Рішення № 140845533, 21.10.2026, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

179/1596/26

2/179/1395/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Ковальчук Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Хорольської І.П.,

представника позивача Зибінської Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа: приватний нотаріус Яровий Олександр Борисович про скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому зазначає, що 09 липня 2010 року між відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (у подальшому реорганізоване в АТ «Ощадбанк») та Державним підприємством «Дослідне господарство «Агроспілка» Луганського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук» було укладено Кредитний договір № 216.

З метою забезпечення належного виконання зобов`язань за вказаним Кредитним договором, 09 липня 2010 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» (як іпотекодержателем) та майновим поручителем ОСОБА_1 (як іпотекодавцем) було укладено Договір іпотеки. Договір посвідчений приватним нотаріусом Слов`яносербського районного нотаріального округу Луганської області Яровим О.Б. за реєстровим № 814.

Предметом іпотеки за вказаним Договором іпотеки виступило нерухоме майно, яке належить позивачці ОСОБА_1 на праві приватної власності, а саме:

1. Житлове домоволодіння з прилягаючими надвірними побудовами, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та належить позивачці на підставі Договору купівлі-продажу серії ВКК № 622811 від 10.04.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Слов`яносербського районного нотаріального округу Глушень О.С. за реєстровим № 571;

2. Земельна ділянка загальною площею 0,0586 га (кадастровий номер 4424583900:08:002:0195) із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка належить позивачці на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 498793.

Відповідно до п. 1.8 Договору іпотеки та вимог чинного на той момент законодавства, приватним нотаріусом Яровим О.Б. 09 липня 2010 року було внесено записи про обтяження Предмету іпотеки до Державного реєстру іпотек та накладено заборону відчуження об`єктів нерухомого майна.

Зокрема, на підставі Договору іпотеки у Державному реєстрі іпотек було зареєстровано запис під реєстраційним номером 10020452, у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна було зареєстровано запис про обтяження (заборону) під реєстраційним номером 10020227.

Зобов`язання за Кредитним договором № 216 від 09.07.2010 року були виконані позичальником та майновим поручителем у повному обсязі, у зв`язку з чим кредитний борг перед банком було повністю погашено.

На підтвердження повного виконання зобов`язань перед банком та відсутності будь-яких фінансових чи майнових претензій до позичальника і поручителя, 10 серпня 2011 року банк в особі виконуючого обов`язки начальника філії Луганського обласного управління ПАТ «Ощадбанк» Шуліки Н.М. передав ОСОБА_1 оригінали усіх правовстановлюючих документів на нерухоме майно, що підтверджується Актом приймання-передачі документів від 10.08.2011 року. Зокрема, позивачці було повернуто оригінал технічного паспорту на житловий будинок, реєстрований за №19/2882 за станом на 02.06.2010, Договору купівлі-продажу будинку від 10.04.2008 року разом з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 13.05.2008 та оригінал Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯК № 498793.

У зв`язку з погашенням боргу, 10 серпня 2011 року на підставі заяви ПАТ «Державний ощадний банк України» приватним нотаріусом Яровим О.Б. було припинено іпотеку та вилучено відповідний запис № 10020452 з Державного реєстру іпотек, що підтверджується Витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек (реєстрація вилучення запису) № 32519208 від 10.08.2011 року. Також Луганською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України було вилучено запис № 10023492 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Разом з тим, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна досі значиться запис про заборону відчуження нерухомого майна під № 10020227. Даний запис продовжує безпідставно існувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як архівне чинне обтяження.

Про існування зазначеного запису про заборону відчуження нерухомого майна позивачці стало відомо лише нещодавно під час вчинення дій, пов`язаних з оформленням державної допомоги (компенсації) за нерухоме майно, що розташоване на тимчасово окупованій території України. Зокрема, житловий будинок та земельна ділянка, які є предметом іпотеки за Договором іпотеки від 09.07.2010 року, знаходяться на тимчасово окупованій території Луганської області. Намір позивачки скористатися передбаченими законодавством механізмами отримання компенсації (сертифікатів чи інших державних виплат) за втрачене або пошкоджене майно виявив неможливість оформлення відповідних прав у зв`язку з наявністю в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чинного архівного запису про заборону відчуження № 10020227. Таким чином, безпідставне збереження зазначеного обтяження фактично позбавляє позивачку можливості реалізувати свої права, гарантовані чинним законодавством України, та отримати передбачену державою компенсацію за нерухоме майно, розташоване на тимчасово окупованій території.

26 серпня 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву. Представник відповідача АТ «Державний ощадний банк України» зазначає, що АТ «Ощадбанк» заперечує проти заявлених вимог в повному обсязі, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, а позов таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на те, що банк є неналежним відповідачем по справі. Також Позивачем не наведено доказів, які б свідчили про існування перешкод щодо реалізації ним права розпорядження своєю власністю (нерухоме майно) та не наведено доказів, які б вказували на вину Банку в реалізації Позивачем своїх прав. Щодо відсутності заборгованості позивача перед банком не заперечує.

27 серпня 2026 року до суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, згідно якого вказано, що предметом спору не є оскарження дій нотаріуса чи державного виконавця. Позов спрямований на усунення існуючого обмеження права власності шляхом скасування запису про заборону відчуження, який виник саме у зв`язку із посвідченням Договору іпотеки №814, укладеним з метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором № 216 від 09.07.2010 року.

Представник позивача Зибінська Г.В. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву просив провести розгляд справи без його участі.

Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Судом установлено, що 09 липня 2010 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» (як іпотекодержателем) та майновим поручителем ОСОБА_1 (як іпотекодавцем) було укладено Договір іпотеки. Договір посвідчений приватним нотаріусом Слов`яносербського районного нотаріального округу Луганської області Яровим О.Б. за реєстровим № 814.

Предметом іпотеки за вказаним Договором іпотеки виступило нерухоме майно, яке належить позивачці ОСОБА_1 на праві приватної власності, а саме:

1. Житлове домоволодіння з прилягаючими надвірними побудовами, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та належить позивачці на підставі Договору купівлі-продажу серії ВКК № 622811 від 10.04.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Слов`яносербського районного нотаріального округу Глушень О.С. за реєстровим № 571;

2. Земельна ділянка загальною площею 0,0586 га (кадастровий номер 4424583900:08:002:0195) із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка належить позивачці на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 498793.

Вказаний договір був укладений з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №216 від 09.07.2010 року укладеним між відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (у подальшому реорганізоване в АТ «Ощадбанк») та Державним підприємством «Дослідне господарство «Агроспілка» Луганського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук.

На підставі Договору іпотеки у Державному реєстрі іпотек було зареєстровано запис під реєстраційним номером 10020452, у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна було зареєстровано запис про обтяження (заборону) під реєстраційним номером 10020227.

Актом приймання-передачі документів від 10.08.2011 року банк повернув ОСОБА_1 оригінали правовстановлюючих документів на нерухоме майно, а саме технічний паспорт на житловий будинок, договір купівлі-продажу будинку за адресою АДРЕСА_1 , державний акт ЯК №498793 на право приватної власності на земельну ділянку від 23.06.2010 року. (а.с.8)

Листом АТ «Ощадбанк» №34/2-08/7774/2026/с від 16.07.2026 року встановлено, що Банк не має можливості надати інформацію або копії документів щодо виконання договору за предметом іпотеки, оскільки відповідні документи не збереглись після закінчення строків їх зберігання.

У відзиві на позовну заяву АТ «Ощабанк» повідомив, що відсутні будь-які боргові відносин між позивачем та АТ «Ощадбанк».

У зв`язку з погашенням боргу, 10 серпня 2011 року на підставі заяви ПАТ «Державний ощадний банк України» приватним нотаріусом Яровим О.Б. було припинено іпотеку та вилучено відповідний запис № 10020452 з Державного реєстру іпотек, що підтверджується Витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек (реєстрація вилучення запису) № 32519208 від 10.08.2011 року. Також Луганською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України було вилучено запис № 10023492 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Разом з тим, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна досі значиться запис про заборону відчуження нерухомого майна під № 10020227. Даний запис продовжує безпідставно існувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як архівне чинне обтяження.

Так, в статті 41 Конституції України закріплені гарантії захисту права власності, згідно яких кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень, установлених законом.

Положенням ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04 листопада 1950 року), що набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та є складовою її правової системи відповідно до вимог ст.9 Конституції України визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст.317 ЦК України).

Приписами ст.321 ЦК України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує права.

Згідно з п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014р. «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов`язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявленім вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Процедура реєстрації у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна регламентувалася Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999р. № 31/5, зареєстрованим в Мінюсті України 10.06.1999 року №364/3657 (зі змінами).

Відповідно до п. 2.1 Положення, підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об`єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою, реєстратором заборони відчуження на об`єкти нерухомого майна.

З 01.01.2013 відповідно до ст.8, ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013р. № 868, державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводить орган державної реєстрації прав. Державний реєстратор, нотаріус є спеціальним суб`єктом, на якого покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у випадку, передбаченому вищевказаним Законом.

Згідно зі ст.74 Закону України «Про нотаріат», одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернень органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Згідно з п.п.5.1 п.5 гл.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. № 296/5, нотаріус, який накладав заборону, знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв`язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки з рахунок виконання основного зобов`язання, після припинення договору іпотеки у зв`язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; про припинення, розірвання, визнання недійсним договору ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору; органів опіки та піклування про усунення обставин що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини; про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою або закінчення п`ятирічного строку з часу видачі свідоцтва про право на спадщину, на майно особи, оголошеної померлою; про смерть другого з подружжя, що склали спільний заповіт; в інших випадках, передбачених законом.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що наявна заборона порушує права та законні інтереси позивача, як власника нерухомого майна. Позивачка позбавлена можливості зняти заборону відчуження власного майна в позасудовому порядку через об`єктивні обставини, бо нотаріус може зняти заборону лише на підставі повідомлення від Банку, але банк не може надать таке повідомлення через знищення документів за закінченням строку зберігання.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263, 265- 268, 280-282,354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа: приватний нотаріус Яровий Олександр Борисович про скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна задовольнити.

Скасувати обтяження (заборону відчуження) нерухомого майна, що накладене приватним нотаріусом Слов`яносербського районного нотаріального округу Луганської області Яровим О.Б. 09.07.2010 року у зв`язку з посвідченням договору іпотеки за реєстровим № 814, зареєстроване в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером 10020227 щодо майна, що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ): житлового домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки площею 0,0586 га, кадастровий номер 4424583900:08:002:0195, шляхом виключення (вилучення) відповідного запису з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо рішення, ухвалене за відсутності учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , фактична адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ - 00032129, знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-г.

Суддя Ковальчук Т.А.