Рішення № 140850313, 21.10.2026, Миронівський районний суд Київської області

Єдиний унікальний № 371/646/21

Номер провадження № 2/371/21/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2026 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кириленко М.О.

за участю секретаря судового засідання Овчаренко В.С.

прокурора Фрей Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Миронівка Київської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Обухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства рибного господарства України до ОСОБА_1 ; третя особа на стороні позивача: Ржищівська міська рада про відшкодування шкоди завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Миронівського районного суду Київської області Поліщука А.С. перебувала цивільна справа за позовом керівника Обухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства рибного господарства України до ОСОБА_1 ; третя особа на стороні позивача: Ржищівська міська рада про відшкодування шкоди завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги наступним: 07.08.2020 в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018110220000416 від 05.09.2018 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України та направлено обвинувальний акт до Миронівського районного суд Київської області. Внаслідок своїх протиправних дій ОСОБА_1 здійснив незаконний вилов риби наступних видів: судак звичайний 41 шт., тарань (плітка) 25 шт., чехоня 2 шт., окунь 5 шт., плоскирка 35 шт., сом 2 шт., карась 2 шт., окунь 5 шт., лящ 5шт., синець 1 шт., підуст 1 шт., чим заподіяв істотної шкоди рибному господарству України згідно такс, встановлених КМУ №1209 від 21.11.2011 на загальну суму 26 435, 00 грн. Разом з цим, під час судового розгляду вказаного кримінального провадження цивільний позов до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної рибним запасам не пред`являвся, питання про стягнення з нього шкоди не вирішувалося. В зв`язку з чим просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Ржищівської міської ради шкоду, завдану внаслідок незаконного зайняття рибним промислом у розмірі 26 435, 00 грн; стягнути з відповідача на користь Київської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 2 270, 00 грн.

Згідно розпорядження керівника апарату Миронівського районного суду Київської області №170 від 23.04.2026 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи ЄУН 371/646/26, номер провадження 2/371/21/26», здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи у зв`язку з відстороненням судді ОСОБА_2 .

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2026 справу передано судді Кириленко М.О.

Ухвалою суду від 26.05.2026 справу прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду в спрощеному порядку з викликом сторін.

Прокурор Фрей Р.А. в судовому засіданні наполягала на задоволенні позовних вимог з підстав викладених у позові. Просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення. Причину неявки суду не надав, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав.

Згідно до положення ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Представник третьої особи на стороні позивача Ржищівська міська рада в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без участі їх представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У відповідності до ч. 3 ст. 211, ст. 223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належним чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, з урахуванням положень ст. 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.

Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ухвали Миронівського районного суду Київської області від 20.03.2025 у справі №371/166/21 ОСОБА_1 у період часу із 04 по 05 вересня 2018 року, на Канівському водосховищі річки Дніпро, на відстані близько 50 метрів від вул. Набережна, с. Ходорів Миронівського району Київської області, займався рибним добуванням промислом без належного дозволу, забороненим знаряддям лову риболовними сітками, які відносяться до заборонених знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, порушив вимоги п.п. 3.15 «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15 лютого 1999 року.

Внаслідок своїх дій ОСОБА_1 використовуючи заборонені знаряддя лову здійснив незаконний вилов риби, чим заподіяв істотної шкоди рибному господарству України згідно такс, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №1209 від 21 листопада 2011 року «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування збитків, заподіяних внаслідок незаконного добування (збору) або знищення цінних видів риб і інших об`єктів водного промислу» з розрахунку розміру шкоди, проведеної управлінням Державного агентства рибного господарства у Київській області на загальну суму 26435 гривень, що становить істотну шкоду навколишньому природному середовищу на вище вказану суму.

Цією ж ухвалою ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 249 КК України на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 закрито. Після набрання ухвали законної сили, зняти арешт з металевого човна марки «Южанка», конфіскувавши його в дохід держави Україна. Вирішено питання про рибальські сітки та вилучену рибу, шляхом знищення.

При постановлені даної ухвали судом не вирішувалося питання відшкодування шкоди потерпілій особі Ржищівській міській раді Обухівського району Київської області.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26.06.2025 змінено ухвалу Миронівського районного суду від 20 березня 2025 року, в частині застосування спеціальної конфіскації. А саме, на підставі ст. 100 КПК України, металевий човен марки «Южанка» - передано на потреби ЗСУ, скасувавши арешт, накладений на нього ухвалою слідчого судді Миронівського районного суду Київської області від 08.09.2018 року.

В решті ухвала суду залишена без змін.

Згідно висновку експерта №2116/20 від 20.05.2020, розмір шкоди, завданої рибному господарству України внаслідок незаконного вилову риби цінних порід складає суму 26 435, 00 грн, що становить істотну шкоду навколишньому природному середовищу.

Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області (Київській рибоохоронний патруль) листом від 15.04.2021, а також Ржищівська міська рада Київської області листом від 07.04.2021, Державне агентство меліорації та рибного господарства України листом від 10.06.2021 повідомили прокурора про відсутність у них фінансової можливості на звернення до суду з позовною заявою про відшкодування шкоди, завданої протиправними діями ОСОБА_1 .

Водночас, Ржищівська міська рада Київської області на запит прокурора листом за підписом міського голови повідомила реквізити рахунку, на який слід перерахувати кошти на відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Спірні правовідносини виникли із деліктного зобов`язання про відшкодування шкоди та регулюються нормами Цивільного кодексу України та спеціальним законодавством в сфері охорони навколишнього середовища та довкілля.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище, як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Як слідує з положень ст. 3 Закону України «Про тваринний світ» об`єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону, є: дикі тварини хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та інші) в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі.

Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону України «Про тваринний світ» громадяни відповідно до закону зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

За змістом ч. 2 ст. 63 цього Закону відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища; перевищенні лімітів і порушенні інших встановлених законодавством вимог використання об`єктів тваринного світу; порушенні законодавчих вимог щодо охорони середовища існування, умов розмноження і шляхів міграції тварин.

Відповідно до положень ст.ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, зокрема шляхом самовільного спеціального використання природних ресурсів. Шкода, завдана внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

За правилами ч.1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно вимог ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 4 Положення про Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, затвердженого постановою КМУ №895 від 30.09.2015, Держрибагенство відповідно до покладених на нього завдань, окрім іншого, здійснює державний нагляд (контроль) у галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів у виключній (морській) економічній зоні України, територіальному морі, внутрішніх водоймах України, а також контролює діяльність територіальних органів Держрибагенства.

Згідно з підпунктом 1 пункту б) статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження по здійсненню контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення.

Відповідно до положень ч. 3, 4 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

За правилами ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі їх порушення або загрози порушення, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Згідно з ч.1 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

При поданні цього позову прокурором дотримані усі умови, передбачені ст.ст. 23, 24 Закону України «Про прокуратуру» для звернення до суду в інтересах держави, оскільки уповноважений на це орган влади та орган місцевого самоврядування, самоусунулись від подання позову про відшкодування збитків, що підтверджено письмовими матеріалами про вжиття прокурором відповідних заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Кожна сторона несе ризик, пов`язаний із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За правилами ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок чи постановлена відповідна ухвала, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У цій справі протиправність дій відповідача та їх наслідки встановлені ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 20.03.2025, постановленою у кримінальному провадженні. Цією ухвалою ОСОБА_1 визнано винуватим та звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 249 КК України на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Судом встановлено, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 , які виразились в незаконному зайнятті рибним добувним промислом на Канівському водосховищі річки Дніпро, розташоване на відстані близько 50 метрів від вул. Набережна, с. Ходорів Миронівського району Київської області, що знаходиться в адміністративних межах Ржищівської міської ради Обухівського району, завдано істотної шкоди навколишньому середовищі у виді реальних збитків в сумі 26 435, 00 грн.

Статтею 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» передбачено, що водні біоресурси, що знаходяться у водних об`єктах (їх частинах), територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України. Водні біоресурси можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

У зв`язку з реформою децентралізації, що проводиться на території України, с. Ходорів увійшло до кладу Ржищівської міської об`єднаної територіальної громади.

Таким чином, природні біоресурси (риба), які незаконно вилучені ОСОБА_1 з природного середовища річки Дніпро, розташоване на відстані близько 50 метрів від вул. Набережна, с. Ходорів Київської області і є майном територіальної громади Ржищівської міської ради Обухівського району Київської області, якій має бути відшкодована шкода, завдана відповідачем.

Отже, позовні вимоги керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з вказаним позовом Київська обласна прокуратура сплатила судовий збір у розмірі 2 270, 00 грн, а тому на підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76-82, 141, 263-265, 267, 274, 279, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Обухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства рибного господарства України до ОСОБА_1 ; третя особа на стороні позивача: Ржищівська міська рада про відшкодування шкоди завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь держави в особі Ржищівської міської ради Обухівського району Київської області (код ЄДРПОУ 37955989) 26 435, 00 грн (двадцять шість тисяч чотириста тридцять п`ять гривень) в рахунок відшкодування збитків, завданих незаконним виловом риби.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Київської обласної прокуратури судовий збір в розмірі 2 270, 00 грн, за наступними реквізитами: код ЄДРПОУ: 02909996, МФО: 820172 (Державна казначейська служба України у м. Києві), р/р: UA028201720343190001000015641.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя М.О. Кириленко