Рішення № 140850426, 22.10.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/453/26

Провадження 2-1085/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року м. Обухів

Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Рабчуна Р.О.,

при секретарі Моргун А.К.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі позивач, ТОВ «Бізнес Позика») звернулося до Обухівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач, ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором № 524471-КС-002 про надання кредиту від 04.03.2025 року, що становить 33500 грн. 00 коп., а також судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.03.2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 , укладено Договір № 524471-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

04.03.2025 року ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 524471-КС-002 про надання кредиту, яку 04.03.2025 року відповідач прийняв на умовах, визначених офертою.

Таким чином, 08.12.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 524471-КС-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором, який направлено відповідачу на його мобільний номер телефону, зазначений останньою в анкеті, який відповідачем було введено/відправлено.

Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 13000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язалася повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом.

Позивач свої зобов`язання за Договором кредиту виконав, перерахувавши на банківську картку позичальника грошові кошти в розмірі 10 000 грн.

До теперішнього часу відповідач свої зобов`язання не виконав та лише частково сплатив 3290 грн. у зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість, яка станом на року становить 33500 грн. 00 коп., яка складається з:

суми прострочених платежів по тілу кредиту 13000 грн. 00 коп.;

суми прострочених платежів по процентах 12740 грн. 00 коп.;

суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ 6500 грн.;

суми прострочених платежів за комісією 1260 грн.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 18.06.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

27.07.2026 року до суду надійшов відзив представника відповідача Зачепіло З.Я., у якому остання просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. З поданого відзиву вбачається, що відповідач позовні вимоги не визнає у повному обсязі. Свою позицію мотивує тим,що позивачем не надано належних розрахунків заборгованості за кредитом, які б узгоджувалися із матеріалами справи, умовами кредитного договору, хоча в цій частині саме на ньому лежить процесуальний обов`язок доказування. Позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту та його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, та ін ), тому немає підстав вважати, що розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем, а також суми відсотків є правильними. Кредитний договір не містить відомостей про його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором саме Відповідачем, оскільки саме тільки зазначення в кредитному договорі персональних даних відповідача не підтверджує проходження ним верифікації та ідентифікації згідно з вимогами законодавства, що відбулося за відсутності копій (електронних чи паперових) особистих документів, які б підтверджували електронну ідентифікацію фізичної особи Відповідача. Докази того, що відповідач отримував такий одноразовий ідентифікатор шляхом направлення Позивачем СМС-повідомлення з одноразовим ідентифікатором відсутні. Заповнення позичальником - відповідачем форм на сайті Товариства і зазначенням власної банківської картки, зареєстрованої в Особистому кабінеті є бездоказовими та нічим не підтвердженими. Вказівка Позивача на те, що банківська картка номер, якої особисто вказаний у договорі саме позичальником, належить Відповідачу є помилковими. Суду не було надано Кредитодавцем повідомлення (або платіжного доручення, квитанції платіжної системні про перерахунок коштів в сумі 13 000,00 грн. на картку клієнта та не надано доказів перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача. Розрахунок заборгованості за Кредитним договором є необгрунтованим. Позивач не роз`яснив, за які конкретні розрахунково-касові дії з відповідача буде взята комісія за надання кредиту. Розмір нарахованих відсотків значно перевищує розмір заборгованості за тілом кредиту за кредитним договором.

26.07.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», в інтересах якого діє Виноградов Юрій Ернстович, шляхом формування документів у підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», подало відповідь на відзив. Представник позивача просить задовольнити заявлені вимоги у повному обсязі, а розгляд справи здійснювати за його відсутності. Вказує, що усі істотні умови кредитного договору, зокрема тип кредиту, процентна ставка, комісія за надання кредиту, строк дії кредиту, графік платежів за кредитним договором, тощо, встановлені не у Правилах надання кредитів чи Паспорті споживчого кредиту (за споживчими кредитами), а у кредитному договорі, який уклав відповідач шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Пояснює, що процентна ставка нараховується за кожен день користування кредитом. Протягом строку кредитування, визначеного у цьому договорі, плата за користування кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за фактичне число календарних днів користування кредитом, із урахуванням дня перерахування та дня повернення кредиту. Кредитним договором встановлюється орієнтований графік платежів за кредитним договором. Тобто, якщо позичальник сплачує заборгованість за кредитним договором згідно встановленого графіку платежів без порушень, йому дійсно потрібно було б сплатити за кредитним договором суму орієнтовної загальної вартості кредиту, яка зазначена у кредитному договорі. При цьому, порушення позичальником графіку платежів закономірно призвело до збільшення загальної вартості кредиту, тому що процентна ставка нараховується за кожен день користування кредитом на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за фактичне число календарних днів користування кредитом, із урахуванням дня перерахування кредитних коштів та дня повернення кредиту. Встановлення у Кредитному договору процентів, які нараховуються на залишок заборгованості за кредитним договором, відповідає принципу свободи договору. Уклавши кредитний договір позичальник добровільно погодився з його умовами.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 19.08.2026 року клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено.

07.10.2026 року на виконання вимог ухвали суду від 19.08.2026 року представник АТ КБ «ПРИВАТБАНК» направив до суду виписку по рахунку НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за період з 04.03.2025 року - 09.03.2025 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, разом з відзивом подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача та відповідача, просила у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

15.10.2026 року суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за №761/38266/14, якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 04.03.2025 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір №524471-КС-002 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 13 000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим договором та правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА». Тип кредиту - кредит (п.2.2). Строк кредиту - 16 тижні (п.2.3), стандартна процентна ставка за кредитом в день 1% фіксована (п.2.4). Комісія за видачу кредиту 2600 грн. (п.2.5). Загальний розмір наданого кредиту 13 000 грн. (п.2.7). Строк дії договору до 24.06.2025 (п.2.8). Денна процентна ставка 0,92 процентів.

Договір про надання кредиту №524471-КС-002 від 04.03.2025 відповідачем підписано електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором) UA-2730.

04.03.2025 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №524471-КС-002 про надання кредиту, яка прийнята останньою.

Згідно п.11.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до дати вказаної в п.2.8 договору, але у разі наявності у позичальника після закінчення строку кредитування заборгованості зі сплати суми кредиту, комісії або процентів - договір діє до дати (включно), у яку позичальником буде належним чином виконано зазначені грошові зобов`язанням за цим договором.

Відповідно до частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно частини 12 та 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Позивачем долучено Візуальну форму послідовності дій клієнта ОСОБА_1 щодо укладення електронного Договору № 524471-КС-002 від 04.03.2025 в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства на сайті https://my.tpozyka.com, з якої вбачається хронологія дій клієнта щодо укладення вказаного кредитного договору.

З наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим.

Отже, у відповідності до вимог ч. 6 та 8 ст. 11 і ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов щодо суми кредиту, строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, розмір і тип процентної ставки та уклали в належній формі кредитний договір.

Окрім того, у кредитному договорі зазначено персональні дані відповідача, зокрема паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків, адреса проживання адресу проживання, які належать останньому, що є підтвердженням здійснення ним процедури ідентифікації в розумінні положень Закону України «Про електронну комерцію».

Із наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що відповідачем здійснено відповідний алгоритм дій, спрямованих на укладення договору №524471-КС-002 про надання кредиту від 04.03.2025.

На підтвердження наявності та розміру заборгованості ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надало суду копію анкету клієнта ОСОБА_1 , в якій зазначено особисті дані останнього, та номер банківського карткового рахунку № НОМЕР_1 .

04.03.2025 на картковий рахунок ОСОБА_1 вказаний в анкеті клієнта та в договорі, перераховано грошові кошти в сумі 13 000 грн., що підтверджується підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів наданим ТОВ «ПрофітГід», в якому ТОВ «ПрофітГід» підтвердило, що в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-5 від 04 листопада 2020 року та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника було здійснено успішний переказ коштів на вказаний рахунок (545708хххххх6243) перераховано кошти ОСОБА_1 згідно до кредитного договору №524471-КС-002 від 04.03.2025.

Також, факт перерахування коштів позичальнику підтверджується випискою по рахунку НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за період з 04.03.2025 року - 09.03.2025 року АТ КБ "ПриватБанк".

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 на виконання умов кредитного договору ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» було надано кредитні кошти.

Доказів того, що персональні дані відповідача (паспортні дані, РНОКПП, номер телефону, тощо) були використані кредитором чи іншими особами для укладення кредитного договору від її імені, відповідачем не надані. До правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно неї шахрайських дій позичальник не зверталася, до матеріалів справи надано не було.

З огляду на викладене, суд не погоджується з твердженнями представника відповідача про те, що позивачем не надано доказів авторизації ОСОБА_1 в інформаційно - комунікаційній системі товариства, та надсилання йому та отримання ним одноразового ідентифікатора, який використовується як електронний підпис.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Тобто, сторони погодили порядок і строки виконання зобов`язання за кредитним договором №524471-КС-002 від 04.03.2025, зокрема, щодо відсоткової ставки за користування кредитом.

Також не спростовано, що банківська платіжна картка № НОМЕР_1 не належить ОСОБА_2 .

Розрахунок заборгованості за кредитним договором, проведений як первісним кредитором до відступлення права вимоги, так і новим кредитором після відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку, відповідачем не спростований. З розрахунку заборгованості вбачається, що він є повним, чітким, узгоджується з умовами договору про надання кредиту, нарахування процентів здійснювалось в межах строку кредитного договору. Розмір та порядок нарахування процентів також погоджений сторонами вищевказаного кредитного договору, підстави виникнення заборгованості є законними, а її розмір розумним та справедливим.

Також, суд звертає увагу на те, що відповідачем не надано власного розрахунку заборгованості на спростування розрахунку позивача.

Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог статей 525-526, 530, 1050 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, тому позичальник зобов`язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання та боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити борг, а також відсотки.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку заборгованості наданої ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» розмір заборгованості ОСОБА_2 за договором №524471-КС-002 від 04.03.2025 станом на 07.01.2026 становить 33 500,00 грн., з яких: заборгованість за кредитом 13 000,00 грн., заборгованість по відсотках 12 740,10 грн., заборгованість за комісією 1 260 грн., заборгованість по % ст.625 ЦКУ 33 500,00 грн.

Щодо правомірності нарахування відсотків відповідно до ст. 625 ЦК України

15.03.2022 прийнятий Закон України №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дій норм на період дії воєнного стану», який набув чинності 17.03.2022. Вказаним законом доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України. До розділу був внесений пункт 18, відповідно до якого: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Кредитний договір між сторонами був укладений 04.03.2025 року.

Таким чином, суд, враховуючи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та Перехідні положення» ЦК України, вважає, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦК України в розмірі 6500,00 грн. необхідно відмовити.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач взяті на себе зобов`язання за укладеним договором № 524471-КС-002 між ОСОБА_1 та ТОВ «БЕЗНЕС ПОЗИКА» не виконав, у передбачені в договорі строки грошові кошти та нараховані проценти не повернув, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за вищевказаними договорами у розмірі 27000,00 грн., з яких: 13 000,00 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 12 740,00 грн. - сума прострочених платежів по процентах, 1 260 сума прострочених платежів за комісією.

Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони,суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, який не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, то, керуючись ч. 9 ст. 141 ЦПК України, суд повністю покладає на відповідача понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст.76-80, 89, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, оф. 411) заборгованість за договором № 524471-КС-002 про надання кредиту від 04.03.2025 року, що становить 27000 грн. 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, оф. 411) 2662 грн. 40 сплаченого судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст виготовлений 22.10.2026 року.

Суддя Р.О. Рабчун