Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №442/7284/26
Провадження №2/442/2879/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
заочне
22 жовтня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Нагірної О.Б.,
за участю секретаря судових засідань Лесович О.Ю.,
розглянувши в залі суду в м. Дрогобич в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу № 442/7284/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Позивач звернувся з позовом до відповідача, просить стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором №106199476 від 10.10.2020 в розмірі 21328 гривень.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 10.10.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір № 106199476 на суму 8000 грн.
Згідно з умовами Кредитного договору, Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу грошові кошти у сумі 8000 шляхом перерахування через банк-провайдер. Отже, Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 110 від 01.12.2020, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01. ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 4 від 09.04.2021 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
05.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали Договір факторингу № 05/06/25-Е, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 05.06.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 21328 грн.
Відповідач не виконував умови Договору належним чином, не повністю сплачував платежі у зв`язку з чим утворилась прострочена заборгованість.
Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 21328 грн, яка складається з:
8000 грн - заборгованість по тілу кредиту;
13328 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
16.09.2026 суддя направила запит до Відділу АДР Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області щодо реєстрації місця проживання відповідача, що містяться в картотеці реєстраційного обліку.
Ухвалою від 30.09.2025 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 22.10.2025. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позовну заяву. Також позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення. В зазначений в ухвалі про відкриття провадження строк відповідачем відзиву на позовну заяву не подано.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просить проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з`явився, не повідомивши причини неявки, про розгляд справи був належним чином повідомлений, заяви про розгляд справи у його відсутності не надходило, у встановлений судом строк, на адресу суду відзиву на позовну заяву не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та постановити заочне рішення.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Між сторонами виникли правовідносини щодо належного виконання умов укладеного кредитного договору.
Суд встановив, що 10.10.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір № 106199476 на суму 8000 грн.
Кредитний договір укладений у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV6M9A4.
Відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між Відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений.
Одночасно з підписанням Кредитного договору, Первісний кредитор відправив на електронну адресу, вказану Відповідачем у Заявці, електронного листа з повідомленням про успішне підписання Кредитного договору та вкладеним у нього примірником електронного Кредитного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту.
Кредитний договір укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Отже, у Кредитному договорі сторони досягнули згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.
Відповідно до п. 1.1. договору За цим Договором Товариство зобов`язується надати Позичальникові Кредит без конкретної споживчої мети, на суму 8000 грн 00 коп. (одинадцять тисяч шістсот шістдесят грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, нараховані згідно п.1.4. цього Договору.
Відповідно до п.1.2 договору, Строк дії Договору починається з моменту його укладення та становить 18 (п`ятнадцять) днів.
Згідно з п.1.3 договору, На період строку, визначеного п. 1.2 Договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,70 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом.
Відповідно до п.1.4 договору, У випадку користування Кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується Базова процентна ставка в розмірі 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Товариству різницю між фактично сплаченими процентами за Дисконтною та нарахованою Базовою процентними ставками за весь строк користування Кредитом (від дати отримання Кредиту до фактичної дати його повернення).
Згідно з п.1.5 договору Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку користування Кредитом вказаного в п. 1.2. Договору, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 відсотків від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до п. 1.4. цього Договору.
Відповідно до розрахунку заборгованості, який наданий ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога», заборгованість відповідача станом на 01.12.2020 становить: заборгованість за тілом 8000 грн., за відсотками 7072 грн.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01.
Пунктом 1.2 Договору факторингу 1 визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги.
Відповідно до п. 1.3 Договору факторингу 1 під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта (Первісного кредитора) до боржників (Відповідача) по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Пунктом 1.5 Договору факторингу 1 встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до договору.
Згідно з п. 2.1 розділу 2 Договору факторингу 1 клієнт (Первісний кредитор) зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п.5.3.3 Договору факторингу 1 розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.
Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 110 від 01.12.2020, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01.
Розділом 2 Договору факторингу 2 визначено, що ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 1.3 Договору факторингу 2 під правом вимоги розуміється всі права ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Пунктом 1.5 Договору факторингу 2 встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до цього договору.
Відповідно до п.п. 5.3.3 Договору факторингу 2 ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.
ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 4 від 09.04.2021 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
05.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали Договір факторингу № 05/06/25-Е, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Відповідно до п.1.2. Договору факторингу 3 перехід від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Позивач стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.
Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 05.06.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 21328 грн.
Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № б/н від 05.06.2025 до Позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу 3
Відповідач не виконував умови Договору належним чином, не повністю сплачував платежі у зв`язку з чим утворилась прострочена заборгованість.
Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 21328 грн, яка складається з:
8000 грн - заборгованість по тілу кредиту;
13328 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у т. ч. електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Частиною 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20, від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20.
Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Щодо нарахування відсотків.
Як убачається з матеріалів справи, 10.10.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір № 106199476 на суму 8000 грн.
Відповідно до п.1.2 договору, Строк дії Договору починається з моменту його укладення та становить 18 (п`ятнадцять) днів.
Пунктом 1.3 договору передбачено нарахування процентів за користування кредитом за дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,70 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом протягом строку, визначеного пунктом 1.2 договору.
Водночас пунктом 1.4 договору передбачено, що у випадку користування кредитом понад установлений строк умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються та застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,70 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, із покладенням на позичальника обов`язку сплатити різницю між фактично сплаченими процентами за дисконтною ставкою та процентами, нарахованими за базовою ставкою за весь строк користування кредитом від дати його отримання до фактичного повернення.
Отже, умовами договору одночасно визначено конкретний строк кредитування тривалістю 18 днів та передбачено можливість перерахунку процентів за базовою процентною ставкою за весь період користування кредитом у разі неповернення коштів у межах зазначеного строку.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (частина перша статті 1056-1 ЦК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 виснувала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту кредитодавець має право лише на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, як відповідальності за порушення грошового зобов`язання.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25) зазначив, що суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом, як тлумачення умов договору про споживчий кредит, у разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень, оскільки при застосуванні умов договору суд здійснює тлумачення його змісту навіть за відсутності відповідної позовної вимоги. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача (частина восьма статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Строк кредитування за Кредитним договором від 10.10.2020 закінчився 28.10.2020; доказів подальшого продовження строку кредитування матеріали справи не містять.
Проценти, які нараховані з 10.10.2020 по 28.10.2020, в сумі 2448 грн нараховано в межах строку кредитування за погодженою сторонами ставкою, підлягають стягненню.
Натомість проценти в сумі 10880 грн нараховано після закінчення строку кредитування: з 28.10.2020 по 01.12.2020 ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та з 01.12.2020 по 16.01.2021 ТзОВ «Таліон Плюс». Право на нарахування процентів за користування кредитом після спливу строку кредитування у кредитодавця відсутнє, а пункт 4.2 Кредитного договору про продовження строку його дії до повного виконання зобов`язань строку кредитування не змінює. Крім того, умови пунктів 1.4, 1.5 Кредитного договору щодо перерахунку процентів за весь строк користування кредитом за базовою ставкою суперечать Графіку розрахунків, яким сторони остаточно погодили суму процентів за строк кредитування, а сам Кредитний договір (пункт 4.3) кваліфікує проценти, нараховані після закінчення строку кредиту, як проценти за частиною другою статті 625 ЦК України, тобто як відповідальність, а не як плату за користування кредитом. За правилом частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» такі нечіткі та суперечливі положення тлумачаться на користь позичальника.
Позивач вимоги про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання не заявляв, а просив стягнути саме проценти за користування кредитом. Тому в задоволенні вимоги про стягнення процентів у сумі 10880 грн слід відмовити.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованості у розмірі 10448 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту 8000 грн., із заборгованості за процентами 2448 грн.,у зв`язку із чим позов слід задовольнити частково.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, повязаних із розглядом справи. Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, повязаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково у розмірі 49% від заявленої суми позову, відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1304 грн. 58 коп.
За змістом ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, а за результатами розгляду справи такі витрати підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін та інших обставин справи.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Гонорар має бути розумним та враховувати складність справи, витрачений адвокатом час, обсяг наданих послуг та інші істотні обставини.
При вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд враховує правові висновки Верховний Суд та Велика Палата Верховного Суду.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначено, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та принцип співмірності.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 зроблено висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо встановить, що їхній розмір є неспівмірним зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та принципами справедливості і пропорційності.
У постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 зазначено, що у разі часткового задоволення позову витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19; від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19; від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18; від 01 грудня 2021 року у справі № 641/7612/16-ц; від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19; від 10 листопада 2021 року у справі № 329/766/18; від 08 грудня 2021 року у справі № 369/13657/20,
у яких Верховний Суд дійшов висновку, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд повинен оцінити їх реальність, необхідність, розумність та співмірність, а у разі часткового задоволення позову визначити їх пропорційно до розміру задоволених вимог.
Судом встановлено, що позивачем понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн, що підтверджується наданими до матеріалів справи доказами та є співмірним із характером спору, обсягом наданих послуг та складністю справи.
Разом із тим, позовні вимоги задоволено частково, а саме у розмірі 10448 грн із заявлених 21328 грн, що становить 49% від загального розміру заявлених вимог.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 3430 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13,76,81,141,263-265,268,280 ЦПК України, статтями 526,527,530,611,634,1049,1050,1054 ЦК України, суд
ухвалив:
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 106199476 від 10.102020 у розмірі 10448 ( десять тисяч чотириста сорок вісім) гривень.
Стягнути з М на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» судовий збір в розмірі 1304 (одну тисячу триста чотири) гривні 58 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» витрати на професійну правову допомогу в розмірі 3430 (три тисячі чотириста тридцять) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02090, місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Нагірна О.Б.
Судове рішення № 140849370, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області було прийнято 22.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 442/7284/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: