Постанова № 140843347, 21.10.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/6470/26

Провадження № 3/209/977/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Кам`янське

Суддя Дніпровського районного суду міста Кам`янського Левицька Н.В., розглянувши адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду міста Кам`янського з відділення поліції № 1 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 957324 від 23.08.2026 вбачається, що 23.08.2026 в 20:48 год. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 порушив вимоги ТЗП АА663831 від 14.08.2026, о 13:15 год до 24.08.2026 о 13:15 не контактувати з ОСОБА_2 у будь-який спосіб та продовжив контактувати за тією ж самою адресою, що і постраждала. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненому адміністративному правопорушенні визнав, з обставинами викладеними у протоколі згоден, про що надав також письмову заяву та просив суд суворо його не карати.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася. Про час та місце розгляду справ була повідомлена належним чином. Причин неявки суду не відомі. Заяв про відкладення розгляду справи від неї не находило.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, надавши їм оцінку в сукупності, приходить до наступного висновку.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості, передбаченого статтею 62 Конституції України, згідно з якою всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Частиною першою статті 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) визначено як протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено обставини, які підлягають з`ясуванню під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Зокрема, орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна відповідна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються передбаченими цією статтею процесуальними документами, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих і свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. Терміновий заборонний припис може містити такі заходи: 1) зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; 2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; 3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Під час вирішення питання про винесення термінового заборонного припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення. Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.

Диспозицією ч. 2 ст. 173-8 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-8 КУпАП підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, а саме:

протоколом серії ВАД №957324 від 23.08.2026, в якому викладені обставини і суть правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП;

поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності від 23.08.2026, в якому зокрема вказано, 23.08.2026 під спільного вживання алкогольних напоїв між ним та потерпілою склався словесний конфлікт, в ході якого ображали один одного нецензурною лайкою, чим порушив вимоги ТЗП АА №663831;

терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА №663831 від 11.08.2026, терміном дії з 13 год. 15 хв. 14.08.2026 до 13 год. 15 хв. 24.08.2026.

Оцінивши сукупність досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, дійсно інкримінуємо правопорушення, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності.

ОСОБА_1 будучи особою стосовно якої винесено терміновий заборонний припис серії АА №663831 від 11.08.2026, згідно з яким йому забороняється в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою, в порушення вимог ч. 2 ст. 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» перебував за місцем проживання постраждалої особи.

З огляду на викладене, зазначені дії ОСОБА_1 за протоколом серії ВАД №957324 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, оскільки останній не виконав винесений стосовно нього терміновий заборонний припис.

Таким чином, встановлені суддею обставини вказують на наявність вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні інкримінованого їй правопорушення та своїми діями вона вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, у зв`язку з чим підлягає адміністративній відповідальності за вчинене правопорушення.

При вирішенні питання про вид та розмір адміністративного стягнення суд відповідно до вимог ст.ст. 23, 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують адміністративну відповідальність.

Обставин, що відповідно до ст. 34 КУпАП пом`якшують адміністративну відповідальність ОСОБА_1 є визнання вини.

Обставин, що відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують адміністративну відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Відповідно до ч.2 ст. 173-8 КУпАП, невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, тягне за собою накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, також те, що ОСОБА_1 свою вину визнав та просив його суворо не карати, суд приходить до висновку, що достатнім і необхідним для виховання правопорушника й запобігання вчиненню ним нових правопорушень буде адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією частини ч.2 ст. 173-8 КУпАП, в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.

Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме: з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», як цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання КУпАП.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, відтак суд дійшов висновку, що з метою виховання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запобігання вчинення нею нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави.

Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які дані, котрі б підтверджували звільнення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору, а, відтак, слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення на таку особу адміністративного стягнення, у розмірі 665 грн. 60 коп..

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33-35, 40-1, 173-8, 252, 280, 283, 284, 288, 294, 307, 308 Кодексу про адміністративні правопорушення, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-8 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , НОМЕР_1 на користь держави судовий збір, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпровський районний суд міста Кам`янського.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно з ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Строк пред`явлення постанови для виконання - три місяці з дня її винесення.

Суддя Наталія ЛЕВИЦЬКА