Рішення № 140846924, 19.10.2026, Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/1391/26

Провадження № 2/195/725/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.10.2026 року с-ще Томаківка

Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Колодіної Л.В.,

при секретарі судового засідання Левкович Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Томаківка Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ», в інтересах якого діє представник Варшавський Костянтин Антонович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

Позивач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» звернулось до суду через свого представника Варшавського К.А., з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 77762585 від 22.09.2021 року в розмірі 16940,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 22.09.2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 77762585 на умовах повернення позики наприкінці визначеного Договором строку. Волевиявлення відповідача на укладення Договору на суму 5000,00 грн. підтверджено використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором Vf9VXy0Fd7. Відомості про застосований одноразовий ідентифікатор, сторони Договору, його істотні умови, дату й час електронного підписання відображені безпосередньо у Договорі.

На виконання Договору первісний кредитор надав відповідачу позику в розмірі 5000,00 грн. шляхом перерахування коштів на банківський рахунок відповідача з використанням реквізитів електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 . Факт надання коштів підтверджується довідкою або іншим документом, сформованим надавачем платіжних послуг, що додається до позовної заяви.

За час користування кредитними коштами відповідачем не було здійснено жодного платежу в рахунок погашення заборгованості.

Взяті за Договором зобов`язання належним чином не виконано: суму позики у встановлений строк не повернуто, проценти за користування позикою у повному обсязі не сплачено, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Загальна сума заборгованості за договором позики № 77762585 становить 16 940,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. основна сума боргу, тобто неповернута сума позики; 11940,00 грн. проценти за користування позикою, нараховані відповідно до умов Договору.

Позивач є належним кредитором за договором позики № 77762585, оскільки право вимоги за цим Договором перейшло до позивача на підставі двох договорів факторингу, відповідних реєстрів прав вимоги та індивідуальних витягів, що додаються до позову.

Перша ланка правонаступництва: Первісний кредитор відступив право вимоги ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» на підставі договору факторингу № 034-030723 від 03.07.2023 та витягу з Реєстру прав вимог № 07/07/23 від 07 липня 2023 року. У реєстрі право вимоги за договором позики № 77762585 індивідуалізовано під порядковим номером 615 із зазначенням даних відповідача та складових заборгованості.

Згідно з пунктом 2.1.3 договору факторингу № 034-030723 право вимоги переходить до фактора в день підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог.

Друга ланка правонаступництва: ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» відступило право вимоги ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» на підставі договору факторингу № 27/04/26-02 від 27.04.2026 та Реєстру прав вимоги № 27/04/26_2. У Реєстрі право вимоги щодо відповідача зазначено під порядковим номером 200. Оплатність операції підтверджується платіжною інструкцією, а факт оформлення передачі документації засвідчено Актом приймання-передачі документації за договором факторингу № 27/04/26-02 від 27.04.2026.

Згідно з пунктом 3.1.3 договору факторингу № 27/04/26-02 право вимоги перейшло до позивача з моменту підписання договору та Реєстру прав вимоги. Акт приймання-передачі Документації засвідчує оформлення передачі документації відповідно до цього договору і не є окремою підставою переходу права вимоги.

Процесуальні дії у справі.

Позовна заява надійшла до суду 01.09.2026 року.

Ухвалою суду від 02.09.2026 року позовна заява прийнята до розгляду, провадження у справі відкрито. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювались.

Заяви, клопотання.

В судове засідання сторони не з`явились.

Представник позивача у своїй заяві просить розгляд справи проводити за свої відсутності.

Відповідач не з`явився в судове засідання, повідомлявся про розгляд справи відповідно до вимог ст.ст. 128 -130 ЦПК України шляхом надсилання на зареєстровану адресу місця проживання судової повістки та ухвали про відкриття провадження у справі, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з датою отримання 16.09.2026 року та підписом одержувача.

Представник відповідача адвокат Івахненко О.О. надав суду клопотання у якому просить розглянути справу за його відсутності, проти позову заперечує в повному обсязі, позицію щодо позовних вимог виклав в письмовому поясненні. Так згідно поданого пояснення представник відповідача зазначає, що в позовній заяві не зазначено, що первісний кредитор відступив право вимоги ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» на підставі договору факторингу №034-030723 від 03.07.2023 року. ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» відступило право вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» на підставі договору факторингу №27/04/26-02 від 27.04.2026 року. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не надало належні, достатні та допустимі докази на підтвердження направлення відповідачу, ОСОБА_2 , письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові. Відповідач також стверджує, що від ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» не отримував письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові. Відповідно ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» не виконало вимог передбачених ст. 1082 ЦК України , а саме покладення обов`язку на відповідача здійснити платіж факторові за умови направлення відповідачу, ОСОБА_2 , письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і відповідно не отримало правових підстав щодо звернення до суду. Тому виходячи з наведеного відсутній факт порушення прав позивача з боку відповідача, щодо визнання відступлення права грошової вимоги факторові. Відповідно звернення позивача до суду із зазначеним позовом є передчасним. Заявляючи позовні вимоги щодо стягнення суми боргу за тілом кредиту та відсотків за користування кредитом, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» виходило із того, що відповідач отримав у ТОВ «МІЛОАН» (кредитора) кредитні кошти, які вчасно не повернув, отже з нього на користь правонаступника кредитора ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» можливо тільки стягнути фактично отримані кредитні кошти у вигляді тіла кредиту. З приводу заявлених відсотків за користування кредитом, які заявлені навіть більшими ніж тіло кредиту, слід зазначити, що позивач при зверненні з позовом до суду не надав розрахунок, з якого вбачається їх нарахування. Заявлений розрахунок відсотків зроблено поза межами строків дії кредитного договору, укладеного відповідачем із зазначеною вище фінансовою установою тому є незаконним. Відповідно заявлені вимоги позивачем, щодо стягнення відсотків за користування кредитом, є безпідставними та незаконними. Враховуючи, що позивачем на виконання вимог передбачених ст. 1082 ЦК України не надано належні, достатні та допустимі докази на підтвердження направлення відповідачеві ОСОБА_1 письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові, вона як боржник, не набула обов`язку здійснити платіж факторові, тому підставі для задоволення позову про стягнення заборгованості за договором позики немає.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом установлено, що 22.09.2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 77762585 (на умовах повернення позики в кінці строку позики). Договір підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Vf9VXy0Fd7, який зазначено у тексті договору.

Згідно п. 2.1. договору сума позики становить 5000 гривень.

Згідно п. 2.2. строк позики становить 30 днів.

Згідно п. 2.3. договору процентна ставка (базова) на день становить 1,99% (фіксована).

Згідно п. 5.5. даного договору позичальник розуміє та погоджується, що у випадку неналежного виконання зобов`язань за Договором позикодавець має право залучити колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості, відступити право вимоги за Договором або звернутися до суду для примусового стягнення заборгованості.

Згідно п. 12. цей Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Згідно п. 14. договору зміна або припинення в односторонньому порядку договірних зобов`язань повністю чи частково, а також одностороння відмова від їх виконання, не допускаються, окрім випадків, встановлених законом, Договором та/або Правилами.

Згідно таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до Договору позики №77762585 від 22.09.2021 року сторони узгодили строк кредитування з 22.09.2021 по 22.20.2021, кількість у розрахунковому періоді 30 днів; сума кредиту 5000 грн., проценти за користування 2985,00 грн., загальна вартість кредиту становить 7985,00 грн.

Згідно наданого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» розрахунку заборгованості станом на 11.06.2026 року за ОСОБА_1 за договором № 77762585 від 22.09.2021 року нараховано в період з 22.09.2021 року по 07.07.2023 заборгованість становить 16940,00 грн.

На підтвердження виконання своїх зобов`язань за договором позики № 77762585 від 22.09.2021 року про перерахування коштів надано довідку від 16.06.2026 року виданої ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС», згідно якої ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на підставі договору №23-01-18/5 від 23.01.2018 року про переказ коштів прийнято платіж: дата 22.09.2021 року; номер платежу: 7e14e437-114f-4964-a54c-1c00464bc294; сума платежу 5000 грн.; отримувач Абабіна Олександра - ЕПЗ НОМЕР_1 .

03.07.2023 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило право вимоги ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» на підставі договору факторингу № 034-030723 та витягу з Реєстру прав вимог № 07/07/23 від 07 липня 2023 року. У реєстрі право вимоги за договором позики № 77762585 індивідуалізовано під порядковим номером 615 із зазначенням даних відповідача та складових заборгованості.

Згідно з пунктом 2.1.3 договору факторингу № 034-030723 право вимоги переходить до фактора в день підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог.

27.04.2026 року ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» відступило право вимоги ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» на підставі договору факторингу № 27/04/26-02 та Реєстру прав вимоги № 27/04/26_2. У Реєстрі право вимоги щодо відповідача зазначено під порядковим номером 200. Оплатність операції підтверджується платіжною інструкцією, а факт оформлення передачі документації засвідчено Актом приймання-передачі документації за договором факторингу № 27/04/26-02 від 27.04.2026.

Згідно з пунктом 3.1.3 договору факторингу № 27/04/26-02 право вимоги перейшло до позивача з моменту підписання договору та Реєстру прав вимоги. Акт приймання-передачі Документації засвідчує оформлення передачі документації відповідно до цього договору і не є окремою підставою переходу права вимоги.

Норми права, які застосовує суд.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина третя статті 12 ЦПК України).

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 634, 638 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).

Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення (частина перша статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до Закону України «Про споживче кредитування», у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (частина друга статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця (стаття 13 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що: під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація; правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами: першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін; зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів, (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину; потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частин першої, сьомої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до вимог ст. 512, 514, 517 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Висновок суду.

Аналізуючи спірні правовідносини в контексті вказаних норм права, судом встановлено, що між сторонами дійсно було укладено договір позики № 77762585 (на умовах повернення позики в кінці строку позики). Договір підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно пояснення представника відповідача в позовній заяві не зазначено, що первісний кредитор відступив право вимоги ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» на підставі договору факторингу №034-030723 від 03.07.2023 року. ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» відступило право вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» на підставі договору факторингу №27/04/26-02 від 27.04.2026 року. Відповідач також стверджує, що від ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» не отримував письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові. Відповідно ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» не виконало вимог передбачених ст. 1082 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір № 77762585 від 22.09.2021 року містить основні істотні умови, характерні для таких видів договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк повернення грошових коштів, розмір процентів, умови кредитування.

У вказаному кредитному договорі сторони погодили суму договору, строк дії договору, процентну ставку за користування позикою.

За вказаних обставин суд вважає встановленим факт укладення між відповідачем та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» кредитного договору № 77762585 від 22.09.2021 року із дотриманням вимог статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Отже, доведено, між первісним кредитором та відповідачкою було укладено договір позики, за умовами якого відповідачка зобов`язалася прийняти грошові кошти та повернути їх частинами у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами. Доказів повернення вказаних грошових сум кредитору у вигляді тілу кредиту або відсотків матеріали справи не містять.

В той же час, суд вважає помилковим доводи представника відповідача про недоведеності факту відступлення права вимоги новому кредитору за договорами факторингу.

Як зазначено вище, 03.07.2023 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило право вимоги ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» на підставі договору факторингу № 034-030723 та 27.04.2026 року ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» відступило право вимоги ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» на підставі договору факторингу № 27/04/26-02.

Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно умов вищезазначених договорів регламентовано порядок відступлення права вимоги, а саме: право вимоги переходить до фактора з моменту підписання цього договору, після чого фактор стає кредитором щодо боржників стосовно їх заборгованостей за кредитними договорами. Разом з правом вимоги до фактора переходить всіх інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав та передбачені цим договором.

За таких обставин та відповідно до вказаних норм ст. 1077, 1078 ЦК України та умов договору факторингу, слід вважати доведеним передача позивачу права вимоги за договором кредиту.

До матеріалів справи додано копію договору факторингу № 034-030723 від 03.07.2023 року, який підтверджує перехід права вимоги від клієнта, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до фактора, ТОВ «СІРОКО ФІНАНС».

Матеріалами справи також підтверджено факт здійснення оплати за відступлення права вимоги ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на рахунок ТОВ «СІРОКО ФІНАНС».

Так само, копія договору факторингу № 27/04/26-02 від 27.04.2026 року підтверджує перехід права вимоги від клієнта, ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» до фактора, ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ».

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до статті 251 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» просило стягнути нараховані проценти за період з 22.09.2021 року по 20.01.2022 року.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12-ц (провадження № 14-10цс18) викладено висновок, що «після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З умов договору убачається, що сума кредиту складає 5000 грн., строк кредиту (строк дії договору) 30 днів, нарахування процентів здійснюється за стандартною процентною ставкою 1,99 % в день, тобто загальна вартість кредиту становить 7965 грн..

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору позики суд дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні докази пролонгації даного договору.

Отже, в матеріалах справи відсутні докази пролонгації договору № 77762585 від 22.09.2021 року відповідно до умов договору, а тому суд дійшов висновку про стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами лише в межах строку кредитування в сумі 2985 грн.

Стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування грошима за період після визначеного сторонами договору строку кредитування до дня закінчення строку користування кредитними коштами не ґрунтуються на нормах матеріального права.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №723/304/16-ц(провадження14-360цс19).

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки належним чином повідомлений про дату слухання справи відповідач відзиву на позов та доказів на його підтвердження, суду не надав, враховуючи, що цивільне судочинство згідно частин першої-третьої статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат.

При зверненні позивача до суду ним заявлено позовні вимоги майнового характеру та сплачено судовий збір з урахуванням приписів пункту 1 частини 1 статті 176 ЦПК України у розмірі 2662,40 грн.

В силу ст. 141 ЦПК України з урахуванням задоволеної частини позовних вимог з відповідача підлягає стягненню на користь позивача пропорційна сума (47,13%) частини позовних вимог в сумі 1254,78 грн.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу, слід зазначити наступне.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави, як закріплено у частині першій ст. 137 ЦПК України.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до частини другої ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до частини четвертої ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини восьмої ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав Договір № ДО-20260202/001 про надання правничої допомоги від 02 лютого 2026 року, додаток №2 до договору про надання правової допомоги, витяг акту №1051 про надання юридичної допомоги від 01.08.2026 року, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, платіжна інструкція №2184 від 03.08.2026 року про перерахування коштів згідно оплати правової допомоги за договором ДО-20260202/001 від 02.02.2026 року.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, оскільки витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 10.08.2023 у справі № 759/17885/19 сформовано висновок, що випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною другою статті 141 ЦПК України, також визначені положеннями частин четвертої, п`ятої, дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою - п`ятою та дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню документально підтверджена часткова сума витрат на правову допомогу в розмірі 2000 грн.

Згідно п. 4) ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати понесені за відправлення копій позовної заяви з додатками відповідачу в сумі 381,74 грн. На підтвердження понесених витрат надав додаток №3 до Договору №ДТ-СК-30102025 від 28.01.2026 року про надання послуг/виконання робіт з друку, упаковки і розсилки документів, зберігання бланків, конвертів, іншої продукції від 28.01.2026 року та акт надання послуг №80 від 28.02.2026 року. Отже, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати пов`язані з підготовкою справи до розгляду в сумі 381,74 грн.

Керуючись ст.ст. 526, 611, 629, 634, 638, 639, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12-13, 76, 81, 82, 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ», в інтересах якого діє представник Варшавський Костянтин Антонович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ», ЄДРПОУ 43950742, заборгованість за договором позики №77762585 від 22.09.2021 у розмірі 7985 (сім тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ», ЄДРПОУ 43950742, судовий збір у розмірі 1254 (одна тисяча двісті п`ятдесят чотири) гривні 78 копійок, витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисяч) гривень та витрати пов`язані з підготовкою та направленням боржнику документів в сумі 381 (три тисячі вісімдесят одна) гривня 74 копійки.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: https://court.gov.ua/sud0442/.

В порядку п. 4. ч. 5 ст. 265 ЦПК України зазначаються наступні дані сторін та інших учасників справи:

позивач: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ», ЄДРПОУ 43950742, (місцезнаходження 02154, м. Київ, проспект Соборності, буд. 30А);

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1

Суддя: Л. В. Колодіна