідний актовий запис №1251. (а.с. 37).

Згідно з копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , виданого 14.09.1985 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уклав шлюб з ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_13 » (а.с.39).

ІНФОРМАЦІЯ_12 народився ОСОБА_2 , про що зроблено відповідний актовий запис та підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого 15.08.1991 року. Його батьками зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис №5412 та підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 (а.с.38).

З копії заповіту ОСОБА_5 вбачається, що станом на момент оформлення заповіту остання мешкала за адресою АДРЕСА_2 та заповідала все своє майно, що належатиме їй на день смерті своєму сину.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено відповідний актовий запис №643 та підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 (а.с.40).

З копії постанови Другої Харківської міської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 02.12.2021 року вбачається, що позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено у вчиненні такої нотаріальної дії, як видача Свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 після смерті їх чоловіка та батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з відсутністю факту прийняття ними спадщини. При цьому в тексті постанови зазначено, що другою Харківською міською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа №741П/2021 після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , в матеріалах справи знаходяться заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , інші заяви про прийняття або про відмову від прийняття спадщини в матеріалах спадкової справи відсутні, свідоцтва про право на спадщину не видавались (а.с.29).

Отримавши рішення Жовтневого районного суду м. Харкова 12 грудня 2022 року у цивільній справі №639/48/22, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до державного нотаріуса з заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті їх, відповідно, чоловіка та батька - ОСОБА_4 .

В результаті державним нотаріусом Другої ХМДНК Абеленцевою Г.В за р.№5-561 видано 14.12.2023 року два свідоцтва про право на спадщину за законом - після смерті ОСОБА_4 , спадкоємцями якого є: в 1/2 частці його дружина, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , і в 1/2 частці його син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . У свідоцтвах зазначено, що спадщина, на яку у вказаній частці видане свідоцтво, складється із 5/6 часток житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . На земельній ділянці розташований житловий будинок літ. А-1, житловою площею 66,2 кв.м, загальною площею 136,2 кв.м При цьому будинку є такі господарські будівлі і споруди: гаражі літ. Е,З, літня кухня літ.Ж, погріб літ. И, навіси літ. Л.О., сараї літ. М.Н.; водопровід №4, огорожа №5-14, замощення № І,ІІ. Вищевказана частка житлового будинку належала спадкодавцю таким чином:1/2 частка належала ОСОБА_6 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі Договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності з кількістю кімнат від однієї до п`яти включно, посвідченого 29.04.1964 року П`ятою Харківською державною нотаріальною конторою за р.№1993, зареєстрованого Харківським міським бюро технічної інвентаризації 27.02.1965 року за р. №38545, спадкоємцями якого були в 1/3 частці кожен: його син, ОСОБА_4 та дружина, ОСОБА_5 , які спадщину прийняли та не оформивши своїх спадкових прав, померли, а 1/2 частка належала ОСОБА_5 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_13 на підставі Рішення народного суду Жовтневого району м. Харкова від 07.05.1974 року, зареєстрованого Харківським міським бюро технічної інвентаризації 02.10.1996 року за р.№38545, спадкоємцем якої був її син, ОСОБА_4 , який спадщину прийняв та не оформивши своїх спадкових прав, помер.

Отже свідоцтво р.№5-563 про право на спадщину за законом на 5/12 часток житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_2 отримав ОСОБА_2 ; а також свідоцтво р.№5-561 про право на спадщину за законом на 5/12 часток вказаного майна отримала ОСОБА_1 ,про що винесено запис в Державний реєстр речових прав (а.с.34, 35).

Незареєстрованими та неоформленими за будь-ким залишились спірні 2/12 частки житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_2 , на які позивач ОСОБА_1 просить визнати право власності за набувальною давністю.

На підтвердження набуття права власності на вказане майно позивач у даній справі ОСОБА_1 посилається на ті обставини, що з 1985 року, а також на момент смерті чоловіка ІНФОРМАЦІЯ_2 (що встановлено рішенням суду), в подальшому і донині вона постійно проживає за адресою АДРЕСА_2 , оплачує комунальні послуги, відкрито та безперервно володіє будинком, в тому числі незареєстрованою 2/12 часткою.

На підтвердження вказаних обставин позивачем надана копія домової книги з даними про проживання і реєстрацію за вказаною адресою осіб, але станом до часу смерті чоловіка позивача (а.с.11-12). Також надані платіжні інструкції банку від 14.06.2025 року про сплату ОСОБА_1 368,00 грн. за електроенергію та 42,45 грн. за водовідведення за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.8-9).

Між тим згідно даних довідки про зареєстрованих у житловому приміщення осіб від 01.07.2025 року позивач ОСОБА_1 (з 07.07.1982 року) та відповідач ОСОБА_2 зареєстровані за адресою АДРЕСА_3 (а.с.43).

Також позивач посилається на акт від 03.12.2021 року, за текстом якого мешканці АДРЕСА_4 ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 склали акт про те, що по АДРЕСА_2 фактично мешкають ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є дружиною та сином ОСОБА_4 , який їм відомий, як колишній сусід, який помер у 2012 році. ОСОБА_1 проживає по АДРЕСА_2 з 1985 року та станом на момент смерті ОСОБА_4 проживала із своїм чоловіком. ОСОБА_2 проживав по АДРЕСА_2 з 1991 року та станом на момент смерті ОСОБА_4 проживав із своїм батьком (а.с.10).

На підтвердження наявності у чоловіка позивача рідного брата позивачем надано лише свідоцтво про смерть ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 50 років, про що 07.11.2007 року зроблено актовий запис №16062 і підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 (а.с.36).

В подальшому на виконання ухвали Новобаварського районного суду міста Харкова від 18.08.2025 року щодо надання інформації щодо реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, народження дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надано повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00053196541 від 22.08.2025 на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_14 ; повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про розірвання шлюбу №00053196431 від 22.08.2025 року на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_14 ; повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00053232115 від 26.08.2025 на ОСОБА_16 . Згідно наданих витягів з актових записів ОСОБА_7 (адреса вказана при одруженні АДРЕСА_2 ). одружився 31.01.1976 року з ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_13 , шлюб розірвано на підставі рішення суду про розірвання шлюбу м. Ізюм Харківської області від 19.04.1977 року. ІНФОРМАЦІЯ_16 у батьків ОСОБА_7 та ОСОБА_18 народився син ОСОБА_16 , про що 05.02.1976 року складено актовий запис №3 (а.с. 75-82).

Між тим достатніх і належних доказів щодо місця реєстрації ОСОБА_7 , його родинних зв`язків з учасниками справи та спадкодавцями суду не надано.

Підстави і наявність права на спадкування ОСОБА_7 спірного майна судом не встановлювались з огляду на відсутність відповідних позовних вимог. Не зроблено такий висновок і нотаріусом в документах, які надані суду.

У судому засіданні свідок ОСОБА_10 повідомила суду, що вона з позивачем є подругами з 1984 року, коли ОСОБА_19 познайомилась зі своїм чоловіком ОСОБА_20 , отже з 1985-1986 років позивач постійно проживала за адресою АДРЕСА_2 , в тому числі і після смерті чоловіка, сплачувала комунальні послуги. Чоловіка позивача свідок добре знала, вони зустрічались родинами на свята, а його брата ОСОБА_8 ніколи не бачила. Також свідок була знайома з матір`ю ОСОБА_21 - ОСОБА_22 . Весь цей час позивач проживала і продовжує жити за адресою АДРЕСА_2 .

Свідок ОСОБА_9 повідомила, що позивач ОСОБА_19 - її подруга з 1995 року і скільки свідок її знає - вона весь час проживала за адресою: АДРЕСА_2 , народила там дитину. Також свідкові відомо, що за цією адресою мешкала свекров позивача - ОСОБА_5 . Чоловік ОСОБА_23 помер приблизно в 2011 році, його брата в будинку свідок ніколи не бачила і не чула про нього.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України та відповідно до ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

В п. 27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтями 77, 78, 79, 80 ЦПК України встановлено правила визначення належності, допустимості, достовірності та достатності доказів.

Статтею 16 ЦК України також передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути зокрема визнання права.

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Як на правову підставу звернення до суду позивач посилається на ст. 344 ЦК України.

У частині першій статті 344 ЦК України передбачено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Як роз`яснено у п. 13 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» № 5 від 7 лютого 2014 року, можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК України, а також частини 4 статті 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності.

Згідно з п.п. 9, 11 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні, вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК України).

Право власності на стороні володільця за давністю виникає поза волею та незалежно від волі колишнього власника. Добросовісне володіння означає, що особа не знала і не повинна була знати, що володіє річчю незаконно.

При цьому слід враховувати, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. Позивачі, як незаконні володільці, протягом всього часу володіння майном повинні бути впевнені, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього.

Отже, задоволення судом вимог про визнання за володільцем права власності на нерухоме майно на підставі статті 344 ЦК України можливе лише за наявності необхідних умов: добросовісності заволодіння, відкритості, безперервності, безтитульності володіння. Норми цієї статті не підлягають застосуванню у випадках, коли володіння майном протягом тривалого часу здійснювалося на підставі договірних зобов`язань (договорів оренди, зберігання, безоплатного користування, оперативного управління тощо), чи у будь-який інший передбачений законом спосіб, оскільки право власності у володільця за давністю виникає поза волею і незалежно від волі колишнього власника.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Так, за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, що не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно, або на майно, що придбано добросовісним набувачем і у витребуванні якого власнику було відмовлено.

За положеннями ст.ст. 335 і 344 ЦК України та за змістом роз`яснень пункту 11 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року №3 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі, а також на безхазяйну річ.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

З урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів з власної ініціативи і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів і в межах заявлених позовних вимог.

Дослідивши надані учасниками справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позивачем не надано суду достатніх і належних доказів на підтвердження добросовісності заволодіння, відкритості, безперервності та безтитульності володіння нею 2/12 частками житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 з господарськими будівлями та спорудами. Так зазначена частка домоволодіння є спадковим майном після смерті колишніх власників, належних доказів щодо прийняття або неприйняття спадщини на 2/12 частки спадкового майна певним спадкоємцем суду не надано, як і не залучено до участі у справі в якості відповідачів всіх осіб, які потенційно мають право претендувати саме на спірну частину майна в порядку спадкування, доля таких осіб, зокрема, ОСОБА_16 - сина ОСОБА_7 , суду невідома, а отже чи є вказане майно чужим або безхазяйним встановити на даний час неможливо. Крім того в свою чергу з наданих суду доказів неможливо зробити однозначний висновок про те, що ОСОБА_1 відкрито і добросовісно володіла спірною часткою майна більше 10 років, оскільки судом в рішенні у цивільній справі №639/48/22, на яке посилається позивач, встановлено лише факт її постійного проживання за адресою АДРЕСА_2 станом на момент смерті її чоловіка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто станом на дату конкретної події. Володіння позивачем спадковим майном до його належного оформлення не свідчить про її необізнаність про наявність інших осіб, які могли бути спадкоємцями, в тому числі і за правом представлення, враховуючи наявність у позивача будинкової книги. Факт володіння спірним майном вцілому також не може вважатись належно доведеним лише двома квитанціями про сплату комунальних послуг та показаннями свідків - подруг, за умови, що позивач продовжує бути зареєстрованою за іншою адресою, ніж знаходиться спірне майно.

Враховуючи викладене, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Харківської міської ради про визнання права власності на житло задоволенню не підлягає через його недоведеність.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, то судовий збір на користь позивача не стягується.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.1-18, 76-82, 95, 141, 228, 229, 235, 244, 245, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 16, 328, 335, 344, 345 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Харківської міської ради про визнання права власності на житло - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідачі:

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП: НОМЕР_9 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ;

-Харківська міська рада, ЄДРПОУ:04059243, місцезнаходження: 61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7.

Повне рішення складено 21.10.2026 року.

Суддя Н.В. Баркова