Ухвала суду № 140856017, 16.10.2026, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/1888/26

Провадження № 1-кп/147/712/26

УХВАЛА

іменем України

16 жовтня 2026 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

представників потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

під час розгляду у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026020000000272 від 08.06.2026, про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.2 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в:

у провадженні Тростянецького районного суду Вінницької області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026020000000272 від 08.06.2026, про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.2 ст. 286 КК України.

16 жовтня 2026 року до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, в якому просить змінити раніше обраний ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 14.09.2026 запобіжний захід з безальтернативного тримання під вартою на тримання під вартою із визначенням розміру застави в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. В обгрунтування клопотання зазначає, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, а саме: порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження та смерть потерпілого. Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, під час досудового розслідування не встановлено. Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття. Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду від 10.06.2026 в межах кримінального провадження №12026020000000272 під час досудового розслідування до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком на 60 днів. Після цього, обвинуваченому ОСОБА_4 Тростянецьким районним судом запобіжний захід тримання під вартою неодноразово продовжений. Останнє рішення про продовження дії запобіжного заходу без визначення розміру застави проголошено 14.09.2026. Суд, постановляючи ухвалу про продовження запобіжного заходу без визначення розміру застави, послався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, а також про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. А також судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження та смерть потерпілого, за який передбачено покарання лише у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого. Строк дії, обраного до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою спливає 12.11.2026. Однак, відповідно до положень ч.1 ст. 201 КПК захисник підозрюваного, до якого застосовано запобіжний захід, має право подати клопотання про зміну запобіжного заходу. Кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав для зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, а ст. 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання. Зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК, чи у зміні способу виконання цих обов`язків.

Станом на сьогоднішній день, вважає, що підстави, викладені в ухвалі Тростянецького районного суду від 14.09.2026 про продовження застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_4 у виді тримання під вартою без визначення розміру застави - відпали, зменшилися ризики кримінального провадження, повністю відшкодовані матеріальні збитки потерпілої ОСОБА_6 , частково відшкодовані моральні збитки потерпілим ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , відповідно є усі законні підстави для зміни запобіжного заходу.

З матеріалів кримінального провадження встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, однак вчиненого без застосування насильства або погрози його застосування, кримінальне правопорушення вчинено неумисно. Таким чином, вважаю, що відсутні перешкоди для визначення ОСОБА_4 застави в межах ч. 5 ст. 182 КПК України.

Таким чином, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , його відношення до кримінального правопорушення у вчиненні якого він обвинувачується, правову підставу для застосування виключного запобіжного заходу, а саме вимоги ч.8 ст. 176 КПК України, а також, характеризуючі дані про особу обвинуваченого, його сімейний та матеріальний стан, наявність чотирьох малолітніх дітей на утриманні, вважає, що є можливим на даній стадії кримінального провадження визначити, як альтернативу триманню під вартою, внесення застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Вирішуючи питання про зміну обраного обвинуваченому запобіжного заходу на тримання під вартою із визначенням розміру застави, просить суд звернути увагу на те, що більш м`який запобіжний захід, ніж безальтернативне тримання під вартою, зможе в повній мірі забезпечити його належну процесуальну поведінку та виконання покладених на нього обов`язків. Приходить до такого висновку через те, що обвинувачений ОСОБА_4 має тісні соціальні зв`язки, має на утриманні чотирьох малолітніх дітей, постійне місце проживання в АДРЕСА_1 . Обставина, яка змінилася з часу обрання запобіжного заходу є той факт, що обвинувачений відшкодував потерпілим повністю матеріальні та частково моральні збитки. Також, наведені обставини свідчать про фактичну мінімізацію ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК, і які є підставою для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала подане клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому та просить його задоволити.

Обвинувачений ОСОБА_4 просить задоволити клопотання захисника, зобов`язується виплачувати потерпілим шкоду.

Прокурор заперечила щодо поданого клопотання, звернула увагу, що ризики наявні та не зменшилися.

Потерпіла ОСОБА_6 підтримала позицію прокурора.

Представник потерпілої ОСОБА_7 підтримав позицію потерпілої ОСОБА_6 , зазначив, що вона не може відрізнятися від позиції його довірительки.

Представник потерпілої ОСОБА_8 підтримав позицію прокурора, зазначив, що обвинуваченим відшкодовано лише 1% від суми заявленої шкоди.

Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши доводи клопотання, суд вважає, що клопотання захисника підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч.1, ч.4, ч.5 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження 10 червня 2026 року ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 06.08.2026, який вподальшому ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 04 серпня 2026 року було продовжено до 02 жовтня 2026 року. Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 14 вересня 2026 року було продовжено до 12 листопада 2026 року.

Зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, чи у зміні способу виконання цих обов`язків. Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу суд не перевіряє обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну обставин підозри, зміну або зменшення встановлених ризиків та впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування. Тому, при розгляді питання про зміну запобіжного заходу суд має виходити з того, чи наявні обставини, які безпосередньо можуть вплинути на висновок про наявність обґрунтованої підозри або свідчать про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Питання щодо мети і підстав застосування запобіжних заходів регламентовані статтею 177 КПК. Зокрема, з частини першої статті 177 КПК випливає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Як слідує зі змісту частини другої статті 177 КПК, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження та смерть потерпілого, за який передбачено покарання лише у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Вік і стан здоров`я ОСОБА_4 дозволяє застосування до нього запобіжного заходу, пов`язаного із позбавленням волі, таке обмеження конституційних прав, з огляду на наведені прокурором обставини, є виправданим, наведене свідчить про відсутність в обвинуваченого соціально-стримуючих факторів, які б давали підстави вважати, що він не буде переховуватись від суду, не буде незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Також суд бере до уваги, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні чотирьох дітей, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно з ст. 12 КК України є тяжким злочином, обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання, та приходить до висновку, що, перебуваючи на волі може переховуватися від суду, чинити тиск на свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Справа перебуває на стадії підготовчого судового засідання, відповідно ще не досліджено письмові докази, не допитано свідків, потерпілих та обвинуваченого, що свідчить про те, що ризики, які слугували підставою обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу не втратили свою актуальність.

Разом з тим як вбачається з долучених до клопотання захисника доказів обвинувачений повністю відшкодував потерпілій ОСОБА_6 завдану їй матеріальну шкоду (сума якої визначена потерпілою в цивільному позові, питання про прийняття якого судом ще не вирішено), частково відшкодував моральну шкоду потерпілім ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (хоча питання прийняття цивільних позовів судом ще не вирішувалося). Вказане свідчить про говність обвинуваченого компенсувати завдані збитки в межах завлених потерпілими цивільних позовів.

Відповідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно із ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, враховуючи викладене, а також обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , його відношення до кримінального правопорушення, характеризуючі дані про особу обвинуваченого, його сімейний та матеріальний стан, наявність чотирьох малолітніх дітей на утриманні, суд вважає за можливе визначити, як альтернативу триманню під вартою, внесення застави в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України наступні обов`язки: прибувати на виклики суду; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає чи перебуває без дозволу прокурора чи суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утриматись від спілкування із особами, які є свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ч.2 ст. 376, ст. ст. 201, 314-316, 331, 395 КПК України, суд

у х в а л и в:

Клопотання захисника ОСОБА_5 про заміну запобіжного заходу задовільнити.

Змінити ОСОБА_4 раніше обраний запобіжний захід тримання під вартою без визначення застави на запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 60 (шістдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199680 (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень, після внесення якої обвинувачений звільняється з-під варти під заставу.

Застава може бути внесена у будь-який момент до 12 листопада 2026 року як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26286152; банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача (IBAN) UA688201720355219002000000401, призначення платежу: запобіжний захід застава.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України наступні обов`язки: прибувати на виклики суду; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає чи перебуває без дозволу прокурора чи суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утриматись від спілкування із особами, які є свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків покладених судом, у разі внесення застави визначити до 12 листопада 2026 року.

Копію ухвали направити на адресу ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання та вручення обвинуваченому.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали оголошено о 16.30 год. 20 жовтня 2026 року.

Суддя ОСОБА_1