Рішення № 140846128, 20.10.2026, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/2127/25

2-др/187/14/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2026 р.

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Соловйова І.М., за участю секретаря судового засідання Столяренко Н.П., розглянувши в селищі Петриківка у порядку письмового провадження заяву адвокатки Петренко І.Ф., яка діє в інтересах ОСОБА_1 про стягнення судових витрат у цивільній справі

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

третя особа Моторне ( транспортне) страхове бюро України

про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 06.10.2026 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа Моторне ( транспортне) страхове бюро України про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП, задоволено частково.

07.10.2026 до суду надійшло клопотання представника позивач адвокатки Петренко І.Ф. про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в частині витрат на правову/правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Клопотання мотивоване тим, що рішенням суду позовні вимоги були задоволені частково. Водночас питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, у судовому рішенні вирішено не було. Позивачем ОСОБА_1 у зв`язку з розглядом справи № 187/2127/25 понесено витрати на професійну правничу допомогу адвоката у загальному розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою суду від 07.10.2026 заяву прийнято до розгляду.

15.10.2026 до суду надійшло заперечення від представника відповідача Редько С.М. (документ сформований в системі «Електронний суд 15.10.2026») в якому він просить суд в задоволенні заяви Коваленко Н.В. до ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити, посилаючись на те, що відповідно до додатку до позовної заяви між Позивачем та представником Позивача адвокатом Петренко І.Ф. була укладена угода №119 від 04.12.2025 року про представництво клієнта адвокатом з юридичних питань від 04.12.2025 року. При подані позовної заяви в додатках (п.9) вказано «Копія угоди про надання правової допомоги з актом виконаних робіт, квитанцією про оплату юридичних витрат», але як в додатках до позовної заяви та в електронному вигляді в підсистемі «Електронний суд» відсутні як - угода №119 від 04.12.2025 року про представництво клієнта адвокатом з юридичних питань від 04.12.2025 року та угода про надання правової допомоги відсутні. Також в заяві про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в якості доказу надана угода №119А про представництво клієнта адвокатом з юридичних питань від 18.12.2025 року. Відповідно до угоди №119А про представництво клієнта адвокатом з юридичних питань від 18.12.2025 року не вказаній гонорар адвоката або порядок його обчислення. Крім того, в якості доказу надані - акт виконаних робіт за угодою №119 від 04.12.2025 року на суму 5000 грн. , та додаток до угоди №119а від 18.12.2025 року на суму 7000 грн., та акт приймання передачі виконаних робіт (наданих робіт) до договору про надання правничої допомоги від 30.09.2026 року на суму 10000 грн. , при цьому в заяві сказані дії , які визначенні , як у акті виконаних робіт за угодою №119 від 04.12.2025 року на суму 5000 грн. та у акті приймання передачі виконаних робіт (наданих робіт) до договору про надання правничої допомоги від 30.09.2026 року на суму 10000 грн. При цьому у додатку до угоди №119А про представництво клієнта адвокатом з юридичних питань від 18.12.2025 року вказано написання позовною заяви, відзиву ,заперечень, пояснень, клопотань, заяв з процесуальних питань та інш. питань -7000 грн., в акті виконаних робіт до угодою № 119 від 04.12.2025 року вказано в т.ч. підготовка позовного матеріалу, збір доказів, написання позовної заяви, та вказана вартість виконаних робіт ,зазначених в п.п. 1-6-5000 грн.

Також представник відповідача вказав, що в якості доказу надані 2 квитанції до прибуткового касового ордера - перша на суму 7000 грн. від 18.12.2025 року та друга на суму 3000 грн. від 17.08.2026 року підстава в квитанціях вказано угода №119А, однак в матеріалах справи відсутні акти виконаних робіт саме за угодою №119А, а наданий акт приймання передачі виконаних робіт (наданих робіт) до договору про надання правничої допомоги від 30.09.2026 року на суму 10000 грн., при цьому договір про надання правничої допомоги до матеріалів заяви не наданий. Окрім цього ані Позивач, ані представник Позивача не заявляв клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу до судових дебатів ані при подачі позову , ані при судовому розгляді.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить з того, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Витрати підлягають розподілу незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено клієнтом, чи вони тільки мають бути сплачено у майбутньому (Постанова Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 159/583/19)

Судом встановлено, що рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 06.10.2026 позовні вимоги задоволено частково.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.12.2025 між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено Угоду № 119а від 18.12.2025 про представництво клієнта адвокатом з юридичних питань.

На підтвердження обставин, викладених у заяві про ухвалення додаткового рішення, стороною позивача надано: Ордер серія АЕ від 18.12.2025; угоду про представництво клієнта адвокатом з юридичних питань від 18.12.2025 року № 119 а; додаток до угоди № 119 а в якому зазначено , що 18.12.2025 оплачено аванс 7000 грн, після третього судового засідання додатково сплачується по 1500 грн. з кожного наступного судового засідання, 17.08.2026 оплачено 3000,00 грн.; акт приймання-передачі виконаних робіт до договору про надання правничої допомоги у цивільній справі № 187/2127/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, відповідно до якого надано професійну правничу допомогу такого характеру: ознайомлення та правовий аналіз документів в матеріалів справи 1000 грн., аналіз відзиву відповідача та підготовка відповіді на відзив 1500 грн, підготовка клопотань, заяв та інших процесуальних документів 1500 грн, підготовка до судових засідань та представництво інтересів клієнта у суді 5000 грн, підготовка досудових дебатів, узагальнення доказів та формування остаточної правової позиції 1000 грн; квитанція до прибуткового касового ордеру № 119 а, від 18.12.2025 року на суму 7 000 грн. та квитанція до прибуткового касового ордеру № 119а від 17.08.2026 на суму 3 000 грн.

В матеріалах справи містяться відповідні процесуальні документи: клопотання, заяви, та безпосередня участь у відповідних судових засіданнях представника позивачки.

Щодо строку та порядку подання заяви про розподіл витрат (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Докази встановлення розміру судових витрат подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Твердження відповідача про те, що позивачка не зробила заяви про розподіл витрат до закінчення дебатів, повністю спростовується матеріалами справи. Як убачається зі звукозапису судового засідання від 30.09.2026 та мотивувальної частини основного рішення суду від 06.10.2026, представниця позивачки до закінчення судових дебатів оголосила заяву про надання доказів витрат на правничу допомогу після ухвалення рішення. Заяву про ухвалення додаткового рішення з деталізованими доказами подано 06.10.2026 у день складення повного тексту рішення, тобто з дотриманням встановленого 5-денного строку.

Щодо наявності договору, доказів оплати та заперечень відповідача.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Надана позивачкою Угода № 119а від 18.12.2025 «Про представництво клієнта адвокатом з юридичних питань» за своєю правовою природою та за змістом статей 626, 901 ЦК України є договором про надання правничої допомоги.

Суд відхиляє доводи відповідача про розбіжність між угодами № 119 та № 119а. Угода № 119 від 04.12.2025 охоплювала первинну консультацію та складання позовної заяви (авансовий етап у сумі 5 000 грн), тоді як Угода № 119а від 18.12.2025 з Додатком та Актом від 30.09.2026 врегулювала повний комплекс представництва у судовому провадженні. Реальність надання адвокатських послуг підтверджується процесуальними документами у матеріалах справи (відповідь на відзив, клопотання, заперечення) та безпосередньою участю адвоката Петренко І.Ф. у судових засіданнях.

Фактична сплата позивачкою гонорару адвокату у розмірі 10 000,00 грн підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера від 18.12.2025 (7000,00 грн) та від 17.08.2026 (3 000,00 грн). При цьому, суд виходить з того, що наявність в окремих документах неточностей у заповненні реквізитів не є підставою для відмови у компенсації витрат, якщо з матеріалів справи вбачаються обставини фактичного надання правової допомоги.

Щодо пропорційності розміру компенсації (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких належать і витрати на професійну правничу допомогу), покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково (на 65%), стягненню з відповідача на користь позивачки підлягає компенсація витрат на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеній частині вимог у розмірі 6 500,00 грн.

Суд вважає суму 6 500,00 грн обґрунтованою, співмірною зі складністю справи, витраченим адвокатом часом та обсягом наданих послуг, такою, що відповідає критеріям розумності та справедливості та не є надмірним тягарем для відповідача. У задоволенні решти заяви слід відмовити за необґрунтованістю у зв`язку з частковим задоволенням позову.

Керуючись статтями 137, 141, 246, 270, 353, 354 ЦПК України суд, -УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Петренко Ірини Феліксівни про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 6 500,00 грн (шість тисяч п`ятсот грн 00 коп.).

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Моторне (транспортне) страхове бюро України, місцезнаходження: 02653, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8; код ЄДРПОУ 21647131.

Повне судове рішення складено 20.10.2026.

Суддя І.М. Соловйов