Рішення № 140857273, 21.10.2026, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/2883/26

Провадження № 2/459/1238/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

21 жовтня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Отчак Н.Я.

з участю секретаря Савіцької Б.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицький за правилами спрощено позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

15.07.2026 позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (далі - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 2221921 від 13.04.2025 в розмірі 40200 грн, 2662,40 грн судового збору та 6000 грн витрат на правничу допомогу.

В обґрунтування позову зазначив, що 13.04.2025 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2221921, який підписаний електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису), згідно якого Кредитодавець надав позичальнику - відповідачу кредит в сумі 10 000 гривень на 360 днів з кінцевим терміном погашення до 12.05.2025. 28.11.2025 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» був укладений Договір факторингу № 28112025 згідно якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило право вимоги за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС». Зазначив, що кредитор свої обов`язки за договором виконав у повному обсязі та надав кредит шляхом безготівкового перерахування коштів, натомість відповідач порушив умови договору та у встановлені строки кошти не повернув. Згідно витягу до договору факторингу сума боргу перед новим кредитором становить 40200,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 10000,00 грн, заборгованість за відсотками 25200,00 грн, заборгованість за пенею 5000,00 грн. Позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та судові витрати.

Ухвалою від 30.07.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судовий розгляд на 25.09.2026 з повідомленням сторін, який відкладено на 21.10.2026.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю, щодо заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про місце, час та дату судового засідання, відзиву на позовну заяву до суду не подавала.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.

Згідно ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши докази і письмові пояснення, що викладені у заявах по суті справи, суд прийшов до такого висновку.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що 13.04.2025 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2221921, який підписаний електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису), згідно якого Кредитодавець надав позичальнику - відповідачу кредит в сумі 10 000 гривень на 365 днів з кінцевим терміном погашення до 12.05.2025. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.

Згідно з п.1.5. Договору тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти у наступних розмірах та відповідно до наступних умов. Стандартна процентна ставка становить 3% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.5.2 цього Договору. Знижена процентна ставка 1.95 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 12.05.2025 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач як учасник програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, у зв`язку з чим розмір процентів повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою протягом періоду її дії до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою (п.1.5.2. Договору);

Денна процентна ставка на дату укладення договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 0.971 % в день; 0.886 % в день за стандартною процентною ставкою, з урахування періоду застосування зниженої процентної ставки (п.1.7 Договору).

Кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок споживача, уключаючи реквізити платіжної картки НОМЕР_1 (п.2.1 Договору).

У п.2.2. Договору сторони узгодили, що дата надання кредиту 13.04.2025 або 14.04.2025.

Також у п.6.4.1, 6.4.2 Договору сторони визначили, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф у розмірі: 1 000,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та 200,00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 44 950,00 грн., за стандартною процентною ставкою, з урахування періоду застосування зниженої процентної ставки 41 905,00 грн (п.п.1.10.1, 1.10.2 Договору).

Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є Додатком №1 до Договору про надання споживчого кредиту № 2221921 від 13.04.2025 доведено до ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом, дати платежів.

Також ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «K528» 13.04.2025 підписано Паспорт споживчого кредиту.

Копією листа ТОВ «Пейтек» № 20251210-213 від 10.12.2025 підтверджено успішне перерахування 13.04.2025 грошових коштів у розмірі 10000,00 грн. на карту НОМЕР_1 .

Згідно розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Слон Кредит» за договором №2221921 від 13.04.2025, ОСОБА_1 станом на 08.12.2025 заборгувала 40200,00 грн, з яких: 10000,00 грн заборгованість за кредитом, 25200,00 грн заборгованість по відсотках, 5000,00 грн заборгованість по штрафам/пені.

28.11.2025 між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «Слон Кредит» укладено договір факторингу № 28112025, відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною договору.

Згідно п.2.1 зазначеного Договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в день підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.

У п.4.2. Договору факторингу визначено, що Фактор сплачує Клієнту 100% Ціни придбання не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з моменту підписання відповідного Реєстру прав вимог, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок Клієнта..

Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 28.11.2025 за Договором факторингу № 28112025 від 28.11.2025, ТОВ «Слон Кредит» передало, а ТОВ «Діджи Фінанс» прийняло реєстр боржників кількістю 2337, після чого, з урахуванням п.2.1. Договору факторингу № 28112025 від 28.11.2025, від клієнта до Фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей.

03.12.2025 на виконання вказаних умов договору факторингу № 28112025 від 28.11.2025, ТОВ «Діджи Фінанс» передало ТОВ «Слон Кредит» грошові кошти в сумі 2 860 865.32 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням №13848 від 03.12.2025.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 28112025 від 28.11.2025 ТОВ ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №2221921 на суму 40200,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Діджи Фінанс» за договором №2221921 від 13.04.2025 ОСОБА_1 нараховано проценти за користування грошовими коштами за період з 13.04.2025 по 08.12.2025 в сумі 25200 грн.

Так, приписами пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Нормою частини 1 статті 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до положень частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом норми статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Так, положеннями статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до приписів частин 3-4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з положеннями статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина 1 статті 598 ЦК України).

Нормою статті 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Згідно з положеннями частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина 1, 2 статті 1054 ЦК України).

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п.1 ч.1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов`язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Таким чином, ОСОБА_1 порушив умови договору, неналежно виконуючи взяті на себе зобов`язання. Доказів про належне виконання відповідачем умов договору суду не представлено, відповідачем не доведено.

За таких обставин суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та про стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10000,00 грн та нарахованими відсотками в межах строку договору в розмірі 25200,00 грн, що разом становить 35200,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за штрафом (пенею) у розмірі 5000 грн слід зазначити наступне.

Згідно із п. 6.4 Договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф: 6.4.1 1 000,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та 200,00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Таким чином, з огляду на положення норми пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яка поширюються на спірні правовідносини, ОСОБА_1 , як позичальник звільнений від обов`язку сплати на користь позивача штрафних санкцій, в тому числі пені за прострочення виконання грошового зобов`язання за вищевказаним Договором, оскільки такі штрафні санкції нараховані позивачем під час дії воєнного стану.

За наведених обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій за Договором № 2221921 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» від 13.04.2025 в сумі 5000 грн до задоволення не підлягають.

Також, позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Згідно із ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу,було надано до суду договір про надання правової допомоги №42649746 від 01.06.2026, додаткову угоду № 2221921 від 03.07.2026 до вказаного договору, акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 03.07.2026, детальним описом робіт, виконаних адвокатом по справі.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Враховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з вимог розумності, справедливості та пропорційності, враховуючи, що справа не є значної складності, обсяг, якість та характер наданих послуг, виходячи з обсягу фактично наданих послуг з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, враховуючи виконані в акті роботи, суд вважає можливим зменшити їх розмір та стягнути з відповідача витрати за надання правової допомоги на користь позивача у розмірі 5000 грн 00 коп., що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та виконаної адвокатом роботи.

Беручи до уваги часткове задоволення позову, керуючись положенням ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2331,26 грн судового збору згідно з таким розрахунком: 35200/40200х2662,40=2331,26 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 141, 259, 264, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42649746, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, заборгованість за кредитним договором № 2221921 від 13.04.2025 в розмірі 35200,00 грн, судовий збір в розмірі 2331,26 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 21.10.2026.

Відомості про учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ЄДРПОУ 42649746, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1);

відпович: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Суддя: Н. Я. Отчак