Постанова № 140854519, 15.10.2026, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/1150/26

Провадження №3/567/381/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 рокум.Острог

Суддя Острозького районного суду Рівненської області Василевич О.В., з участю секретаря Приступи А.І., захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Рудика В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ст.185, ч.2 ст.130 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

22.06.2026 р. о 13:36 год. ОСОБА_1 в с.Оженин по вул.Мирна, 21 Рівненського району (Острозька МТГ) Рівненської області керував транспортним засобом автомобілем марки "Шкода Октавія А5", д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на предмет визначення стану алкогольного сп`яніння проводився в КП "Острозька ОПЛ", що підтверджується висновком на стан алкогольного сп`яніння №12 від 22.06.2026 р.

Окрім того, ОСОБА_1 22.06.2026 р. о 14:58 год. в с.Оженин по вул.Мирна, 21 Рівненського району (Острозька МТГ) Рівненської області, вчинив злісну непокору законному розпорядженню поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадянами відділення поліції № 3 Рівненького РУП ГУНП в Рівненській області Присяжнюка О.Ю. при виконанні ним службових обов`язків, а саме на вимогу поліцейського залишатися на місці події, продовжив втікати у невідомому напрямку.

ОСОБА_1 в судові засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, зокрема, шляхом направлення судових повісток на адресу місця проживання та телефонограмою. Письмових пояснень з викладом своїх заперечень щодо суті правопорушень, вчинення яких ставиться ОСОБА_1 у провину, від нього до суду не надходило. Відповідно до ст.268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП не є обов`язковою, а відтак суд не вбачає перешкод та вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.

При вирішенні питання про можливість розгляду справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності суд виходив з наступного.

ОСОБА_1 був обізнаний про складання відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення за ст.185, ч.2 ст.130 КУпАП, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, правом на особисту участь у судових засіданнях не скористався, заходів для особистої явки до суду не вжив.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п.41 рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N8371/02, п.27, рішення від 26.04.2007 та "Трух проти України", заява N50966/99 від 14.10.2003).

Окрім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, за наведених вище обставин, суд вважає за можливе розгляд справи здійснювати на підставі письмових доказів, наявних в матеріалах справи.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Рудик В.Р. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, мотивуючи тим, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння було проведено з порушенням вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду». Вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП не була доведена та в матеріалах справи відповідні докази відсутні. Крім того, не заперечуючи факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, просив провадження у справі в частині притягнення ОСОБА_1 за ст.185 КУпАП закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Свідок ОСОБА_2 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність, в судовому засіданні пояснив, що він працює лікарем КП "Острозька ОПЛ" та має значний стаж роботи та володіє достатніми знаннями і значним досвідом у сфері медичного засвідчення фактів перебування осіб у стані сп`яніння. Вказав, що 22.06.2026 року він перебував на чергуванні та близько 15 год. у супроводі працівників поліції в лікарню був доставлений водій ОСОБА_1 у кайданках для проведення огляду з метою визначення стану алкогольного сп`яніння. При поступленні у лікарню ОСОБА_1 був багатослівний, збуджений, злословив, обзивав та погрожував поліцейським, поводив себе неадекватно, мали місце соматичні порушення та порушення артикуляції мови, хода була хитка, інструкції медперсоналу та поліцейських не виконував. Запах алкоголю з порожнини рота ОСОБА_1 відчувався на відстані, водночас останній заперечував вживання алкогольних напоїв. Приміщення приймального відділення лікарні після появи ОСОБА_1 було просякнуто запахом алкоголю. Вказав, що ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 були виражені суттєво. На пропозицію продути алкотестер ОСОБА_1 відмовився та будь-які його спроби продути алкотестер були лише імітацією продування, направлені на затягування часу та відволікання. Вказав, що заміри тиску, пульсу, пальце-носова проба, поза Ромберга у ОСОБА_1 не здійснювались у зв`язку з його відмовою, хоча у сукупності його зовнішні ознаки вказували на те, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння. Пояснив, що огляд ОСОБА_1 проводився відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та за результатами огляду він склав відповідний висновок № 12 від 22.06.2026 р. Пояснив, що, на його думку, за результатами огляду ОСОБА_1 одночасно існували підстави для висновку про відмову водія від проходження огляду, так і підстави для висновку про перебування водія у стані алкогольного сп`яніння, та незважаючи на те, що ОСОБА_1 саботував огляд, з урахуванням його поведінки і зовнішнього вигляду у сукупності з іншими ознаками, властивими для алкогольного сп`яніння, він й відобразив у складеному ним висновку про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, а не про відмову останнього від проходження огляду.

Заслухавши доводи захисника, наведені на спростування провини ОСОБА_1 , дослідивши матеріали адміністративної справи, суд при вирішенні питання про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП виходить з наступного.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП настає у разі повторного протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є керування транспортним засобом, в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст.266 КУпАП, "Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015р. №1452/735 та "Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. №1103.

Відповідно до вказаних нормативно-правових актів оглядові на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп`яніння згідно з ознаками такого стану, встановленими у вищезгаданій Інструкції, затвердженій спільним наказом МВС України та МОЗ України.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема із Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння, направлення на огляд водія до медичного закладу, ознаками алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 були запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови.

Тобто працівники поліції вказали підстави у зв`язку з якими вони вважають, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

З досліджених судом відеозаписів зі службового реєстратора поліцейського встановлено, що після зупинки транспортного засобу, керованого ОСОБА_1 , під час перевірки працівниками поліції документів у водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови), про що йому було повідомлено та запропоновано пройти освідування на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 спочатку погодився та в подальшому у позапроцесуальний спосіб намагався вплинути на поліцейського з метою уникнути відповідальності. Згодом намагався залишити місце події та почав втікати у невідомому напрямку всупереч вимогам поліцейського залишатися на місці події, та на деякий час ОСОБА_1 вдалося сховатися від поліцейських на території невстановленого приватного домогосподарства. Через незначний проміжок часу ОСОБА_1 було віднайдено та повторно запропоновано пройти огляд на місці зупинки або у медичному закладі, на що він погодився та останньому було надано муштук до алкотестера, після чого ОСОБА_1 здійснив повторну спробу втекти від поліцейських, у зв`язку з чим до нього були застосовані превентивні заходи та його поведінку було розцінено як відмову від огляду на місці зупинки та останнього було доставлено до медичного закладу для огляду на стан сп`яніння. В подальшому, в лікарні ОСОБА_1 було запропоновано продути алкотестер, роз`яснено порядок застосування приладу. ОСОБА_1 неодноразово вдавав/імітував продування алкотестера, поводив себе неадекватно, ігнорував вказівки поліцейських та медичного персоналу. В подальшому відносно водія були складені відповідні процесуальні документи, з якими його ознайомили.

ОСОБА_1 та його захисником Рудиком В.Р. не надано доказів на підставі яких можливо прийти до висновку, що зміст відеозапису, долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, не відповідає обставинам його складання.

Згідно висновку КП "Острозька ОПЛ" щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №12 від 22.06.2026 року за результатом огляду у ОСОБА_1 22.06.2026 року о 15:30 год. встановлено алкогольне сп`яніння.

Відповідно до зобов`язання до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №700032 ОСОБА_1 був відсторонений від керування транспортним засобом протягом 24 годин.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 700032 від 22.06.2026 року, ОСОБА_1 цього дня о 13:36 год. в с.Оженин по вул.Мирна, 21 Рівненського району (Острозька МТГ) Рівненської області керував транспортним засобом автомобілем марки "Шкода Октавія А5", д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд на предмет визначення стану алкогольного сп`яніння проводився в закладі охорони здоров`я КП "Острозька ОПЛ", що підтверджується висновком на стан алкогольного сп`яніння №12 від 22.06.2026 р., та вказаними діями порушив п.2.9 «а» ПДР України.

З досліджених судом доказів вбачається, що ОСОБА_1 при складанні відносно нього адміністративних матеріалів не заперечував факту керування транспортним засобом, як і не вказував, що автомобілем керувала інша особа, та не оспорював інші обставини притягнення його до адміністративної відповідальності, та не заперечував зазначені обставини під час судового розгляду.

ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення не навів будь-яких заперечень чи доводів, які б спростовували факт керування ним автомобілем у стані алкогольного сп`яніння.

Порушень працівниками поліції вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також вимог чинного законодавства, які б могли стати підставою для закриття провадження у справі за вищевказаним епізодом, не встановлено.

В ході судового розгляду не встановлено підстав вважати, що поліцейські ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, перебуваючи при виконанні службових обов`язків, діяли упереджено по відношенню до ОСОБА_1 , переслідуючи інші цілі, а ніж передбачені законодавством у випадку виявлення у водія ознак алкогольного сп`яніння.

Судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного вищевказаною Інструкцією. Також відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Окрім того, відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» водій як учасник дорожнього руху зобов`язаний знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Підстав вважати, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №7000 від 22.06.2026 р. не відповідає вимогам статті 256 КУпАП судом не встановлено. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Доводи захисника ОСОБА_1 - адвоката Рудика В.Р., наведені ним на спростування провини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та наявності підстав для закриття провадження у цій частині на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП суд вважає непереконливими, позаяк обставини, встановлені поліцейськими та перевірені судом зафіксовані у процесуальних документах, зібраних у передбаченому законом порядку.

Таким чином, факт скоєння вказаного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується зібраними у справі доказами, які повністю узгоджуються між собою. Підстав вважати їх недопустимими суд не вбачає.

Згідно довідки ВП № 3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області від 25.06.2026 р. та постанови Острозького районного суду Рівненської області від 09.09.2025 року у справі №567/1313/25 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді 17 000 грн. з позбавленням права керуванням транспортними засобами строком на 1 рік.

Наявні у справі докази, які безпосередньо дослідженні судом, відповідають вимогам достатності, допустимості та належності та підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог п.2.9«а» ПДР України та, відповідно, наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.

Отже, судом було встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 «а» ПДР, відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.

Окрім того, відповідно до ст.16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Застосовуючи вид адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність не встановлено.

Згідно довідки відділення поліції №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області від 25.06.2026р. ОСОБА_1 протягом року неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, та згідно бази даних 13.07.2016 р. отримав посвідчення водія серії НОМЕР_3 , яке було вилучено та направлено на зберігання 10.10.2025 року до ТСЦ.

При вирішенні питання щодо можливості застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілем є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Так, згідно правового поля України (п.2.9 «а» ПДР України, ст.16 Закону України «Про дорожній рух») водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, та згідно ст.130 КУпАП у разі порушення встановлених заборон водій несе встановлену відповідальність.

Санкцією ч.2 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Даний вид стягнення, що визначений законодавцем, як основний, так і додатковий є безальтернативним.

Позбавляючи права керувати транспортними засобами навіть у випадках, коли особа на час вчинення адміністративного правопорушення офіційно не отримала посвідчення водія, однак здійснювала керування транспортним засобом, законодавець таким чином позбавляє особу можливості реалізації такого права у законний спосіб на певний строк у подальшому, що, в даному випадку, узгоджується з положеннями ст.30 та ч.2 ст.130 КУпАП.

Позбавлення права керувати транспортними засобами має відповідати загальній меті адміністративного стягнення, передбаченій ст.23 КУпАП. Особливої уваги набуває досягнення мети стягнення щодо запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень як правопорушником, так і іншими особами, з дотриманням засади справедливості та принципу рівності всіх перед законом.

Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та може бути спричинена відповідна шкода, а тому стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши в передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність порушення ПДР в такому випадку є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в такому разі набуває особливого значення (постанова ККС ВС від 4 вересня 2023 року у справі № 702/301/20).

При накладенні адміністративного стягнення судом взято до уваги, що ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності, за віком та станом здоров`я є працездатним, ОСОБА_1 , як водій повинен був розуміти існуючі додаткові обмеження щодо вживання спиртних напоїв особами, які здійснюють керування транспортними засобами, однак знехтував та проігнорував такими обмеженнями, а тому беручи до уваги, що санкція ч.2 ст.130 КУпАП є безальтернативною, суд вбачає фактичні та правові підстави для застосування адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що буде необхідним і достатнім для виховання ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень, що буде відповідати характеру вчиненого правопорушення та меті адміністративного стягнення.

В матеріалах справи відсутні докази, що автомобіль, яким керував ОСОБА_1 , належить йому та зареєстрований на його ім`я, а відтак суд не вбачає підстав для застосування додаткового адміністративного стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу.

При вирішенні питання про наявність у діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передаченого ст.185 КУпАП суд виходить з наступного.

Статтею 185 КУпАП передбачено відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, полягає, зокрема, у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції при виконанні ним службових обов`язків.

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП характеризується наявністю прямого умислу.

Таке правопорушення повинно проявлятись у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівників поліції при виконанні службових обов`язків, або у відмові, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Відповідно до абз.2 п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 26.06.1992 р. «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» зазначено, що злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов`язків або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 у день та час, вказаний у протоколі про адміністративне правпорушення, знаходячись в с.Оженин по вул.Мирна, 21 Рівненського району (Острозька МТГ) Рівненської області, вчинив злісну непокору законному розпорядженню поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадянами ВП № 3 Рівненького РУП ГУНП в Рівненській області Присяжнюка О.Ю. при виконанні ним службових обов`язків, а саме на вимогу поліцейського залишатися на місці події, продовжив втікати у невідомому напрямку.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, яке мало місце 22.06.2026 року, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 750650 від 22.06.2026 року, доданими до матеріалів справи рапортами ПОГ СВГ ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області від 22.06.2026р., ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , протоколом про адміністративне затримання АПЗ 10 №012042, та іншими матеріалами справи.

Обставини, викладені у вищевказаному протоколі, складеному відносно ОСОБА_1 за ст.185 КУпАП ним та його захисником не заперечуються.

Таким чином, факт скоєння вищевказаного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 750650, підтверджується зібраними у справі доказами, які повністю узгоджуються між собою. Підстав вважати їх недопустимими суд не вбачає.

Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.

Згідно з п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що на момент розгляду справи закінчився 3-місячний строк, встановлений ст.38 КУпАП для накладення адміністративного стягнення за ст.185 КУпАП, а відтак існують підстави, передбачені п.7 ч.1 ст.247 КУпАП для закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вищевказаним епізодом.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.23, 24, 38, 40-1, 185, ч.2 ст.130, п.7 ч.1 ст.247, 283, 284 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Визнати ОСОБА_1 таким, що вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.185 КУпАП закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665,60 грн.

У разі несплати штрафу в 15-ти денний термін, штраф підлягає примусовому стягненню в порядку ст.308 КУпАП у подвійному розмірі, а саме у сумі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн.

Реквізити для сплати штрафу:

Отримувач коштів: ГУК у Рівнен.обл./Рівнен.обл./21081300. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38012494. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Номер рахунку отримувача (IBAN): UA218999980313020149000017001. Код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106. Код отримувача (код за ЄДПРОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Номер рахунку отримувача (IBAN): UA908999980313111256000026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Повний текст постанови складено 20 жовтня 2026 року.

Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.