Рішення № 140852277, 22.10.2026, Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави, 26

22.10.2026 2/394/230/26

394/146/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Краснопольської Л.П.

за участю секретаря судового засідання Довгої С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-ще Новоархангельськ цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» про встановлення факту невиконання обов`язку кредитора, -

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позицій учасників справи.

Представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначивши в позові про те, що 27.09.2019 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про споживчий кредит №82838. Прийняття (акцепт) пропозиції (оферту) щодо укладення договору, на умовах визначених офертою відбулося, шляхом введення ОСОБА_1 , направленого позивачем одноразового ідентифікатора KL1861 для підписання договору. Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 було надано кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 2000,00 грн; строк кредитування 30 днів, тобто до 26.10.2019 року; тип процентної ставки фіксована; за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 730% річних від суми кредиту в розрахунку 2,00% на добу; тип процентної ставки фіксована; кредитні кошти надано позичальнику безготівково, шляхом їх перерахування на банківську картку. Позивач свої зобов`язання виконав в повному обсязі. Відповідач порушив умови договору та не повернув в повному обсязі кредит, а також не виконав інші грошові зобов`язання.

Законодавчо передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок відступлення права вимоги.

За договором відступлення прав вимоги №ЗК-11032020 від 11.03.2020 року, ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило право вимоги за договором кредиту №82838 від 27.09.2019 року, на користь ТОВ «ФК «Кредит капітал», а відповідно ТОВ «ФК «Кредит капітал», набуло права вимоги, згідно Витягу із реєстру прав вимоги до договору відступлення прав вимоги №ЗК-11032020 від 11.03.2020 року до ОСОБА_1 . Згідно з витягом з Реєстру прав вимог до договору відступлення прав вимоги № ЗК-11032020 від 11.03.2020 року у ТОВ «ФК «Кредит капітал», виникло право вимоги щодо боржника ОСОБА_1 на загальну суму 19200,00 грн.

На дату складання позовної заяви, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором становить 19200,00 грн., з яких: 2000,00 грн. заборгованість за кредитом; 1200,00 грн. заборгованість за процентами; 16000,00 грн. заборгованість за пенею.

З урахуванням вищезазначеного, позивач просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит капітал» заборгованість та судові витрати.

Разом з тим, до суду надійшов зустрічний позов про встановлення факту невиконання обов`язку кредитора. Просить встановити факт невиконання обов`язку кредитора посилаючись на те, що ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №82838 від 27.09.2019 року безпідставно, оскільки перерахування кредитних коштів від первісного кредитора ТОВ «ЗАЙМЕР» не відбулося. На думку Відповідачки договір між нею та первісним кредитором являється неукладеним, так як договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей. Для того щоб виник обов`язок повернути борг слід довести і факт передачі коштів, за відсутності факту передання суми позики, навіть з підписаним договором, то такий договір вважається неукладеним.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 25.02.2026 року було відкрито спрощене провадження, витребуванні документи, що містять банківську таємницю та призначено перше судове засідання.

18.03.2026 року сторона відповідача надіслала на адресу суду відзив на позовну заяву.

Того ж дня, представник відповідача, адвокат Ткаченко Б.Р. подав до суду зустрічну позовну заяву до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», ТОВ «Займер» про встановлення факту невиконання обов`язку кредитора.

Ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 31.03.2026 року було відмовлено в прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», ТОВ «Займер» про встановлення факту невиконання обов`язку кредитора.

Ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 20 квітня 2026 року провадження в справі було зупинено до перегляду Кропивницьким апеляційним судом ухвали Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 31.03.2026 року.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 04.06.2026 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ткаченко Б.Р. задоволено. Ухвалу Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 31.03.2026 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

23.06.2026 року провадження в даній справі було відновлено.

Ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 15 липня 2026 року зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Кредит-Капітал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Займер» про встановлення факту невиконання обов`язку кредитора до позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором прийнято.

Позивач в засідання не з`явився, його представник надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, до канцелярії суду надійшла заява від її представника з проханням проводити розгляд справи без її участі, позовні вимоги не визнає та просить у позовних вимогах відповідача відмовити в повному обсязі, при цьому просила задовольнити вимоги за її зустрічним позовом, представник подав відзив, згідно якого заперечував щодо позовних вимог як безпідставних, вказуючи на те, що кошти відповідачка не отримувала.

Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

У судовому засіданні встановлено, що 27.09.2019 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про споживчий кредит №82838. Прийняття (акцепт) пропозиції (оферту) щодо укладення договору, на умовах визначених офертою відбулося, шляхом введення ОСОБА_1 , направленого позивачем одноразового ідентифікатора KL1861 для підписання договору. Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 було надано кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 2000,00 грн; строк кредитування 30 днів, тобто до 26.10.2019 року; тип процентної ставки фіксована; за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 730% річних від суми кредиту в розрахунку 2,00% на добу; тип процентної ставки фіксована; кредитні кошти надано позичальнику безготівково, шляхом їх перерахування на банківську картку НОМЕР_1 (а.с. 22-23). Прийняття (акцепт) пропозиції (оферту) щодо укладення договору, на умовах визначених офертою відбулося, шляхом введення ОСОБА_1 , направленого позивачем одноразового ідентифікатора KL1861 підписання договору (а.с. 24).

Паспорт споживчого кредитування (а.с. 79), Анкета-заява на кредит (а.с. 80), Графік платежів (а.с. 78) є складовими частинами кредитного договору.

Відповідно до копії інформаційної довідки №6173/05 від 15.05.2025 року технологічний оператор платіжних послуг ТОВ «Платежі Онлайн» здійснив транзакцію по перерахуванню на банківську картку НОМЕР_1 , належну ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 2000,00 грн. (а.с. 24).

Відповідно до Виписки з особового рахунку за Кредитним договором №82838 від 27.09.2019 року, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Кредит капітал» станом на дату складання позовної заяви, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором становить 19200,00 грн., з яких: 2000,00 грн. прострочена заборгованість за кредитом; 1200,00 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 16000,00 грн. прострочена заборгованість за пенею (а.с.25-27).

За договором відступлення прав вимоги №ЗК-11032020 від 11.03.2020 року, ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило право вимоги за договором кредиту №82838 від 27.09.2019 року, на користь ТОВ «ФК «Кредит капітал», а відповідно ТОВ «ФК «Кредит капітал», набуло права вимоги, згідно Витягу із реєстру прав вимоги до договору відступлення прав вимоги №ЗК-11032020 від 11.03.2020 року до ОСОБА_1 (а.с. 28-32).

Згідно з витягом з Реєстру прав вимог до договору відступлення прав вимоги № ЗК-11032020 від 11.03.2020 року у ТОВ «ФК «Кредит капітал», виникло право вимоги щодо боржника ОСОБА_1 на загальну суму 19200,00 грн.(а.с. 32).

Відповідно до копії платіжної інструкції №17844 від 11.03.2020 року та ТОВ «ФК «»Кредит Капітал» здійснив транзакцію по переказу на користь ТОВ «ЗАЙМЕР» грошових коштів на суму 1170101,28 грн., призначення платежу «плата за відступлення права вимоги №ЗК-11032020 від 11.03.2020 року (а.с.33).

Згідно досудової вимоги №5670/1203 від 13.02.2026 року, відповідачу у відповідності до ст.ст. 526, 530 ЦК України запропоновано виконати в триденний термін грошові зобов`язання перед ТОВ «ФК «Кредит Капітал» за кредитним договором №82838 від 27.09.2019 року та попереджено, що в разі не дотримання вищевказаної вимоги справу буде передано до суду з покладанням на відповідача обов`язку оплати судового збору та інших витрат, пов`язаних із розглядом справи у суді (а.с. 33).

Відповідно до відповіді Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» на ім`я ОСОБА_1 було емітовано картку НОМЕР_1 на яку 27.09.2019 року було здійснено платіж в сумі 2000,00 гривень.

При розгляді даної заяви судом застосовані норми права.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або за Законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Як вбачається з положень ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, а також розмір процентів встановлений договором. Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу. Так, згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1 ст. 1049 ЦК України). Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.1954 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, а згідно з п.2 ч.1 ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" автентифікація - електронна процедура, яка дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних.

Пунктом 20 цієї частини передбачено, що ідентифікація особи - процедура використання ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, в результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи.

Частиною 1 ст.14 цього Закону визначено, що електронна ідентифікація здійснюється за допомогою засобів електронної ідентифікації, що підпадають під схему електронної ідентифікації, затверджену Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем, або під впливом тяжкої обставини.

Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. ст. 1, 10, 12 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь справі, при цьому суд приймає до розгляду тільки ті докази, які мають значення по справі.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно із ч. 2 ст.78 ЦПК обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Мотиви суду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків:

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає у тому, що позичальник одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає ч.2 ст.1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до ст.1048 ЦК України. Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у справі №910/4518/16 від 05.04.2023.

Суд приходить до висновку, що дійсно між сторонами мав місце кредитний договір. Так, відповідачка надала згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) первісного кредитора щодо укладання кредитного договору та підписала кредитний договір одноразовим ідентифікатором, який отримала на номер, вказаний у заявці.

Отже, положення договору узгоджуються з чинним законодавством України, умови нарахування відповідають передбаченим договором, а сам договір був укладений добровільно, з дотриманням принципу добросовісності.

Кредитний договір діє до повного виконання клієнтом всіх грошових зобов`язань за кредитним договором. Перебіг строку кредитування починається з дати надання банком клієнту кредиту.

Суд вважає, що відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за Договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав ті інтересів позивача.

Фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, що свідчить про порушення його прав.

Тому, позивач за первісним позовом вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості відповідачем за вищевказаним договором суду не надано, як і не надано доказів виконання належним чином та у встановлені строки зобов`язань за вказаним договором, у зв`язку з чим порушення зобов`язання визнається судом таким, що сталося з його вини. Також Позивачем не спростовано факту отримання кредитних коштів від Позивача. В зв`язку з чим, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими.

Щодо вимог зустрічного позову суд зазначає таке.

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, у якій зазначено, що задоволення позову про визнання відсутності права вимоги в особи, що вважає себе кредитором, і відсутності кореспондуючого обов`язку особи-боржника у відповідних правовідносинах є спрямованим на усунення правової невизначеності.

Позивач ініціював судовий процес про стягнення заборгованості. Доводи зустрічної позовної заяви зводяться щодо незгоди щодо отримання грошових коштів. Наявність відповідного боргу чи його відсутність, як і відсутність підстав для нарахування боргу, є предметом доказування у спорі про стягнення з відповідача коштів.

Наявність відповідного боргу чи його відсутність, як і відсутність підстав для нарахування боргу, є предметом доказування у спорі про стягнення з відповідача коштів незалежно від того, чи подав останній зустрічний позов про визнання відсутності права кредитора. Після звернення кредитора з позовом про стягнення коштів боржник не може заявляти окремий позов про визнання відсутності права вимоги в кредитора та кореспондуючого обов`язку боржника. Такий окремий позов теж не може бути задоволений, оскільки боржник має себе захищати у судовому процесі про стягнення з нього коштів, заперечуючи проти відповідного позову кредитора

Застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення правової невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите. У разі, якщо кредитор уже ініціював судовий процес, спрямований на захист порушеного, на його думку, права, або такий спір суд уже вирішив, звернення боржника з позовом про визнання відсутності права вимоги у кредитора та кореспондуючого обов`язку боржника не є належним способом захисту.

Частини третя та п`ята статті 203 ЦК України передбачають, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При вирішенні даної справи судом також враховується Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, відповідно до якої до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. У випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2018 року в справі № 127/23496/15-ц (провадження № 61-3239св18) зазначено, що: «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, в межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Судом під час розгляду справи та дослідження доказів, не встановлено порушення прав позичальника.

На підтвердження своїх зустрічних позовних вимог відповідачка повинна була довести те, що вона не отримувала ніяких коштів від позивача. При цьому, суд констатує, що відповідачем не доведено шляхом надання суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів наявності обставин (фактів), які б підтверджували та обґрунтовували її твердження про неотримання нею кредитних коштів.

Як вбачається з дослідженої судом відповіді АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» платіж від 27.09.2019 року в сумі 2000,00 гривень надійшов на карту, яка належить ОСОБА_1 .

Таким чином, зустрічний позов є необґрунтований і не підлягає задоволенню

Суд, з урахуванням вищевикладеного вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит капітал» суму заборгованості в сумі 7900,00 грн., з яких: 2000,00 грн. прострочена заборгованість за кредитом; 5700,00 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 200,00 грн. прострочена заборгованість за комісією. У зустрічній позовній заяві слід відмовити в повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Щодо оплати витрат на правову допомогу, суд дійшов до наступного:

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін. До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою. Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та умовами договору. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем до суду надано: копію Договору про надання правничої допомоги; копію Акту наданих послуг, копію ордеру про надання правничої (правової) допомоги, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, детальний опис наданих послуг, витяг з ЄДРПОУ, протокол. Загальна вартість наданих послуг за час дії договору склала 8000,00 грн. Вказану суму витрат на правову допомогу представником позивача і заявлено до стягнення.

Визначаючи співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, оцінюючи характер правової допомоги (послуги) у цій справі щодо змісту виконаних робіт, витраченому адвокатом часу, обсягу наданих послуг та значенню справ та керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, суд вважає, що характер спірних відносин у справі не є складним, судова практика у цій категорії справ є сталою, суд враховує, що дана справа є справою незначної складності, яка не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів; справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми та містить незначний обсяг обставин, які відносяться до предмета доказування; враховуючи що справа розглядалася судом за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, та була розглянута, за відсутності представника позивача, за його заявою, тому вважає, що з урахуванням принципу розумності та справедливості, співмірною до обсягу цих послуг є сума відшкодування в розмірі 2000,00 гривень.

Згідно ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки позов підлягає задоволенню, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 599, 625, 1048 - 1050 ЦК України, ст.ст.82, 133, 137, 141, 280-285 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит капітал» заборгованість за кредитним договором №82838 від 27.09.2019 року у розмірі 19200 (дев`ятнадцять тисяч двісті) грн. 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит капітал» сплачений судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» про встановлення факту невиконання обов`язку кредитора відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Копію даного рішення направити учасникам справи.

Ідентифікаційні дані учасників:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал», місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, м. Львів, код ЄДРПОУ 35234236.

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: