Рішення № 140840296, 22.10.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 рокусправа № 580/10744/25м. ЧеркасиЧеркаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.08.2025 №0141482407.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що до позивача протиправно застосовано штрафні санкції та нараховано пеню за несвоєчасну сплату ЄСВ, оскільки сума ЄСВ - 20526,00 грн у податковій декларації за 2024 рік від 25.01.2025 зазначена помилково та 22.03.2025 позивач подав уточнену декларацію, якою зменшено самостійно визначене ним зобов`язання. При цьому, помилкове відображення даних щодо ЄСВ у первинній декларації зумовлено технічними особливостями функціоналу державного електронного сервісу «Дія», який на момент подання податкової декларації не забезпечив можливості коректного визначення показників ЄСВ за себе.

Ухвалою суду від 05.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що позивачем подано податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи - підприємця за 2024 рік (далі - Декларація ) № 9420739214 від 25.01.2025, в якій самостійно визначив суму доходу та суму єдиного внеску у розмірі 20526,00 грн (дата нарахування 11.03.2025). Внаслідок самостійно нарахованого єдиного внеску в інтегрованій картці платника (далі - ІКП) по коду платежу 71040000 (для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність) виникла заборгованість у сумі 20526,00 грн. Позивачем 22.03.2025 подано уточнюючу декларацію №9428048728 від 22.03.2025, якою зменшено самостійно визначені зобов`язання з єдиного внеску в сумі 20526,00 гривень. Відповідно до п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями в ІКП по коду платежу 71040000 ФОП ОСОБА_1 автоматично нараховано довідкові штрафні санкції в сумі 4105,20 грн та пеню - 225,79 грн за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) за період з 12.03.2025 по 22.03.2025. Враховуючи те, що у позивача в ІКП обліковувались автоматично нараховані довідкові штрафні санкції та пеня, Головним управлінням ДПС у Черкаській області відповідно до частини 14 ст. 25 Закону №2464 було винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0141482407 від 05.08.2025 на загальну суму 4330,99 гривень. Тому вважає, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення. У зв`язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 25.01.2025 подав податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2024 рік з Додатком 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску», у якій визначено зобов`язання зі сплати єдиного внеску в сумі 20526,00 грн.

Відповідно до поданої звітності, 11.03.2025 в інтегрованій картці позивача за кодом класифікації доходів бюджету 71040000 виникла недоїмка зі сплати єдиного внеску в сумі 20526,00 грн.

22.03.2025 позивачем подано уточнюючу податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, у якій зменшено зобов`язання з єдиного внеску в сумі 20526,00 грн.

Таким чином, в період з 12.03.2025 по 22.03.2025 (дата подання уточнюючої податкової декларації платника) в інтегрованій картці платника з єдиного внеску обліковувалась заборгованість, яка виникла внаслідок несплати самостійно визначених зобов`язань за 2024 рік у Додатку 1 Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску до податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця.

Контролюючим органом винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 05.08.2025 №0141482407 у сумі 4330,99 грн (штраф - 4105,20 грн, пеня - 225,79 грн).

Позивачем в порядку адміністративного оскарження подано скаргу на вказане рішення ГУ ДПС у Черкаській області, яка рішенням ДПС України від 04.09.2025 №25677/6/99-00-06-02-01-06 залишена без задоволення.

Позивач не погодився з таким рішенням відповідача та звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктом 294.1 статті 294 Податкового кодексу України (далі ПК України), податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.

Згідно із пунктом 295.1 статті 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Згідно із пунктом 296.2 статті 296 ПК України, платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені пунктом 295.1 статті 295 цього Кодексу, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначений статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VI).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; а недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно із статтею 2 Закону №2464-VI, дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI встановлено, що платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів).

Частиною 6 статті 4 Закону №2464-VI передбачено, що особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний, серед іншого, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 Закону №2464, встановлюється у розмірі 22% до визначеної статтею 7 Закону №2464 бази нарахування єдиного внеску (частина 5 статті 8 Закону № 2464).

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок для ФОП - платників ЄП (крім е-резидентів) нараховується - на суми, що визначаються такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Обчислення єдиного внеску податковими органами у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до податкових органів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (стаття 9 Закону №2464).

Згідно із частиною 8 статті 9 Закону №2464 платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 51 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідно до частини 10 статті 9 Закону №2464 днем сплати єдиного внеску вважається:

1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу або на єдиний рахунок - день списання банком, небанківським надавачем платіжних послуг або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на вказані рахунки;

2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком, небанківським надавачем платіжних послуг або іншим учасником платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.

Згідно із частиною 12 статті 9 Закону №2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Частиною 11 статті 9 Закону №2464 передбачено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом №2464, є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску податковий орган застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (пункт 2 частини 11 статті 25 Закону №2464).

Згідно із частиною 10 статті 25 Закону №2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

В контексті наведеного суд зазначає, що об`єктом правопорушення, визначеного частиною 10, пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону №2464, є правовідносини щодо несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску.

Об`єктивна сторона даного правопорушення сформульована як бездіяльність - несплата грошових зобов`язань у передбачених Законом розмірах.

Відповідальність за приписами частини десятої, пункту 2 частини 11 статті 25 цього Закону настає, якщо платник податків не сплатить або несвоєчасно сплатить передбачені Законом суми. В цьому випадку сума штрафу становитиме 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому помилка, яка виникла при обрахунку сум єдиного соціального внеску, що призвело до автоматично неправильного розрахунку по єдиному соціальному внеску, яка в подальшому була виправлена позивачем, не може слугувати підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування ЄСВ.

Подібна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 25.04.2019 у справі №810/2809/15.

Судом встановлено, що позивач 25.01.2025 подав податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2024 рік з Додатком 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску», у якій визначив зобов`язання зі сплати єдиного внеску у сумі 20526,00 грн.

При цьому, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що визначив зобов`язання зі сплати єдиного внеску у сумі 20526,00 грн помилково, зокрема, через технічні особливості функціоналу державного електронного сервісу «Дія», який на момент подання податкової декларації не забезпечив можливості коректного визначення показників ЄСВ за себе.

Також, судом встановлено, що з метою виправлення задекларованих нарахувань, позивачем 22.03.2025 до контролюючого органу подано уточнюючу податкову декларацію за 2024 рік, у якій зменшено зобов`язання зі сплати ЄСВ на суму 20526,00 грн.

Отже, обов`язок щодо сплати ЄСВ за 2024 рік у сумі 20526,00 грн у позивача був відсутній.

Тому відповідач на день прийняття оскарженого рішення (05.08.2025) не мав правових підстав для застосування до позивача штрафу та нарахування йому пені.

Технічна помилка, допущена у податковій декларації платника єдиного податку, не є правопорушенням у розумінні частини десятої, пункту 2 частини одинадцятої Закону №2464, оскільки надалі була виправлена позивачем самостійно.

Отже, виходячи із встановлених судом обставини справи та системного аналізу наведених законодавчих норм, суд дійшов висновку про необґрунтоване нарахування позивачу пені та застосування до нього штрафу за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та визнає рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 05.08.2025 №0141482407 таким, що не відповідає критеріям законності рішення суб`єкта владних повноважень, які наведені в частині другій статті 2 КАС України.

Згідно із частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваного рішення в цілому.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати зі сплати судового збору підлягають частковому відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 05.08.2025 №0141482407.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 44131663) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.

СуддяПетро ПАЛАМАР