Ухвала суду № 140842304, 21.10.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/8428/26

(1-кп/199/1009/26)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2026 місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12025042240000478 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.07.2025 відносно ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та ОСОБА_4 за його обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ст.198 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор ОСОБА_5

обвинувачений ОСОБА_3

захисник ОСОБА_6

обвинувачений ОСОБА_4

захисник ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ:

Захисником ОСОБА_7 заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу раніше продовженого обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 14.09.2026. в обґрунтування клопотання захисник посилався на необґрунтованість ризиків зазначених прокурором у клопотаннях про обрання та продовження застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 .

Суд, з урахуванням позиції учасників провадження, приходить до наступних висновків.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).

Відповідно до вимог ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України.

Згідно з положеннями ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Тобто вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Частиною 4 ст. 201 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути таке клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Таким чином, вирішуючи зазначене клопотання, слід виходити із загальних засад кримінального процесу, серед яких диспозитивність, змагальність і рівність сторін в поданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості, а також положень, які регламентують взагалі можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в даному випадку запобіжних заходів, і конкретний вибір того заходу, який в повній мірі зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також зможе запобігти спробам переховатися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, як того вимагає ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Як вбачається з обвинувального акта, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.198, ч.4 ст.185 КК України останнє з яких відноситься до тяжких злочинів відповідно до вимог ст. 12 КК України.

Кримінальне провадження знаходиться на стадії судового провадження.

Відповідно до ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 14.09.2025 продовжено обвинуваченому ОСОБА_4 , строк тримання під вартою до 20.12.2025 включно, із зменшенням раніше визначеного розміру застави.

В свою чергу, метою судового розгляду відповідно до глави 28 КПК України є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначеному прокурором в обвинувальному акті кримінальному правопорушенні за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом, що виключає можливість оцінки судом на час розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу обґрунтованості підозри у розумінні п. 175 рішення Європейського суду з прав людини «Нечипорук і Йонкало проти України» та інших рішень Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» і «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).

Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер та тяжкість кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Отже, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Таким чином, вирішуючи питання зміни запобіжного заходу, суд має встановити існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

Отже, перевіряючи наявність ризиків, судом встановлено, що ризики зазначені у п.п.1,3,5 ст. 177 КПК України, які враховувались судом при постановленні ухвали суду від 14.09.2026 на даний час не втратили свою актуальність та продовжують існувати.

А тому, навіть враховуючи, що судом допитано потерпілих і свідків, залишається достатньо високий ризик впливу на них з метою зміни показів, а тому, більш м`який запобіжний захід не здатен запобігти раніше встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого у даному кримінальному провадженні.

За наведеного, у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу та зменшенні розміру застави слід відмовити, оскільки розмір застави раніше зменшений судом з 332 800,00 грн до 266 240.00 гривень, відповідає обставинам кримінального правопорушення, майновому та сімейному стану обвинуваченого, інших даних про його особу, встановлених судом ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, стадії судового розгляду, не суперечить висновкам, викладеним у Рішенні Конституційного Суду України від 21 липня 2026 року № 9-р(II)/2026 щодо забезпечення альтернативності застави триманню під вартою, та є достатньою мірою для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків. Підстав для зменшення визначеного судом розміру застави, на чому наполягає захисник, на даному етапі кримінального провадження суд не вбачає.

При прийнятті саме такого рішення, судом враховується й те, що Дніпровським апеляційним судом від 01.10.2026, Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 - залишено без задоволення, а ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 21 липня 2026 року, якою, зокрема, продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 до 18 вересня 2026 року включно, та альтернативою внесення застави у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 332 800,00 грн залишено без змін. При цьому, поміж іншого, колегією суддів враховано надану прокурором під час апеляційного розгляду інформацію про те, що 14 вересня 2026 року судом першої інстанції в чергове продовжено обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 12.11.2026, із зменшенням розміру застави.

Керуючись ст.ст. 369,372, 376, ч. 2 ст. 376 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 , запобіжного заходу та зменшення розміру застави відмовити.

Ухвала набирає чинності негайно та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_8