Ухвала суду № 140856190, 20.10.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/36326/26

Провадження № 2/127/10384/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

20 жовтня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т. П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним особистих розпоряджень військовослужбовця,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним особистих розпоряджень військовослужбовця.

Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 177 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України з метою усунення недоліків.

Так, у порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно ч.2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

При цьому, надана до позовної заяви копія військового квитка сер. НОМЕР_1 , виданого 15 червня 1998 року на ім`я ОСОБА_4 не свідчить про наявність підстави, яка відповідно до закону могла б звільнити позивача від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», станом на 01 січня 2026 року ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн).

Відповідно до ст.6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднаного дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Аналогічні роз`яснення містить і постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10.

З матеріалів позову слідує, що позивачем пред`явлено до суду одночасно дві самостійні вимогами немайнового характеру, а саме: 1) визнання недійсним особистого розпорядження військовослужбовця ОСОБА_4 від 18 березня 20206 року про виплату грошового забезпечення на випадок захоплення в полон або заручником, інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, 2) визнання недійсним особистого розпорядження військовослужбовця ОСОБА_4 від 18 березня 20206 року про виплату одноразової грошової допомоги на випадок загибелі (смерті). При цьому, в порушення вимог ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не додано документу, що підтверджує сплату позивачем судового збору за подання до суду відповідної позовної заяви.

Позивачу слід сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі на загальних підставах, з врахуванням заявлених вимог (2662,40 грн = 1331,20 грн х 2 вимоги) та надати докази щодо цього.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору наступні:

отримувач коштів: ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ отримувача: 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку UA318999980313181206000002856.

При цьому, слід звернути увагу позивача, що за практикою ЄСПЛ вимога про сплату зборів судам у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (рішення від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Case of Kreuz v. Poland), заява №28249/95, п. 60).

Також, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ст. ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. За змістом ст. 83 ЦПК України, докази додаються разом з поданням до суду позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З наведених норм слідує, що позивач, звертаючись із позовною заявою до суду, визначає в останній, зокрема і спосіб захисту своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Отже, зверненню до суду із позовною заявою передує наявність обставин щодо порушення права позивача.

З поданої позовної заяви слідує, що позивач, звертаючись до суду з цим позовом, просить визнати недійсними два особистих розпорядження військовослужбовця ОСОБА_4 від 18 березня 2026 року щодо здійснення виплати його грошового забезпечення іншим особам у визначеному розмірі у разі настання конкретного випадку, зокрема у разі зникнення його безвісти.

Разом з тим, вказуючи на обставини в обґрунтування позовних вимог, позивач не зазначає, яким чином вказаним правочином порушені її права чи інтереси з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року №884 «Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти», зі змінами, враховуючи, що вказаними положеннями визначено механізм здійснення виплат грошового забезпечення військовослужбовця за наявності складеного ним особистого розпорядження чи без такого, зокрема за колом осіб та їх чергою. Не надає позивач і докази щодо цього.

Враховуючи вищезазначене, наявні підстави для залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі викладеного та керуючись ст. 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним особистих розпоряджень військовослужбовця - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не більше п`яти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявникові зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: