Рішення № 140848078, 12.10.2026, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1063/26 Провадження № 2/304/909/2026З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 рокум. ПеречинПеречинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Гевці В.М.,

за участі секретаря судового засідання Гарайдич Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 53 569,17 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що 23 серпня 2018 року між Акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № CL-130150, згідно з яким останній отримав кредит у сумі 25 000,00 грн.

Відповідно до п. 1 договору банк зобов`язався надати у власність відповідачу грошові кошти на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а відповідач зобов`язався використати кредит на цілі, вказані в договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених договором.

Кредитні кошти надавались Відповідачу в безготівковій формі.

Відповідно до п. 2.3 договору встановлено строк (термін) кредитування до 20 серпня 2021 року.

Пунктом 6.2 договору визначено, що позичальник здійснює погашення заборгованості за цим кредитним договором відповідно до графіку платежів. Всього позичальник зобов`язаний здійснити 36 щомісячних платежів по 1 694,00 грн. щомісячно, кожного останнього числа відповідного місяця впродовж 36 місяців з дати укладання кредитного договору.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що відповідач сплачує банку відсотки, за процентною ставкою 69,99% річних. Пунктом 4.5 договору визначено реальну річну процентну ставку 97,38% річних.

Пунктом 6.1. договору відповідач зобов`язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і строки (терміни), передбачені кредитним договором та/або додатками до нього.

Відповідач був ознайомлений та прийняв усі умови договору, зобов`язувався їх виконувати.

25 червня 2021 року між Акціонерним товариством «Кредобанк» та Товаристом з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції», було укладено Договір факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами №250621/1 відповідно до умов якого, права вимоги за кредитним договором № CL-130150 від 23 серпня 2018 року, перейшли до нового кредитора, а саме ТОВ «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції».

Позичальник кредит отримав, що підтверджується меморіальним ордером та виписками за особовими рахунками.

Проте позичальник не виконав взяті на себе зобов`язання та кредит в строки (терміни) не повернув.

ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції» направило повідомлення-вимогу про погашення заборгованості в добровільному порядку, яка відповідачем повністю проігнорована.

Станом на день подання позовної заяви відповідач ОСОБА_1 не повернув отримані кредитні кошти на підставі кредитного договору.

Загальна сума заборгованості становить 53 569,17 грн, яка складається з: 22 164,23 грн сума заборгованості за кредитом та 31 404,94 грн сума заборгованості за відсотками.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, представник позивача просила суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором, а також понесені судові витрати у справі у вигляді сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 15 червня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження в справі. Постановлено розгляд справи проводити з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання позивач не з`явився, однак представниця позивача подала заяву, у якій просила розглянути справу за відсутності представника ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції» на підставі наявних у справі матеріалів, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзиву на позов не подав, про причини неявки суду не повідомив.

З огляду на викладене, враховуючи повторну неявку відповідача, його належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, неподання відзиву на позов та відсутність заперечень представниці позивача проти ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів у справі, які є належними, допустимими та достатніми у своїй сукупності, суд дійшов такого висновку.

Суд установив, 23 серпня 2018 року між Акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № CL-130150, згідно з яким останній отримав кредит у сумі 25 000,00 грн.

При цьому, умови договору наступні: сума та валюта кредиту 25 000,00 грн; дата видачі кредиту 23 серпня 2018 року; строк (термін) кредитування 36 місяців терміном до 20 серпня 2021 року; переказ кредитних коштів на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 ; облік виданих кредитних коштів позичковий рахунок № НОМЕР_2 ; транзитний рахунок для повернення кредитних коштів (при достроковому погашенні кредиту або його частини) № НОМЕР_3 ; процентна ставка за користування кредитом 69,99% річних; реальна річна процентна ставка 97,38%; щомісячний платіж (тіло кредиту та відсотки) 1 694,00 грн щомісячно кожного останнього числа відповідного місяця, впродовж 36 місяців з дати укладання кредитного договору.

АТ «Кредобанк» свої зобов`язання перед відповідачем ОСОБА_1 виконало та надало останньому кредит у вигляді грошових коштів в сумі 25 000,000 грн, що підтверджується меморіальним ордером № 46894903 від 23 серпня 2018 року та випискою за особовими рахунками з 23 серпня 2018 року по 24 червня 2021 року, сформованою банком станом на 03 квітня 2026 року.

Із наданого Акціонерним товариством «Кредобанк» розрахунку заборгованості та витягу з реєстру боржників, який не спростований відповідачем, вбачається, що ОСОБА_1 нарахована заборгованість в розмірі 53 569,17 грн, яка складається із суми заборгованості за кредитом 22 164,23 грн та суми заборгованості за відсотками 31 404,94 грн.

25 червня 2021 року між АТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції» було укладено договір факторингу № 250621/1, за умовами якого АТ «Кредобанк» відступило для ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції» права вимоги до боржників, в тому числі до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором від 23 серпня 2018 року № CL-130150, про що останнього було належним чином повідомлено листом від 29 червня 2021 року № 8922956.

Згідно з додатком №1 до договору факторингу № 250621/1 із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами від 25 червня 2021 року ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № CL-130150 від 23 серпня 2018 року.

16 липня 2025 року ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції» направило повідомлення-вимогу про погашення заборгованості в добровільному порядку, яка відповідачем повністю проігнорована.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушення зобов`язання є його невиконанням або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Стаття 1054 ЦК України вказує, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання, а в ч.1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Частиною 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

В силу статей 512, 1077, 1078 ЦК України позивач набув право вимоги до відповідача. Таким чином, ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем ОСОБА_1 .

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже судом встановлено, що АТ «Кредобанк» виконало свої зобов`язання за кредитним договором № CL-130150 від 23 серпня 2018 року та надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 25 000,00 грн. Відповідач не виконав свої зобов`язання за вказаним кредитним договором, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість перед банком у розмірі 53 569,17 грн, яка складається з: 22 164,23 грн заборгованість за кредитом та 31 404,94 грн заборгованість за відсотками.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що відповідач не надав будь-яких доказів, що спростовують обставини, на які посилається позивач, суд вважає за необхідне позов задовольнити в повному обсязі та стягнути з нього на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 23 серпня 2018 року № CL-130150 у повному обсязі.

Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До останніх належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається відповідно до умов договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, а також їхньої вартості.

Судом установлено, що в матеріалах справи містяться копія договору про надання правової допомоги № 07/10/2021 від 07 жовтня 2021 року, укладеного з Адвокатським об`єднанням «СмартЛекс», копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК № 001086, виданого адвокату Кізко Л.С., та копія довіреності № 656, виданої ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції» адвокату Кізко Л.С.

Водночас позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 035,38 грн, посилаючись на пункт 1 частини другої статті 137, частину восьму статті 141 ЦПК України та правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 та від 14 вересня 2022 року у справі № 295/190/20.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Разом із тим договір про надання правової допомоги № 07/10/2021 від 07 жовтня 2021 року не містить умов щодо конкретного розміру гонорару адвоката або порядку визначення вартості наданих послуг. Інших належних доказів, які б підтверджували розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 035,38 грн, позивачем не надано.

Саме лише зазначення відповідної суми в позовній заяві та наявність документів, що підтверджують повноваження адвоката, не дають суду можливості встановити дійсний розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених або таких, що підлягають сплаті позивачем у зв`язку з розглядом цієї справи.

Посилання позивача на правові висновки Верховного Суду не спростовують зазначеного, оскільки можливість відшкодування витрат на професійну правничу допомогу незалежно від факту їх фактичної сплати не звільняє сторону від обов`язку підтвердити належними доказами їх розмір.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивачем не доведено розміру витрат на професійну правничу допомогу, заявлених до стягнення з відповідача, у зв`язку із чим у задоволенні вимоги про стягнення таких витрат у сумі 8 035,38 грн слід відмовити.

Також відповідно до статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією, наявною в матеріалах справи.

Оскільки позовні вимоги задовольняються в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 4, 7, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258-268, 273, 280-289, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 526, 527, 612, 625, 629, 1048-1050, 1054 Цивільного кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Приватні Інвестиції» (код ЄДРПОУ 37356981) заборгованість за кредитним договором від 23 серпня 2018 року № CL-130150 в розмірі 53 569 (п`ятдесят три тисячі п`ятсот шістдесят дев`ять) гривень 17 копійок, з яких: 22 164 (двадцять дві тисячі сто шістдесят чотири тисячі) гривень 23 копійки сума заборгованості за кредитом та 31 404 (тридцять одна тисяча чотириста чотири) гривні 94 копійки сума заборгованості за відсотками.

У задоволенні вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Приватні Інвестиції» (код ЄДРПОУ 37356981) судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції», код ЄДРПОУ 37356981, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Жамбила Жабаєва, буд. 7.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено та підписано 22.10.2026.

Головуюча:Гевці В. М.