Єдиний державний реєстр судових рішень
Ширяївський районний суд Одеської області
21.10.2026Справа №: 518/774/26 Провадження № 2/518/579/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2026 року селище Ширяєве
Ширяївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Гуржій А.В.,
секретаря судового засідання Майнич В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Салтан Р.В. до Старомаяківської сільської ради Березівського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання права власності на земельну частку (пай),
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Салтан Руслан Володимирович, звернулася до суду з позовом до Старомаяківської сільської ради Березівського району Одеської області про визнання права на земельну частку (пай).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка з 27.07.1985 року по 05.01.1996 року була членом колективного сільськогосподарського підприємства «Світанок» (далі КСП «Світанок»), що підтверджується трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_1 .
Зауважує, що рішенням Старомаяківської сільської ради народних депутатів Ширяївського району Одеської області від 22.11.1995 року № 27 КСП «Світанок» було передано землі у колективну власність загальною площею 4427,4 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на праві колективної власності, на які видано державний акт серії ОД-26-018, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 18.
Крім того, позивачка зазначає, що, попри членство у КСП «Світанок», її не було включено до списку громадян членів цього підприємства, який додається до державного акта на право колективної власності на землю. Унаслідок цього їй не було видано сертифікат на право на земельну частку (пай).
За твердженням позивачки, під час проведення розпаювання земель керівництво КСП повідомило їй про відсутність достатньої кількості землі та про те, що у зв`язку з припиненням членства у підприємстві вона не має права на отримання сертифіката. З метою реалізації свого права позивачка усно зверталася до Старомаяківської сільської ради, однак питання отримання земельної частки (паю) вирішено не було.
Посилаючись на викладені обставини та неможливість отримання сертифіката на право на земельну частку (пай), позивачка просить визнати за нею як членом колишнього КСП «Світанок» право на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП «Світанок» розміром 6,84 в умовних кадастрових гектарах сільськогосподарських угідь, розташованих на території Старомаяківської сільської ради Березівського району Одеської області.
Ухвалою суду від 27.04.2026 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та до участі у справі залучено Головне управління Держгеокадастру в Одеській області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Ухвалою суду від 07.07.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання сторони, третя особа, їх представники не з`явилися.
Представник позивача адвокат Салтан Р.В. подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Представник Головного управління Держгеокадастру в Одеській області у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином.
Представник Старомаяківської сільської ради Березівського району Одеської області направив до суду заяву про розгляд за відсутності, проти задоволення позовної заяви не заперечує.
25.05.2026 року до суду надійшли письмові пояснення ГУ Держгеокадастру в Одеській області у яких зазначено, що відповідно до списку громадян членів КСП «Світанок», доданого до державного акта на право колективної власності на землю серії ОД-26-018, ОСОБА_1 до списку не включено. Відомості щодо видачі їй сертифіката на право на земельну частку (пай) також відсутні. Водночас третя особа навела положення законодавства, що регулюють порядок паювання земель, та зазначила, що рішення суду про визнання права на земельну частку (пай) належить до документів, які посвідчують таке право відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».
Оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, у їх сукупності, суд доходить таких висновків.
Фактичні обставини справи.
Як убачається з матеріалів справи, рішенням Старомаяківської сільської ради народних депутатів Ширяївського району Одеської області від 22 листопада 1995 року № 27 КСП «Світанок» передано у колективну власність землі загальною площею 4427,4 га, на які видано державний акт серії ОД-26-018.
Факт роботи позивачки у КСП «Світанок» підтверджується трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_1 , згідно з якою вона перебувала у трудових відносинах із підприємством з 27 липня 1985 року по 05 січня 1996 року.
Згідно з листом Старомаяківської сільської ради від 07 квітня 2026 року вих. № 621/09, на території відповідної ради наявні вільні земельні ділянки на землях колишнього КСП «Світанок».
Листом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 31 березня 2026 року № 809/340-26 підтверджено, що розмір земельної частки (паю), який припадав на одну особу під час розпаювання земель КСП «Світанок», становив 6,84 в умовних кадастрових гектарах.
Відповідно до листа Березівської районної державної адміністрації Одеської області, на запит адвоката від 20.03.2026 № 1 щодо надання документів стосовно ОСОБА_1 повідомлено, що до архівного відділу районної державної адміністрації не передавалися на постійне зберігання списки громадян членів КСП «Світанок» с. Старі Маяки Ширяївського району Одеської області, які додавалися до Державного акта на право колективної власності на землю, а також сертифікати на право на земельну частку (пай). У зв`язку з цим надати інформацію про внесення відомостей щодо видачі сертифіката на ім`я ОСОБА_1 або його видачу не вбачається можливим.
Таким чином, розмір земельної частки (паю), заявлений позивачкою, відповідає відомостям, наданим територіальним органом Держгеокадастру щодо результатів паювання земель відповідного підприємства.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» № 899-ІV від 05 червня 2003 року право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку, громадяни та юридичні особи, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай).
Згідно з пунктом 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» № 720/95 від 08 серпня 1995 року право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Із змісту даної норми випливає, що право на земельну частку (пай) особа набуває за наявності трьох умов: перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства, отримання цим підприємством державного акту на право колективної власності на землю, включення до списку осіб, доданого до цього акту. Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до п. 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.
Пунктами 23, 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року № 7 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду України № 2 від 19.03.2010 року) надано наступні роз`яснення: «...Судам потрібно мати на увазі, що згідно зі статтею 25 ЗК (2768-14) при приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій земельні ділянки передаються їх працівникам, а також пенсіонерам з числа працівників з визначенням кожному з них земельної частки (паю) за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування і кожна з цих осіб має гарантоване право одержати безоплатно свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).
Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акту про право власності на землю (пункт 17 розд. X "Перехідні положення" Земельного кодексу України).
Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами Цивільного кодексу України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).
Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. N 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.
Позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо...».
Згідно із нормами ст. 25 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» № 469/97- ВР від 17.07.1997 року та статті 3 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» № 666/94 від 10.11.1997 року право на земельну частку (пай) та право на земельну ділянку, яка виділена в натурі (на місцевості), можуть бути суб`єктом спадкування.
Статтею 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У відповідності до ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 2 ст. 16 ЦК України, передбачені способи захисту майнового права та інтересу, зокрема: - припинення дії, яка порушує право; - відновлення становища, яке існувало до порушення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений законом.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з роз`ясненнями Верховного суду України від 01 вересня 2003 року право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів КСП до списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнення і затвердження цих списків, а з моменту передачі державного акта про право колективної власності на землю конкретному КСП, членом якого він є. До вручення КСП державного акта на право колективної власності на землю, власником землі була держава, а після передачі його КСП (у колективну власність) земля стала належати на праві спільної часткової власності тим особам, які працювали на ній і були членами цього КСП, та працівникам інших сільськогосподарських утворень. Кожен з них став власником ще не визначеної за розміром частки землі. Всі працівники колишніх господарств (колгоспів, радгоспів, інших утворень), у тому числі й пенсіонери, які залишилися членами нових підприємств, та члени підприємств, які були живими на дату отримання державного акта про передачу землі у колективну власність КСП, починаючи із зазначеної дати стали її власниками у рівних частках.
Пункт 17 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачає, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.
Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Згідно зі ст. ст. 1, 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Суд також бере до уваги, що заявлена позовна вимога стосується визнання права на земельну частку (пай) у визначеному розмірі в умовних кадастрових гектарах, а не визнання права власності на конкретну сформовану земельну ділянку з установленими межами та кадастровим номером.
Отже, предметом судового захисту в цій справі є право на земельну частку (пай), яке необхідно відмежовувати від права власності на конкретну земельну ділянку, що може бути сформована та виділена в натурі в установленому законом порядку.
Наведені відомості підтверджують тривалу роботу позивачки у відповідному сільськогосподарському підприємстві та її участь у діяльності господарства в період проведення земельної реформи.
При цьому суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 31 липня 2024 року у справі № 175/2757/21, відповідно до якого невнесення до списку, доданого до державного акта на право колективної власності на землю, особи, яка була членом колективного сільськогосподарського підприємства на час передачі землі в колективну власність, не може саме по собі позбавити таку особу права на земельну частку (пай). У разі неможливості надання земельної частки за рахунок земель колективної власності через відсутність необхідної кількості землі вона може бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі в колективну власність.
Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, повно, всебічно та об`єктивно, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з огляду на таке.
Судом установлено, що позивачка тривалий час перебувала у членах КСП «Світанок», що підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_1 . Землі загальною площею 4427,4 га були передані у колективну власність зазначеного підприємства на підставі рішення Старомаяківської сільської ради народних депутатів від 22 листопада 1995 року № 27, а розмір земельної частки (паю) при розподілі земель колишнього КСП «Світанок» становив 6,84 умовного кадастрового гектара.
Водночас позивачку не було включено до списку членів КСП «Світанок», доданого до державного акта на право колективної власності на землю, унаслідок чого вона не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Сам факт невключення позивачки до зазначеного списку не може бути безумовною підставою для позбавлення її права на земельну частку (пай), якщо належними доказами підтверджено, що на момент передачі земель у колективну власність вона відповідала встановленим законом умовам набуття такого права.
Крім того, листом Старомаяківської сільської ради від 07 квітня 2026 року № 621/09 підтверджено наявність вільних земель на землях колишнього КСП «Світанок», а листом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 31 березня 2026 року № 809/340-26 визначено розмір земельної частки (паю), який становить 6,84 умовного кадастрового гектара.
За таких обставин суд вважає, що невключення позивачки до списку членів КСП «Світанок» не повинно саме по собі нівелювати її право на судовий захист, якщо матеріалами справи підтверджено наявність передбачених законодавством підстав для набуття нею права на земельну частку (пай).
Відтак, з урахуванням установлених обставин справи, положень статей 14, 41 Конституції України, статей 16, 392 Цивільного кодексу України, Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» та наведеного правового висновку Верховного Суду, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання за ОСОБА_1 права на земельну частку (пай) розміром 6,84 умовного кадастрового гектара із земель сільськогосподарського призначення, переданих у колективну власність КСП «Світанок» на території Старомаяківської сільської ради Березівського району Одеської області, а тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 7681, 89, 141, 263265 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Старомаяківської сільської ради Березівського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, про визнання права на земельну частку (пай) задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , право на земельну частку (пай) із земель колишнього колективного сільськогосподарського підприємства «Світанок» розміром 6,84 в умовних кадастрових гектарах сільськогосподарських угідь, розташованих на території Старомаяківської сільської ради Березівського району Одеської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Старомаяківська сільська рада Березівського району Одеської області, адреса місцезнаходження: вул. Центральна буд. 2 с. Старі Маяки Березівського району Одеської області, код ЄДРПОУ 04379143.
Третя особа: Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, адреса місцезнаходження: 65078, Одеська область, м. Одеса, вул. Космонавтів, 36, код ЄДРПОУ 39765871.
Суддя А.В. Гуржій
Судове рішення № 140858372, Ширяївський районний суд Одеської області було прийнято 21.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 518/774/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: