Рішення № 140852518, 20.10.2026, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/176/26

Провадження № 2/401/855/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року місто Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Андріянової С.М.

за участю секретаря судового засідання - Бойко Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Світловодському міськрайонному суді Кіровоградської області, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

23 січня 2026 року через систему "Електронний суд" представник позивача Сердійчук Я.Я. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 20872271 від 24 вересня 2024 року в розмірі 18 006 грн. 56 коп., судового збору в розмірі 2 662 грн. 40 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000 грн. 00 коп.

В обґрунтуванні позову посилається на те, що 24 вересня 2024 року між ТОВ "ЕКО ФІН" та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту кредитодавця (https://cashtancredit.com.ua), який є сукупністю інформаційно-комунікаційних систем позикодавця, в рамках якого реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації дають єдине ціле, укладено кредитний договір № 20872271. Відповідно до умов договору, ТОВ "ЕКО ФІН" надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 4 500,00 грн. строком на 365 днів, з 24 вересня 2024 року та закінчується 23 вересня 2025 року (включно) і складається із дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду. Проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду становлять 0,50 % за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі 1,0 % за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. 08 грудня 2025 року між ТОВ "ЕКО ФІН" та ТОВ "Факторинг Партнерс" укладено Договір факторингу № 08-12/25, відповідно до умов якого ТОВ "ЕКО ФІН" відступило ТОВ "Факторинг Партнерс" права вимоги до боржників, вказаних у відповідному реєстрі. Згідно з Реєстром боржників від 08 грудня 2025 року до вказаного договору відступлення права вимоги ТОВ "Факторинг Партнерс" набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 . Відповідно до розрахунку заборгованість відповідача за кредитним договором № 20872271 від 24 вересня 2024 року становить 18 006 грн. 56 коп., з яких: 4 225 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 12 463 грн. 75 коп. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 1 317 грн. 81 коп. - заборгованість за пенею. (т. 1 а.с. 2-11)

Ухвалою суду від 28 січня 2026 року вирішено відкрити провадження у справі, розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, надано відповідачу 15-денний термін на подання відзиву, а в разі його подання, позивачу 10-денний термін для подання відповіді на відзив. (т. 2 а.с. 58-59)

Відповідач своїм правом на подання відзиву, в порядку ст. 178 ЦПК України, не скористався.

30 квітня 2026 року представник позивача подав до суду клопотання про витребування доказів в АТ КБ "ПриватБанк". (т. 2 а.с. 67-68)

Ухвалою від 02 червня 2026 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано від АТ КБ "ПриватБанк" відповідні докази. Вказану ухвалу виконано 22 червня 2026 року. (т. 2 а.с. 74-75, 79)

Представник позивача в судове засідання не з`явився. 19 жовтня 2026 року представник позивача Сердійчук Я.Я. подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи. (т. 2 а.с. 90-93)

Відповідач у судове засідання не з`явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений за місцем реєстрації. На адресу суду повернувся конверт з відміткою працівників пошти "Адресат відсутній". (т. 2 а.с. 89)

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається таким, що повідомлений належним чином за місцем реєстрації.

У відповідності до вимог ст. ст. 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи, на підставі наявних у справі письмових доказів, поданих позивачем разом із позовом до суду.

Оскільки сторони у справі не з`явилися в судове засідання для розгляду справи по суті, фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалася, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та зміст заяви позивача по суті справи, оцінивши у єдності та в сукупності надані докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 24 вересня 2024 року між ТОВ "ЕКО ФІН" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 20872271. Відповідно до п. 2.2 договору, відповідачу надано кредит у розмірі 4 500 грн. 00 коп., строком на 365 днів з 24 вересня 2024 року по 23 вересня 2025 року включно та складається із дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду (п. 2.3). Дисконтний (пільговий) період складає 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 07 жовтня 2024 року (п. 2.4). Проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду становлять 182,5 % річних (денна процентна ставка - 0,5 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду (п. 2.6). Поточний період складає 351 день, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду, і закінчується 23 вересня 2025 року (п. 2.5). Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі 365 % річних (денна процентна ставка - 1 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду (п. 2.7), що також підтверджується паспортом споживчого кредиту. (т. 1 а.с. 12-35, 155-165, 171-174)

Додатками № 1 та № 2 до кредитного договору № 20872271 від 24 вересня 2024 року є графік розрахунків (платежів) та інформаційне повідомлення. (т. 1 а.с. 36-51, 52-53)

24 вересня 2024 року кредитні кошти в сумі 4 500,00 грн. перераховані ТОВ "ПрофітГід" на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується квитанцією № 42715-72624-53394 та випискою за кредитом перед ТОВ "ЕКО ФІН". (т. 2 а.с. 4, 6-9)

Також, судом встановлено, що 07 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ "ЕКО ФІН" із заявою про пролонгацію (про продовження або про поновлення дисконтного (пільгового) періоду користування кредитними коштами), у зв`язку із чим 07 жовтня 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ "ЕКО ФІН" укладено Додатковий договір про пролонгацію № 1/20872271 до Договору про споживчий кредит/Кредитного договору від 24 вересня 2024 року № 20872271 відповідно до якого, сторони погодили пролонгувати (продовжити або поновити) дисконтний (пільговий) період користування кредитними коштами до 21 жовтня 2024 року. (т. 1 а.с. 55, 56-57)

У додатку № 1 до кредитного договору № 20872271 від 24 вересня 2024 року в редакції додаткового договору від 07 жовтня 2024 року № 1/20872271, встановлено графік розрахунків (платежів) (нова редакція). (т. 1 а.с. 58-73)

Крім того, 21 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ "ЕКО ФІН" із заявою про пролонгацію (про продовження або про поновлення дисконтного (пільгового) періоду користування кредитними коштами), у зв`язку із чим 21 жовтня 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ "ЕКО ФІН" укладено Додатковий договір про пролонгацію № 2/20872271 до Договору про споживчий кредит/Кредитного договору від 24 вересня 2024 року № 20872271 відповідно до якого, сторони погодили пролонгувати (продовжити або поновити) дисконтний (пільговий) період користування кредитними коштами до 04 листопада 2024 року. (т. 1 а.с. 75, 76-77)

У додатку № 1 до кредитного договору № 20872271 від 24 вересня 2024 року в редакції додаткового договору від 21 жовтня 2024 року № 2/20872271, встановлено графік розрахунків (платежів) (нова редакція). (т. 1 а.с. 78-93)

Також, 04 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ "ЕКО ФІН" із заявою про пролонгацію (про продовження або про поновлення дисконтного (пільгового) періоду користування кредитними коштами), у зв`язку із чим 04 листопада 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ "ЕКО ФІН" укладено Додатковий договір про пролонгацію № 3/20872271 до Договору про споживчий кредит/Кредитного договору від 24 вересня 2024 року № 20872271 відповідно до якого, сторони погодили пролонгувати (продовжити або поновити) дисконтний (пільговий) період користування кредитними коштами до 18 листопада 2024 року. (т. 1 а.с. 95, 96-97)

У додатку № 1 до кредитного договору № 20872271 від 24 вересня 2024 року в редакції додаткового договору від 04 листопада 2024 року № 3/20872271, встановлено графік розрахунків (платежів) (нова редакція). (т. 1 а.с. 98-113)

Крім того, 18 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ "ЕКО ФІН" із заявою про пролонгацію (про продовження або про поновлення дисконтного (пільгового) періоду користування кредитними коштами), у зв`язку із чим 18 листопада 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ "ЕКО ФІН" укладено Додатковий договір про пролонгацію № 4/20872271 до Договору про споживчий кредит/Кредитного договору від 24 вересня 2024 року № 20872271 відповідно до якого, сторони погодили пролонгувати (продовжити або поновити) дисконтний (пільговий) період користування кредитними коштами до 02 грудня 2024 року. (т. 1 а.с. 115, 116-117)

У додатку № 1 до кредитного договору № 20872271 від 24 вересня 2024 року в редакції додаткового договору від 18 листопада 2024 року № 4/20872271, встановлено графік розрахунків (платежів) (нова редакція). (т. 1 а.с. 118-133)

Також, 02 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ "ЕКО ФІН" із заявою про пролонгацію (про продовження або про поновлення дисконтного (пільгового) періоду користування кредитними коштами), у зв`язку із чим 02 грудня 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ "ЕКО ФІН" укладено Додатковий договір про пролонгацію № 5/20872271 до Договору про споживчий кредит/Кредитного договору від 24 вересня 2024 року № 20872271 відповідно до якого, сторони погодили пролонгувати (продовжити або поновити) дисконтний (пільговий) період користування кредитними коштами до 16 грудня 2024 року. (т. 1 а.с. 135, 136-137)

У додатку № 1 до кредитного договору № 20872271 від 24 вересня 2024 року в редакції додаткового договору від 02 грудня 2024 року № 5/20872271, встановлено графік розрахунків (платежів) (нова редакція). (т. 1 а.с. 138-153)

Відповідно до Договору факторингу № 08-12/25 від 08 грудня 2025 року, укладеним між ТОВ "ЕКО ФІН" (Клієнт) та ТОВ "Факторинг Партнерс" (Фактор), Клієнт відступив Фактору права вимоги, зазначені в Реєстрі боржників. (т. 2 а.с. 11-20)

Актом прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу № 08-12/25 від 08 грудня 2025 року встановлено, що ТОВ "ЕКО ФІН" передав, а ТОВ "Факторинг Партнерс" прийняв Реєстр боржників кількістю 176. (т. 2 а.с. 22, 23)

Згідно з платіжною інструкцією № 0589490000 від 15 грудня 2025 року, ТОВ "Факторинг Партнерс" сплатило ТОВ "ЕКО ФІН" кошти за Договором факторингу № 08-12/25 від 08 грудня 2025 року в розмірі 51 583,00 грн. (т. 2 а.с. 21)

Реєстром боржників до Договору факторингу № 08-12/25 від 08 грудня 2025 року підтверджується передання права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 20872271 від 24 вересня 2024 року, загальна сума заборгованості 17 765 грн. 67 коп., яка складається з: 4 225 грн. 00 коп. - заборгованості за основним зобов`язанням; 12 463 грн. 75 коп. - заборгованості за нарахованими процентами; 1 076 грн. 92 коп. - пеня. (т. 2 а.с. 24-25, 26)

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 20872271 від 24 вересня 2024 року, заборгованість відповідача становить 18 006 грн. 56 коп., з яких: 4 225 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 12 463 грн. 75 коп. - заборгованість за відсотками; 1 317 грн. 81 коп. - заборгованість за пенею. (т. 2 а.с. 10)

25 грудня 2025 року позивачем направлено на адресу відповідача письмову вимогу № 16181333 про погашення заборгованості за кредитним договором № 20872271 від 24 вересня 2024 року в розмірі 18 006 грн. 56 коп. (т. 1 а.с. 194, т. 2 а.с. 1-3)

З інформації, наданої на запит суду АТ "ПриватБанк" стосовно рахунків ОСОБА_1 , вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 у банку емітовано картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). Номер телефону НОМЕР_4 знаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 та є фінансовим номером на який відправляється інформація про підтвердження операцій станом на 16 червня 2026 року. На картковий рахунок № НОМЕР_2 24 вересня 2024 року було зарахування коштів у розмірі 4 500 грн. 00 коп. (т. 2 а.с. 79-82)

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно з ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що у разі якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України "Про споживче кредитування" та Законом України "Про електронну комерцію".

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію").

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Частиною 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" - електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що кредитний договір № 20872271 від 24 вересня 2024 року підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором "YjlwZWI3". Отже, після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у кредитодавця виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання з повернення кредитних коштів.

Відповідно до положень ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Таким чином, враховуючи положення вказаних статей, ТОВ "Факторинг Партнерс" є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем, відповідно до умов кредитного договору № 20872271 від 24 вересня 2024 року, що укладений між первісним кредитором ТОВ "ЕКО ФІН" та ОСОБА_1 .

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц від 25 травня 2021 року аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

У пункті 34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17 зроблено висновок, що термін "користування чужими грошовими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Застосовуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний повернути позивачу фактично отриману суму кредитних коштів.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по тілу кредиту в розмірі 4 225 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору своєчасно в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти не повернув.

ОСОБА_1 , будучи вільним в укладенні кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, у тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, з чим відповідач погодився, підписавши кредитний договір, таким чином погодивши умови сплати відсотків за користування кредитними коштами, а отже позовна вимога ТОВ "Факторинг Партнерс" щодо стягнення відсотків у розмірі 12 463 грн. 75 коп. підлягає задоволенню.

Щодо стягнення пені в розмірі 1 317 грн. 81 коп. суд зазначає наступне.

Порушенням зобов`язання, як встановлено у ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15 березня 2022 року, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року в справі № 183/7850/22 зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, нарахування пені за невиконання грошового зобов`язання є неправомірним, а відтак у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 1 317 грн. 81 коп. слід відмовити.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог та визначеного позивачем предмета спору, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 20872271 від 24 вересня 2024 року в розмірі 16 688 грн. 75 коп., з яких: 4 225 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 12 463 грн. 75 коп. - заборгованість за процентами.

Щодо вирішення питання про судові витрати та витрати пов`язані із правничою допомогою, суд виходить з наступного.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.

За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, що регулюється Главою 63 ЦК України та загальними положеннями про договір, передбаченими Главою 52 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 ЦК України визначено, що у разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору (ч. 5 ст. 626 ЦК України). Отже, договір про надання правової допомоги, як і будь-який договір про надання послуг, може бути оплатним або безоплатним.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру" та ст. 28 "Правил адвокатської етики", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес (п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України).

У постановах Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі № 320/3271/19, від 05 серпня 2020 року у справі № 640/15803/19 викладено правову позицію, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Однак, за наявності заперечень учасника справи, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Згідно з п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 у справі № 1-23/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Водночас суд враховує, що при визначенні суми відшкодування витрат за надання правничої допомоги суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України, від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний характер.

На підтвердження понесених судових витрат у вигляді професійної правової допомоги, позивачем подано: Договір № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02 липня 2024 року; прайс-лист АО "Ліга Ассістанс", затверджений рішенням Загальних зборів № 01-12/2025 від 01 грудня 2025 року; заявка на надання юридичної допомоги № 58 від 09 грудня 2025 року; витяг з Акту № 24 про надання юридичної допомоги від 22 грудня 2025 року. (т. 2 а.с. 34-41, 42-44, 45, 46)

З урахуванням виконаної адвокатом роботи, враховуючи категорію справи, яка не представляє складності, обсяги виконаної роботи є незначними, а також з урахуванням принципів пропорційності, співмірності та розумності судових витрат, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн. 00 коп., який буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме сплачений позивачем судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог, а саме 2 467 грн. 55 коп.

Керуючись ст. ст. 525-527, 530, 610, 628, 629, 638, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" заборгованість за кредитним договором № 20872271 від 24 вересня 2024 року в розмірі 16 688 грн. 75 коп., витрати на оплату судового збору в розмірі 2 467 грн. 55 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 2 000 грн. 00 коп., а всього: 21 156 (двадцять одна тисяча сто п`ятдесят шість) грн. 30 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Відповідачу протягом 2-х днів направити копію заочного рішення у справі, для відома.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс", місцезнаходження за адресою: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, ЄДРПОУ 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_5 , виданий 15 липня 2024 року органом № 3531, РНОКПП НОМЕР_6 , УНЗР НОМЕР_7, місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області С.М. Андріянова