Рішення № 140849279, 22.10.2026, Бродівський районний суд Львівської області

Справа № 439/2054/26

Провадження № 2/439/1184/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

22 жовтня 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області в складі

головуючого судді Рахімової О.В..,

при секретарі Кашуби Л.О.,

розглянувши в місті Броди у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 12.01.2026 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 12.01.2026-100000723 у формі електронного документа. Відповідно до умов Договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 7 000,00 грн. зі строком повернення до 16.08.2026 року. Позивач свої зобов`язання виконав повністю, перерахувавши кошти на платіжну картку відповідача. Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 26 740,00 грн., що складається з: 7 000,00 грн. тіло кредиту, 10 850,00 грн. проценти за користування кредитом, 630,00 грн. комісія за надання кредиту, 1 260,00 грн. додаткова комісія за обслуговування кредитної заборгованості, 7 000,00 грн. проценти річних за ст. 625 ЦК України. Позивач просить стягнути вказану заборгованість та судові витрати у розмірі 2 782,58 грн. (з яких 2 662,40 грн. судовий збір, 120,18 грн. витрати на поштове відправлення).

Позивачем повністю дотримано вимоги ч. 1 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України щодо надсилання відповідачу копії позовної заяви разом з доданими до неї документами, що підтверджується описом вкладення та трекінгом відправлення (Відправлено).

Ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 02.09.2026 року провадження по справі відкрито та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився, просив розглянути справу без його участі, просить суд позов задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явися повторно, про дату та місце слухання справи належним чином сповіщений, про причини неявки суд не повідомлено.

Відзив на позов та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від відповідача до суду не надходили.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 3 ч. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, 12 січня 2026 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 у формі електронного документа було укладено Кредитний договір № 12.01.2026-100000723. Укладення договору відбулося за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом пропозиції укласти електронний договір (оферти), подачі заявки та її акцепту позичальником із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (SMS-кодом), а також попередньої ідентифікації особи через систему BankID Національного банку України.

Відповідно до умов укладеного договору позивач надав відповідачу кредитну лінію (транш) у розмірі 7 000,00 грн. зі строком кредитування 217 днів (до 16 серпня 2026 року) та процентною ставкою у розмірі 1% на день («Стандарт») у перші періоди і 0,5% на день («Економ») у наступні періоди. Крім того, умовами договору було передбачено нарахування комісії за надання кредиту в розмірі 630,00 грн (9% від суми), комісії за обслуговування кредитної заборгованості загалом у розмірі 1 260,00 грн, а також процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України у разі прострочення виконання зобов`язань.

Факт належного виконання позивачем (ТОВ «Споживчий центр») своїх зобов`язань щодо надання кредитних коштів відповідачу підтверджується первинним платіжним документом фінансової установи.

Зокрема, відповідно до офіційного листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (сервіс онлайн-платежів iPay.ua) № 1-1804 від 18.04.2026 року, наданого фінансовою установою, що здійснює діяльність з переказу коштів на підставі Ліцензії Національного банку України № 3 від 11.11.2013 року та Договору на переказ коштів № ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024 року, 12 січня 2026 року о 12:07:34 було успішно здійснено еквайрингову операцію з переказу коштів у розмірі 7 000,00 грн. Переказ здійснено на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 (ідентифікатор транзакції в системі iPay.ua № 976380668) з призначенням платежу: «Видача за договором кредиту №12.01.2026-100000723».

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 3.1 договору за цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію(ї) (якщо комісія(ї) встановлена(і) договором).

Як зазначено в п. 3.2. договору кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Позичальник зобов`язується не використовувати кредит для участі в азартних іграх та не перераховувати кредит на рахунки організаторів азартних ігор.

Згідно з п. 4.1 договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача.

Пропозиція про укладення кредитного договору (оферта) та Заявка, яка є частиною кредитного договору, підписані позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

У постанові Верховного Суду від 21.02.2018 № 910/5226/17 зазначено, що при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків, розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту; безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші фінансові установи (далі - банки), в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків.

Встановивши, що без отримання смс-повідомлення, без здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, суд вважає, що укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

Вищевикладене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.06.2022 по справі № 757/40395/20-ц.

ТОВ «Споживчий центр» належним чином виконало свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти.

Однак відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість.

Доказом наявності та розміру заборгованості за Кредитним договором № 12.01.2026-100000723 від 12.01.2026 року є розрахунок заборгованості станом на 24.08.2026 року, складений Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» відносно позичальника ОСОБА_1 .

Згідно з цим розрахунком, загальна сума заборгованості становить 26 740,00 грн та деталізовано складається з наступних компонентів: Основний борг (тіло кредиту): 7 000,00 грн.; Залишок непогашених відсотків за користування кредитом: 10 850,00 грн; Залишок відсотків за ст. 625 ЦК України: 7 000,00 грн; Залишок комісій: 1 890,00 грн (що включає комісію за надання кредиту та комісію за обслуговування кредитної заборгованості); Залишок штрафів: 0,00 грн.

Правильність наданих товариством розрахунків заборгованості не спростована відповідачем в установленому законом порядку, вказаний розрахунок суд приймає до уваги як належний та допустимий доказ. У спростування зазначених представником позивача доводів відповідач будь-яких доказів не надав.

Суд вважає, що позивачем доведено факт виникнення зобов`язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання договору кредиту між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем. При цьому ТОВ «Споживчий центр» належним чином виконало свої обов`язки по наданню кредиту, а відповідач отримав кредитні кошти, але належним чином не виконував свої обов`язки за договором.

Враховуючи те, що відповідач, будучи ознайомлений з умовами кредитування, уклавши кредитний договір, не виконує його істотні умови щодо порядку та строків погашення кредиту, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають задоволенню в повному обсязі та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором на загальну суму 26 740,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача суму судового збору, яка сплачена при поданні позовної заяви до суду та складає 2 662,40 грн.

Витрати, пов`язані з підготовкою та направленням документів, відповідно до ст. 133 ЦПК України до судових витрат не належать, що виключає їх присудження позивачу.

Керуючись ст.ст. 12, 141, 258, 259, 265, 268, 279, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ) заборгованість за Кредитним договором № 12.01.2026-100000723 від 12.01.2026 року в загальному розмірі 26 740 (двадцять шість тисяч сімсот сорок) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» суму сплаченого судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Суддя О.В. Рахімова