Постанова № 140855219, 20.10.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа №712/12055/26

Провадження №3/712/3414/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026року суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Кончина О.І., за участю прокурора Деркачова Д.В., захисника Глембоцької К.О., розглянувши адміністративні матеріали які надійшли з Управління розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент вчинення правопорушення перебуваючої на посаді контролера ІІ категорії 1 відділення 1 взводу охорони підрозділу охорони у Територіальному управлінні Служби судової охорони у Черкаській області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи контролером ІІ категорії 1 відділення 1 взводу охорони підрозділу охорони Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області та відповідно до підпункту «г» п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією в порушення вимог ч.2 ст.45, п. 2-7 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» без поважних причин, несвоєчасно подала до Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припиняє свою діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (при звільненні) за період не охоплений раніше поданими деклараціями з 01.01.2026 по 01.05.2026, оскільки граничний термін подачі був 30.05.2026, а декларація фактично подана 23.06.2026, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Прокурор в судовому засіданні підтримав складений адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 та просив суд притягнути, останню до адміністративної відповідальності.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнала частково та пояснила, що не вчасно подала декларацію через поважні причини, а саме перебувала на лікуванні та на навчанні, про що свідчать медичні документи. Умислу на неподання декларації не мала.

Захисник в судовому засіданні просила закрити справу за малозначністю.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши та оцінивши в сукупності матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя вважає наступне.

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.

Відповідно до положень ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За змістом ст. 252-280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положення про територіальне управління Служби судової охорони у Черкаській області (далі Положення) регулює питання діяльності зазначеного територіального управління (далі - Управління). Управління є територіальним підрозділом Служби судової охорони (далі - Служба). Управління є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, самостійний баланс та рахунки в органах Державної казначейської служби України.

Управління комплектується співробітниками Служби (особами молодшого, середнього складу) та працівниками, які уклали трудовий договір зі Службою.

Основними завданнями Управління є: організація діяльності й забезпечення контролю за роботою структурних підрозділів Управління та підпорядкованих підрозділів із виконання завдань; контроль за організація таких практичних заходів, як підтримання громадського порядку в судах, недопущення і припинення проявів неповаги до суду, охорона приміщень судів, органів та установ системи правосуддя, забезпечення в суді безпеки учасників судового процесу; виконання функцій стосовно державного забезпечення особистої безпеки судів та членів їх сімей, працівників суду.

Судом встановлено, що відповідно до службової характеристики на контролера ІІ категорії 1 відділення 1 взводу охорони підрозділу охорони Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області сержант ОСОБА_1 проходить службу в Територіальному управлінні Служби судової охорони у Черкаській області з липня 2022 року.

Відповідно до функціональної інструкції контролера ІІ категорії 1 відділення 1 взводу охорони підрозділу охорони Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області призначається на посаду та звільняється з посади наказом Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області з дотриманням вимог трудового законодавства та Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони. Безпосередньо підпорядковується командирові відділення охорони підрозділу охорони Територіального управління.

До завдань ОСОБА_1 та обов`язків відноситься: основним завданням контролера ІІ категорії відділення є забезпечення, безпосередньо на охоронюваному об`єкті охорони суду, органу та/або установи системи правосуддя, підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, забезпечення в суді безпеки учасників судового процесу; здійснює пропускний режим осіб на об`єкт, який охороняється; заступає в наряд у складі поста пропуску та охорони, поста охорони, у разі потреби пішого патруля для підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, забезпечення в суді безпеки учасників судового процесу; протягом роботи суду, органу або установи системи правосуддя перебуває на його території та несе службу в складі наряду відділення, підтримує постійну взаємодію зі командиром відділення, а також у межах компетенції з керівництвом об`єкта охорони та представниками взаємодіючих органів; за дорученням командира відділення виконує інші повноваження, які належать до його компетенції.

Обов`язки: забезпечувати використання за призначенням виданого в користування майна Служби, вживає заходів щодо його збереження; реагувати на порушення громадського порядку під час розгляду справ судом, вжиття заходів для припинення проявів неповаги до суду; реагувати в межах наданих законом повноважень на протиправні дії, пов`язані із посяганням на суддів, членів їх сімей, працівників суду, учасників судового процесу.

Підпунктом «г» п.1 ч.1 ст.3 Закону передбачено, що суб`єктами на яких поширюється дія цього Закону, є військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки, особовий склад штатних військово-лікарських комісій; та на них розповсюджуються обмеження і обов`язки передбачені ст.45 Закону.

Відповідно до витягу із наказу Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області № 272 о/с від 27.04.2026 року «З особового складу» звільнено зі служби в Службі судової охорони відповідно до підпункту 6 (за власним бажанням) пункту 1 розділу ХІІ Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 04 квітня 2019 року № 1052/0/15-19 (зі змінами), виключити зі списків особового складу Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області та всіх видів забезпечення: сержанта Служби судової охорони ОСОБА_1 (04070), контролера ІІ категорії 1 відділення 1 взводу охорони підрозділу охорони Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області, 01 травня 2026 року. Вважати такою, що здала справи та посаду 01 травня 2026 року.

Відповідно Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016р. - № 1402-VIII(редакція 25.06.2026р.) розділу 3 статті 163 «Проходження служби у Службі судової охорони» на співробітників Служби судової охорони поширюються обмеження та вимоги, встановлені Законом України "Про запобігання корупції", а також передбачені для поліцейських Законом України «Про Національну поліцію» обмеження, пов`язані зі службою в поліції.

У розумінні до підпункту «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону, ОСОБА_1 є суб`єктом декларування та зобов`язана подавати декларацію відповідно до встановленого Законом порядку.

Згідно із ч.1 ст.45 Закону особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Відповідно до п. 2-7 Перехідних положень Закону установлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб`єкти декларування, зазначені у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.12 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти; ч.5 ст.12 Закону України «Про запобігання корупції» нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. Нормативно-правові акти Національного агентства після включення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів опубліковуються державною мовою в офіційних друкованих виданнях. Нормативно-правові акти Національного агентства, які пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня офіційного опублікування.

Законом та Порядком заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування затвердженого Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції 23 липня 2021 року № 449/21, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 липня 2021 р. за № 987/36609 (далі Порядок 449/21) передбачено три види декларацій, зокрема: декларація при звільненні декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності.

Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб`єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності, яка передбачає обов`язок подання декларації, перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» від 20.09.2023 визначено, що за загальним правилом до 31.01.2024 слід подати: щорічні декларації (з будь-якою позначкою) за 20212022 звітні періоди;

декларацію при звільненні за 20222023 роки (якщо обов`язок подання декларації настав до 11.10.2023 включно); декларацію кандидата на посаду за 2021 та 2022 звітні періоди (якщо кінцевий строк їх подання настав у період з 24.02.2022 по 11.10.2023 включно).

З 1 січня до 31 березня 2024 року включно суб`єкти декларування (крім тих, які мають право на відтермінування) повинні подати щорічні декларації за 2023 звітний період.

Декларації, подані в період з 24.02.2022 до 11.10.2023 включно вважаються такими, що були подані на виконання обов`язку, передбаченого ст. 45 Закону (абз. 2 п. 2-7 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону). Повторне їх подання не вимагається та є технічно неможливим.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 припинила свої повноваження контролера ІІ категорії 1 відділення 1 взводу охорони підрозділу охорони Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області 01.05.2026 року, тому граничний термін подачі декларації особи яка припиняє свою діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (при звільненні) є 30.05.2026 включно.

Незважаючи на часткове визнання вини ОСОБА_1 , факт несвоєчасного подання декларації до Національного агентства з питань запобігання корупції підтверджується наступними доказами, а саме: даними протоколу № 522/2026 від 18.08.2026; фотокопією публікації Декларації (при звільненні), яку подала ОСОБА_1 ; документами відносно ОСОБА_1 (витягом із наказу № 272 о/с від 27.04.2026; рапортом ОСОБА_1 , у якому зазначено про те, що їй відомо про необхідність подачі декларації «перед звільненням»; пам`яткою попередження; зобов`язанням передбаченими Законом України «Про запобігання корупції» з особистим підписом ОСОБА_1 , де попереджено щодо подачі щорічної декларації, декларації під час припинення, після припинення з особистим підписом останньої; положенням про територіальне управління Служби судової охорони у Черкаській області зі змінами; функціональною інструкцією з особистим підписом про ознайомлення.

Статтею 172-6 ч.1 КУпАП передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

При цьому діяння, передбачені ст. 172-6 КУпАП, є діяннями з формальним складом.

Щодо клопотання захисника про звільнення ОСОБА_1 від відповідальності за малозначністю вчиненого, то суд зазначає, що згідно ст.22КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Чинне законодавство не містить переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють визначити малозначність провини. Орган (посадова особа), уповноважений розглядати справи про адміністративні правопорушення, звільняє правопорушника від адміністративної відповідальності в кожному випадку окремо, зважаючи на характер вчинюваного діяння та обставини справи.

Положення ст.22КУпАП відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для правопорушника, меті адміністративної відповідальності. Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей правопорушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом`якшення і навіть відмови держави від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом. При розгляді справ та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

Беручи до уваги встановлені матеріалами справи обставини, суд приходить до висновку, що вчинене правопорушення не є малозначним, у розумінні ст. 22 КУпАП, оскільки вчинення такого порушує встановлені антикорупційним законодавством вимоги, заборони та обмеження, посягає на встановлений порядок діяльності органів влади та місцевого самоврядування, а також порядок реалізації особами таких органів, наданої їм влади та посадових повноважень, дискредитує органи влади та місцевого самоврядування, суд не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення та закриття провадження у справі.

Обставин, які об`єктивно могли завадити ОСОБА_1 своєчасно подати до Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію після звільнення, в граничний термін, судом не встановлено. Посилання на хворобу суд також, вважає необґрунтованим, оскільки у ОСОБА_2 було достатньо часу для подання декларації при звільненні.

Обставин, які б значно знижували суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_1 правопорушення та свідчили про її малозначність, матеріали справи не містять.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи ОСОБА_1 , ступеня її вини, відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність останньої, суддя вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у вигляді мінімального штрафу, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.172-6 ч. 1 , 283, 284, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КпАП України та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

У разі несплати штрафу не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу, а саме 1700 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 в сумі 665 грн. 60 коп., який зарахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікацій доходів бюджету 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду Черкаської області через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Соснівського

районного суду міста Черкаси О.І.Кончина