Рішення № 140843320, 21.10.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/6184/26

Провадження № 2/209/3533/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Камянського у складі:

головуючої судді - Левицької Н.В.,

за участі секретаря судового засідання - Погрібної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду міста Кам`янського через підсистему «Електронний суд» з позовною заявою звернулася ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник адвокат Осипенко А.В. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №11084 від 16.07.2020, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (на цей час правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС») заборгованості в розмірі 23483,80 грн та стягнути судові витрати у вигляді судового збору за подачу позову та за подачу заяви про забезпечення позову.

Стислий виклад позовних вимог.

Заявлені вимоги зокрема обґрунтовує тим, що 16.07.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинено виконавчий напис №11084, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі Відповідач) заборгованість в розмірі 23483,80 грн. Про факт існування оскаржуваного виконавчого напису та відкриття виконавчого провадження щодо себе, ОСОБА_2 (далі - Позивач) дізналась від свого представника адвоката Осипенко А.В., який ознайомився з матеріалами виконавчого провадження. Вказує, що позивача вважає, що даний виконавчий напис вчинено з порушеннями норм ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», підпункт 3.1. пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, оскільки зазначена у виконавчому написі сума грошових вимог розрахована неправильно; сума грошових вимог не є безспірною; про існування заборгованості та вимоги про погашення заборгованості від ТОВ «Вердикт Капітал» Позивач не отримував; кредитний договір з Відповідачем Позивач не укладав; кредитний договір не нотаріально посвідчений; Відповідачем не було подано нотаріусу документи, визначені п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 (далі - Перелік документів), а тому виконавчий напис має бути визнано таким, що не підлягає виконанню.

Позиції учасників справи.

Представник відповідача Товариства з обмеженої відповідальністю «Дебт Форс» до суду скерував відзив на позовну заяву, у якій зокрема вказано, що доводи позивача не заслуговують на увагу та спростовуються тим, що нотаріусу для вчинення оспорюваного виконавчого напису було надано документи, які підтверджують безспірність заборгованості, при цьому зазначену в оспорюваному виконавчому написі заборгованість можна вважати безспірною, оскільки позивач у позовній заяві не зазначив жодної обставини, що свідчили б про протилежне. Законодавством не визначений абсолютний перелік обставин, що свідчать про наявність спору щодо заборгованості, ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Також представником відповідача скеровано клопотання про зменшення витрат на правову допомогу.

Представником позивача адвокатом Осипенко А.В. через підсистему «Електронний суд» скеровано до суду відповідь на відзив в якій просить позовну заяву задовольнити в повному обсязі. Свої заперечення на відзив обґрунтовує тим, що виконавчий напис вчинено із грубим порушенням Порядку вчинення нотаріальних дій і виконавчий напис вчинено незаконно. Враховуючи вищевикладене, Позивачка вважає, що є достатні правові підстави вважати виконавчий напис №11084 від 16.07.2020, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу про стягнення з Позивачки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (на цей час правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС») заборгованості в розмірі 23483,80 грн, вчиненим з порушенням вимог законодавства та є таким, що не підлягає виконанню.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 04 вересня 2026 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін про слухання справи на 23 вересня 2026 року.

Ухвалою суду від 04.09.2026 заяву позивача про забезпечення позову задоволено та зупинено стягнення на підставі виконавчого документу - виконавчого напису № 11084 від 16.07.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (на цей час правонаступник ТОВ «ДЕБТ ФОРС») заборгованість в розмірі 23483,80 грн., у виконавчому провадженні №62633095, яке відкрито та перебуває у провадженні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Р.В..

Ухвалою суду від 23 вересня 2026 року розгляд цивільної справи відкладено на 21 жовтня 2026 року, у зв`язку з першою неявкою відповідача, який належним чином був повідомлений про розгляд справи.

Позивач ОСОБА_2 та її представник позивача адвокат Осипенко А.В. в судове засідання не з`явилися, представник позивача на адресу суду скерував заяву у якій просив суд провести розгляд справи без позивача та її представника, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.

Представник відповідачів 1 ТОВ «Дебт Форс» та ТОВ «Вердикт Капітал в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного кабінету, відповідно до якої документ доставлено до електронних кабінетів відповідачів 24 вересня 2026 року.

Третя особа приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного кабінету, відповідно до якої документ доставлено до електронного кабінету 24 вересня 2026 року, пояснень на позовну заяву не надавав.

Третя особа приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Горай Олег Станіславович в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного кабінету, відповідно до якої документ доставлено до електронного кабінету 24 вересня 2026 року, пояснень на позовну заяву не надавав.

Виходячи з наведеного, суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності сторін на підставі наявних у справі матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи, вислухавши думку представника позивача, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що 12.09.2012 між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 укладено Анкету - 013300002630 про приєднання до Правил надання банківських послуг на умовах комплексного банківського обслуговування для клієнтів-фізичних осіб ПАТ «Укрсоцбанк» Зі змісту анкети вбачається, що ОСОБА_2 підтвердила укладення з ПАТ «Укрсоцбанк» Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Укрсоцбанк» на умовах «Правил надання банківських послуг на умовах комплексного банківського обслуговування для клієнтів-фізичних осіб ПАТ «Укрсоцбанк», які розміщені на сайті банку.

Згідно з копією виписки ТОВ «Вердикт Капітал» з особового рахунку № НОМЕР_1 , загальна сума заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 0133/006222-PR від 12 вересня 2012 року за період з 29 січня 2019 року до 11 березня 2020 року становить 22 833,80 грн.

16 липня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем вчинено виконавчий напис № 11084, згідно якого звернено стягнення з ОСОБА_2 , яка є боржником за кредитним договором №0133006222-PR від 12 вересня 2012 року, укладеним з Акціонерним товариством «Укрсоцбанк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 2241/К від 07 травня 2020 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами №29-01192 від 29.01.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», стягнення заборгованості проводиться за період з 29.01.2019 року по 11.03.2020. Загальна сума заборгованості 22833,80 грн. Також за вчинення такого виконавчого напису нотаріусом стягнуто з ТОВ «Вердикт Капітал» плату у розмірі 650 грн, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача (а.с. 17 оберт).

Як на підставу вчинення вказаного виконавчого напису нотаріус послався на ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та п. 1 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою КМ України від 29.06.1999 № 1172.

Постановою приватного виконавця Клименка Р.В. від 22.07.2020 відкрито виконавче провадження № 62633095 про примусове виконання виконавчого напису № 11084 від 16.07.2020 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 23483,80 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу виконавчого округу міста Києва Клименком Р.В. від 25.03.2024 у межах виконавчого провадження № 62633095 стягувача ТОВ ТОВ «Вердикт Капітал» замінено на його правонаступника ТОВ «Бебт Форс».

22 липня 2025 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Р.В. на підставі виконавчого напису № 11084 від 16 липня 2020 року, було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_2 за виконавчим провадженням №62633095.

Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору та мотиви, з яких виходить суд при ухваленні рішення.

Згідно з вимогами ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Приписами ст. 39 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється саме Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України.

Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Відповідно до вимог п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія.

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава14 Закону України «Про нотаріат» та Глава16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Так, згідно з вимогами ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Приписами ст. 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, зокрема, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до вимог п. 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Згідно з вимогами п. п. 2.2 п. 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, у разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Приписами п. п. 2.3 п. 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172. Даний Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, якою визнано незаконним та не чинним розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», діє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріуса на нотаріально не посвідченому кредитному договорі.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до вимог ст. 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

З аналізу вищенаведених норм слідує, що вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису це надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Таким чином, захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Такі правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14/84цс19), від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17(провадження № 14-278гс18), від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19), від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц (провадження № 14-706цс19).

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду України від 04 березня 2015 року у справі № 6-27цс15 та Верховного Суду від 11 липня 2019 року у справі № 461/4609/16-ц.

Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, з урахуванням постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, якою визнано незаконним та не чинним розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», передбачено, що для одержання виконавчого напису необхідно подати, зокрема, оригінал нотаріально посвідченого договору та документи, що підтверджують безспірність боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що відповідач при зверненні до нотаріуса не надавав будь-які первинні документи, які б підтверджували суму боргу, тому заборгованість не є безспірною.

Натомість, стороною відповідача, відповідно до вимог ст. ст. 76-81 ЦПК України, не було надано суду належних і допустимих доказів на обґрунтування того, що приватному нотаріусу Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. були подані відомості про безспірність суми заборгованості позивачки за кредитним договором.

Так, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивачка отримувала від відповідача письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором, зв`язку з чим вона була позбавлений можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги відповідача, або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачем приватному нотаріусу первинних бухгалтерських документів по нарахуванню заборгованості, які б свідчили про наявність підстав її нарахування.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що відповідачем не надано належних, достовірних та допустимих доказів на підтвердження того, що ним було надано приватному нотаріусу Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. розрахунок заборгованості, як і інші документи, які б містили дані про час виникнення заборгованості, період її нарахування, динаміку руху коштів за договором, докази про направлення позивачці вимоги про усунення порушення зобов`язання.

В свою чергу, нотаріусом не було перевірено отримання вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором позивачем, що унеможливило подання нотаріусу обґрунтованих заперечень, щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, а також не пересвідчився в отриманні позивачкою вимоги про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 29 січня 2019 року у справі № 910/13233/17, розглядаючи позовну заяву про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню зазначила наступне: «Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Наявність в змісті виконавчого напису номерів рахунків боржника в установах банків (для юридичних осіб) є обов`язковим. Вчинення виконавчого напису за кредитним договором є незаконним (таке право не передбачено законом), оскільки Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22 лютого 2017 року (залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14), визнав незаконною та не чинною постанову КМУ № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в тому числі за кредитними договорами».

При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст. ст. 87 та 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Так, судом встановлено, що з тексту оспорюваного виконавчого напису № 11084 від 16 липня 2020 року убачається, що він вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем на підставі ст. ст. 87-91 Закону України "Про нотаріат" та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29 червня 1999 року за № 1172.

Тобто, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису не врахував, що Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" було визнано незаконною та не чинною. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.

Крім того, до суми заборгованості, що підлягає стягненню з позивачки за оспорюваним виконавчим написом, нотаріусом безпідставно включено 650 грн витрат, пов`язаних із вчиненням виконавчого напису, оскільки законом не передбачено можливості включення таких витрат до суми безспірної заборгованості, що стягується на підставі виконавчого напису.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У той же час доказів, які б спростовували позовні вимоги позивача, відповідачем суду не надано. Відповідачем і не доведено, і не спростовано, що кредитний договір, наданий ним нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому зазначена обставина є підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника

Отже, суд дійшов висновку про те, що виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. від 16 липня 2020 року № 11084, вчинений нотаріусом із порушенням численних норм закону, а вказану в ньому суму заборгованості не можна вважати безспірною, а відтак суд доходить висновку, що позовні вимоги позивачки щодо визнання виконавчого напису приватного нотаріусу Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. від 16 липня 2020 року № 11084 таким, що не підлягає виконанню, підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 04.09.2026 заяву позивача про забезпечення позову задоволено, зупинено стягнення на підставі виконавчого документу - виконавчого напису № 11084 від 16.07.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (на цей час правонаступник ТОВ «ДЕБТ ФОРС») заборгованість в розмірі 23483,80 грн., у виконавчому провадженні №62633095, яке відкрито та перебуває у провадженні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Р.В..

Згідно ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно дост.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Суд не бере до уваги клопотання представника відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, оскільки позивачем та її представником не заявлялася вимога про стягнення витрат на правову допомогу.

Позивачем понесені та документально підтвердженні витрати по сплаті судового збору за подачу заяви про забезпечення позову в сумі 532,48 грн та за подачу позову в сумі 1064,96 грн, які у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за №11084, вчинений 16 липня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (на цей час правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс») заборгованості в розмірі 23483,80 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» на користь ОСОБА_2 , сплачений судовий збір у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок, судовий збір за забезпечення позову у розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо сторін у справі (учасники процесу):

Позивач: ОСОБА_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).

Відповідач 1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», ЄДРПОУ 43577608, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 201/203, літера 2А, офіс 602, юридична адреса: 02095, м. Київ, Дарницький район, вул. Княжий Затон, буд. 9, приміщення 369, офіс 1

Відповідач 2: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (ЄДРПОУ 36799749, місцезнаходження: м. Київ, Кудрявський Узвіз, буд. 5Б

Третя особи: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Горай Олег Станіславович (РНОКПП НОМЕР_3 , місцезнаходження: м. Житомир, вул. В. Бердичівська, буд. 35),

Третя особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович (РНОКПП НОМЕР_4 , місцезнаходження: м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд. 6, офіс 31).

Дата складання судового рішення 21 жовтня 2026 року.

Суддя Наталія ЛЕВИЦЬКА