Рішення № 140848160, 22.10.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11274/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Чепки В. В., за участі секретаря судового засідання Кут Ю. Ю., заявника ОСОБА_1 , представників заявника - адвоката Сочки В. І., адвоката Пазини Р. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник, адвокат Сочка Віталій Іванович, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Холмківська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

встановив:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Сочка Віталій Іванович, звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Холмківська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, у якій просить встановити факт отримання ним як учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-американське спільне підприємство «Інтерпак» доходу у вигляді дивідендів за період з 1993 року по третій квартал 1996 року включно у розмірі 5 172 930 грн.

Заяву мотивовано тим, що у період з 1993 по 1998 рік заявник був одним із засновників та генеральним директором ТОВ «Українсько-американське спільне підприємство «Інтерпак» (код ЄДРПОУ 20005873, місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, 23; попередня адреса - пр. Космонавтів, 18). Як учасник Товариства він отримав частку в його прибутку (дивіденди) у сумі 6 085 800 грн, яка після утримання прибуткового податку за ставкою 15 %, встановленою ч. 4 ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», становила 5 172 930 грн.

Заявник зазначає, що підтвердити отримання цього доходу в позасудовому порядку неможливо. Відомості про доходи фізичних осіб накопичуються в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків лише з 01.01.1998, а форму довідки про суми виплачених доходів (№ 8ДР) затверджено наказом ДПА України від 30.12.1997 № 473. Первинна документація Товариства залишилась на тимчасово окупованій території, Державний архів Луганської області документів Товариства не має, а в ПАТ «Промінвестбанк», що перебуває у стадії ліквідації, відомості про рахунки за 1996 рік відсутні.

Встановлення зазначеного факту, як вказує заявник, необхідне йому для придбання житла, оскільки без документального підтвердження походження коштів він не може надати банківській установі як суб`єкту первинного фінансового моніторингу документи, необхідні для проведення фінансової операції з оплати нерухомості.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.08.2026 заяву залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків, зокрема для подання доказів неможливості підтвердження факту отримання дивідендів у позасудовому порядку, доказів неможливості придбання житла з цих підстав, а також документа про сплату судового збору.

21.08.2026 представник заявника подав до суду клопотання про усунення недоліків заяви з доданими до нього документами.

Ухвалою суду від 03.09.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку окремого провадження.

13.10.2026 заявник подав письмові пояснення, у яких зазначив, що протягом листопада 2025 року - липня 2026 року неодноразово звертався до ужгородських відділень АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «Райффайзен Банк» з проханням розглянути наявні в нього документи про доходи та на їх підставі провести платіж за придбання житла, однак банки усно відмовили йому в розгляді документів, а офіційної відповіді щодо причин відмови він не отримав. Доходів, достатніх для придбання нерухомості, за останні роки він не мав. Кошти, отримані у 1993-1996 роках, до 2014 року зберігались у банківській комірці Луганського відділення АТ «Укрсоцбанк», а після 2014 року - в орендованих сейфових комірках АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Райффайзен Банк» та Cominbank. Наразі заявник має намір придбати двокімнатну квартиру у ЖК «For Life» (забудовник - ТОВ «Закарпатська будівельна компанія»). Звернення до суду заявник вважає єдиним способом підтвердити свої доходи, оскільки ні податкова служба, ні банк, ні архів підприємства зробити цього не можуть.

У судовому засіданні заявник та його представники заяву підтримали та просили її задовольнити. Заявник пояснив, що встановлення факту отримання ним доходу у вигляді дивідендів необхідне йому для реалізації права на придбання житла; кошти ним зароблені, однак через відсутність відомостей у Державній податковій службі та втрату архівів ТОВ «УАСП «Інтерпак» банки відмовляли йому у проведенні операцій як усно, так і в чаті підтримки. Також зазначив, що не вважає за необхідне залучати банк до участі у справі як заінтересовану особу; належною заінтересованою особою вважає Холмківську сільську раду Ужгородського району Закарпатської області - за місцем свого проживання.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, участі уповноваженого представника не забезпечила, заяв по суті справи до суду не подавала.

Заінтересована особа Холмківська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області в судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд справи без участі її представника, вирішення справи залишила на розсуд суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Таких випадків судом не встановлено.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення заявника та його представників, суд встановив такі обставини.

Згідно з витягом з реєстру територіальної громади від 10.07.2026 № 2026/011574945 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 24.06.2026 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 10.08.1993 прийнятий на посаду генерального директора ТОВ «УАСП «Інтерпак».

Згідно з довідкою Державної податкової інспекції по м. Сєвєродонецьку від 07.12.1995 № 10-19/3356 ТОВ «УАСП «Інтерпак» зареєстроване як платник податків з 12.08.1993.

Відповідно до копії протоколу № 7 загальних зборів засновників ТОВ «УАСП «Інтерпак» від 11.11.1996 засновники вирішили затвердити чистий прибуток Товариства за 1993, 1994, 1995 роки і 4 квартал 1996 року у сумі 28 150 344 грн та частково спрямувати його на виплату дивідендів, зокрема ОСОБА_1 (частка 20 %) - 6 085 800 грн; виплату провести у строк з 12 листопада по 12 грудня 1996 року грошовими коштами з перерахуванням на рахунки учасників за вирахуванням податків і зборів, «утриманих згідно норм Податкового кодексу України», у сумі для ОСОБА_1 - 5 172 930 грн.

Згідно з копією наказу ТОВ «УАСП «Інтерпак» від 12.11.1996 № 27, підписаного генеральним директором ОСОБА_1 , на підставі протоколу № 7 наказано провести нарахування та виплату дивідендів за результатами роботи Товариства за 1993, 1994, 1995 роки і 4 квартал 1996 року в грошовій формі у строк до 12.12.1996.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 до ради засновників СП «Інтерпак» від 07.05.1998, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Лисенко О. А. (зареєстровано в реєстрі за № 21, бланк АВІ № 771549), заявник просив вивести його зі складу засновників підприємства.

Листом від 16.06.2026 № 1/26 ТОВ «УАСП «Інтерпак» повідомило заявника, що з початком повномасштабної збройної агресії російської федерації первинна документація Товариства залишилась на тимчасово окупованій території за адресою: АДРЕСА_2 ; заявнику надано копії частини документів, що зберігались у дирекції та засновників Товариства.

Згідно з довідкою ТОВ «УАСП «Інтерпак» від 16.06.2026 № 2/26 загальний обсяг призначених ОСОБА_1 дивідендів за період з 1993 року по 3 квартал 1996 року включно становить 6 085 800 грн, а фактична сума виплати після утримання податку - 5 172 930 грн. Довідкою від 16.06.2026 № 3/26 Товариство повідомило, що оригінали платіжних і звітних документів про виплату ОСОБА_1 дивідендів за цей період втрачено у зв`язку з неможливістю доступу до архіву підприємства, який перебуває на тимчасово окупованій території.

Листом від 09.06.2026 № 9245/6/07-16-12-02-10 Головне управління ДПС у Закарпатській області повідомило, що відомості про доходи накопичуються у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків починаючи з 01.01.1998, тому інформація про доходи заявника за період з 01.01.1992 по 31.12.1997 відсутня.

Листом від 06.07.2026 № 08/08-19/420 Державний архів Луганської області повідомив, що ТОВ «УАСП «Інтерпак» не є джерелом комплектування Держархіву, його документи на зберігання не передавались, а у зв`язку з тимчасовою окупацією майже всієї території Луганської області надати детальнішу інформацію неможливо.

Листом від 07.07.2026 № 794/08 в. о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Промінвестбанк» повідомив, що строки зберігання первинних документів та виписок з рахунків за 1996 рік сплили, а в наявних електронних архівах банку інформація щодо рахунків ТОВ «УАСП «Інтерпак» та ОСОБА_1 за 1996 рік відсутня.

У матеріалах справи наявна копія перших двох сторінок договору бронювання від 19.08.2026 № 19-08-2026/4-237, укладеного між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Срібна долина» та ОСОБА_1 , за умовами якого кооператив зобов`язався закріпити (забронювати) за заявником як потенційним покупцем приміщення (у майбутньому квартиру) АДРЕСА_3 .

Заявником також надано скріншоти листування у чаті «Допомога Онлайн» АТ КБ «ПриватБанк», у якому заявнику роз`яснено необхідність підтвердження джерел походження коштів для поповнення рахунку готівкою на суму понад встановлені ліміти, та скріншоти листування в чаті MyRaif Support АТ «Райффайзен Банк» з відомостями про орендовані заявником сейфи у відділеннях банку в м. Києві (з 14.09.2022 по 13.12.2022 та з 15.05.2023 по 01.06.2023) і м. Ужгороді (з 19.10.2022 по 22.02.2023).

Згідно з довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 01.10.2026 № CFTFOMJ8R03P56EV заявник орендував у цьому банку сейфові комірки у таких відділеннях: м. Харків, просп. Науки, 38 (з 02.07.2014 по 21.07.2016); м. Київ, вул. Володимирська, 12 (з 08.07.2014 по 23.10.2017); АДРЕСА_4 (з 06.10.2016 по 22.08.2017); АДРЕСА_5 (з 04.05.2017 по 31.07.2017); АДРЕСА_6 (з 23.10.2017 по 29.10.2019); АДРЕСА_7 (два договори з 19.10.2022 по 17.08.2023). Станом на дату видачі довідки всі договори закрито.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, у порядку якого розглядаються справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною першою статті 315 ЦПК України визначено перелік фактів, які суд розглядає в порядку окремого провадження. Згідно з ч. 2 цієї статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як роз`яснено в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суди розглядають справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Отже, перш ніж оцінювати докази, суд має з`ясувати, чи є факт, про встановлення якого просить заявник, юридичним фактом у розумінні ч. 2 ст. 315 ЦПК України, тобто чи залежить від нього виникнення, зміна або припинення прав заявника, і чи не передбачено законом іншого порядку його встановлення. Лише за наявності всіх зазначених умов факт може бути встановлений судом.

Заявник пов`язує необхідність встановлення факту отримання дивідендів у 1993-1996 роках з реалізацією права на придбання житла. Проте право заявника набути у власність житло (ст. 47 Конституції України) не залежить від того, чи отримував він дохід у вигляді дивідендів майже тридцять років тому. Закон не пов`язує можливість придбання нерухомого майна з наявністю в особи доходу з певного джерела чи за певний період. Встановлення цього факту не породжує для заявника нових прав, не змінює і не припиняє наявних.

Як убачається з пояснень заявника та поданих ним доказів, перешкода, на яку він посилається, полягає не у відсутності в нього права на придбання житла, а у вимогах банків щодо підтвердження джерела походження готівкових коштів, які заявник має намір внести на рахунок для оплати нерухомості. Тобто встановлення факту потрібне заявнику не як підстава виникнення права, а як документ для подання банку під час перевірки джерела походження коштів.

Щодо наявності іншого порядку встановлення джерела походження коштів. Правовідносини, пов`язані з перевіркою джерела походження коштів, урегульовано Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 № 361-IX (далі - Закон № 361-IX).

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону № 361-IX джерело коштів, пов`язаних з фінансовими операціями, - це відомості про походження коштів, що використовуються для здійснення фінансових операцій (коштів, що використовувалися для набуття права власності на активи, що є предметом фінансових операцій) за допомогою суб`єкта первинного фінансового моніторингу, які дають розуміння про джерела їх походження, підстави володіння/розпорядження ними (прав на них) особою.

Згідно з ч. 7 ст. 11 Закону № 361-IX суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов`язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким суб`єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії.

Відповідно до абзацу п`ятого ч. 1 ст. 20 Закону № 361-IX фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів) є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна з них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Згідно з пунктами 1, 2 додатка 1 до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.05.2020 № 65, банк зобов`язаний здійснювати належну перевірку нових та наявних клієнтів у випадках, передбачених ст. 11 Закону № 361-IX.

Відповідно до пунктів 4, 7, 8 Положення про порядок організації виконання окремих вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, валютного нагляду, нагляду у сфері реалізації спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) протягом дії воєнного стану, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 20.12.2024 № 153, банк самостійно у своїх внутрішніх документах визначає випадки обов`язкового встановлення джерел походження коштів під час внесення клієнтом готівки на поточний рахунок, перелік документів (відомостей), що мають надаватися клієнтом для встановлення джерел їх походження, та зобов`язаний повідомити клієнта про умови внесення таких коштів.

З аналізу наведених норм вбачається, що законодавство встановлює спеціальний, позасудовий порядок з`ясування джерела походження коштів: його здійснює суб`єкт первинного фінансового моніторингу (банк), який сам витребовує в клієнта документи, визначає їх перелік, оцінює їх достатність з урахуванням ризик-орієнтованого підходу та ухвалює рішення щодо проведення фінансової операції. Саме в межах такої перевірки оцінюються й обставини, на які посилається заявник, зокрема щодо збереження ним готівкових коштів упродовж майже тридцяти років у банківських комірках різних установ.

Рішення суду, ухвалене в порядку окремого провадження, не може підмінити собою передбачену законом процедуру належної перевірки клієнта та встановлення джерела походження коштів, а суд не може перебирати на себе повноваження банку з оцінки фінансових ризиків. Подібний підхід узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 27.05.2026 у справі № 212/7909/24, згідно з яким судове рішення «не є забороною банку, в межах та порядку передбаченими законом і договором укладеним сторонами, проводити щодо ОСОБА_1 відповідні перевірки та застосовувати заходи передбачені Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Водночас, факт, про встановлення якого просить заявник, має бути використаний ним у правовідносинах з банком. Водночас банк до участі у справі не залучений, а заявник заперечує проти його залучення. За змістом ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини. Таким чином, встановлення факту в цій справі за відсутності банку фактично позбавило б його можливості заперечити проти цих обставин у разі виникнення між ним і заявником спору щодо проведення фінансової операції. Отже, встановлення факту пов`язується з можливим наступним вирішенням спору про право, що також виключає його встановлення в порядку окремого провадження.

Якщо заявник вважає, що банк безпідставно відмовляє йому у проведенні фінансової операції чи в розгляді поданих документів, він не позбавлений права оскаржити такі дії в порядку позовного провадження, у якому банк як відповідач матиме змогу навести свої заперечення, а суд - оцінити правомірність його дій та достатність поданих клієнтом документів.

Щодо доводів заявника. Доводи заявника про «замкнуте коло» - неможливість підтвердити доходи через податкову службу, банк, що ліквідується, та архів підприємства - суд не вважає підставою для встановлення факту в судовому порядку. Відсутність у державних реєстрах відомостей про доходи до 1998 року не перетворює факт отримання дивідендів на юридичний факт у розумінні ч. 2 ст. 315 ЦПК України і не покладає на суд функцію підтвердження джерела походження коштів. Документи, які є в розпорядженні заявника (копії протоколу загальних зборів, наказу, довідки Товариства, відповіді державних органів та установ), можуть бути подані ним безпосередньо банку для оцінки в межах процедури фінансового моніторингу. При цьому письмових відмов банків у розгляді цих документів заявник суду не надав, а наявні в матеріалах справи скріншоти листування містять лише загальні роз`яснення щодо необхідності підтвердження джерел походження коштів.

Посилання заявника на те, що у справі відсутні відповідачі та опоненти, а звернення до суду спрямоване лише на реалізацію конституційного права на житло, не спростовує наведених висновків. Відсутність спору між заявником і залученими заінтересованими особами не означає, що встановлення факту не зачіпає прав і законних інтересів інших осіб, зокрема банку, для подання якому і необхідне рішення суду. Право заявника на житло зазначеним рішенням не обмежується: вимоги законодавства у сфері фінансового моніторингу стосуються не права на придбання майна, а порядку проведення розрахунків.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 76-80, 89 ЦПК України докази мають бути належними, допустимими, достовірними, а в сукупності - достатніми, і суд оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні. Подані заявником докази не дають змоги достовірно встановити факт отримання ним дивідендів у заявленому розмірі з огляду на таке.

По-перше, суду надано лише копії протоколу № 7 від 11.11.1996 та наказу № 27 від 12.11.1996; їх оригінали судом не досліджувались.

По-друге, протокол загальних зборів від 11.11.1996 містить посилання на утримання податків «згідно норм Податкового кодексу України», тоді як Податковий кодекс України прийнято лише 02.12.2010. Крім того, цим протоколом затверджено фінансові результати за 4 квартал 1996 року, який на дату проведення зборів ще не завершився, тоді як у довідці Товариства № 2/26 та в заяві йдеться про період по 3 квартал 1996 року включно. Ці невідповідності викликають обґрунтовані сумніви щодо часу складення та достовірності зазначеного документа.

По-третє, наказ про нарахування та виплату дивідендів від 12.11.1996 № 27 підписаний самим заявником як генеральним директором Товариства, тобто особою, на користь якої здійснювалась виплата.

По-четверте, довідка Товариства від 16.06.2026 № 2/26 про фактичну виплату дивідендів видана через майже тридцять років після описуваних подій, при цьому в листі № 1/26 та довідці № 3/26 від тієї ж дати Товариство повідомляє про втрату первинних платіжних і звітних документів. На підставі яких документів складено довідку № 2/26, із її змісту не вбачається.

По-п`яте, протокол передбачав виплату дивідендів шляхом перерахування коштів на рахунки учасників, однак жодного документа, що підтверджував би рух коштів на рахунок заявника, суду не надано, а згідно з відповіддю уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Промінвестбанк» такі відомості відсутні.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що факт отримання заявником доходу у вигляді дивідендів за період з 1993 року по 3 квартал 1996 року не підлягає встановленню в порядку окремого провадження, оскільки від нього не залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника, питання підтвердження джерела походження коштів законом віднесено до компетенції суб`єкта первинного фінансового моніторингу, а встановлення факту пов`язане з можливим спором про право з особою, яка не брала участі у справі. Крім того, заявлений факт не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.

За таких обставин у задоволенні заяви належить відмовити.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-82, 89, 223, 259, 263-265, 268, 273, 293, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Сочка Віталій Іванович, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Холмківська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання ВПО: АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Заінтересована особа: Холмківська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, місцезнаходження: 89422, Закарпатська область, Ужгородський район, село Холмок, вулиця Свободи, будинок 50, код ЄДРПОУ: 22096259.

Повний текст рішення складено та проголошено 22.10.2026.

Суддя В. В. Чепка