Ухвала суду № 140850799, 20.10.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

1-кп/381/9/26

362/962/18

У Х В А Л А

20 жовтня 2026 року м. Фастів

Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши під час судового розгляду кримінального провадження №42017000000002432 від 28.07.2017 року за ч.2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу,

В С Т А Н О В И В:

У судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_4 заявлено клопотання про зміну його запобіжного заходу у виді застави на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання з покладенням відповідних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, та повергнення застави в сумі 134720 грн. заставодавцю ОСОБА_6 . Своє клопотання обвинувачений ОСОБА_4 обґрунтував тим, що у ході досудового розслідування зазначеного кримінального провадження, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 03.08.2017 року по справі № 757/44799/17-к відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент постановлення ухвали становило 134720 грн. та покладено відповідні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. На виконання зазначеної ухвали 07.08.2017 заставодавцем ОСОБА_6 було внесено заставу в розмірі 134 720 грн на відповідний депозитний рахунок, що підтверджується квитанцією АТ «Укрсиббанк» № 59 від 07.08.2017, яка міститься у матеріалах кримінального провадження. У подальшому строк дії покладених на ОСОБА_4 процесуальних обов`язків неодноразово продовжувався ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду міста Києва. Востаннє ухвалою від 01.02.2018 строк їх дії було визначено до 01.02.2018 включно. Після цієї дати строк дії відповідних обов`язків не продовжувався. Разом із тим сам запобіжний захід у вигляді застави продовжує діяти до теперішнього часу. ОСОБА_4 наголошує, що 29.04.2025 ним вже заявлялося клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання. Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29.04.2025 у задоволенні цього клопотання було відмовлено. При цьому суд у зазначеній ухвалі встановив, що строк дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, закінчився та продовжений не був, а також констатував, що він не порушував встановлених ухвалою суду обов`язків. Підставою для відмови стало, зокрема, те, що на той час, на переконання суду, стороною захисту не було надано доказів, які б переконливо свідчили, що інший, більш м`який запобіжний захід забезпечить мою належну процесуальну поведінку під час подальшого судового розгляду. Після постановлення ухвали від 29.04.2025 фактичні обставини, що характеризують особу ОСОБА_4 , соціальні та інституційні зв`язки, істотно змінилися. З 28.01.2026 ОСОБА_4 призвано на військову службу за призовом під час мобілізації. На цей час він, молодший лейтенант ОСОБА_4 , проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Зазначені обставини підтверджуються довідкою за формою 5, виданою військовою частиною НОМЕР_1 21.07.2026. Ця обставина виникла після постановлення ухвали Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29.04.2025, судом при попередньому вирішенні питання про зміну запобіжного заходу не досліджувалася та об`єктивно не могла бути врахована. ОСОБА_4 зазначає, що сам по собі факт проходження військової служби, безумовно, не звільняє його від процесуальних обов`язків у цьому кримінальному провадженні та не є автоматичною підставою для припинення дії запобіжного заходу. Водночас він є істотною новою обставиною, яка підлягає обов`язковому врахуванню судом при актуальній оцінці ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, та обставин, визначених статтею 178 КПК України. На думку ОСОБА_4 , проходження ним військової служби за призовом під час мобілізації створює додатковий стійкий інституційний зв`язок із державою, визначає правовий статус та місце проходження служби, передбачає підпорядкування військовому командуванню і виконання обов`язків військової служби. У сукупності з його попередньою процесуальною поведінкою це є обставиною, яка істотно змінює оцінку необхідності подальшого застосування саме застави для забезпечення належної процесуальної поведінки. З часу застосування до ОСОБА_4 застави ухвалою слідчого судді від 03.08.2017 минуло понад дев`ять років. Протягом цього надзвичайно тривалого періоду обставини кримінального провадження та обставини, які характеризують мою особу, об`єктивно не можуть оцінюватися як незмінні. ОСОБА_4 вказує на те, що в ухвалі від 29.04.2025 Фастівський міськрайонний суд Київської області не встановив факту порушення ним процесуальних обов`язків та прямо зазначив, що він не порушував встановлених ухвалою суду обов`язків. Таким чином, на думку ОСОБА_4 , тривалий період застосування запобіжного заходу сам по собі не продемонстрував недобросовісної процесуальної поведінки, яка вимагала б посилення запобіжного заходу. Підставою для повторного звернення є нові обставини, що виникли після попереднього судового рішення, їх сукупність із тривалістю застосування застави та встановленою самим судом попередньою належною процесуальною поведінкою. Таким чином, ОСОБА_4 зауважив, що зміна застосованої до нього застави на особисте зобов`язання є передбаченим кримінальним процесуальним законом способом індивідуалізації запобіжного заходу відповідно до актуальних обставин і не означає відмови від забезпечення належної процесуальної поведінки. ОСОБА_4 окремо звертає увагу, що передбачений ч. 5 ст. 616 КПК України спеціальний механізм зміни застави на особисте зобов`язання у разі бажання використати кошти застави для внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України не є підставою цього клопотання. У цій справі він реалізує загальне процесуальне право на зміну запобіжного заходу, передбачене статтями 201 та 331 КПК України, а факт проходження військової служби наводиться як нова обставина, що характеризує мою особу і має значення для оцінки актуальних процесуальних ризиків. Кошти, внесені як застава, ОСОБА_4 просить повернути особі, яка їх внесла. У цьому випадку застава була внесена не ним, а заставодавцем ОСОБА_6 . Кошти в сумі 134720 грн, які перебувають у режимі застави з серпня 2017 року, тобто понад дев`ять років. Також, відсутні встановлені судом обставини звернення цієї застави в дохід держави. Тривалість застосування застави не є самостійною законодавчою підставою для її припинення, однак вона підлягає оцінці в сукупності з метою запобіжного заходу, актуальністю процесуальних ризиків, поведінкою обвинуваченого та можливістю досягнення тієї ж процесуальної мети шляхом застосування більш м`якого заходу. За обставин цієї справи подальше застосування застави не повинно ґрунтуватися виключно на тому, що саме цей запобіжний захід був обраний у 2017 році та до цього часу формально не припинений. Необхідність конкретного запобіжного заходу повинна оцінюватися виходячи з фактичних обставин, які існують на момент вирішення судом відповідного питання. ОСОБА_4 зауважив, що з часу попередньої відмови суду відбулася суттєва зміна обставин, що характеризують його особу. З 28.01.2026 він виконує конституційний обов`язок із захисту України та проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 . Ця обставина документально підтверджена, раніше судом не оцінювалася та істотно посилює мої інституційні зв`язки. Застосування особистого зобов`язання із покладенням визначених судом процесуальних обов`язків надає достатній правовий механізм для забезпечення моєї подальшої належної процесуальної поведінки. ОСОБА_4 готовий виконувати обов`язок прибувати за кожною вимогою суду, повідомляти суд про зміну місця проживання та місця проходження військової служби, а також виконувати інші передбачені законом обов`язки, які суд визнає необхідними з урахуванням факту проходження мною військової служби. Наполягав на тому, що зацікавлений у судовому розгляді, та маючи право на зупинення судового розгляду кримінального провадження у зв`язку із мобілізацією не ініціює це питання, не має наміру ухилятись від суду. Зазначив, що дія застави носить формальний характер, так як він виконує покладені на нього обов`язки, а застава це кошти іншої особи, які не можуть бути стягнені.

Захисник ОСОБА_5 підтримав клопотання свого підзахисного та зазначив, що ризики, які стали підставою для застосування щодо його підзахисного запобіжного заходу у виді застави є неактуальними, оскільки не допитано судом лише одного свідка на якого не має жодного впливу ОСОБА_4 , він проходить військову службу, що виключає будь-яку можливість ухилитись від суду чи залишити територію країни з огляду на воєнний стан.

Прокурор заперечив щодо задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки таке клопотання є передчасним, оскільки продовжують існувати ризики, зокрема, впливу на свідків, оскільки у справі ще не допитано трьох свідків, показання яких мають істотне значення для кримінального провадження. Запобіжний захід у виді застави не впливає на статус військовослужбовця та не перешкоджає діяти у межах цього статусу, на даний час є дієвим. Особисте зобов`язання не забезпечить виконання обвинувачених процесуальних обов`язків. Метою забезпечення запобіжного заходу у виді застави є забезпечення виконання особою покладених процесуальних обов`язків. На думку прокурора, саме запобіжний захід у виді застави в повній мірі забезпечує належне виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених процесуальних обов`язків. У зв`язку з викладеним, прокурор просить таке клопотання не задовольняти.

Заслухавши позиції сторін кримінального провадження, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, а згідно ч.3 ст.199 КПК України також і те, що заявлені ризики не зменшилися.

Відповідно до змісту ст.. 201 КПК обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Відповідно до змісту ст.. 331 ПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішуючи клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у виді застави на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, суд враховує наступне.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03.08.2017 року стосовно ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працезданих осіб, що становить 134720 грн., з покладанням на цього обвинуваченого обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Термін дії обов`язків було визначено в межах строку досудового розслідування, а саме до 30.09.2017 включно..

Згідно квитанції банку № 59 від 07.08.2017 заставу в сумі 134720 грн. було внесено заставодавцем ОСОБА_6 на відповідний рахунок.

Після чого, ухвалами слідчих суддів строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України неодноразово було продовжено.

В подальшому, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.02.2018 року на ОСОБА_4 знову було покладено обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, Термін дії встановлених даною ухвалою обов`язків було визначено до 01.04.2018 року.

Наразі, строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України закінчився і продовжений не був, ухвала саме в цій частині припинила свою дію, а обов`язки скасовано.

Як також вбачається з ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.08.2017 року до ОСОБА_4 було застосовано зазначений вище розмір застави, при цьому строк дії ухвали в частині застосованого щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді застави в ухвалі визначений не був і незважаючи на припинення дії обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України,запобіжний захід у виді застави наразі продовжує діяти.

Суд не погоджується із доводами обвинуваченого про те, що запобіжний захід у виді застави у даній справі є формальним, і кошти внесені заставодавцем не можуть бути стягнуті.

Відповідно до змісту ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

При цьому, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

З аналізу вказаних норм вбачається, що застосування застави полягає у необхідності виконання обов`язків обвинуваченим у разі внесення коштів на відповідний рахунок, і виконання цих обов`язків забезпечено можливістю звернення коштів, внесених зокрема заставодавцем, у дохід держави, у тому числі, і у випадку неявки до суду без поважних причин обвинуваченого чи неповідомлення ним про причини своєї неявки.

Оцінюючи ж доводи ОСОБА_4 щодо доцільності зміни запобіжного заходу виді застави на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання у зв`язку із проходженням військової служби, то суд зазначає наступне.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні нетяжкого (ч. 2 ст. 190 КК України) та тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч 2 ст. 5 ч. 3 ст. 369 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

На даний час судовий розгляд триває, і судом ще не допитано усіх свідків сторони обвинувачення.

Таким чином, тому ризики можливого ухилення від суду та впливу на свідків хоча і зменшились із плином судового розгляду, однак остаточно не зникли та продовжують існувати.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 , хоча і не порушував встановлені йому ухвалою суду обов`язки, суд вважає, що на даний час запобіжний захід саме у виді застави є необхідним та дієвим для запобігання встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а інший менш суворий запобіжний захід, як то особисте зобов`язання, як просить сторона захисту, можуть виявитись не достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 під час судового розгляду кримінального провадження.

Проходження військової служби обвинуваченим ОСОБА_4 не є тим фактором, який свідчить про доцільність зміни запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання у світлі даного кримінального провадження. Подальше застосування застави не є перешкодою для проходження ОСОБА_4 військової служби.

З огляду на вищевказане, у клопотанні обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну йому запобіжного заходу у виді застави на особисте зобов`язання та повернення застави заставодавцю слід відмовити.

Керуючись статтями 177, 182, 193, 194, 369-372, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №42017000000002432 від 28.07.2017 року, застосованого до ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.08.2017 року на особисте зобов`язання та повернення застави заставодавцю - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_7