Рішення № 140854483, 21.10.2026, Костопільський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/3903/26

21 жовтня 2026 року

м.Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя Левчук В.В.

секретар судового засідання Ковальська А.А.

представника позивача не з`явився

відповідача не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Костопільського районного суду Рівненської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №564/3903/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що 18.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №87740, за умовами якого відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 5000 грн., який був підписаний відповідачем в електронному вигляді з використання одноразового ідентифікатора.

Відповідач належним чином умови договору не виконав, не повернув отримані в кредит кошти, у зв`язку з чим заборгованість останнього становить 18250 грн.

23.12.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено договір факторингу №23122024 відповідно до якого до позивача перейшло за плату право вимоги до відповідача за кредитним договором №87740 від 18.07.2023.

На підставі наведеного просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» суму заборгованість за Кредитним договором №87740 від 18.07.2023 у розмірі 18250 грн. та судові витрати на судовий збір і правничу допомогу.

Відповідачем подано відзив на позов, у якому вказує, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 18250 грн., визнає частково в частині стягнення заборгованості за кредитом в сумі 5000 грн. та 3500 грн процентів. Вимоги в частині стягнення процентів в сумі 9750 грн. відповідач не визнає, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Вказує, що за умовами кредитного договору кредит надається строком на 14 днів, тобто до 31 липня 2023. Строк дії договору 14 днів, але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання сторонам.

Договором також передбачено сплату процентів за користування кредитом у розмірі 1825% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 5% (процентів) на добу. Згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього кредитного договору, загальна вартість кредиту становить 8500 грн., в тому числі 5000 грн. сума кредиту та 3500 грн. проценти за користування кредитом. Згідно пункту 3.3. кредитного договору обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно. У випадку прострочення погашення кредиту проценти нараховуються і за період прострочення.

Відповідно до розрахунку за кредитним договором №87740 від 18.07.2023 нарахування процентів в сумі 13250 грн. первісним кредитором проведено за період з 19.07.2023 року по 09.09.2023 року, кількість днів становить 53 (5000,00 х 5% х 53) і вважає безпідставною вимогу про стягнення з відповідача процентів за договором в сумі 9750 грн., оскільки узгоджений сторонами договору строк кредиту становить 14 днів, тому термін повернення кредиту та відсотків за ним, установлений договором 31 липня 2023 року.

Вказує, що наведені у п.3.3. договору №87740 умови нарахування процентів до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство), а також те, що у випадку прострочення погашення кредиту проценти нараховуються і за період прострочення, є суперечливими, так як пунктом 1.2 цього кредитного договору чітко визначено, що строк кредитування становить 14 днів.

Зазначає, що при визначенні заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» умовами пункту 1.2. договору №87740, графіком платежів (додаток №1 до договору №87740), а не завуальованими, двозначними, умовами, які дозволили кредитодавцю нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом поза чітко вказаного строку кредитування.

Вказує, що первісним кредитором відсотки нараховані поза межами строку кредитного договору, тобто з 01 серпня 2023 року по 09 вересня 2023 року в загальній сумі 9750,00 грн., хоча умовами договору встановлено строк повернення кредиту та процентів 31 липня 2023 року, а тому фактичний розмір процентів, які мають бути стягнуті з відповідача становить 3500 грн, а не 13250 грн, як вказує позивач.

На підставі наведеного просить позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» задовольнити частково та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані із розглядом справи №564/3903/26, в сумі 6000 грн.

Позивачем подано відповідь на відзив, який мотивовано тим , що відповідно до п.1.1. кредитного договору Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 5000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Згідно із п.1.2. кредитного договору кредит надається на 14 днів, тобто до 31.07.2023 року, строк дії договору 14 днів, але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання сторонами. Клієнт не має права ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених договором.

Клієнт взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування ним належним чином не виконав, а відтак позов підлягає задоволенню повністю.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, у позові та поданій відповіді на відзив просив проводити розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задоволити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив. Заяв, клопотань чи відзиву на позов до суду не подав.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників та на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд встановив.

Так, 18.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №87740, за умовами якого відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 5000 грн., кредит надається строком на 14 днів, до 26.06.2023, строк дії договору 14 днів, але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання сторонами. Проценти за користування кредитом 1825% річних від суми кредиту в розрахунку 5% на добу.

Договір підписаний відповідачем в електронному вигляді з використання електронного підпису AV1396.

Разом з тим, відповідач належним чином умови договору не виконав, не повернув отримані в кредит кошти, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за кредитним договором в сумі 18250 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту 5000 грн.; заборгованість за відсотками 13250 грн.

23.12.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено договір факторингу №23122024 відповідно до якого до позивача перейшло за плату право вимоги до відповідача за кредитним договором №87740 від 18.07.2023 в сумі боргу 18250 грн.

Згідно п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч.3, 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно приписів ст.1055 ЦК України Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» кредитний договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18; від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19; від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 , від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19 і від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.

Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання є належним. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

У частині 2 ст.517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові №6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, наведеною у постановах Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за №361/2105/16-ц та від 06 лютого 2018 року у справі за №278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за №667/11010/14-ц.

Судом встановлено, що відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором №87740 від 18.07.2023 належним чином не виконав, не повернув отримані в кредит кошти, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 18250 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 5000 грн.; заборгованість за відсотками 13250 грн., паво вимоги якої за договором факторингу №23122024 від 23.12.2024 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» в сумі боргу 18250 грн. і матеріали справи не містять доказів належного виконання кредитних зобов`язань ОСОБА_2 ні на користь первісного кредитора ні на користь позивача.

При цьому суд враховує, що факт укладення кредитного договору відповідач не заперечував, визнав наявність боргу за тілом кредиту в сумі 5000 грн. та відсотків у розмірі 3500 грн.

Разом з тим судом встановлено, що згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною кредитного договору №87740 від 18.07.2023, сторонами чітко погоджено загальну вартість кредиту, де сума тіла кредиту становить 5000 грн., а розмір процентів за весь строк користування кредитом (14 днів) зафіксовано у розмірі 3500,00 грн. Загальна сума до повернення визначена у розмірі 8500 грн.

Посилання позивача на пункти 1.2., 3.1. та 3.3. кредитного договору №87740 від 18.07.2023 щодо права нараховувати щоденні проценти у розмірі 5% після спливу 14-денного строку кредитування до дня фактичного повернення коштів суд оцінює критично.

Відповідно до принципу contra proferentem (латиною «проти того, хто запропонував»), якщо умови договору допускають кілька різних тлумачень (як-от фіксована сума відсотків у графіку проти щоденного безстрокового нарахування у загальних умовах), суд повинен тлумачити такі умови на користь споживача як слабшої сторони.

Крім того, згідно усталеної практики Великої Палати Верховного Суду неодноразово наголошувала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється зі спливом визначеного договором строку кредитування. Наявність у договорі умов про нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту не продовжує строк дії кредиту.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення процентів підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 3500 грн., який був чітко визначений графіком та погоджений сторонами при укладенні договору.

У стягненні решти суми процентів, нарахованих поза межами 14-денного строку кредитування, слід відмовити, а відтак позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» підлягає задоволенню частково на суму 8500 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 5000 грн.; заборгованість за відсотками 3500 грн., нарахованих в межах 14-денного строку кредитування.

Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом частково, а саме на 46,57%, з урахуванням приписів частини першої статті 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме в сумі 1239,87 грн.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, то суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1, 3 ст.133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи та відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України покладаються , у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Судом встановлено, що позивачем зазначено у позові попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які останній поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи в сумі 6000 грн та надано докази на підтвердження їх понесення, а саме: договір про надання правничої допомоги №42649746/01 від 01.06.2026 року; Додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги №87740 до Договору про надання правничої допомоги від 29.06.2026; Детальний опис робіт (наданих послуг) від 29.06.2026 на суму 6000 грн.; акт наданих послуг від 29.06.2026 на суму 6000 грн.; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Вказані докази на підтвердження витрат позивача на правничу допомогу є достатніми та належним, підстав для їх відхилення у суду немає.

Враховуючи, що позов задоволено частково, а саме на 46,57%, з урахуванням приписів частини другої статті 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме в сумі 2794,20 грн.

Щодо стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу, то суд враховує, що за приписами п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України такі витрати покладаються, у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так на понесених відповідачем судових витрат надано: договір про надання правничої допомоги від 14.09.2026, укладений із адвокатом Середою О.В.; звіт про фактично надані послуги до договору про надання правничої допомоги від 01.10.2026; акт наданих послуг б/н від 01.10.2026 на суму 6000 грн., ордер.

Вказані докази на підтвердження витрат позивача на правничу допомогу є достатніми та належним, підстав для їх відхилення у суду немає.

Відтак, враховуючи, що позов задоволено частково, а саме на 46,57%, з урахуванням приписів частини другої статті 141 ЦПК України, понесені відповідачем судові витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню пропорційно розміру, у якому у позові відмовлено, а саме в сумі 3205,80 грн.

Керуючись ст.ст.3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №87740 від 18.07.2023 року в сумі 8500 /вісім тисяч п`ятсот/ гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» витрати на судовий збір в сумі 1239,87 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 2794,20 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 3205,80 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня проголошення.

У зв`язку із неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершився розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», місцезнаходження: вул.Симона Петлюри 21/1, м.Бровари, Київська область, 07460, Код ЄДРПОУ: 42649746.

Відомості про відповідача: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Дата складення повного судового рішення 21 жовтня 2026 року.

СуддяВ. В. Левчук