Ухвала суду № 140839472, 22.10.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 жовтня 2026 р. Справа № 640/15503/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Кунець О.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми заяву представника позивача про відвід судді у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Коде Дженерал Трейдінг" до Київської митниці як відокремлений підрозділ Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Трейд Коде Дженерал Трейдінг» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Київської митниці Держмитслужби, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 06.05.2021 № UA 100060/2021/000040/1.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

На підставі пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2825 (в редакції Закону №3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року №399.

За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 640/15503/21 передана на розгляд та вирішення Сумському окружному адміністративному суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2025 зазначену справу було передано на розгляд судді Сумського окружного адміністративного суду Кравченку Є.Д.

Ухвалою суду від 18.03.2025 справа № 640/15503/21 прийнята до провадження судді, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Також, замінено у порядку процесуального правонаступництва - Київську митницю Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43337359) на Київську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43997555).

На підставі Указу Президента України "Про призначення судді" №957/2025 від 13 грудня 2025 року та наказу голови Сумського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 №4-ОС, на підставі розпорядження керівника апарату суду № 103 від 13.01.2026 призначено повторний автоматизований розподіл судової справ №640/15503/21.

13.01.2026 справа розподілена автоматизованою системою документообігу суду судді Кунець О.М.

Ухвалою від 19.01.2026 суддя прийняла справу до провадження та ухвалила розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

20.10.2026 представник позивача звернулася до суду із заявою про відвід головуючому у справі судді Кунець О.М. Заяву мотивує тим, що оскільки суд безпідставно пропускає строки розгляду справи, встановлені КАС України, у позивача та його представника наявні обставини, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді та вказують про неналежне дотримання суддею норм процесуального законодавства, що фактично порушує право позивача - ТОВ «ТРЕЙД КОДЕ ДЖЕНЕРАЛ ТРЕЙДІНГ» на своєчасне та справедливе судочинство, у зв`язку з чим просить відвести суддю Кунець О.М. від розгляду цієї справи.

Суд зауважує, що в період з 19.10.2026 по 21.10.2026 головуюча у справі суддя Кунець О.М. перебувала у щорічній відпустці.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заяви про відвід по справі, вважаю необхідним зазначити наступне.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 36 КАС України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Отже, метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Практика цього Суду свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин, сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункті 45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції"; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікалефф проти Мальти").

Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

ЄСПЛ в пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об`єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі "Білуха проти України").

Із заяви представника позивача про відвід вбачається, що її мотиви фактично свідчать про незгоду позивача/представника позивача з тривалим розглядом справи, що за приписами ст. 36, 37 КАС України не може бути підставою для відводу, та не свідчить про неупередженість судді.

Будь-яких доказів, які б підтверджували наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості та безсторонності судді Кунець О.М. при розгляді даної справи, з доводів заяви про відвід не вбачається. Таким чином, наведені позивачем доводи ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені належними та допустимими доказами, тому не є підставами для відводу суддів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді Кунець О.М. в цій справі.

Відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 36-41, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача про відвід судді по адміністративній справі № 640/15503/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Коде Дженерал Трейдінг" до Київської митниці як відокремлений підрозділ Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення - визнати необґрунтованою.

Передати заяву про відвід судді Кунець О.М. у справі № 640/15503/21 на автоматизований розподіл для визначення судді, який вирішуватиме питання про заявлений відвід, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя О.М. Кунець