Єдиний державний реєстр судових рішень 1Справа № 335/8643/26 2/335/4402/2026ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2026 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі
головуючого - судді Мінаєва М.М.,
за участю секретаря судового засідання - Бойкинюк Д.П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2026 року до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 8868840 від 18.03.2025 у розмірі 34313,12 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 18.03.2025 ТОВ «Авентус Україна» (далі Первісний кредитор) та Відповідач уклали Кредитний договір № 8868840 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, за яким відповідач отримав кредит та зобов`язався повернути його в порядку і на умовах, передбачених договором, та сплатити проценти за користування кредитними коштами, однак належним чином своїх зобов`язань не виконав.
Крім того, позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 03.03.2026 позивач та Первісний кредитор уклали Договір факторингу № 03032026, за умовами якого від Первісного кредитора до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги, а саме 42113,12 грн. Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі прав вимоги від 03.03.2026 до позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру прав вимоги за Договором факторингу № 03032026 від 03.03.2026.
Оскільки відповідач заборгованість за вказаним Кредитором не погасив, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, і просить стягнути заборгованість в частині тіла кредиту та процентів за користування кредитними коштами на загальну суму 34313,12 грн.
Ухвалою від 06.08.2026 було відкрите провадження у справі, а її розгляд визначений в порядку спрощеного позовного провадження. Учасникам справи був наданий час для подання письмових заяв по суті спору та доказів на їх обґрунтування.
Позивач в судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи без участі його представника.
Відповідач в судове засідання двічі не з`явився, письмового відзиву на позов не надав, про причини неявки не повідомив, будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що відповідно до ст. 280 ЦК України у сукупності є підставою для заочного розгляду справи, про що 22.10.2026 була постановлена ухвала суду.
Фіксування судового процесу технічними засобами звукозапису не здійснювалось в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до такого.
Судом встановлено, що 18.03.2025 ТОВ «Авентус Україна» та відповідач уклали Кредитний договір № 8868840 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора С2225. Зокрема, 18.03.2025 о 13:05:41 год. відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору.
У Кредитному договорі сторони домовились про суму кредиту 15600,00 грн. (п. 1.3), плату за користування кредитними коштами за ставкою 1,00% від суми кредиту на день протягом, та про строк кредитування 360 днів (п.п. 1.4, 1.7).
Таким чином, у вказаному Кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.
Згідно з умовами Кредитного договору, Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти у сумі 15600,00 грн шляхом перерахування через банк-провайдер.
Зокрема, 18.03.2025 ТОВ «Авентус України» перерахувало грошові кошти в сумі 15600,00 грн. відповідачу на його банківську карту № НОМЕР_1 (номер транзакції 1575539202), що підтверджується листом ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 04.03.2026 № 21123.
Відповідач факт одержання кредитних коштів не заперечив, через що суд вважав за недоцільне витребувати від АТ «Ощадбанк» додаткові докази на підтвердження вказаного переказу.
Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав повністю.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за Кредитним договором, відповідач частково виконувала взяті на себе зобовязання, та сплатила на виконання його умов платежі в розмірі 46,80 грн. 14.04.2025, 4214,28 грн. 14.05.2025, 4679,06 грн. 13.06.2025, 4679,06 грн. 16.07.2025, однак в подальшому вносити щомісячні платежі припинила, внаслідок чого станом на 02.03.2026 виникла заборгованість в розмір 42113,12 грн., в тому числі 15569,88 грн. тіла кредиту, 18176,24 грн. процентів за користування кредитом та 7800,00 грн. штрафних санкцій.
03.03.2026 позивач та Первісний кредитор уклали Договір факторингу № 03032026, за умовами якого від Первісного кредитора до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги, а саме 42113,12 грн. Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі прав вимоги від 03.03.2026 до позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру прав вимоги за Договором факторингу № 03032026 від 03.03.2026.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Отже, договір факторингу є підставою для заміни сторони кредитора у грошовому зобов`язанні.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.
На підставі ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
Суд бере до уваги, що позивач просить стягнути заборгованість за виключенням штрафних санкцій, стягнення яких заборонено протягом часу існування воєнного стану на підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Відповідач жодних заперечень проти позову не надав, факт укладання ним кредитного договору не оспорював, факт невиконання зобов`язань за цим договором також не оспорював, як і наданого позивачем розрахунку заборгованості, доказів погашення заборгованості на користь позивача або первісного кредитора не надав.
Таким чином, виходячи із закріпленої у ст. 614 ЦК України презумпції вини боржника у зобов`язанні, яка відповідачем не спростована, суд вважає позовом таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
У позовній заяві позивач просив також стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу в матеріалах справи наявні такі докази: копія Договору № 20/01/26-02 про надання правової допомоги від 20.01.2026, укладеного між ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» в особі директора Хлопкової М.С. та АДВОКАТСЬКИМ БЮРО «ТИМОШЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» в особі керуючого бюро Тимошенко О.; додаткова угода №25771566426 до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, укладена 25.05.2026 між ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» в особі директора Хлопкової М.С. та АДВОКАТСЬКИМ БЮРО «ТИМОШЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» в особі керуючого бюро Тимошенко О.; акт прийому-передачі наданих послуг, який є невід`ємною частиною Договору про надання правової допомоги, в якому зазначено надання правових послуг, а саме: складання позовної заяви ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», тривалістю 2 години на суму 5000,00 грн; вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості, тривалістю 2 година на суму 1000,00 грн; підготовка та подання адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування коштів за кредитним договором, тривалістю 1 година на суму 500,00 грн; підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування коштів за кредитним договором, тривалістю 1 година на суму 500,00 грн.
Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу не подавалось.
Вивчивши надані ТОВ «Юніт Капітал» докази понесених витрат на правничу допомогу, суд доходить висновку, що вони у повній мірі відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи, є співмірними із заявленими позовними вимогами, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу розміром 7000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, що документально підтверджені у розмірі 2662,40 грн.
Враховуючи вищенаведене, на підставі ст. ст. 6, 626-629, 610, 611, 612, 617, 625, 634, 638-642, 1048, 1049, 1050, 1054 - 1056-1 ЦК України, керуючись ст. ст. 2, 7, 10, 19, 141, 176, 263-265, 280 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (01024, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, код ЄДРПОУ: 43541163) заборгованість за Кредитним договором № 8868840 від 18.03.2025 у розмірі 34313,12 грн. (тридцять чотири тисячі триста тринадцять грн. 12 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (01024, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, код ЄДРПОУ: 43541163) судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. У цьому разі 30-денний строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя М.М. Мінаєв
Судове рішення № 140849155, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 22.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 335/8643/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: