Ухвала суду № 140841611, 22.10.2026, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/778/26

Провадження № 1-кс/0158/1859/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року м. Ківерці

Слідчий суддя Ківерцівського районного суду Волинської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами БЕБ України Волинської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, у зв`язку з досудовим розслідуванням кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №72024031150000013 від 07.05.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України, -

в с т а н о в и в :

До слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області надійшло клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами БЕБ України Волинської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, у зв`язку з досудовим розслідуванням кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №72024031150000013 від 07.05.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України, а саме на речі та документи (перелік яких вказаний у клопотанні), що були вилучені 16 жовтня 2026 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

В судове засідання прокурор не з`явилася, згідно поданої заяви просить розглянути клопотання без її участі, клопотання підтримує, просить задовольнити.

Власник майна в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі. Відповідно до поданої заяви просить розглянути клопотання без його участі.

Відповідно ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не проводиться.

Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що детективами ТУ БЕБ у Волинській області, за процесуального керівництва Волинської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72024031150000013 від 07.05.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України.

Частиною 1 ст. 167 КПК України визначено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

В силу ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вищевказане майно, вилучене під час проведення обшуку, має значення для забезпечення кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно зберегло на собі його сліди, та існує можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні.

Таким чином, на виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України прокурорм доведено необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України, а тому клопотання про накладення арешту на вказане майно підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 167, 170-175 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на речі та документи, що були вилучені 16 жовтня 2026 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- 25 700 (двадцять п`ять тисяч сімсот) доларів США;

- мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S26 Ultra» IMEI НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , з сім-картою НОМЕР_3 ;

- інформація скопійована з ноутбука марки «ASUS Vivi Book», модель 4333i, s/n: LBNCV16M19448B, зокрема файли, електронні таблиці;

тимчасово позбавивши можливості відчужувати, розпоряджатися та користуватися ними до прийняття кінцевого рішення у вказаному кримінальному провадженні.

Негайне виконання даної ухвали покласти на прокурора.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1