Рішення № 140855199, 22.10.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/13511/26

Провадження № 2/712/6465/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі Чумак Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 10.01.2022-100005582 від 11 січня 2022 року в розмірі 6 268,81 грн., з яких 6 135,17 грн. становить заборгованість за основною сумою кредиту та 133,64 грн. - заборгованість за процентами.

В обґрунтування позову зазначено, що 11 січня 2022 року між сторонами в електронній формі укладено кредитний договір, відповідно до якого відповідачці надано кредит у розмірі 8 000 грн строком на 98 днів із фіксованою процентною ставкою 1% на день.

Умовами договору також передбачено комісію, пов`язану з наданням кредиту, в розмірі 1 200 грн.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачці кредитні кошти, однак остання не виконала належним чином обов`язку щодо їх повернення та сплати передбачених договором платежів.

З урахуванням часткового погашення заборгованості позивач визначив залишок боргу в розмірі 6 268,81 грн., який просив стягнути з відповідачки, а також судові витрати.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 вересня 2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник позивача у позовній заяві просив проводити розгляд справи без його участі та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідачкою подано відзив на позовну заяву, у якому вона заперечувала проти розміру заявленої до стягнення заборгованості.

При цьому відповідачка не заперечувала факту укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів та здійснення часткових платежів.

Основні заперечення відповідачки стосувалися правомірності комісії за надання кредиту та правильності черговості зарахування здійснених нею платежів.

Відповідачка зазначила, що позивач безпідставно керувався положеннями статті 534 ЦК України, оскільки черговість погашення платежів за договором про споживчий кредит регулюється спеціальними положеннями статті 19 Закону України «Про споживче кредитування».

На думку відповідачки, комісія належить до інших платежів за кредитним договором та підлягає погашенню в третю чергу, після погашення основної суми кредиту та процентів.

Крім того, відповідачка вказувала на відсутність конкретизації послуг, за які встановлена комісія, а також на суперечності між документами кредитодавця щодо порядку її сплати.

Відповідачкою наведено контрольний розрахунок заборгованості, відповідно до якого її розмір становить 5 914,87 грн. Також просила зменшити витрати на професійну допомогу позивача до 3000 грн.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій наполягав на правомірності умов кредитного договору та правильності здійсненого ним розрахунку заборгованості.

Позивач зазначив, що відповідачка здійснила три часткові платежі, які були враховані під час визначення заборгованості, а порядок їх зарахування відповідає умовам кредитного договору та положенням статті 534 ЦК України.

Дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 11 січня 2022 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 10.01.2022-100005582, відповідно до якого відповідачці надано кредитні кошти в розмірі 8 000 грн.

Умовами договору визначено строк кредитування 98 днів, фіксовану процентну ставку 1% за кожен день користування кредитом, порядок погашення кредитної заборгованості та комісію за надання кредиту в розмірі 1 200 грн.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 525, 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від зобов`язання не допускається, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Факт надання відповідачці кредитних коштів у розмірі 8 000 грн. підтверджується матеріалами справи та відповідачкою не заперечується.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачкою здійснено такі платежі: 23 січня 2022 року - 2 105,62 грн; 07 лютого 2022 року - 2 105,62 грн; 21 лютого 2022 року - 2 105,62 грн.

Загальна сума здійснених відповідачкою платежів становить 6 316,86 грн.

Отже, між сторонами фактично відсутній спір щодо розміру отриманих кредитних коштів та загальної суми здійснених платежів.

Натомість спір стосується правомірності їх розподілу між складовими кредитної заборгованості.

Оцінюючи заперечення відповідачки щодо неправомірності встановлення комісії за надання кредиту, суд виходить із такого.

Частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено включення до загальних витрат за споживчим кредитом, зокрема, комісій кредитодавця, пов`язаних із наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Таким чином, законодавством передбачена можливість встановлення комісійних платежів, пов`язаних із наданням кредиту, за умови відповідності таких платежів вимогам закону.

У постанові Верховного Суду від 20 вересня 2024 року у справі № 331/2974/23 висловлено правовий висновок щодо допустимості встановлення комісії за здійснення операції з видачі кредиту.

Зазначений висновок свідчить, що сама по собі наявність у кредитному договорі умови про сплату комісії за видачу кредиту не є достатньою підставою для визнання відповідної умови нікчемною.

Правомірність такого платежу підлягає оцінці з урахуванням змісту погоджених сторонами умов договору, вимог законодавства, чинного на момент його укладення, та загальної вартості кредиту.

У справі, що розглядається, комісія за надання кредиту визначена в заявці та підтвердженні укладення договору у фіксованому розмірі 1 200 грн.

Зазначена сума також відображена в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки як комісія за надання кредиту.

Згідно із цією таблицею загальна вартість кредиту становить 14 739,33 грн., з яких 8 000 грн. - основна сума кредиту, 5 539,33 грн. - проценти та 1 200 грн. - комісія.

Отже, розмір комісії був визначений у договірній документації та включений кредитодавцем до загальної вартості кредиту.

Суд враховує, що комісія за надання кредиту не є тотожною комісії за надання інформації про стан кредитної заборгованості, яку кредитодавець у передбачених законом випадках зобов`язаний надавати споживачу безоплатно.

Посилання відповідачки на відсутність у договорі переліку супровідних послуг саме по собі не доводить нікчемності умови щодо комісії, пов`язаної з наданням кредиту.

Загальний розмір комісії в сумі 1 200 грн. відображено в підтвердженні укладення договору, графіку платежів та розрахунку кредитодавця.

За встановлених обставин, суд не вбачає достатніх підстав для висновку про нікчемність умови договору щодо комісії за надання кредиту виключно з мотивів, наведених відповідачкою.

Разом із тим, правомірність встановлення комісії не свідчить про правомірність визначеного кредитодавцем порядку її погашення.

Із розрахунку заборгованості, наданого позивачем, установлено, що здійснені відповідачкою платежі розподілено таким чином.

Із платежу від 23 січня 2022 року в розмірі 2 105,62 грн на погашення процентів спрямовано 1 120 грн., на сплату комісії - 985,62 грн., на погашення основної суми кредиту - 0 грн.

Із платежу від 07 лютого 2022 року в розмірі 2 105,62 грн на погашення процентів спрямовано 1 120 грн, на сплату комісії - 214,38 грн, на погашення основної суми кредиту - 771,24 грн.

Із платежу від 21 лютого 2022 року в розмірі 2 105,62 грн. на погашення процентів спрямовано 1 012,03 грн., на погашення основної суми кредиту - 1 093,59 грн.

Отже, із загальної суми здійснених відповідачкою платежів у розмірі 6 316,86 грн. кредитодавцем зараховано: 3 252,03 грн. - на погашення процентів; 1 200 грн. - на сплату комісії; 1 864,83 грн. - на погашення основної суми кредиту.

Внаслідок такого розподілу залишок основної суми кредиту визначено позивачем у розмірі 6 135,17 грн.

Обґрунтовуючи відповідний порядок зарахування платежів, позивач посилається на статтю 534 ЦК України.

Однак суд не погоджується із застосуванням зазначеної норми як самостійної підстави для визначення черговості погашення платежів за спірним договором.

Відповідно до частини першої статті 534 ЦК України встановлена цією статтею черговість погашення вимог кредитора застосовується, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки спірні правовідносини виникли з договору про споживчий кредит, до них підлягають застосуванню спеціальні положення Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до статті 19 зазначеного Закону в разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі така сума погашає вимоги кредитодавця в такій черговості:

1.у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом;

2.у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом;

3.у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.

Комісія за надання кредиту не є ані основною сумою кредиту, ані процентами за користування ним, тому належить до інших платежів за договором про споживчий кредит.

Відтак погашення комісії має здійснюватися з дотриманням установленої спеціальним законом черговості.

Суд звертає увагу, що застосування зазначеної черговості не свідчить про неправомірність комісії як договірного платежу.

Водночас спрямування частини здійснених відповідачкою платежів на погашення комісії за наявності непогашених вимог щодо основної суми кредиту та процентів не відповідає положенням статті 19 Закону України «Про споживче кредитування».

При цьому позивач, посилаючись на статтю 534 ЦК України, не навів належного обґрунтування незастосування спеціальної черговості, передбаченої Законом України «Про споживче кредитування».

Таким чином, суд погоджується з доводами відповідачки щодо неправильності здійсненого кредитодавцем розподілу платежів.

Суд зазначає, що неправильне визначення черговості зарахування платежів впливає на залишок основної суми кредиту, який, своєю чергою, є базою для подальшого нарахування процентів.

Тому перевірка заборгованості має здійснюватися з урахуванням фактичних дат платежів, залишку основної суми кредиту після кожного платежу та передбаченої законом черговості погашення вимог кредитодавця.

Відповідачкою наведено контрольний розрахунок заборгованості в розмірі 5 914,87 грн.

Водночас суд не приймає зазначений розрахунок беззастережно, оскільки він не враховує як окрему складову заборгованості комісію в розмірі 1 200 грн, правомірність встановлення якої судом підтверджена.

При цьому, здійснений кредитодавцем розподіл платежів також не може бути покладений в основу рішення, оскільки не відповідає встановленій законом черговості.

За результатами перевірки наданих сторонами документів суд здійснив власний перерахунок заборгованості.

Суд виходить із того, що відповідачка отримала кредитні кошти 11 січня 2022 року, а фактичні платежі здійснила 23 січня, 07 лютого та 21 лютого 2022 року.

Враховуючи передбачену договором процентну ставку 1% на день, суд визначає розмір процентів за фактичними періодами користування кредитом з урахуванням зменшення залишку основної суми кредиту після кожного платежу.

За період з 11 січня до 23 січня 2022 року проценти за 12 днів користування кредитом становлять 960 грн.

Із платежу в розмірі 2 105,62 грн на погашення процентів зараховується 960 грн, а на погашення основної суми кредиту - 1 145,62 грн.

Залишок основної суми кредиту становить 6 854,38 грн.

За наступний період тривалістю 15 днів проценти становлять 1 028,16 грн.

Із платежу від 07 лютого 2022 року в розмірі 2 105,62 грн на погашення процентів зараховується 1 028,16 грн, а на погашення основної суми кредиту - 1 077,46 грн.

Залишок основної суми кредиту становить 5 776,92 грн.

За наступний період тривалістю 14 днів проценти становлять 808,77 грн.

Із платежу від 21 лютого 2022 року в розмірі 2 105,62 грн на погашення процентів зараховується 808,77 грн, а на погашення основної суми кредиту - 1 296,85 грн.

Таким чином, після здійснення третього платежу залишок основної суми кредиту становить 4 480,07 грн.

За наступний період користування кредитними коштами до 24 лютого 2022 року включно, тобто за три дні, проценти, виходячи із залишку основної суми кредиту 4 480,07 грн та встановленої договором ставки 1% на день, становлять 134,40 грн.

Отже, за результатами здійсненого судом перерахунку залишок заборгованості відповідачки складається з: 4 480,07 грн. - заборгованості за основною сумою кредиту; 134,40 грн. - заборгованості за процентами; 1 200,00 грн. - заборгованості за комісією, пов`язаною з наданням кредиту.

Загальний розмір заборгованості становить 5 814,47 грн.

При цьому, суд зазначає, що зарахування здійснених відповідачкою платежів насамперед на погашення процентів та основної суми кредиту не припиняє її зобов`язання зі сплати передбаченої договором комісії.

Водночас, така комісія відповідно до положень статті 19 Закону України «Про споживче кредитування» підлягає погашенню після задоволення вимог кредитодавця щодо основної суми кредиту та процентів.

Таким чином, суд не погоджується з доводами відповідачки щодо неправомірності встановлення комісії за надання кредиту, проте визнає обґрунтованими її заперечення щодо порушення позивачем встановленої законом черговості зарахування здійснених платежів.

Суд також враховує, що наведений відповідачкою контрольний розрахунок має порівняльний характер та не є обов`язковим для суду при визначенні розміру заборгованості.

Зокрема, у своєму розрахунку відповідачка виходила з розміру процентів за перший платіж у сумі 1 120 грн., передбаченої графіком платежів, тоді як фактично відповідний платіж здійснено 23 січня 2022 року, тобто до визначеної графіком дати 24 січня 2022 року.

За таких обставин суд виходить із необхідності врахування фактичного періоду користування кредитними коштами та відповідного зменшення залишку основної суми кредиту після кожного здійсненого платежу.

Застосування черговості, встановленої статтею 19 Закону України «Про споживче кредитування», зумовлює необхідність перерахунку заборгованості за основною сумою кредиту та процентами.

При цьому позивачем не заявлено самостійної вимоги про стягнення заборгованості за комісією, у зв`язку із чим питання її стягнення судом не вирішується.

Суд також враховує, що наведений відповідачкою контрольний розрахунок заборгованості в розмірі 5 914,87 грн не є обов`язковим для суду та підлягає перевірці з урахуванням умов кредитного договору, фактичних дат здійснення платежів і вимог законодавства щодо черговості їх зарахування.

Зокрема, відповідачка у своєму розрахунку виходила з розміру процентів за перший платіж у сумі 1 120 грн, передбаченої графіком платежів, тоді як фактично відповідний платіж здійснено 23 січня 2022 року, тобто до визначеної графіком дати 24 січня 2022 року.

За таких обставин суд виходить із необхідності врахування фактичного періоду користування кредитними коштами та відповідного зменшення залишку основної суми кредиту після кожного здійсненого платежу.

За результатами проведеного перерахунку судом встановлено, що залишок основної суми кредиту становить 4 480,07 грн, а нараховані за відповідний період проценти - 134,40 грн.

Крім того, внаслідок застосування передбаченої статтею 19 Закону України «Про споживче кредитування» черговості зарахування платежів комісія за надання кредиту в розмірі 1 200 грн., яку позивач раніше вважав погашеною, залишається непогашеною.

Таким чином, загальний розмір зобов`язань відповідачки, визначений за результатами перерахунку, становить 5 814,47 грн, з яких 4 480,07 грн. - основна сума кредиту, 134,40 грн. - проценти та 1 200 грн. - комісія за надання кредиту.

Разом із тим суд звертає увагу, що позивачем заявлено вимоги виключно про стягнення заборгованості за основною сумою кредиту та процентами. Самостійної вимоги про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 1 200 грн позивач не заявляв, оскільки відповідно до поданого ним розрахунку вважав її повністю сплаченою.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, встановлення судом за результатами перерахунку наявності непогашеної комісії не надає підстав для її стягнення за відсутності відповідної позовної вимоги.

При цьому невключення зазначеної комісії до суми, яка підлягає стягненню, не пов`язане з визнанням відповідної умови кредитного договору недійсною або нікчемною, а зумовлене виключно необхідністю дотримання судом меж заявлених позовних вимог.

Таким чином, із загальної суми заборгованості 5 814,47 грн. суд виключає з розміру присуджених коштів 1 200 грн. комісії, стягнення якої позивачем не заявлено.

Крім того, суд враховує, що позивачем заявлено до стягнення проценти в розмірі 133,64 грн., тоді як за результатами перерахунку їх розмір становить 134,40 грн.

Оскільки суд не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог, проценти підлягають стягненню в заявленому позивачем розмірі - 133,64 грн.

Отже, заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідачки в межах заявлених позовних вимог, становить 4 613,71 грн., з яких 4 480,07 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту та 133,64 грн. - заборгованість за процентами.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості не має для суду наперед встановленої доказової сили та підлягає перевірці на відповідність умовам договору і вимогам законодавства.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Споживчий центр» та наявність підстав для стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором у розмірі 4 613,71 грн.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Оскільки позовні вимоги задовольняються частково, судовий збір підлягає стягненню з відповідачки пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням співвідношення задоволеної суми 4 613,71 грн до заявленої суми 6 268,81 грн розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідачки, становить 1 959,31 грн.

Крім того, позивачем заявлено до відшкодування витрати, пов`язані з направленням відповідачці копії позовної заяви з додатками, у розмірі 116,58 грн.

З урахуванням часткового задоволення позову та за умови підтвердження таких витрат належними доказами їх розмір, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідачки, становить 85,80 грн.

Оскільки позивач повідомив про намір подати докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду, питання їх розподілу може бути вирішено у встановленому процесуальним законом порядку за умови дотримання вимог статей 141, 246 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 133, 137, 141, 259, 263265, 274279 ЦПК України, статтями 525, 526, 530, 534, 629, 1048, 1054 ЦК України, статтями 8, 19 Закону України «Про споживче кредитування», суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 , адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) заборгованість за кредитним договором № 10.01.2022-100005582 від 11 січня 2022 року в розмірі 4 613,71 гривень, з яких 4 480,07 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту, 133,64 грн - заборгованість за процентами, судовий збір у розмірі 1 959,31 грн. та витрати, пов`язані з направленням відповідачці копії позовної заяви з додатками, у розмірі 85,80 грн, а всього стягнути 6 658,82 грн (шість тисяч шістсот п`ятдесят вісім гривень 82 копійки).

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 22.10.2026.

Суддя Т.Є. Троян

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .