Ухвала суду № 140855463, 22.10.2026, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 638/6133/26

2-п/709/8/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

22 жовтня 2026 року с-ще Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Чубая В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Кіян С.О.,

представника відповідача - адвоката Шпорти О.О.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , тобто відповідач, через свого представника - адвоката Шпорту О.О. звернувся до Чорнобаївського районного суду Черкаської області із заявою про перегляд заочного рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 09 вересня

2026 року у справі № 638/6133/26.

В обґрунтування заяви зазначалося, що відповідач з 24 жовтня 2023 року проходить військову службу у Збройних Силах України та бере безпосередню участь у бойових діях. Останній не отримував ані процесуальних документів у справі, ані позову з додатками, а також не мав можливості подати відзив на позов та взяти участь у судовому розгляді справи, що призвело до порушення принципу змагальності сторін та позбавило його можливості захистити свої права і законні інтереси. Вказувалося також на наявність підстав для зупинення провадження у справі у зв`язку із перебуванням відповідача у складі Збройних Сил України. Наголошувалося, що на заявника розповсюджуються положення ч. 15

ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому він звертався до позивача з проханням здійснити перерахунок та списати нараховані за період з 24 жовтня 2023 року по теперішній час проценти за користування кредитом та штрафні санкції. У зв`язку з цим заявник просив скасувати заочне рішення і зупинити провадження у справі.

Від ТОВ «Діджи Фінанс», тобто позивача, надійшли письмові заперечення, в яких зазначалося, що процесуальний закон пов`язує можливість скасування заочного рішення не лише з оцінкою поважності причин неявки відповідача та неподання ним відзиву, а й з оцінкою істотності доказів, на які посилається заявник, для правильного вирішення спору. Натомість заявником таких доказів не надано. Так, стягнута судом заборгованість за кредитним договором складається з тіла кредиту і процентів за його користування та не містить таких складових, як штрафні санкції чи комісії. При цьому вказана заборгованість була нарахована первісним кредитором станом на 28 вересня 2022 року, тобто до того, як позивач набув право грошової вимоги до відповідача на підставі договору факторингу, а також до вступу останнього до лав Збройних Сил України, у зв`язку з чим підстави для застосування положень ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у цьому випадку відсутні. Щодо доводів про порушення права відповідача на участь у судовому засіданні, то судом вжито всіх можливих процесуальних заходів з метою забезпечення права останнього на доступ до правосуддя. Вказувалося також на необхідність розмежування двох самостійних процесуальних питань, а саме наявності підстав для зупинення провадження у справі та наявності підстав для скасування заочного рішення. Крім того, зазначалося, що заочне рішення ухвалене на підставі оцінки наявних у матеріалах справи доказів, а тому є обґрунтованим. Проте відповідачем не надано доказів виконання кредитного зобов`язання або його припинення, а також на спростування розміру кредитної заборгованості. У зв`язку з цим позивач просив залишити заяву відповідача про скасування заочного рішення без задоволення.

У судовому засіданні представник відповідача - адвокат Шпорта О.О. подану заяву підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у ній. Стверджував, що відповідач безпосередньо бере участь у бойових діях та постійно перебуває на позиціях, а тому не має змоги надати будь-які докази, в тому числі на спростування розміру кредитної заборгованості, існування якої не заперечує.

Представник позивача у письмових запереченнях просив проводити розгляд заяви за його відсутності.

Зі змісту ч. 1 ст. 287 ЦПК України вбачається, що неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши заяву та додані до неї документи, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача суд дійшов такого висновку.

Заочним рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від

09 вересня 2026 року у справі № 638/6133/26 стягнуто із ОСОБА_1 на користь

ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за договором від 22 грудня 2014 року № 20100047692, укладеного між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , у розмірі 56438,71 гривень, а також судовий збір у розмірі 2662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 гривень.

З мотивувальної частини вказаного рішення суду видно, що заборгованість у розмірі 56438,71 гривень складалася із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 38448,50 гривень і за процентами у розмірі 17990,21 гривень та нарахована АТ «ОТП Банк» станом на

28 вересня 2022 року. Позивач набув право грошової вимоги до відповідача на підставі договору факторингу від 21 жовтня 2022 року та не здійснював жодних додаткових нарахувань.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 288 ЦПК України).

Використання законодавцем в конструкції ч. 1 ст. 288 ЦПК України сполучника «і» дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Судом встановлено, що згідно з відповіддю № 2696907 від 05 травня 2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру відповідач зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 174 на звороті).

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 13 липня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копія зазначеної ухвали суду була надіслана відповідачу рекомендованим листом, однак поштове відправлення повернулося до суду без вручення (т. 1, а.с. 204-207).

У зв`язку з цим іншою ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 23 липня 2026 року постановлено проводити подальший розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

З матеріалів цивільної справи видно, що повістка про виклик до суду на 09 вересня 2026 року надсилалася заявнику саме за вказаною адресою, проте поштове відправлення повернулося без вручення (т. 1, а.с. 219-222). Крім того, заявник викликався до суду шляхом надсилання повістки про виклик повідомленням на номер мобільного телефону у додаток «Viber», про що свідчить відповідна довідка (т. 1, а.с. 213).

При цьому заявник викликався до суду через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України (т. 1, а.с. 209), а тому в силу вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Разом з тим згідно з копією військового квитка від 22 травня 1995 року серії

НОМЕР_1 відповідач 24 листопада 2023 року був зарахований до складу військової частини НОМЕР_2 (т. 2, а.с. 8-9).

Крім того, відповідач має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення від 09 жовтня 2024 року серії НОМЕР_3 (т. 2, а.с. 10).

Відповідно до копій довідок (форма 5) від 11 серпня 2026 року № 172 (т. 2, а.с. 11) і від 01 жовтня 2026 року № 213 (т. 2, а.с. 12) відповідач з 15 січня 2026 року перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_4 .

До матеріалів заяви також додано копію повідомлення відповідача про проходження ним військової служби з проханням здійснити перерахунок та списати нараховані за період з

24 жовтня 2023 року по теперішній час проценти за користування кредитом та штрафні санкції (т. 2, а.с. 13), надіслане позивачу 06 червня 2026 року (т. 2, а.с. 14, 15).

Отже, на переконання суду, перебування заявника на військовій службі безумовно є поважною причиною неявки останнього у судове засідання, неповідомлення ним про причини такої неявки, а також неподання відзиву на позовну заяву.

Проте подана заява не містить посилань на будь-які докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті.

Так, суд погоджується з доводами позивача про те, що положення ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у цьому конкретному випадку не поширюються на відповідача, оскільки виникнення кредитних відносин між первісним кредитором і відповідачем, а також період, протягом якого нараховувалася кредитна заборгованість, мали місце задовго до початку військової служби відповідача.

За таких обставин долучені до заяви докази перебування відповідача на військовій службі не можуть бути розцінені судом саме як докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, на переконання суду, ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права. Присутність особи, є невід`ємним правом, а для суддів усіх інстанцій важливим елементом законного і справедливого правосуддя.

Так, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

У справі «Bellet v. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що

ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Враховуючи перебування відповідача на військовій службі та безпосередню участь у бойових діях, внаслідок чого останній позбавлений можливості подати до суду будь-які докази у справі, з метою забезпечення права останнього на доступ до правосуддя, в тому числі шляхом представництва його інтересів уповноваженим представником, суд дійшов висновку про скасування заочного рішення та призначення справи до розгляду по суті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259-261, 287, 288 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Заочне рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 09 вересня 2026 року у справі № 638/6133/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - скасувати.

Призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали суду для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право подати до суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України. Роз`яснити відповідачу, що копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. До відзиву додаються: 1) докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач має право подати до суду відповідь на відзив у п`ятиденний строк з дня отримання відзиву у порядку, передбаченому ст.ст. 179, 278 ЦПК України.

Відповідач має право подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів у п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив в порядку, передбаченому ст.ст. 180, 278 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов.

Роз`яснити учасникам справи, що згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше; за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч. 7 ст. 279 ЦПК України).

Розгляд справи по суті розпочнеться після 22 листопала 2026 року.

Сторони можуть отримати інформацію щодо цієї справи в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України за вебадресою сторінки: https://court.gov.ua/sud2322/.

Копію ухвали суду надіслати сторонам у справі.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Чубай