Рішення № 140848483, 22.10.2026, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/1459/26

Номер провадження 2/341/1054/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22 жовтня 2026 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Мергеля М. Р. розглянув заочно у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал»» до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

УСТАНОВИВ

30.07.2026 представник Столітній М. М. в інтересах позивача ТзОВ «Фінансова компанія "Фінтраст капітал»» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

У позові просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 12.03.2024 № 4465147 у розмірі 15037,50 грн, судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,0 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання за договором від 12.03.2024 № 4465147, у зв`язку з чим у нього виникла загальна заборгованість на суму 15037,50 грн, з яких: 1500,0 грн сума кредиту, 8550,0 грн сума процентів за користування кредитом, 4987,50 грн нараховані позивачем проценти за 133 календарних дні.

Ухвалою суду від 04.08.2026 відкрито спрощене позовне провадження. Судове засідання призначено на 22.10.2026.

У судове засідання 22.10.2026 сторони не з`явились, хоча повідомлені про розгляд справи відповідно до норм ст. 128 ЦПК України.

Представник позивача у позові просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоч про день, час та місце розгляду справи вважається повідомленим належним чином відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Копію ухвали про відкриття провадження з датою судового засідання надіслано на офіційну зареєстровану адресу місця проживання відповідача. Відповідач документи не отримав, оскільки відсутній за зареєстрованою адресою місця проживання.

Водночас до позову долучено докази направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача: АДРЕСА_1 .

Таким чином відповідач вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання. Проте, відзив на позовну заяву відповідач не подав, жодних заяв чи клопотань до суду не надсилав. Ходом розгляду справи не цікавився. У судове засідання не прибув.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на приписи ст. ст. 223, 280 ЦПК України суд прийняв рішення про заочний розгляд справи, оскільки відповідач вважається повідомленим належним чином про судове засідання, причини неявки суду не повідомив, відзив не подав, заяв чи клопотань про відкладення судового засідання не подавав, а представник позивача не заперечує щодо заочного розгляду справи.

У позовній заяві заявлено клопотання про витребування доказів у АТ «Універсал Банк» для підтвердження виконання ТзОВ «Лінеура Україна» зобов`язань за кредитним договором в частині надання коштів відповідачу.

З огляду на принцип змагальності, відсутність заперечень відповідача щодо факту отримання кредитних коштів у межах спірних правовідносин, ураховуючи достатність наданих позивачем доказів для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відсутність необхідності для задоволення клопотання позивача та витребування відповідних доказів.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

12.03.2024 між ТзОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4465147 (далі Договір, Кредитний договір).

Згідно з п. 1.2 Договору сума кредиту (загальний розмір) складає 1500,0 гривень. Тип кредиту кредит.

Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів (п. 1.3).

Відповідно до п. 1.4 Договору тип процентної ставки фіксована.

Згідно з п. п. 1.4.1 Договору стандартна процентна ставка становить 2,50 % в день за кожен день користування кредитом та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього Договору.

Відповідно до п. 1.4.2 Договору знижена процентна ставка становить 0,01 % за кожен день користування кредитом та застосовується на таких умовах: якщо клієнт до 10.04.2024 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Відповідно до п. 2.1 Договору товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 9.3 Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами з урахуванням особливості його підписання відповідно до закону України «Про електронну комерцію».

Цей договір підписаний від імені ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 39694.

До договору надано паспорт споживчого кредиту з аналогічними умовами кредитування.

Відповідно до інформації від 01.11.2024 ТзОВ «Універсальні платіжні рішення» підтверджується, що між відповідним товариством та ТзОВ «Лінеура Україна» укладено договір на переказ коштів від 12.03.2019 № ФК-П-19/03-01. Відповідно до зазначеного договору успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 12.03.2024 на суму 1500,0 грн, маска картки НОМЕР_2 , призначення платежу: зарахування 1500,0 грн на картку НОМЕР_2 (а. с. 43).

Згідно з розрахунком заборгованості ТзОВ «Лінеура Україна» за Договором від 12.03.2024 № 4465147 заборгованість ОСОБА_1 станом на 25.01.2024 становить 10800,0 грн, з яких: 1500,0 грн сума кредиту, 8550,0 грн сума процентів за користування кредитом, 750,0 грн штрафні санкції. Протягом періоду з 12.03.2024 до 25.10.2024 відповідачу нараховувались проценти за ставкою 2,5 % згідно з п. 1.4.1 Договору, тобто по 37,50 грн на день (а. с. 24-28).

25.10.2024 між ТзОВ «Лінеура Україна» та ТзОВ «Фінансова компанія «Фінтраcт Україна»» укладено договір факторингу № 25.10/2024 (далі Договір факторингу).

Виконання умов Договору факторингу підтверджено копіями акта прийому-передачі реєстру боржників від 25.10.2024 за Договором факторингу, реєстру боржників, платіжної інструкцій, що підтверджують оплату за Договором факторингу.

На підставі Договору факторингу право вимоги за кредитним Договором до відповідача від ТОВ «Лінеура Україна» перейшло до ТзОВ «Фінансова компанія «Фінтраcт Україна»».

Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу ТзОВ «Фінансова компанія «Фінтраcт Україна»» здійснена 10.12.2024, а саме змінено найменування юридичної особи (повного та/або скороченого).

Згідно з розрахунком заборгованості ТзОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал»» за Договором від 12.03.2024 № 4465147 заборгованість ОСОБА_1 за 133 календарних дні (26.10.2024-07.03.2025) становить: 1500,0 грн сума основного боргу, на яку нараховується процентна ставка, 4987,50 грн сума нарахованих процентів за користування кредитом, процентна ставка 2,5 % на день (а. с. 29-30).

Надаючи правову оцінку установленим у справі обставинам та спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно з приписами статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що свідчить про укладання між ТзОВ «Лінеура Україна» і відповідачем правочину. Без отримання на мобільний номер телефону відповідача коду, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, без вчинення передбачених Договором і законодавством дій з боку ОСОБА_1 . Договір не був б укладеним.

Отже, на підставі положень статей 6, 205, 207, 509, 526, 626, 628, 639, 1055 ЦК України, статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та статей 5, 6, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», з урахуванням принципу змагальності та відсутності будь-яких заперечень з боку відповідача, суд дійшов висновку про укладення між ТзОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 . Кредитного договору, а також про отримання відповідачем кредитних коштів (тіла кредиту) у розмірі 1500,0 грн.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 514 ЦК України установлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Таким чином, право вимоги за Договором від ТзОВ «Лінеура Україна» перейшло до ТзОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна»» на підставі Договору факторингу.

Суд установив, що за умовами Договору відповідач отримав кредитні кошти (тіло кредиту) у розмірі 1500,0 грн, користувався ними, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих в кредит коштів за Договором не надав.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що заборгованість на підставі Договору в частині тіла кредиту у розмірі 1500,0 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, також, просив стягнути заборгованість за процентами за користування кредитними коштами у сумі 8550,0 грн та нарахованими позивачем процентами за 133 календарних дні у сумі 4987,50 грн (що разом становить 13537,50 грн).

Вирішуючи спір у цій частині, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з частиною першою та другою статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Дослідивши надані позивачем розрахунки заборгованості за договором від 12.03.2024 № 4465147, суд установив, що проценти нараховувались з 12.03.2024 до 25.10.2024 (228 днів) та з 26.10.2024 до 07.03.2025 (133 дні) за ставкою 2,5 %, тобто по 37,50 грн на день.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Вищезазначену статтю було доповнено частиною п`ятою згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ від 22.11.2023. При цьому вищезазначеним Законом прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» також було доповнено пунктом 17, відповідно до якого тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:

-протягом перших 120 днів - 2,5 %; (з 24.12.2023 до 21.04.2024 включно);

-протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 22.04.2024 включно до 19.08.2024 (включно);

-з 20.08.2024 включно та надалі - 1%.

Кредитний договір укладено 12.03.2024, тобто після набрання законної сили Законом № 3498-ІХ.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до приписів частин 1, 2 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частиною першою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У ч. 1 статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що положення Договору в частині установлення процентів за користування кредитними коштами у розмірі понад 1,5 % та 1,0 % на день, тобто щодо встановлення денної процентної ставки понад 1,5 % у період з 22.04.2024 до 19.08.2024 та понад 1,0 % у період з 20.08.2024 до 07.03.2025 є нікчемними.

Тому нарахування процентів за Договором у цій справі з розрахунку 2,5 % на день з 22.04.2024 до 07.03.2025 є необґрунтованим.

Отже, за період з 12.03.2024 до 21.04.2024 (41 день) проценти підлягають нарахуванню за ставкою 2,5 % на день та їх розмір становить 1537,50 грн (1500 ? 2,5 % ? 41). За період з 22.04.2024 до 19.08.2024 (120 днів) проценти підлягають нарахуванню за ставкою 1,5 % на день та їх розмір становить 2700,0 грн (1500,0 ? 1,5 % ? 120). За період з 20.08.2024 до 07.03.2025 (200 днів) проценти підлягають нарахуванню за ставкою 1,0 % на день та їх розмір становить 3000,0 грн (1500,0 ? 1,0 % ? 200).

Таким чином, загальна заборгованість за процентами, яку обгрунтовано має право нараховувати позивач відповідачу становить 7237,50 грн (1537,50 0 + 2700,0 + 3000,0).

Водночас ОСОБА_1 відзиву, будь-яких пояснень чи доказів, які б спростовували вимоги позову, суду не надав.

З огляду на принцип змагальності та відсутність будь-яких доказів, які б спростовували обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для їх задоволення в частині стягнення 8737,50 грн (1500,0 + 7237,50).

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,0 грн, суд зазначає наступне.

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124 св 20) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

З наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу підтверджуються договором про надання правової допомоги від 10.12.2024 № 10/12-2024, укладеним між ТзОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна»» та адвокатом Столітнім М. М., свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордером на надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладено в пунктах 33-34, 37 додаткової постанови від 07.07.2021 у справі №910/12876/19, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Оцінюючи обгрунтованість заяви позивача в контексті положень частини 4 статті 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, об`єктивно необхідним на їх виконання, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем сума в розмірі 10000,0 грн є необгрунтованою, оскільки не відповідає критеріям співмірності заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу позивача з реальним обсягом такої допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг, та критерію реальності таких витрат.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи складність справи, яка є типовою, об`єктивно наданий адвокатом обсяг послуг, затрачений ним час на надання таких послуг, критерій реальності таких витрат та пропорційність складності справи вартості послуг адвоката, не співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із ціною позову, суд вважає за доцільне зменшити їх розмір до 2000,0 грн.

З огляду на викладене з відповідача на користь позивача підлягають стягнення витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 1162,09 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приписами частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» установлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, оскільки позивач подав до суду позовну заяву в електронній формі, то з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 1546,98 грн (а. с. 31).

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, суд з дотриманням положень вимог ч. 4 статті 268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 128, 141, 178, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272-274, 279-280, 284, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал»» до ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»» заборгованість за Договором від 12.03.2024 № 4465147 у розмірі 8737,50 грн, з яких: сума кредиту 1500,0 грн, сума процентів за користування кредитом 7237,50 грн.

У іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1162,09 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»» понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1546,98 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд судового рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення складено 22 жовтня 2026 року.

Учасники:

позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»», місцезнаходження за адресою: вул. Набержно-Корчуватська, 27, приміщення 2, м. Київ, код ЄДРПОУ 44559822;

відповідач ОСОБА_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

СуддяМикола МЕРГЕЛЬ