Ухвала суду № 140856278, 02.10.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/26925/26

1-кс/760/12901/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку в залі Солом`янського районного суду м. Києва клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання,, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені 07.04.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22026101110000330 у відношенні:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Києва, з вищою освітою, працюючої на посаді лікаря-психіатра КНП «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія» КМДА, не заміжньої, не маючої на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло вказане клопотання, в обґрунтування якого зазначено, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_6 від 07.05.2026 по справі №760/13342/26, щодо підозрюваної ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06 липня 2026 року із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних, що становить 3 328 000 грн. із покладенням відповідних процесуальних обов`язків.

В подальшому, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 18.06.2026 року по справі №760/17284/26, було змінено розмір застави визначений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_6 від 07.05.2026 по справі №760/13342/26 з 3 328 000 (три мільйони триста двадцять вісім тисяч) грн., шляхом зменшення розміру застави до 1 000 000 (один мільйон) грн.

На виконання вимог зазначеної вище ухвали застава була внесена у повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними документами.

Слід врахувати, що первісно визначений судом розмір застави становив 3 328 000 грн., однак у подальшому за результатами оцінки процесуальної поведінки підозрюваної та наявних ризиків він був зменшений судом до 1 000 000 грн.

Сам факт істотного зменшення розміру застави більш ніж утричі свідчить про те, що суд дійшов висновку про відсутність необхідності у подальшому застосуванні такого значного розміру майнового забезпечення та про істотне зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

При цьому після зменшення розміру застави підозрювана продовжила демонструвати бездоганну процесуальну поведінку, не допустила жодного порушення покладених на неї обов`язків.

Таким чином, подальше застосування запобіжного заходу у вигляді застави у будь-якому розмірі втратило свою процесуальну необхідність, а існуючі обставини свідчать про можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу без утримання внесених грошових коштів.

З моменту застосування запобіжного заходу підозрювана сумлінно та неухильно виконую всі покладені на неї процесуальні обов`язки, своєчасно з`являлась за кожним викликом слідчого, прокурора та суду, не ухилялась від участі у слідчих та процесуальних діях, не перешкоджала кримінальному провадженню та не допускала будь-яких порушень умов застосованого запобіжного заходу.

За весь період дії застави органом досудового розслідування та стороною обвинувачення не було зафіксовано жодного випадку порушення покладених на неї обов`язків, не подано жодного клопотання про звернення застави в дохід держави та не наведено обставин, які б свідчили про неналежну процесуальну поведінку підозрюваної.

Більше того, тривале належне виконання підозрюваною своїх процесуальних обов`язків саме по собі свідчить про відсутність наміру ухилятися від органу досудового розслідування чи суду, переховуватися, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Основні слідчі та процесуальні дії у кримінальному провадженні на даний час вже проведені, а тому ризик незаконного впливу на свідків чи знищення або спотворення доказів є мінімальним або повністю відсутнім.

Сама лише тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та суворість можливого покарання не можуть бути самостійною та достатньою підставою для подальшого застосування до особи найбільш обтяжливих запобіжних заходів та істотного обмеження її майнових прав.

Підозрювана ОСОБА_5 має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, а її поведінка протягом усього часу дії запобіжного заходу підтверджує відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Крім того, застава у розмірі 1 000 000 грн. є надзвичайно значним фінансовим навантаженням для підозрюваної та заставодавця, а її подальше утримання за відсутності доведених ризиків не відповідає принципам розумності, необхідності та пропорційності втручання у права особи.

У даному кримінальному провадженні стороною обвинувачення не встановлено жодних обставин, які б свідчили про невідповідність майнового стану Підозрюваної її офіційним доходам, а саме відсутні докази: необґрунтованих активів; прихованих доходів; значних грошових коштів; майна, вартість якого не відповідає офіційним доходам; фінансових операцій, що свідчили б про наявність істотних не облікованих коштів.

Навпаки, встановлено, що: офіційний дохід Підозрюваної за останні 6 місяців становить 179 937,75 грн.; у власності перебуває лише 1/3 частина квартири.

Наявність у власності 1/3 частини квартири не є ліквідним активом, який може бути оперативно реалізований.

Будь-яких відомостей про наявність значних заощаджень, не облікованих доходів, дороговартісного майна або аномалій між офіційними доходами та фактичними витратами або способом життя Підозрюваної органом досудового розслідування не встановлено.

Єдиним джерелом доходу ОСОБА_5 є заробітна плата. Загальна сума доходу за період з листопада 2025р. по квітень 2026р. без урахування аліментів становить 179 937,75 грн. (сто сімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять сім гривень 75 копійок).

Також, заслуговує на увагу позитивна характеристика ОСОБА_5 , що є чітким свідченням її високого професіоналізму та бездоганної репутації.

Крім того, з початку повномасштабного військового вторгнення росії в Україну проявила себе як свідома та патріотична громадянка України.

Нагороджена Подякою командира Третьої окремої штурмової бригади «За вагомий внесок у підвищення боєздатності 3-ї окремої штурмової бригади та майбутню перемогу України у війні за незалежність».

Щодо відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання запобіжного заходу.

На момент обрання щодо підозрюваної запобіжного заходу слідчим суддею було враховано наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, зокрема можливість впливу на учасників кримінального провадження, знищення або приховування доказів, перешкоджання кримінальному провадженню, а також вчинення інших процесуальних порушень.

Документ сформований в системі Водночас на теперішній час обставини істотно змінилися, у зв`язку з чим ризики, які існували на момент обрання запобіжного заходу, фактично втратили свою актуальність та на теперішній час відсутні.

По-перше, щодо підозрюваної подане клопотання органом досудового розслідування про відсторонений від посади, наразі остання перебуває у відпустці, у зв`язку з чим вона позбавлена можливості використовувати службове становище, службові повноваження та доступ до відповідних документів, працівників чи інших осіб, які можуть мати значення для кримінального провадження.

Таким чином, істотно мінімізовано та фактично усунуто ризик можливого впливу на свідків, знищення або приховування документів чи інших доказів, а також використання службового становища для перешкоджання досудовому розслідуванню.

По-друге, у межах кримінального провадження накладено арешт на майно, яке може мати доказове або інше значення для розслідування. Відтак підозрювана позбавлена можливості вільно розпоряджатися відповідним майном, відчужувати його, приховувати чи знищувати. Це також додатково нівелює ризик можливого перешкоджання кримінальному провадженню.

По-третє, після обрання запобіжного заходу підозрювана демонструє належну процесуальну поведінку, не вчиняла дій, які б свідчили про намір ухилятися від органу досудового розслідування чи суду або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

По-четверте, окремо слід зазначити, що заявник та свідки у кримінальному провадженні вже допитані.

Отже, на теперішній час підозрювана фактично позбавлена можливості вплинути на зміст їхніх показань шляхом схиляння до надання неправдивих показань, їх зміни або відмови від надання показань.

Показання заявника та свідків вже зафіксовані у встановленому кримінальним процесуальним законодавством порядку, а тому можливість здійснення на них незаконного впливу з метою зміни їхньої процесуальної позиції істотно зменшена.

По-п`яте, щодо ризику можливого вчинення підозрюваною іншого кримінального правопорушення сторона захисту зазначає, що такий ризик на теперішній час є суто припущенням та не підтверджується конкретними фактичними обставинами.

Підозрювана раніше не судима, до кримінальної відповідальності не притягувалась, а тому відсутні об`єктивні дані, які б свідчили про схильність особи до вчинення кримінальних правопорушень або про реальний намір продовжувати протиправну діяльність.

Саме по собі припущення сторони обвинувачення про те, що підозрювана нібито може вчинити новий злочин, не може бути достатньою підставою для подальшого застосування суворого запобіжного заходу.

Крім того, посилання сторони обвинувачення на те, що орган досудового розслідування продовжує перевіряти можливу причетність підозрюваного до інших епізодів, не може автоматично свідчити про існування ризику вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Якщо орган досудового розслідування має конкретні відомості про можливе вчинення підозрюваною інших кримінальних правопорушень, такі обставини повинні бути предметом окремої належної процесуальної перевірки та розслідування.

Отже, дане твердження сторони обвинувачення не може використовуватися як самостійна підстава для висновку про те, що підозрювана має намір вчинити новий злочин у майбутньому.

Більше того, припущення щодо можливих нових епізодів не є доказом існування ризику, передбаченого ст. 177 КПК України. Для застосування або продовження запобіжного заходу необхідна наявність конкретних та актуальних обставин, які дають обґрунтовані підстави вважати, що відповідний ризик є реальним, а не гіпотетичним.

Таким чином, з урахуванням того, що підозрювана раніше не судима, належно виконує процесуальні обов`язки, реальних підстав вважати, що підозрювана може вчинити нове кримінальне правопорушення, на теперішній час не встановлено.

Таким чином, з урахуванням того, що заявник та свідки допитані, підозрювана відсторонена від посади, а на відповідне майно накладено арешт, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували на момент обрання запобіжного заходу, на теперішній час є відсутніми або істотно нівельованими.

Це свідчить про зміну обставин, які були враховані при обранні запобіжного заходу, та є підставою для його зміни на більш м`який.

Відповідно до ст. 177, 178 та 201 КПК України запобіжний захід має забезпечувати належну процесуальну поведінку особи, а його застосування повинно відповідати актуальним, а не припущеним у минулому ризикам.

За таких обставин подальше застосування раніше обраного запобіжного заходу в його теперішньому вигляді є невиправданим та таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження.

З огляду на викладене, сторона захисту вважає, що на теперішній час відсутні ризики, які були покладені в основу обрання запобіжного заходу, а тому наявні передбачені КПК України підстави для його зміни на більш м`який запобіжний захід.

Важливо також врахувати, що строк дії процесуальних обов`язків, покладених на підозрювану ухвалою слідчого судді, закінчився 06 липня 2026 року включно та у подальшому стороною обвинувачення не продовжувався.

Окремо слід звернути увагу суду на те, що хоча ухвалою слідчого судді на підозрювану було покладено обов`язок носити електронний засіб контролю, фактично його застосування стороною обвинувачення забезпечено не було, а електронний засіб контролю на підозрювану не встановлювався.

Зазначена обставина свідчить про те, що орган досудового розслідування та прокурор фактично не вбачали реальної необхідності у здійсненні цілодобового контролю за місцем перебування підозрюваної та не оцінювали ризик її переховування від органів досудового розслідування чи суду як реальний та обґрунтований.

При цьому, незважаючи на відсутність фактичного контролю за допомогою електронного засобу контролю підозрювана протягом усього часу демонструвала бездоганну процесуальну поведінку, сумлінно виконувала покладені на неї обов`язки, своєчасно з`являлась за викликами слідчого, прокурора та суду і не допускала будь-яких порушень умов застосованого запобіжного заходу. Таким чином, фактична відсутність необхідності у застосуванні електронного засобу контролю та її належна процесуальна поведінка як підозрюваної додатково підтверджують відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та свідчать про відсутність підстав для подальшого застосування застави у раніше визначеному розмірі.

Таким чином, починаючи з 07 липня 2026 року, підозрювана ОСОБА_5 фактично перебуває виключно під дією запобіжного заходу у вигляді застави без застосування будь-яких додаткових процесуальних обмежень та без здійснення контролю за допомогою електронного засобу контролю.

Незважаючи на відсутність будь-яких додаткових обмежень та контролю, продовжує демонструвати бездоганну процесуальну поведінку, сумлінно виконує вимоги органу досудового розслідування та суду, своєчасно з`являється за викликами, не ухиляється від участі у процесуальних діях, не здійснює спроб впливу на свідків чи інших учасників кримінального провадження та не вчиняє жодних дій, які могли б свідчити про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Відсутність клопотань прокурора про продовження строку дії процесуальних обов`язків та не застосування електронного засобу контролю фактично свідчать про відсутність необхідності у подальшому застосуванні додаткових обмежень та про істотне зменшення або повне відпадіння ризиків, які були підставою для застосування запобіжного заходу.

За таких обставин подальше застосування застави у розмірі 1 000 000 грн. не відповідає принципам необхідності, розумності та пропорційності, а тому запобіжний захід підлягає зміні на більш м`який із поверненням заставодавцю внесених грошових коштів.

З огляду на викладене, на підставі ст. 201 КПК України захисник звернувся до суду з даним клопотанням.

У судовому засіданні підозрювана ОСОБА_5 та її захисник підтримали клопотання та доводи, викладені в ньому, зазначивши, що підставою для зміни запобіжного є нівелювання існуючих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з огляду на належну процесуальну поведінку підозрюваної, не вбачаючи на закінчення терміну покладених на неї обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та відсутність фактичного контролю за допомогою електронного засобу контролю, підозрювана протягом усього часу демонструвала бездоганну процесуальну поведінку, сумлінно виконувала покладені на неї обов`язки, своєчасно з`являлась за викликами слідчого, прокурора та суду і не допускала будь-яких порушень умов застосованого запобіжного заходу. Просили суд клопотання задовольнити в повному обсязі.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення вказаного клопотання, оскільки вважає що запобіжний захід у вигляді застави забезпечує процесуальну поведінку підозрюваної.

Заслухавши доводи захисника, підозрюваного та прокурора, дослідивши матеріали додані до клопотання та матеріали досудового розслідування, якими сторони обґрунтовують свої вимоги, слідчий суддя дійшов наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У силу ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя зобов`язаний, крім передбачених ст.177 КПК України ризиків, оцінити у сукупності інші обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у інкримінованому правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків та низку інших факторів, які мають суттєве значення для застосування певного запобіжного заходу.

Вищевикладене, а також тлумачення норм ст.ст. 177, 194 КПК у їх системному зв`язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо зміни запобіжного заходу оцінка зібраних доказів має спрямовуватися не на досягнення твердого переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

При цьому, відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст. 201 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Поряд з цим, частиною 5 ст. 201 КПК України конкретизовано, що слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.

В судовому засіданні встановлено, що клопотання захисника подано раніше ніж тридцять днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак у ньому зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, з огляду на викладене вказане клопотання відповідає вимогам ст. 201 КПК України.

Як встановлено у судовому засіданні у провадженні слідчого відділу Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження,відомості про яке внесені 07.04.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22026101110000330 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 368 КК України.

Відповідно до вимог ст. ст. 276-278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 368 КК України.

07.05.2026, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва до підозрюваної ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк по 06.07.2026 включно із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 1 000 (одна тисяча прожиткових мінімумів для працездатних осіб), що становить 3 328 000 (три мільйони триста двадцять вісім тисяч) гривень 00 копійок та покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

18.06.2026, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва до підозрюваної ОСОБА_5 змінено запобіжний захід шляхом зменшення розміру альтернативного запобіжного заходу до 1 000 000 (один мільйон) гривень 00 копійок та покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

В порядку, передбаченому ст. 182 КПК України, заставу у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень 00 копійок внесено на спеціальний рахунок, у зв`язку із чим ОСОБА_5 звільнено з-під варти, а отже відносно неї застосовано запобіжний захід у вигляді застави із покладенням обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Оцінюючи клопотання захисника, суд приймає лише до уваги той факт, що в передбаченому законом порядку, судом, встановленим законом, надані відповідні висновки - наявність обґрунтованої підозри та вагомість доказів саме для застосування запобіжного заходу, оскільки такі категорії, на відміну від ризиків, є незмінними протягом всього строку розгляду кримінального провадження.

При цьому слідчий суддя враховує, що на даній стадії кримінального провадження та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, з огляду на викладене слідчий суддя не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а тому докази, які є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри, не обов`язково мають бути настільки ж переконливими та повними, як докази на стадії висунення особі обвинувачення у вчиненні злочину або на стадії судового розгляду такого обвинувачення.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні слідчим надано достатньо доказів щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 368 КК України, а саме одержання як службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, за вчинення в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням свого службового становища, за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя пересвідчився у тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання її виною у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, оскільки санкція ч 4 ст. 368 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Відповідно до вимог п. 3 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя зауважує, що підозрювана має молодий вік, групи інвалідності не має, має задовільний стан здоров`я.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя встановив, що підозрювана не має міцних соціальних зв`язків, а саме має постійне місце проживання на території України, не заміжня, не має утриманців.

Встановлюючи обставини, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя визначив, що підозрювана має вищу освіту, працевлаштована на посаді лікаря-психіатра КНП «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія» КМДА.

Щодо репутації підозрюваної відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст.178 КПК України слідчий суддя зазначає, що даних про негативної репутацію підозрюваної в ході судового розгляду клопотання слідчому судді не надано. Підозрювана нагороджена Подякою командира Третьої окремої штурмової бригади «За вагомий внесок у підвищення боєздатності 3-ї окремої штурмової бригади та майбутню перемогу України у війні за незалежність».

Щодо майнового стану підозрюваного, в дотримання вимог п. 7 ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя відзначає, що сума доходу за період з листопада 2025 року по квітень 2026 року без урахування аліментів становить 179 937, 75 гривень 00 копійок, має у власності лише 1/3 частина квартири.

На виконання вимог п. 8, 9, 10 ч. 1 ст. 178 КПК України в ході розгляду клопотання відомостей про наявність у підозрюваної судимостей не встановлено. Даних про застосування до підозрюваного інших запобіжних заходів не надано, як і відомостей про повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.

Відомості щодо розміру майнової шкоди у даному кримінальному провадженні у матеріалах кримінального провадження відсутні, відповідно до вимог, визначених п. 11 ч. 1 ст.178 КПК України.

На виконання вимог п. 12 ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя зазначає, що відсутній ризики продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризику летальності, що створює підозрювана, у зв`язку з її доступом до зброї.

Вирішуючи питання наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, суд виходить з такого.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Як зазначено в п. 111-112 Рішення ЄСПЛ «Белеветський проти Росії» - обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції.

Як зазначено в Рішенні ЄСПЛ «Александер Макаров проти росії» національні органи влади зобов`язані проаналізувати особисті обставини особи докладніше та навести на користь тримання її під вартою конкретні підстави, підкріплені встановленими в судовому засіданні доказами.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі - Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).

За змістом ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_6 слідчим суддею встановлено існування ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема можливості підозрюваної переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, спотворити або сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, визначеного до п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 368 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжкого злочину та за який передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, характер та зухвалість інкримінованого злочину, який вчинено в умовах воєнного стану. Не можна залишити поза увагою і відомості щодо особи підозрюваної, яка не має міцних соціальних зв`язків та має право перетину державного кордону у період дії воєнного стану.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Вказаний ризик не зменшився та продовжує існувати.

Щодо наявності ризиків незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, визначеним п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України необхідно зазначити наступне.

Як зазначено в п. 143 Рішення ЄСПЛ «Бойченко проти Молдови» одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказання підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню по справі, переховуватись від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатніми для ухвалення рішення про тримання заявника під вартою (аналогічні справи - «Беччієв проти Молдови» та «Сарбан проти Молдови»).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Слідчому судді не надано жодного належного та допустимого доказу того, що ОСОБА_5 вчиняла чи вчиняє якісь конкретні дії, направлені на незаконний вплив на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні чи створення перешкод правосуддю, документів, підтверджуючих, що підозрювана вчиняла подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі її протиправну поведінку чи інформації про кримінальні зв`язки особи.

Слідчий суддя, також, вважає доведеним стороною захисту той факт, що ризик, передбачений п. 2 ч.1 ст. 177 КПК України нівельовано, з огляду на те, що підозрювана відсторонена від посади, зв`язку з чим вона позбавлена можливості використовувати службове становище та службові повноваження для доступу до відповідних документів, працівників чи інших осіб, які можуть надати свідчення що мають значення для кримінального провадження.

З огляду на викладене, ризики, передбачені п. 2, 3 ч.1 ст.177 КПК України (незаконно впливати на свідків чи інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, знищити, спотворити або сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення) носять характер припущення та обґрунтування яких з посиланням на конкретні факти відсутні.

Щодо підстав для зміни підозрюваній ОСОБА_5 запобіжного заходу слідчий суддя зазначає наступне.

При вирішенні питання про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею не враховано, що ухвалою слідчого судді на підозрювану було покладено обов`язок носити електронний засіб контролю, фактично його застосування стороною обвинувачення забезпечено не було, а електронний засіб контролю на підозрювану не встановлювався.

При вирішенні питання щодо заявленого клопотання, слідчий суддя приймає до уваги той факт, що строк дії процесуальних обов`язків, покладених на підозрювану ухвалою слідчого судді, закінчився 06 липня 2026 року включно та у подальшому стороною обвинувачення не продовжувався, у зв`язку із чим ОСОБА_5 перебуває виключно під дією запобіжного заходу у вигляді застави без застосування будь-яких додаткових процесуальних обмежень та без здійснення контролю за допомогою електронного засобу контролю. При цьому, незважаючи на відсутність будь-яких додаткових обмежень та фактичного контролю за допомогою електронного засобу контролю підозрювана протягом усього часу демонструвала бездоганну процесуальну поведінку, сумлінно виконувала покладені на неї обов`язки, своєчасно з`являлась за викликами слідчого, прокурора та суду і не допускала будь-яких порушень умов застосованого запобіжного заходу, не ухилялась від участі у процесуальних діях.

Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя вважає, що захисником доведено необхідність зміни запобіжного заходу, а прокурором не заперечувалось, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не здатен забезпечити належної поведінки підозрюваного, у зв`язку із чим клопотання підлягає задоволенню.

Слідчий суддя враховує, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, у розумінні вимог ч.1 ст.176 КПК України є більш м`яким запобіжний заходом ніж тримання під вартою, однак більш суворим ніж запобіжний захід у вигляді застави.

Слідчий суддя, також, не може застосувати відносно підозрюваної запобіжний захід у вигляді особистої поруки, оскільки у судовому засіданні не заявлено осіб, що заслуговують на довіру (поручителів) та наявність письмового зобов`язання про те, що такі особи поручаються за виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

З огляду на викладене, за встановлених фактичних обставин, з урахуванням даних в їх сукупності про особу ОСОБА_5 слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про те що доцільним, дієвим та таким, що досягне мети, визначеної ч. 1 ст. 177 КПК України є запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, що відповідатиме конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що існують всі передбачені законом підстави, які встановлені у судовому засіданні, задля зміни підозрюваній ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, який необхідно застосувати строком два місяці, тобто по 02 грудня 2026 року включно.

Згідно ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень.

Як встановлено у судовому засіданні розмір застави 1 000 000 (один мільйон) гривень 00 копійок внесено на депозитний рахунок для зарахування застави, відкритий у Територіальному управлінні Державної судової адміністрації України у м. Києві заставодавцем ОСОБА_4 у розмірі 950 000 (дев`ятсот п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок, згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 36Т0054AL від 18.06.2026 та довідки про внесення застави №659-з/26 від 19.06.2026, а також заставодавцем ОСОБА_7 у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок, згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 36Т0054AО від 18.06.2026 та довідки про внесення застави №659-з/26 від 19.06.2026.

Оскільки слідчим суддею прийнято рішення про зміну підозрюваній ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, запобіжний захід у вигляді застави припинив свою дію, застава не була звернена в дохід держави, у зв`язку із чим, в порядку ч. 11 ст. 182 КПК України, застава підлягає поверненню заставодавцям.

Керуючись ст.ст.110,131,132,176-178, 179, 182, 186,193,194,196,197,369-372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Змінити підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- не відлучатися із м. Київ без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС в м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала в частині покладених обов`язків діє строком два місяці, тобто по 02 грудня 2026 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_5 , що у разі невиконання вказаних обов`язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і накладене грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В порядку ст. 182 КПК України повернути заставодавцю ОСОБА_4 заставу у розмірі 950 000 (дев`ятсот п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок, сплачену за підозрювану за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ухвали слідчого Солом`янського районного суду м. Києва від 18.06.2026 у справі ЄУН 760/17284/26 згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 36Т0054AL від 18.06.2026 та довідки про внесення застави №659-з/26 від 19.06.2026 на депозитний рахунок для зарахування застави, відкритий у Територіальному управлінні Державної судової адміністрації України у м.Києві, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059, рахунок банку отримувача: UA128201720355259002001012089.

В порядку ст. 182 КПК України повернути заставодавцю ОСОБА_7 заставу у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок, сплачену за підозрювану за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ухвали слідчого Солом`янського районного суду м. Києва від 18.06.2026 у справі ЄУН 760/17284/26 згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 36Т0054AО від 18.06.2026 та довідки про внесення застави №659-з/26 від 19.06.2026 на депозитний рахунок для зарахування застави, відкритий у Територіальному управлінні Державної судової адміністрації України у м. Києві, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059, рахунок банку отримувача: UA128201720355259002001012089.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, який здійснює досудове розслідування даного кримінального правопорушення, а на час перебування справи у провадженні суду - на прокурора.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1