Ухвала суду № 140839495, 22.10.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 жовтня 2026 року Справа № 480/8044/26

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Кунець О.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради, зацікавлена особа: ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради, зацікавлена особа: ОСОБА_2 , в якому просить:

- визнати протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради щодо припинення виплати ОСОБА_1 компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі за ОСОБА_2 ;

- зобов`язати Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради поновити та здійснювати нарахування і виплату ОСОБА_1 компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі за ОСОБА_2 з моменту її припинення, на підставі раніше наданого безстрокового Висновку ЛКК.

Відповідно до ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, зважаючи на таке.

Так, відповідно до п.п. 4 - 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Водночас, відповідно до положень ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Отже, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

При цьому, суд на стадії відкриття провадження не наділений повноваженнями визначати спосіб захисту порушеного права. Це є правом позивача, який звертається до суду, самостійно визначати спосіб захисту, який він вважає ефективним для відновлення порушеного права.

У прохальній частині позову позивач просить визнати протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради щодо припинення виплати ОСОБА_1 компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі за ОСОБА_2 ; зобов`язати Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради поновити та здійснювати нарахування і виплату ОСОБА_1 компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі за ОСОБА_2 з моменту її припинення, на підставі раніше наданого безстрокового Висновку ЛКК.

Проте, в порушення вказаних вимог позивач у позовних вимогах не зазначає дату припинення виплати та дату з якої просить її поновити, а також не зазначає реквізити Висновку ЛКК.

Крім того, відповідно до ст. 42 КАС України учасниками справи є сторони, треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Так, зазначаючи склад учасників справи, позивач вказує, що звертається з позовом до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради, зацікавлена особа: ОСОБА_2 .

Водночас суд зазначає, що таке поняття як «зацікавлена особа» норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять.

Окрім іншого, відповідно до положень ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Як вбачається з матеріалів доданих до позовної заяви, позивачем додано роздруківку позовної заяви для відповідача, які не підписана, що свідчить про ненадання позивачем копії позовної заяви для відповідача.

Також позивачем не надано копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

З метою усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати до суду копію позовної заяви для відповідача.

Крім того, за приписами ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Водночас, позивачем разом з позовною заявою подано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду. Клопотання обгрунтовується тим, що майновий стан позивача не дозволяє сплатити навіть частково судовий збір, оскільки через проблеми зі здоров`ям він не працює.

Дослідивши матеріали позовної заяви та зміст клопотання, суд відмовляє в його задоволенні, виходячи із наступного.

Суд зазначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя N R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981 р., та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, положеннями ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалдністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Отже підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є, зокрема, незадовільний майновий стан фізичної особи. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку Суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Водночас за змістом пункту 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" документи про майновий стан мають містить інформацію, на підставі якої суд може встановити відсоткове співвідношення розміру судового збору до річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Суд наголошує, що Законом України "Про судовий збір" чітко визначено підставу для звільнення від сплати судового збору, зокрема, доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Для звільнення від сплати судового збору позивач повинен довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.

Дана позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду. викладеною у постанові від 30.04.2024 року по справі № 520/497/23.

З доданих до позовної заяви та клопотання про звільнення від сплати судового збору документів, суд вбачає, що розмір судового збору, який необхідно сплатити за подання даної позовної заяви не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу ОСОБА_1 за попередній календарний рік (2025 рік).

Суд вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд), за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11.09.1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.

Приймаючи до уваги викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Тобто, необхідною умовою розгляду судом позовної заяви є сплата особою, яка звертається з цією заявою, судового збору у визначеному розмірі.

Із позовної заяви суд вбачає, що позивачем одночасно заявлено дві вимоги немайнового характеру.

Однак, системний аналіз ч. 1 ст. 5 та ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним акта чи окремих його положень, зобов`язати вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Таким чином, враховуючи приписи ст. 5 та ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що позивачу потрібно сплатити судовий збір за одну вимогу немайнового характеру.

Згідно п.п. 3.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осі (1331,20 грн.).

Отже, в даному випадку сума судового збору складає - 1331,20 грн.

Також слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У даній справі позивач оскаржує дії Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради щодо припинення виплати ОСОБА_1 компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі за ОСОБА_2 .

З доданих до позовної заяви матеріалів вбачається, що вказану виплату, яка є щомісячною виплатою, припинено з січня 2026 року.

Проте, з указаним позовом ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду лише 12.10.2026, тобто з пропуском шестимісячного строку, визначеного статтею 122 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так, суд констатує, що позивачем не додано до позову заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами поважності причин такого пропуску, які б підтверджували обставини, існування яких значною мірою утруднило або ж унеможливило реалізацію права на судовий захист у межах встановленого для цього строку звернення до суду.

У свою чергу, наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовано положеннями статті 123 КАС України, відповідно до частини першої якої, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно із частинами другою та третьою статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути недоліки шляхом надання до суду:

- позовної заяви в новій редакції, в якій: уточнити позовні вимоги, а саме вказати дату припинення виплати та дату з якої позивач просить її поновити, а також зазначити реквізити Висновку ЛКК; уточнити склад учасників справи, а саме визначити правовий статус ОСОБА_2 ;

- копії позовної заяви та додатків до неї відповідно до кількості учасників справи;

- заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом із зазначенням підстав для поновлення строку, а також наданням відповідних доказів, які, на думку позивача, вказують на поважність причин пропуску строку звернення;

- доказів сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн. Кошти повинні бути перераховані за наступними реквізитами:

* Рахунок - UA878999980313151206084018540

* Отримувач - ГУК Сум.обл/Сумська МТГ/22030101

* Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.)

* Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37970404

* Найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)

* Наявність відомчої ознаки - "84" Окружні адміністративні суди.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради, зацікавлена особа: ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Кунець