Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 682/1605/26
Провадження № 2/682/1766/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2026 року
Славутський міськрайонний суд
Хмельницької області у складі:
головуючого судді Мотонок Т.Я.,
за участю секретаря судових засідань Мелашенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 682/1605/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування поданого позову вказано, що 04.11.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір (оферти) № 04.11.2025-100001508.
ОСОБА_1 електронним цифровим підписом підписав Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 7500 грн, а отже акцептовано умови Договору. Позичальником під час укладення кредитного договору пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 7 500 грн строком на 140 днів.
Згідно умов Договору, Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11ХХ-ХХХХ-1758.
Процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Комісія, пов`язана із наданням кредиту, 20 % від суми кредиту та дорівнює 1 500 грн.
ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконано в повному обсязі. В свою чергу відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату позовної заяви, утворилась заборгованість у розмірі 25 332,94 грн, що складається з: тіла кредиту 7 500 грн, процентів 9 450 грн, відсотків, нарахованих згідно ст. 625 ЦК України, 7 500 грн, комісії, пов`язаної із наданням кредиту, 882,94 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
За таких обставин представник позивача звернувся до суду та просив: стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 04.11.2025-100001508 від 04.11.2025 у розмірі 25 332,94 грн, а також судові витрати.
15.07.2026 у даній справі постановлено заочне рішення про задоволення позову частково.
06.08.2026 до суду надійшла заява представника відповідача, адвоката Єременко К.В., про перегляд заочного рішення суду від 15.07.2026
Ухвалою суду від 13.08.2026 заочне рішення Славутського міськрайонного Хмельницької області від 15.07.2026 скасовано та призначено розгляд даної справи в порядку срощеного позовного провадження на 22.10.2026.
17.08.2026 стороною відповідача до суду подано відзиву на позов. Так, представник відповідача вказує, що відповідач не визнає позовні вимоги у заявленому розмірі та вважає їх частково незаконними, а частково недоведеними належними, допустимими та достатніми доказами. Надана інформація із системи BankID НБУ датована 27.12.2024, тоді як спірний договір нібито укладений 04.11.2025, тобто майже через одинадцять місяців. Крім того, у відомостях BankID зазначений технічний номер телефону «380000000000» та інша адреса проживання. Таким чином, цей документ не підтверджує проведення ідентифікації відповідача через BankID безпосередньо під час укладення спірного договору 04.11.2025. Лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення» може підтверджувати здійснення платіжної операції на зазначену картку, однак сам по собі не доводить погодження відповідачем усіх спірних умов договору, зокрема комісії у розмірі 20 % та відповідальності у розмірі 170 000 % річних. Вчинення окремого платежу може свідчити лише про існування між сторонами певних правовідносин та виконання конкретного платежу. Воно не є безумовним визнанням: усієї заявленої в майбутньому суми; правильності одностороннього розрахунку кредитора; законності комісії; погодження відповідальності у розмірі 170 000 % річних; права позивача на отримання 7 500 грн за статтею 625 ЦК України. Крім того, 7 500 грн за ст. 625 ЦК України нараховані позивачем у період дії воєнного стану саме як відповідальність за прострочення, тому ця частина позову суперечить прямій нормі закону та підлягає відхиленню в повному обсязі. Стягнення залишку комісії у розмірі 882,94 грн, на думку представника відповідача, є необґрунтованим, оскільки договором не визначено конкретної послуги, замовленої відповідачем; не встановлено вартості такої послуги; не доведено, що ТОВ «Універсальні платіжні рішення» отримало саме 1 500 грн; не подано доказів фактичного понесення позивачем витрат у такому розмірі; розмір комісії визначений не вартістю послуги, а фіксованими 20 % від суми кредиту; перерахування кредитних коштів є виконанням основного обов`язку кредитодавця за статтею 1054 ЦК України, а не самостійною послугою, замовленою позичальником. Також представник відповідача зауважує, що фактично заявлені позивачем нарахування істотно відрізняються від вартості кредиту, доведеної до відома споживача під час укладення договору.
ТОВ «Споживчий центр» подано до суду відповідь на відзив, в якому представник позивача відхиляє доводи сторони відповідача. Так, Позивачем було подано належні, допустимі та достатні докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги. ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем було укладено Кредитний договір шляхом: 1) отримання/ознайомлення відповідача з Пропозицією про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії); 2) подання відповідачем Заявки кредитного договору (кредитної лінії); 3) надсилання відповідачем Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору (кредитної лінії). Таким чином, було укладено спірний кредитний договір у електронній формі, що відповідно до норм чинного законодавства прирівнюється до письмової. Стороною позивача (Кредитодавця) документи, що складають Кредитний договір підписувались електронним підписом. Стороною відповідача документи, що складають Кредитний договір, підписувались за допомогою одноразового ідентифікатора, який було надіслано у смсповідомленні на номер, вказаний останнім, як фінансовий. Саме його було використано відповідачем для підписання Кредитного договору. Відповідач не заперечує, що відповідний засіб зв`язку належить йому, або що на час укладення спірних договорів він втратив вказаний засіб зв`язку, що може бути підтверджено відповідними засобами доказування. При цьому, посилання сторони відповідача на те, що позивач не надав жодних технічних доказів, які б дозволяли ідентифікувати відповідача, як особу, що фактично вчинив дії з укладення договору, є необґрунтованими, оскільки наведений вище договір містить інформацію, яка ідентифікує позичальника, зокрема, щодо його особистих персональних даних, а саме: дані паспорту та ідентифікаційний код, тобто в розумінні Закону України «Про електронну комерцію» договір підписаний відповідачем, і є належним та допустимим доказом на підтвердження кредитних зобов`язань. Зі змісту кредитного договору вбачається, що відповідач самостійно зазначив номер платіжного засобу, на який були перераховані кредитні кошти, а також підтвердив власним підписом достовірність наданих відомостей. Загальні витрати за споживчим є співмірними, враховуючи строк кредитування. Жодних нарахувань поза межами строку кредитування, зокрема, у порядку, передбаченому ст. 625 ЦК України, позивачем не здійснювалось, а позовні вимоги не заявлялись. Комісія пов`язана із наданням послуги, а саме: перерахування Кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний Позичальником, з використанням стороннього сервісу інтернет-еквайрингу. Безоплатність надання цих послуг законодавством не встановлена. Договором застережено, що до складу даної комісії не включено послуги, які Кредитодавець зобов`язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства.
22.10.2026 в призначений час учасники справи до суду не з`явились.
Представником позивача заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Споживчий центр».
Представником відповідача, адвокатом Єременко К.В., заявлено клопотання про розгляд справи за її віз відповідачем відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Так, згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ч. 3 ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення / захисту в обраний спосіб.
Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси.
Згідно з частиною 1 статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за частиною 1 статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір (оферти) № 04.11.2025-100001508 (кредитної лінії) від 04.11.2025.
Відповідно до умов Договору, позичальнику надано кредит у розмірі 7 500 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» № 1-0505 від 05.05.2026.
Згідно пропозиції про укладення договору (оферта), електронний кредитний договір, частиною якого є дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), укладається Кредитодавцем та Позичальником у порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію". Електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на веб-сайті Кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на веб-сайті Кредитодавця, заявка, сформована на сайті Кредитодавця після ідентифікації Позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення Кредитодавцем, відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті Кредитодавця, та підписана Позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого Позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті. Технологія (порядок) укладення електронного кредитного договору, порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору: Кредитодавець розміщує на власному веб-сайті пропозицію укласти електронний договір (оферту). Позичальник, який має намір укласти електронний кредитний договір, ідентифікується (реєструється) в особистому кабінеті на веб-сайті Кредитодавця за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, отриманим Позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний Позичальником при його ідентифікації (реєстрації) в особистому кабінеті на веб-сайті. Позичальник в особистому кабінеті на веб-сайті Кредитодавця обирає умови, на яких бажає укласти електронний кредитний договір. У випадку погодження Кредитодавця на обрані Позичальником умови Кредитодавець у особистому кабінеті на веб-сайті Кредитодавця направляє Позичальнику пропозицію про укладення кредитного договору (оферту) та заявку, підписані кваліфікованим електронним підписом уповноваженого працівника Кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу, а також формує формуляр форми відповіді про прийняття пропозиції (акцепту) в електронній формі для її заповнення та підписання Позичальником. Також для підписання Позичальником відповіді про прийняття пропозиції (акцепту) позичальнику передається одноразовий ідентифікатор в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний Позичальником при його ідентифікації (реєстрації) в особистому кабінеті на веб-сайті. Позичальник, який прийняв (акцептував) пропозицію укласти електронний договір на умовах, викладених у вищевказаних пропозиції про укладення кредитного договору (оферту) та заявці, підписує відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отриманим ним у вищевказаному порядку.
Згідно п. 4.1 Договору, кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11XX-XXXX-1758.
Зазначена вище оферта підписана позичальником одноразовим ідентифікатором E572, який був надісланий на номер мобільного телефону НОМЕР_1 .
Із заяви на отримання кредиту слідує, що датою надання/видачі кредиту є 04/11/2025; сума кредиту: 7 500 грн, строк, на який надається кредит 140 днів з дати його надання.; дата повернення (виплати) кредиту 23.03.2026.
Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Комісія, пов`язана з наданням Кредиту 20% від суми Кредиту та дорівнює 1500 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
Заявка та відповідь позичальника підписані позичальником одноразовим ідентифікатором E572.
Із розрахунку заборгованості слідує, що Відповідач має заборгованість перед кредитором у розмірі у розмірі 25 332,94 грн, що складається з: тіла кредиту 7500 грн, процентів 9 450 грн, комісії (пов`язаної з наданням кредиту) 882.94 грн, відсотків, нараховані по 625 ст. ЦК України 7500 грн.
Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статті 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).
Згідно з п. 6, 12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»: електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Заявником/Кредитором та Боржником/Позичальником не був би укладений. Отже сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину (позиція Верховного Суду у постанові № 524/5556/19 від 12.01.2021, у постанові №127/33824/19 від 07.10.2020).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Отож, з урахуванням вищенаведених умов договору, беручи до уваги позиції сторін по справі, суд вважає за необхідне зазначити, що кредитний договір було підписано позичальником ОСОБА_1 в електронній формі одноразовим ідентифікатором, введення якого є вчиненням дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, а саме - акцептом в розумінні ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Варто також зауважити, що клієнт ОСОБА_1 був ідентифікований Кредитором. На спростування зазначених обставин відповідач та його представник будь-яких доказів не надали. Відповідач, заперечуючи про доведеність обставин перерахунку та користування кредитними коштами, не був позбавлений можливості подати до суду відповідні докази зворотного, зокрема, щодо неналежності йому відповідної картки або номеру мобільного телефону, на який надсилався одноразовий ідентифікатор. Отже, заперечення сторони відповідача стосовно даного факту жодним доказом не підкріплено.
Отож, з наданих позивачем доказів вбачається, що відповідачем фактично отримано кредитні кошти, які ним не повернуті. Отримані відповідачем кредитні кошти відображені в розрахунку заборгованості, отже з відповідача слід стягнути не сплачене тіло кредиту 7 500 грн, проценті 9 450 грн.
Щодо залишку несплаченої комісії за надання кредиту в сумі 882,94 грн. суд вказує на наступні обставини:
Відповідно до статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» № 1023-ХІІ, продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
За змістом пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VІІІ, загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Як передбачено частиною п`ятою статті 12 Закону №1734-VІІІ, умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Згідно з частинами першою, другою статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Свобода договору не є абсолютною (необмеженою): вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.
Норми чинного законодавства також закріплюють презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.
Умовами кредитного договору можуть визначатися додаткові (акцесорні) зобов`язання сторін. При цьому правові та організаційні засади споживчого кредитування встановлюють право споживача на справедливі умови кредитного договору.
Загальною підставою визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог закону щодо його дійсності, які встановлені статтею 203 ЦК України. Нікчемним є правочин, недійсність якого прямо встановлена законом.
Умови договору про надання споживчого кредиту, що передбачають здійснення платежів за дії, які не є послугою, або здійснення платежів, які заборонені законом, є нікчемними.
Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 9 грудня 2019 року (справа №524/5152/15-ц), яка згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.
Як виснував Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 6 листопада 2023 року (справа №204/224/21), якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Із матеріалів справи слідує, що умовами договору № 04.11.2025-100001508 встановлено зобов`язання сплатити кредитодавцю комісію за надання кредиту у розмірі 1500 грн зі сплатою певними сумами протягом декількох місяців, а саме: 617.06 грн 17.11.2025, 617.06 грн 01.12.2025, 265,88 грн 15.12.2025. Тобто нарахування комісії 1 500 грн не було одноразовим.
Крім того, у договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, що пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, за які встановлена комісія.
Варто погодитись із твердженням представника відповідача про те, що договором не визначено конкретної послуги, замовленої відповідачем; не встановлено вартості такої послуги; не подано доказів фактичного понесення позивачем витрат у такому розмірі; розмір комісії визначений не вартістю послуги, а фіксованими 20 % від суми кредиту; перерахування кредитних коштів є виконанням основного обов`язку кредитодавця за статтею 1054 ЦК України, а не самостійною послугою, замовленою позичальником.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 наголосила, що кредитор не може стягувати плату за дії, які вчиняє у власних інтересах або для виконання власних обов`язків за кредитним договором, а на позичальника не може покладатися обов`язок оплачувати послуги, які ним фактично не замовлялися.
Тому у стягненні 882,94 грн заборгованості за комісією слід відмовити.
Разом із тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем на виконання умов договору було здійснено платіж на суму 1667,06 грн 17.11.2025, з яких 784,12 грн було зараховано в погашення комісії.
Таким чином, оскільки комісія була визнана судом незаконною, суд вважає за необхідне зарахувати 784,12 грн, сплачених відповідачем, в тіло кредиту.
Отож, загальну сума тіла кредиту, яка підлягає до стягнення із відповідача, становить 6 715,88 грн (7 500 784,12 = 6 715,88)
Щодо стягнення відсотків, нарахованих згідно ст. 625 ЦК України, 7 500 грн, суд зважає на таке.
Відповідно п. 18 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 62 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Оскільки відсотки згідно ст. 625 ЦК України за невиконання зобов`язання за договором нарахована за період воєнного стану, позивачу в стягненні 7 500 грн слід відмовити.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, позов заявлено на суму 25 332,94 грн, позов задоволено на суму 16 165,88 грн ( 6 715,88 грн + 9450 грн) , тобто 63,81 %, таким чином з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір у сумі 1 698,87 грн (2662,40 х 63,81 % = 1 698,87).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 13, 81, 130, 223, 263-265, 274, 352-355 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 04.11.2025-100001508 від 04.11.2025 у розмірі суму 16 165,88 грн (шістнадцять тисяч сто шістдесят п`ять гривень вісімдесят вісім копійок).
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 1 698,87 грн (одна тисяча шістсот дев`яносто вісім гривень вісімдесят сім копійок) судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.
Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833 , МФО 305299 , р/р НОМЕР_2 )
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 )
Повний текст рішення складено: 22.10.2026.
Суддя Мотонок Т. Я.
Судове рішення № 140852629, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області було прийнято 22.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 682/1605/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: