Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №601/1460/26
Провадження № 2/601/888/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 жовтня 2026 року м. Кременець
Кременецький районний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Мочальської В.М.,
за участю секретаря судового засідання Домінської І.В.,
представника позивача адвоката Галіяша В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вишнівецької селищної ради про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності на спадкове майно, -
УСТАНОВИВ:
Стислий виклад позиції позивача.
У травні 2026 року ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Галіяш В.О., звернувся до суду із позовом до Вишнівецької селищної ради про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності на спадкове майно.
Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно, що складається із права власності на земельну ділянку, яка знаходяться на території колишньої Устечківської сільської ради Кременецького району Тернопільської області.
Позивач зазначив, що він проживав разом з померлим ОСОБА_2 у будинку своїх батьків останніх п`ять років до смерті ОСОБА_2 .. У померлого жодних родичів не було, відтак інші спадкоємці відсутні. Окрім того, із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса ніхто не звертався. Проживаючи на час смерті з ОСОБА_2 , є таким, що прийняв спадщину, померлий заповіту не складав, тому він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини як спадкоємець четвертої черги. Однак, приватний нотаріус відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із ненаданням рішення суду про встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім`єю.
Оскільки він позбавлений можливості реалізувати свої права у позасудовому порядку, просив встановити факт, що ОСОБА_1 постійно проживав з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю не менше п`яти років до моменту відкриття спадщини та визнати за ним право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6123488600:01:001:0663, та кадастровий номер 6123488600:01:001:1483, що залишилися після смерті ОСОБА_2 ..
Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 26 травня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 03 вересня 2026 року продовжено строк розгляду справи на 30 днів.
Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 17 вересня 2026 року закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити. Пояснив, що позивач проживав з спадкоємцем ОСОБА_3 перед смертю останнього п`ять останніх років. Вони проживали, як одна сім`я, мали спільний бюджет, обробляли разом город, допомагали один одному, разом здійснювали догляд за домашніми тваринами.
В судове засідання представник відповідача Вишнівецької селищної ради не з`явився, на адресу суду селищний голова Кравець В. надіслав заяву, згідно якої просив розгляд справи здійснювати у його відсутність, позовні вимоги визнав повністю.
Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 06 травня 2024 року складено відповідний актовий запис №74, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 06 травня 2024 року Вишнівецькою селищною радою Кременецького району Тернопільської області.
На день смерті ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 803643 належало право власності земельну ділянку площею 1,57 га, кадастровий номер 6123488600:01:001:0663, 0,90 га, та кадастровий номер 6123488600:01:001:1483, 0,67 га.
З копії витягу з реєстру територіальної громади № 2024/004986069 від 15.05.2024 вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
З довідки № 52/15/10/01-04 від 02.04.2025, виданої Вишнівецькою селищною радою Кременецького району Тернопільської області вбачається, що ОСОБА_2 до своєї смерті проживав разом з ОСОБА_1 без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, вказане підтверджується актом обстеження та опитування громадян, виданого депутатом Вищнівецької селищної ради Кременецького району Тернопільської області Фарин В.В..
З довідки № 256/01-23 від 15.05.2024, виданої Вишнівецькою селищною радою Кременецького району Тернопільської області вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , похованням займався ОСОБА_1 , який на день смерті проживав разом з померлим.
З витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі № 80806613 від 11.04.2025 вбачається, що приватним нотаріусом Левандовською М.В. 11.04.2025 заведена спадкова справа № 28/2025, спадкодавець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Постановою приватного нотаріуса Левандовської М.В. від 11.04.2025 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що належало ОСОБА_2 у зв`язку із не підтвердженням родинних відносин.
З довідок про оціночну вартість об`єктів нерухомості від 29.04.2026 вбачається, що земельна ділянка кадастровий номер 6123488600:01:001:0663, площею 0,8324, має вартість 55448,48 грн, та земельна ділянка кадастровий номер 6123488600:01:001:1483, площею 0,6657, має вартість 48410,55 грн.
В судовому засіданні свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 підтвердили, що позивач ОСОБА_1 проживав більше п`яти років разом з ОСОБА_2 в будинку позивача. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом вели господарство, купили корову, коня, догляд за тваринами здійснювали разом, обробляли город, мали спільний бюджет, продукти купляли разом, завжди один одному допомагали, їх завжди бачили разом. ОСОБА_1 здійснював поховання ОСОБА_2 , все організовував і оплачував.
Оцінка Суду.
Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Перелік прав та обов`язків особи, які не входять до складу спадщину визначений у статті 1219 ЦК України.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (частина перша статті 1220 ЦК України).
За частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (частина перша статті 1296 ЦК України).
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (частина перша статті 1297 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.
Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
За статтею 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`ю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, судом необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України (далі СК України) про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (пункт 21 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»).
Відповідно до частини другої статті 3 СК України сім`єю є особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Для визнання осіб сім`єю необхідна одночасна наявність всіх цих ознак. Відповідно до частин першої, четвертої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року N 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання (постанови Верховного Суду: від 31 березня 2020 року у справі N 205/4245/17, від 23 квітня 2020 року в справі № 686/8440/16-ц).
Згідно роз`яснення п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо твердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину та інше.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 який проживав останніх п`ять років перед смертю разом з позивачем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Внаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається із належної йому на праві власності земельної ділянки, площею 1,57 га, розташованої на території колишньої Устечківської сільської ради.
11 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Кременецького районного нотаріального округу Тернопільської області Левандовської М.В. із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 .. Постановою приватного нотаріуса Левандовської М.В. від 11 квітня 2025 року № 28/02-31 позивачу було повідомлено про те, що для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлого ОСОБА_2 як спадкоємцем четвертої черги особою, яка проживала із спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, окрім поданих документів потрібно надати докази родинних відносин.
Наявності родичів у померлого та прийняття спадщини будь-яким спадкоємцем на час звернення з даним позовом та розгляду справи судом не встановлено.
Метою встановлення факту проживання заявника із спадкодавцем на час смерті є необхідність отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину на майно ОСОБА_2 ..
Таким чином, позивач у даній справі згідно статті 1264 ЦК України є спадкоємцем четвертої черги за законом та має право на спадкування майна померлого ОСОБА_2 .
Суд на підставі наявних у справі доказів, а саме, письмових доказів та показань свідків, їх належного дослідження та оцінки окремо та у взаємозв`язку, дійшов висновку про доведення позивачем факту його проживання з ОСОБА_2 однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини.
В судовому засіданні встановлено, що позивач прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , оскільки проживав разом з спадкодавцем на день його смерті, однак позбавлений можливості реалізувати свої спадкові права через органи нотаріату.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, право на спадщину є самостійним майновим правом, яке виникає на підставі факту її прийняття та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову нотаріуса у видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину, не може бути захищене в інший спосіб.
Даний спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити не можливо, а набуття позивачем права власності на спадкове майно не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
Враховуючи, що позивач прийняв спадщину в установленому законом порядку, але отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 в нотаріальній конторі не може, інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно не встановлено, його право підлягає захисту, а позовні вимоги підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК).
В поданому позові позивач не просить стягнути з відповідача судові витрати за позовні вимоги.
Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, зважаючи на відсутність вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат, а тому суд вважає можливим залишити судові витрати за сторонами.
Куруючись статтями 2, 4, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , постійно проживав з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю не менше п`яти років до моменту відкриття спадщини.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що складається із права власності на земельну ділянку розміром 1,57 га, яка розташована на території Устечівської сільської ради згідно державного акта на право приватної власності на землю серії ЯБ №803643 від 20.03.2006.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: Вишнівецька селищна рада Кременецького району Тернопільської області, вул. Грушевського, 6, селище Вишнівець Кременецького району Тернопільської області, 47313, код ЄДРПОУ: 04396420.
Рішення суду складено 21 жовтня 2026 року.
Головуючий
Судове рішення № 140851960, Кременецький районний суд Тернопільської області було прийнято 21.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 601/1460/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: