Рішення № 140855321, 22.10.2026, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Дата ухвалення
22.10.2026
Номер справи
705/6482/26
Номер документу
140855321
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа №705/6482/26

2/705/4510/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Л.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ТОВ «Діджи Фінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 104642, відповідно до якого первісним кредитором відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 5000 грн. Законодавством України передбачено, що оформлення Кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання Договору в паперовій формі власноручним підписом. Оскільки ТОВ «ФК «Авіра Груп» направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов кредитного договору № 104642 від 11.03.2024 року, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті кредитодавця. Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором є по суті видом удосконаленого цифрового підпису. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, внаслідок чого 23.12.2024 між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ТОВ «Діджи Фінанс» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу № 23122024. Згідно даного Договору факторингу 23.12.2024 року відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 104642 від 11.03.2024 . Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «Діджи Фінанс»), на думку позивача є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 20655 грн., із яких: сума заборгованості за тілом кредиту становить 5000,00 грн.; сума заборгованості за відсотками - 5800 грн.; сума заборгованості за комісіями становить 0 грн.; сума заборгованості за пенею - 9855,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також у порядку розподілу судових витрат стягнути із відповідача судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Ухвалою судді від 22.09.2026 у справі відкрите спрощене позовне провадження, а також роз`яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

25.09.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 надійшов Відзив на позовну заяву, в якому відповідач категорично не погоджується з позовними вимогами, вважає їх незаконними, юридично та фактично необґрунтованими, заснованими на недоведених обставинах та такими, що підлягають повній відмові у задоволенні. Відповідач є офіційною дружиною військовослужбовця ОСОБА_2 , який з 2023 року призваний на військову службу за призовом під час мобілізації до Збройних Сил України та по теперішній час безперервно проходить службу, виконуючи завдання щодо захисту суверенітету та територіальної цілісності України. Даний факт підтверджується електронною копією Витягу про реєстрацію шлюбу з Дії, Актовий запис № 220 від 25.03.2023, свідоцтво НОМЕР_2 та Довідкою №08/2225 від 07.05.2026 про проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_3 , у якій зазначено, що чоловік відповідачки ОСОБА_2 , проходить військову службу з 2023 року. Зазначає, що навіть без урахування пільгової норми спеціального Закону № 2011-XII, нарахування позивачем 15 655,00 грн відсотків на тіло кредиту в 5 000,00 грн прямо суперечить стабільній судовій практиці найвищої судової інстанції України. Вказує, що відповідачем 25.03.2024 року вже було сплачено 3 045,00 грн на часткове погашення заборгованості, вся сума додатково нарахованих відсотків у розмірі 15 655,00 грн є повністю незаконною. Щодо стягнення 6 000,00 грн витрат на правничу допомогу, відповідач на підставі ч. 56 ст. 137 ЦПК України, заявляє клопотання про повну відмову у задоволенні вимог про стягнення витрат на правничу допомогу . Тому просить у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення процентів за користування кредитом та процентів за прострочення у розмірі 15 655,00 грн відмовити повністю.

30.09.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача Романенко М.Е. надійшла Відповідь на відзив, в якій вказано, що позивач вважає вимогу про повну відмову в позові необґрунтованою та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи й нормам матеріального права. Щодо посилання відповідача на п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», кредитний договір №104642 укладено 11 березня 2024 року. На момент його укладення редакція п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не поширювала передбачену цією нормою пільгу на дружин та чоловіків військовослужбовців. Лише Законом України від 11.04.2024 №3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» пункт 15 статті 14 Закону №2011-XII викладено у новій редакції, якою відповідна гарантія була поширена, у тому числі, на дружин та чоловіків військовослужбовців. Зазначені зміни набрали чинності 18.05.2024. Отже, до 18.05.2024 законодавством не було встановлено заборони на нарахування процентів за кредитом особі лише з тієї підстави, що вона є дружиною мобілізованого військовослужбовця. Таким чином, твердження відповідача про незаконність усіх процентів, нарахованих за кредитним договором №104642, є безпідставним. Щодо доводів про нарахування процентів поза межами строку кредитування то пунктом 1.2 кредитного договору №104642 встановлено строк кредитування 90 днів - до 08.06.2024, із розрахунку вбачається, що після 08.06.2024 розміри основного боргу та нарахованих процентів не збільшуються, тобто нарахування було зупинено. При цьому платіж відповідачки від 25.03.2024 у сумі 3 045,00 грн уже врахований у розрахунку, а тому твердження відзиву про необхідність додаткового врахування зазначеної суми не відповідає фактичним даним розрахунку. Твердження відповідача про те, що витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн є неспівмірними лише тому, що вони перевищують розмір тіла кредиту, не ґрунтується на положеннях ст. 137, 141 ЦПК України. Закон не встановлює правила, за яким вартість професійної правничої допомоги не може перевищувати основну суму кредитної заборгованості. Тому позивач наполягає на стягненні процентів, які виникли до 18.05.2024, з відповідача та понесені судові витрати у розмірі, що підлягає розподілу відповідно до положень ЦПК України.

01.10.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 надійшло Заперечення (на відповідь на відзив), в якому відповідач заперечує проти доводів позивача, викладених у Відповіді на відзив, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального та процесуального права. Зазначає, що у Відповіді на відзив позивач визнає факт поширення на ОСОБА_1 як дружину військовослужбовця пільги, передбаченої п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції Закону № 3633- IX від 11.04.2024), з 18.05.2024. Позивач вимагає стягнути з відповідача відсотки у сумі 4 458,00 грн та відсотки на прострочену заборгованість у сумі 6 298,30 грн (разом 10 756,30 грн), стверджуючи, що вони нараховані до 17.05.2024 включно. Зазначає, що сума нарахованих відсотків (10 756,30 грн) у понад 2 рази перевищує суму отриманого кредиту (5 000,00 грн). Одночасне нарахування звичайних процентів та "процентів на прострочену заборгованість" за невеликий період суперечить засадам добросовісності, розумності та справедливості. Окрім того, оскільки строк кредитування за договором становив 90 днів (до 08.06.2024), у період з 18.05.2024 по 08.06.2024 діяла імперативна норма про звільнення відповідача від нарахування процентів, а отже, будь-які нарахування за цей період підлягають анулюванню. Щодо порядку зарахування платежу відповідача від 25.03.2024 у сумі 3 045,00 грн то відповідно до ст. 19 Закону України "Про споживче кредитування" та ст. 534 ЦК України, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання зобов`язання у повному обсязі, цей платіж у першу чергу зараховується на погашення простроченого тіла кредиту та основної суми кредиту (тіла кредиту). Зарахування вказаних коштів у першу чергу на сплату нарахованих процентів чи штрафних санкцій є грубим порушенням вимог закону. Заявлена сума витрат на адвоката (6 000,00 грн) перевищує розмір тіла кредиту (5 000,00 грн). З огляду на це, вимога про стягнення 6 000,00 грн витрат на правничу допомогу є повністю неспівмірною, завищеною та підлягає відмові або значному зменшенню. Просить у задоволенні позовних вимог ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" про стягнення нарахованих відсотків та відсотків на прострочену заборгованість у сумі 10 756,30 грн відмовити повністю.

Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 11.03.2024 між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 104642, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 5000,00 грн., а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у термін встановлений Договором та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором, який підписаний електронним підписом позичальника за допомогою одноразового ідентифікатора до закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Згідно умов договору: сума (загальний розмір) кредиту становить 5000,00 грн.; кредит надається строком 90 днів, тобто до 08.06.2024. За користування кредитом клієнт сплачує товариству 803 % річних від суми кредиту з розрахунку 2,2 % на добу. Тип процентної ставки фіксована.

Як вбачається з інформаційної довідки (підтвердження) щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід» проведено успішний переказ грошових коштів: 11.03.2024 на картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у сумі 5000,00 грн. згідно кредитного договору № 104642 від 11.03.2024.

Згідно повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» від 02.10.2026 №20.1.0.0.0/7-260929/62691 - БТ на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 на яку було зарахування коштів на суму 5000,00 грн. від 11.03.2024.

В свою чергу відповідач свої зобов`язання належним чином та у повному обсязі не виконала, у результаті чого виникла заборгованість за вказаним договором, яка згідно розрахунку первісного кредитора становить 20655,00 грн., з яких: сума заборгованості за тілом кредиту 5000,00 грн., сума заборгованості за відсотками 5800,00 грн., сума заборгованості за комісіями 00,00 грн. та сума заборгованості за пенею 9855,00 грн., що підтверджується розрахунком первісного кредитора.

Водночас судом встановлено, що 23.12.2024 між ТОВ «ФК Авіра Груп» та ТОВ «Діджи Фінанс» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №23122024, згідно якого відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 104642 від 11.03.2024.

Так, відповідно до витягу з додатку №1 до Договору факторингу № 23122024 від 23.12.2024 ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги зокрема до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 104642 від 11.03.2024 на загальну суму 20655,00 грн., з яких: сума заборгованості за тілом кредиту 5000,00 грн., сума заборгованості за відсотками 5800,00 грн., сума заборгованості за комісіями 00,00 грн. та сума заборгованості за пенею 9855,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільного законодавства.

За частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону,є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінетуі пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Аналізуючи викладенні обставини, суд прийшов до висновку, що позивачем доведено факт отримання позичальником кредитних коштів в розмірі 5000 грн.

Разом з тим, суд не погоджується із сумою, яка підлягає стягненню з відповідача по процентам за вказаним кредитним договором.

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на застосування до спірних правовідносин частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зазначаючи про те, що вона є дружиною військовослужбовця.

Так, відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Ці положення внесені до зазначеного закону України від 11 квітня 2024 року №3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18 травня 2024 року.

До 18 травня 2024 року ч.15 ст. 14 Закону №2011-ХІІ була викладена в такій редакції: «Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля».

На підтвердження того, що ОСОБА_1 є дружиною військовослужбовця остання надала до суду копію Витягу про реєстрацію шлюбу з Дії, Актовий запис № 220 від 25.03.2023, свідоцтво НОМЕР_2 про укладення шлюбу між нею та ОСОБА_2 25.03.2023 року.

Також, на підтвердження того, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем до суду надано копію Довідки №08/2225 від 07.05.2026 про проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_3 , у якій зазначено, що ОСОБА_2 , проходить військову службу з 2023 року.

Відповідно правової позиції Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеного у п. 74 його постанови від 04.09.2024 р. у справі № 426/4264/19: "У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Отже, на час укладання договору і по теперішній час чоловік відповідача проходить військову службу.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором, долученого до позовної заяви вбачається, що позивачем нараховані проценти за період з 11 березня 2024 року по 09 червня 2024 року.

Водночас суд враховує, що відповідачем частково сплачувалась заборгованість за відсотками в сумі 3 045,00 грн.

З урахуванням викладених обставин проценти підлягали нарахуванню відповідачу за період з 11 березня 2024 року по 17 травня 2024 року що за змістом наданого позивачем розрахунку становить 6108 грн., та враховуючи часткову сплату за відсотками ОСОБА_1 сума заборгованості складатиме 3063 грн.

Щодо вимоги про стягнення пені на суму 9855,00 грн. суд приходить до переконання про відмову ТОВ «Діджи Фінанс» в його задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, яка розраховується у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, яка розраховується у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф і пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

Згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування уразі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

В Україні воєнний стан, введений в дію Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ, введений із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та неодноразово продовжено, станом на час розгляду справи воєнний стан триває.

Враховуючи вимоги діючого законодавства, у суду відсутні підстави для стягнення із ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за пенею в сумі 9855,00 грн., тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за договором № 104642 від 11.03.2024 року у сумі 8063 грн.

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

На підтвердження понесених витрат за надання правничої допомоги позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги № 42649746/01 від 01.06.2026; копію додаткової угоди № 104642 до договору про надання правової допомоги від 29.06.2026; акт про підтвердження факту надання правової допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 29.06.2026 на суму 6000,00 грн.; детальний опис робіт виконаних, складений 29.06.2026 з переліком та описом робіт (наданих послуг), із зазначенням часу та їх вартості; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24 січня 2019 року у справі № 910/15944/17).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, суд вважає, що витрати в розмірі 6000 грн. не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також суперечить принципу розподілу таких витрат, оскільки з матеріалів справи вбачається відсутність співмірності з часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх необхідністю, обсягом виконаної адвокатом роботи. Крім того справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, сторони до суду не з`являлися, а отже не відноситься до складних справ.

Отже, суд дійшов висновку про зменшення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу з 6000 грн. до 3 000 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене, та керуючись ст. 526, 610, 611, 612, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 274-279, 355 ЦПК України, ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь ТОВ «Діджи Фінанс» ( 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1 код за ЄДРПОУ: 42649746 IBAN: НОМЕР_6 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) заборгованість за кредитним договором № 104642 від 11.03.2024 року в сумі 8063 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь ТОВ «Діджи Фінанс» (07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1 код за ЄДРПОУ: 42649746 IBAN: НОМЕР_6 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) судовий збір у сумі 1039 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Леся Сергіївна Годік

Часті запитання

Який тип судового документу № 140855321 ?

Документ № 140855321 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 140855321 ?

Дата ухвалення - 22.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 140855321 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 140855321 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 140855321, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Судове рішення № 140855321, Уманський міськрайонний суд Черкаської області було прийнято 22.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.

Судове рішення № 140855321 відноситься до справи № 705/6482/26

Це рішення відноситься до справи № 705/6482/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 140855316
Наступний документ : 140855322