Рішення № 140847239, 15.10.2026, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 276/1499/26

Провадження по справі №2/276/1122/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року селище Хорошів

Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Бобра Д.О.,

при секретарі судового засідання Свиридок А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" (далі - ТОВ "ФК "ЕЙС") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 57934,07 грн за кредитним договором №151747237 від 26.11.2019 року, а також понесених судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 26.11.2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №151747237 (далі кредитний договір), який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним за допомогою одноразового ідентифікатора 67КMР8N7, на підставі чого позичальник отримав від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» грошові кошти у розмірі 9000,00 грн. шляхом перерахування через банк-провайдер. В подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становить 19700,00 грн. Позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку і на умовах, визначених цим договором.

28.11.2018 року між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладений Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" передало (відступило) за плату ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» прийняло належні ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема, й до відповідача.

05.08.2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОНЛАЙН ФІНАНС" укладений Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передало (відступило) ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОНЛАЙН ФІНАНС" права вимоги, а ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОНЛАЙН ФІНАНС" прийняло належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі право вимоги до відповідача.

25.09.2023 року між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОНЛАЙН ФІНАНС" та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" укладений Договір факторингу №25/09/23-02, відповідно до якого ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОНЛАЙН ФІНАНС" передало (відступило) за плату ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" права вимоги, а ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" прийняло належні ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОНЛАЙН ФІНАНС" права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі право вимоги до відповідача на загальну суму 67015,80 грн.

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором №151747237 від 26.11.2019 року, представник позивача звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Хорошівського районного суду Житомирської області від 08.09.2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просить розгляд справи здійснювати за відсутності позивача, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Таким чином, відповідач, будучи належним чином повідомленою відповідно до ст. 128 ЦПК України про відкриття провадження у цивільній справі за позовом до неї про стягнення заборгованості, в судове засідання не прибула, відзив на позов у встановлений судом строк не надала.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, який належним чином повідомлявся про судове засідання, у порядку заочного провадження і постановити заочне рішення.

З огляду на викладене, керуючись положеннями ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд даної справи.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 26.11.2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір №151747237, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним за допомогою одноразового ідентифікатора, за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалось надати позичальнику ОСОБА_1 кредит без конкретної споживчої мети на суму 9000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно п. 1.4. цього договору (а.с.10-11).

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору строк дії договору починається з моменту його укладення та становить 7 днів.

Згідно п.1.3. кредитного договору кредит надається строком на 7 днів.

За умовами п. 1.4. кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 0,80 процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту, визначеного в п.1.3. цього договору.

Згідно з довідкою «Манівео швидка фінансова допомога» щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ОСОБА_1 акцепт оферти здійснила 26.11.2019 о 12:14:03 одноразовим ідентифікатором 67КMР8N7, який направлено позичальнику на номер телефону НОМЕР_1 .

02.12.2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору №151747237 від 26.11.2019 року, згідно якої сторони домовились збільшити суму кредиту на суму 3200 грн 00 коп з 02.12.2019 р. на строк дії Договору №151747237 від 26.11.2019 року (зворот а.с. 12).

Крім того, 02.12.2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору №151747237 від 26.11.2019 року, згідно якої сторони домовились збільшити суму кредиту на суму 7500 грн 00 коп з 02.12.2019 р. на строк дії Договору №151747237 від 26.11.2019 року, зважаючи на що за Графіком розрахунків, що є додатком до Додаткових угод від 02.12.2019 р., загальна сума кредиту становить 19700 грн. (а.с. 13-14).

Окрім того, 03.12.2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору №151747237 від 26.11.2019 року, згідно якої сторони дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов договору та на підставі звернення позичальника, продовжити строк, на який був наданий кредит за договором №151747237 від 26.11.2019 р., на тридцять днів. На дату укладення Додаткової угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування кредитом, а починаючи з 03.12.2019 р. позичальник сплачує за користування кредитом 1,61 відсотків в день від суми кредиту згідно даної Додаткової угоди (а.с. 12).

Згідно довідок ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ОСОБА_1 на картку 5168-75ХХ-ХХХХ-0179 26.11.2019 перераховано грошові кошти в сумі 9000,00 грн, а 02.12.2019 в сумі 3200,00 грн та 7500,00 грн (а.с. 33-34).

Згідно відповіді АТ КБ «Приватбанк» від 18.09.2026 №20.1.0.0.0/7-260915/66708-БТ на судовий запит, на ім я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 .

Із виписки по рахунку карти № НОМЕР_2 за період з 26.11.2019 по 10.12.2019 р. вбачається зарахування на картковий рахунок грошових коштів в сумі 9000,00 грн (26.11.2019), 3200,00 грн (02.12.2019), 7500,00 грн (02.12.2019) та їх подальший рух.

28.11.2018 року між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладений Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" передало (відступило) за плату ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» прийняло належні ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема, й до боржника ОСОБА_1

05.08.2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОНЛАЙН ФІНАНС" укладений Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передало (відступило) ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОНЛАЙН ФІНАНС" права вимоги, а ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОНЛАЙН ФІНАНС" прийняло належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі право вимоги до боржника ОСОБА_1

25.09.2023 року між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОНЛАЙН ФІНАНС" та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" укладений Договір факторингу №25/09/23-02, відповідно до якого ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОНЛАЙН ФІНАНС" передало (відступило) за плату ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" права вимоги, а ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" прийняло належні ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОНЛАЙН ФІНАНС" права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі право вимоги до відповідача на загальну суму 67015,80 грн.

За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Нормами ч.1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладений ОСОБА_1 із первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» шляхом ідентифікації позичальника та використання ним електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства.

Уклавши вказаний договір на умовах викладених в ньому, відповідач тим самим засвідчила свою згоду та взяла на себе зобов`язання виконувати умови, які були закріплені в цьому договорі.

Кредитні кошти за вказаним вище договором були надані первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» позичальнику ОСОБА_1 в безготівковій формі на її банківську карту та були отримані відповідачем, що підтверджується матеріалами справи.

З урахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів суд дійшов до висновку про доведеність факту укладання та підписання ОСОБА_1 із ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитного договору №151747237 від 26.11.2019 року з подальшим укладенням додаткових угод до кредитного договору, та невиконання в повному обсязі позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, ориманих в кредит коштів та наявності у відповідача боргових зобов`язань перед позикодавцем.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання перед відповідачем виконало у повному обсязі, надавши йому визначені договором та додатковими угодами кредитні кошти.

Разом з тим, відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання та у повному обсязі кредитні кошти не повернув, а тому за ним утворилась заборгованість за тілом кредиту в розмірі 19699,60 грн і, зважаючи на умови укладеного договору, у відповідача існує обов`язок повернення непогашеної суми кредиту, що дає підстави для задоволення позову в цій частині.

Водночас, що стосується нарахування заборгованості за процентами в сумі 38234,47 грн, то суд приходить до наступного висновку.

Згідно п.п. 1.2., 1.3. кредитного договору строк дії договору починається з моменту його укладення та становить 7 днів, а кредит надається строком на 7 днів.

При цьому, за Додатковою угодою від 03.12.2019 року до Договору №151747237 від 26.11.2019 року строк, на який був наданий кредит, продовжено на тридцять днів.

Таким чином загальний строк кредитування, погоджений сторонами кредитного договору, становить 37 днів від дати отримання кредиту позичальником, тобто по 02.01.2020 року.

Водночас, із розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», вбачається, що проценти за користування кредитом ОСОБА_1 нараховані за період з 26.11.2019 по 11.03.2026, а у подальшому також донараховані факторами.

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) вказано, що у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.

У постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.

Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством.

У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У той же час, позивач позовні вимоги щодо стягнення з відповідача процентів річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 ЦК України не заявляє та в позові їх не обґрунтовує.

Як зазначено вище, загальний строк кредитування, погоджений сторонами кредитного договору, становить 37 днів від дати отримання кредиту позичальником, а тому суд дійшов висновку, що правомірним є нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами в межах визначеного договором та додатковими угодами строку надання кредиту, а саме від дати отримання кредиту 26.11.2019 року по 02.01.2020 року.

Доказів продовження сторонами строку кредитування за кредитним договором №151747237 від 26.11.2019 після 02.01.2020 позивачем суду не надано, а тому за наданим розрахунком заборгованості правомірним є нарахуванням відсотків за користування кредитом у період з 26.11.2019 року по 02.01.2020 року в сумі 9510,86 грн.

З урахування здійсненого ОСОБА_1 05.01.2020 року платежу в сумі 35,00 грн, загальна сума несплачених процентів за користування кредитом в межах погодженого строку кредитування становить 9475,86 грн, яка і підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, позовна вимога в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками підлягає частковому задоволенню, а саме стягненню підлягають нараховані позивачем відсотки за період з 26.11.2019 по 02.01.2020 в сумі 9475,86 грн.

Зважаючи на вище викладене, суд вважає за необхідне, позовні вимоги ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" до ОСОБА_1 задовольнити частково в межах доведеності позовних вимог на суму 29175,46 грн, з яких: 19699,60 грн - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) та 9475,86 грн - заборгованість за відсотками, розмір яких відображено у розрахунку заборгованості, складеного первинним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Статтею 133 ЦПК України визначено види судових витрат, які складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до положень частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачем при поданні до суду позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн, то враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1331,20 коп.

Частиною 2 статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно Додаткової угоди №25770061134 від 19.06.2026 до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-01 від 20.01.2026 та Акту прийому-передачі наданих послуг вбачається, що АБ «Соломко та партнери» надало правові послуги ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" у справі стягнення заборгованості за кредитним договором №151747237 щодо позичальника ОСОБА_1 на суму 7000,00 грн.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2023, справа № 755/2587/17, зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

У постанові від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19 Верховний Суд зазначив, «що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України.

При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини третьої статті 137 ЦПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Враховуючи, що вказана категорія справ відноситься до малозначних та розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, беручи до уваги зміст заявлених позивачем позовних вимог, усталену практики з вирішення кредитних спорів, обсяг робіт виконаних адвокатом, значимість спору для сторін, а також те, що всі обставини справи були встановлені при заочному розгляді справи без участі представника позивача, виходячи із засад розумності та співмірності, а також враховуючи ціну позову та часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне частково відмовити у стягненні заявленої позивачем суми витрат на правову допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 2500,00 грн.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76-79, 81, 82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 277-279, 280, 281, 352, 354 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" заборгованість за Договором №151747237 від 26.11.2019 року в розмірі 29175 (двадцять дев`ять тисяч сто сімдесят п`ять) гривень 46 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС", адреса місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд. 6, кааб. 13, ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 21.10.2026.

Суддя Д.О. Бобер