Рішення № 140858841, 20.10.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/4824/26

провадження № 2-о/619/180/26

РІШЕННЯ

іменем України

20 жовтня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської областіу складіголовуючого суддіБолибока Є.А.за участюсекретаря судового засіданняЛоманової І.А.Справа № 619/4824/26

Ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

заявник: ОСОБА_1 ;

заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву про встановлення факту, що має юридичне значення.

Стислий виклад позиції сторін.

16 липня 2026 року ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Ісоєва М.Н., через систему «Електронний суд», звернулася до суду з заявою в порядку окремого провадження, в якій просить встановити факт, що трудова книжка серії НОМЕР_1 , заповнена 31 грудня 1984 року посадовою особою колгоспу ім. Сковороди на російській мові на « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_1 належить заявнику, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування заяви зазначила, що відповідно до паспорта громадянина України, заявник є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Проте в її трудовій книжці серії НОМЕР_1 , заповненій 31 грудня 1984 року посадовою особою колгоспу ім. Сковороди на російській мові на « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заявник вважає, що причиною неправильного написання прізвища її батька замість « ОСОБА_2 » - « ОСОБА_3 » у вищевказаних документах є помилка осіб, що складали та заповнювали трудову книжку на її ім`я. У зв`язку з вказаними розбіжностями та виправленнями в написанні дати її народження та прізвища в паспорті громадянина України та в трудовій книжці серії НОМЕР_1 , у заявника виникли ускладнення при оформленні на пенсію за віком, оскільки вказані розбіжності у написані її по батькові в трудовій книжці були виявлені працівниками управління Пенсійного фонду України та по цій причині було відмовлено у оформленні та призначенні пенсії. Встановлення факту належності трудової книжки серії НОМЕР_1 заявнику ОСОБА_1 потрібно їй для підтвердження наявного трудового стажу. Причиною неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт є ліквідація колгоспу ім. Сковороди. У зв`язку з вищевикладеним, для встановлення факту, що трудова книжка серії НОМЕР_1 , заповнена 1 грудня 1984 року посадовою особою колгоспу ім. Сковороди на російській мові на « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_1 належить заявнику, вона вимушена звернутися до суду.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

20 липня 2026 року ухвалою суду прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено справу до судового розгляду в порядку окремого провадження на 10 год 00 хв 16 вересня 2026 року.

16 вересня 2026 року ухвалою суду поновлено судовий розгляд справи, викликано учасників судового провадження в судове засідання на 11 год 45 хв 09 жовтня 2026 року.

09 жовтня 2026 року судове засідання відкладено на 15 год 00 хв 20.10.2026.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явилася, представник заявника адвокат Ісоєв М.Н. подав до суду заяву, в якій підтримав заяву в повному обсязі, просив її задовольнити з підстав, зазначених у ній, та справу розглядати у її відсутність заявника та її представника.

У судове засідання представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Бабарицька О.О. не з`явилася, надала до суду через систему «Електронни суд» заяву про розгляд справи без її участі.

Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

З огляду на паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого Золочівським РВ УМВС України в Харківській області 19.07.2011, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до відомостей трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої 31 грудня 1984 року посадовою особою колгоспу ім. Сковороди на російській мові на « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Мотиви суду.

Суд вважає встановленою наявність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги заявника про встановлення факту, що має юридичне значення, з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Частиною 7 ст. 19 ЦПК України визначено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як роз`яснено в п. 12 вказаної вище постанови Пленуму Верховного Суду України, при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

За правовими позиціями Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім`я, по батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Судом установлено, що згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого Золочівським РВ УМВС України в Харківській області, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера НОМЕР_2 , прізвище, ім`я та по батькові заявника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Трудова книжка серії НОМЕР_1 заповнена 31 грудня 1984 року посадовою особою колгоспу ім. Сковороди на російській мові на « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Тобто, у цій трудовій книжці по батькові та рік народження заявника у справі, ОСОБА_1 зазначено: « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , в той час, як відповідно до паспорта громадянина України, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, її по батькові: « ОСОБА_4 », рік народження - 1964.

Вказані обставини підтверджуються дослідженими судом доказами.

Метою встановлення заявленого факту є реалізація заявником права на пенсійне забезпечення.

Згідно з пунктом 26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, затвердженого Постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637, якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.

Оскільки встановлення даного факту має для заявника юридичне значення, а можливість внести зміни в документи в позасудовому порядку не можливо, вказаний юридичний факт підлягає встановленню в судовому порядку.

Отже, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, оскільки зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують про наявність підстав для встановлення факту належності заявникам правовстановлюючого документу.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 12, 13, 81, 83, 89, 206, 258, 259, 263-265, 268, 315-317, 318, 319, 351, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Встановити факт, що трудова книжка серії НОМЕР_1 , заповнена 31 грудня 1984 року посадовою особою колгоспу ім. Сковороди на російській мові на « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить заявнику, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:

заявник: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, місцезнаходження: 61022, м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 3 під. 2 поверх, ідентифікаційний код 14099344.

Повне судове рішення складено 22 жовтня 2026 року.

Суддя Є. А. Болибок