Рішення № 140838921, 21.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
21.10.2026
Номер справи
420/14861/26
Номер документу
140838921
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 420/14861/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ст. 262 ч.5 КАС України, адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління державного нагляду (контролю) в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративно-господарських санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління державного нагляду (контролю) в Одеській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною і скасувати постанову №ОПШ 055998 від 01.04.2026 року про застосування адміністративно-господарського штрафу.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що в ході рейдової перевірки посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) в Чернівецькій області було зупинено транспортний засіб марки MAN, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , водієм якого був ОСОБА_2 , а автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_1 . Після перевірки було складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення міжнародних перевезень вантажу автомобільним транспортом №ЕАР011439 від 23.02.2026 року, в якому зазначено про встановлення порушення, відповідальність за яке передбачена абз.6 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ, зокрема, під час міжнародних перевезень вантажів перевізник не забезпечив водія документами, передбаченими ст. 53 Закону №2344-ІІІ.

Водночас, позивач посилається на те, що водій при рейдовій перевірці надав інспектору показання GPS-трекера, який свідчив про те, що в період з 29.01.2026 року 18:56 по 30.01.2026 року 07:12, та 13.02.2026 року з 12:17 по 16.02.2026 року 09:49 по часу UTC+2 вантажоперевезення не здійснювались, авто знаходилось в нерухомому стані. Незважаючи на вищезазначене, старший державний інспектор не взяв до уваги вищевказану інформацію, надану водієм, а також не враховував те, що через російську агресію в бік України регулярно здійснюються повітряні атаки, через що працює ППО з використанням засобів РЄБ, які безпосередньо впливають на електронні носії, що фіксують зміну координат руху і зупинок транспортних засобів.

Незважаючи на вищевказане, Управлінням державного нагляду (контролю) в Одеській області було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ОПШ 055998 від 01.04.2026 року про стягнення з позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34 000 грн. Не погодившись з винесеною постановою, позивач оскаржив її до Державної служби з безпеки на транспорті, водночас, скарга була залишена без задоволення, а постанова без змін.

Не погоджуючись із вищевказаною постановою про стягнення адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду задля захисту своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою суду у справі №420/14861/26 відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін в порядку, визначеному ч.5 ст.262 КАС України. Вирішено здійснювати розгляд адміністративної справи в електронній формі.

Під час розгляду справи від представника Державної служби України з безпеки на транспорті та одночасно Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області до суду надійшов відзив по справі, з якого вбачається, що представник відповідачів позов не визнає та зазначає, що дотримання режиму праці і відпочинку водія здійснюється за поточний день та попередні 28 днів, без необхідності доведення здійснення перевезень, оскільки у разі не здійснення перевезень у водія має бути бланк підтвердження діяльності. Водій транспортного засобу під час проведення перевірки має надати саме свої роздруківки роботи, зроблені з цифрового тахографа, за поточний день та попередні 28 календарних днів, а зробити це можливо тільки, якщо водій використовує особисту картку в цифровому тахографі. Наявність цієї роздруківки з інформацією про роботу та відпочинок водія обумовлена наявністю картки водія, яка має знаходитись у цифровому тахографі в момент, коли водій приступив до роботи та зареєструвався. Перевіркою було виявлено ненадання водієм роздруківки на паперовому носії інформації про власну роботу та відпочинок за період з 29.01.2026 18:56 по 30.01.2026 07:12 та 13.02.2026 12:17 по 16.02.2026 09:49 по часу UTC +2, що є самостійною підставою для застосування до особи адміністративно-господарського штрафу передбаченого абзацом 6 частини першої статті 53 Закону №2344-ІІІ. Також відповідач не бере до уваги аргументи сторони позивача щодо технічної несправності як підстави для звільнення від відповідальності, оскільки всі необхідні документи для перевірки мають бути у водія безпосередньо в момент зупинки, а не готуватися пізніше. Таким чином, оскільки позивач надавав послуги з перевезення пасажирів без оформлення всіх документів, які передбачені статтею 53 Закону №2344, то його було притягнуто до адміністративно-господарської відповідальності у вигляді адміністративно господарського штрафу у розмірі 34 000 грн. Враховуючи вищезазначене, посадові особи Укртрансбезпеки діяли у відповідності до Закону України Про автомобільний транспорт, на підставі та у межах встановлених чинним законодавством повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України та з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення щодо винесення оскаржуваної постанови.

Від сторони позивача до суду надійшла відповідь на відзив, з якої вбачається, що законодавець в ст. 53 Закону Про автотранспорт чітко вказав саме на перелік документів, які повинен мати перевізник при міжнародному перевезенні: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; документи на вантаж. Додаткових документів не вказано. Крім того, останнім абзацом статті 53 Закону Про автотранспорт врегульовано, які дії повинен виконати перевізник при здійснені міжнародного перевезення вантажів: водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв. Тобто, Законом «Про автотранспорт» встановлено, не лише який державний орган може проводити перевірку роботи та відпочинку водія під час проведення вантажних перевезень, а також вимоги, що вимагається від водія (які дії здійснює і яку інформацію водій надає) при проведенні перевірки цим органом. При цьому, за твердженням позивача, водієм автомобілю законні вимоги посадових осіб контролюючого органу були виконані.

Згідно частини 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

Між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - позивач) та ОСОБА_2 (далі працівник) було укладено Трудовий договір №17/09/24 від 17.09.024 року (далі Договір), за п.1 якого вбачається, що Договір є безстроковим.

За твердженням позивача, на виконання умов вищевказаного Договору за водієм було закріплено вантажний автомобіль марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Як вбачається з міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) №46319 від 20.02.2026р., перевізником ФОП ОСОБА_1 було здійснено міжнародне перевезення вантажу (за допомогою автомобіля із реєстраційним номером НОМЕР_1 ) за фактурою №4503 у період з 20.02.2026 року (дата завантаження в м. Олтеніца, Румунія), 23.02.2026 року (відмітка митного пункту пропуску про перетин кордону) по 24.02.2026 року (дата розвантаження у Харківській обл.).

23.02.2026 року співробітниками Укртрансбезпеки проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів, під час якої було зупинено транспортний засіб марки MAN, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій - ОСОБА_2 , автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_1 .

Водієм ОСОБА_2 при здійсненні перевірки було надано контролюючому органу роздруківку з цифрового тахографа з 20.02.2026 року - день початку здійснення міжнародного перевезення вантажу по день проведення перевірки транспортного засобу.

За твердженням позивача, водій також надав інспектору показання GPS-трекера, який свідчить, що в період з 29.01.2026 року 18:56 по 30.01.2026 року 07:12, та 13.02.2026 року з 12:17 по 16.02.1026 року 09:49 по часу UTC+2 вантажоперевезення не здійснювались, авто знаходилось в нерухомому стані.

Незважаючи на вищевказане, співробітниками Укртрансбезпеки було встановлено порушення, передбачено ст.53 Закону України Про автомобільний транспорт, зокрема, у водія була відсутня роздруківка на паперовому носії з інформацією з діючого та повіреного тахографа про роботу та відпочинок водія за період з 29.01.2026 18:56 по 30.01.2026 07:12 та 13.02.2026 12:17 по 16.02.2026 09:49 по часу UTC +2, відповідальність за яке передбачена абз.6 ч.1 статті 60 Закону №2344-ІІІ. Про вищевказане порушення було зазначено в Акті проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення міжнародних перевезень вантажу автомобільним транспортом №ЕАР011439 від 23.02.2026 року.

Окрім того, у вищевказаному Акті проведення рейдової перевірки №ЕАР011439 від 23.02.2026 року в графі «пояснення водія про причини порушення» вказано наступне - можливо неправильно спрацював тахограф.

Внаслідок вищевказаного, Відділом державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті була винесена постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №ОПШ 055998 від 01.04.2026 року, якою до ФОП ОСОБА_1 було застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 34 000,00 грн.

Не погодившись із винесеною постановою, позивач оскаржив її до Державної служби з безпеки на транспорті, водночас, скарга була залишена без задоволення, а постанова без змін.

Вважаючи вищевказану постанову про накладення адміністративно-господарського штрафу протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно положень ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 73 КАС України), достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 75 КАС України), а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 КАС України).

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 ч. 2 КАС України).

Відповідно до положень ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши адміністративний позов, відзив, відповідь на відзив, а також надані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту врегульовані Законом України «Про автомобільний транспорт» №2344-III від 05.04.2001 року (далі - Закон №2344-III).

Згідно ст.5 Закону №2344-III основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

За ст.6 Закону №2344-III реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 року (далі - Положення №103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно абз. 1 п. 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пп. 1 п. 4 Положення №103 основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті.

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю (підпункти 15, 27 пункту 5 Положення).

Відтак, саме на Укртрансбезпеку покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Згідно ч.14 статті 6 Закону №2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 (далі Порядок №1567).

Відповідно до п. 2 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно п. 4 Порядку №1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

За п.14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до п.15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Згідно п. 20 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акту) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності) (п. 21 Порядку №1567).

Відповідно до п.24 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Згідно п.26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

Адміністративно-господарський штраф повинен бути перерахований автомобільним перевізником на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п`ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів, про що повідомляється територіальний орган Укртрансбезпеки, посадовою особою якого винесено відповідну постанову (п. 21 Порядку №1567).

Відповідно до п.32 Порядку №1567 скарга на постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів може бути подана до Укртрансбезпеки. Скарга на постанову подається протягом 10 днів після її отримання відповідно до пункту 29 цього Порядку. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин за заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника, щодо якого винесена постанова, строк може бути поновлений керівником Укртрансбезпеки за умови надання заявником документів, що підтверджують наявність поважних причин несвоєчасного подання скарги в установлений строк (тимчасова непрацездатність, засвідчена в установленому порядку, або перебування у відрядженні).

Проаналізувавши вищезазначене суд приходить до висновку, що основним предметом рейдової перевірки, яка проводиться уповноваженими особами територіальних органів Укртрансбезпеки, є факт додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до абз.6 ч.1 статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, за ст.53 Закону №2344-III вбачається, що організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень.

При виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати:

дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення;

дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків;

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;

сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;

документи на вантаж.

Варто зазначити, що цей перелік документів є вичерпним.

Як було встановлено судом з Акту проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення міжнародних перевезень вантажу автомобільним транспортом №ЕАР011439 від 23.02.2026 року, співробітниками Укртрансбезпеки під час здійснення рейдової перевірки було встановлено порушення, передбачене ст.53 Закону №2344-III, в частині відсутності роздруківки на паперовому носії з інформацією з діючого та повіреного тахографа про роботу та відпочинок водія за період з 29.01.2026 18:56 по 30.01.2026 07:12 та 13.02.2026 12:17 по 16.02.2026 09:49 по часу UTC+2.

На підставі висновків Акту перевірки Відділом державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті була винесена постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №ОПШ 055998 від 01.04.2026 року, якою до ФОП ОСОБА_1 було застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 34 000,00 грн.

Аналізуючи вищевказані приписи чинного законодавства суд доходить висновку, що штраф, передбачений абз.6 ч.1 статті 60 Закону №2344-III, накладається виключно у випадку виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону. Разом з тим, у переліку документів, які повинні мати перевізники при виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України (ст.53 Закону №2344-III), не міститься такого документу як роздруківка на паперовому носії з інформацією з діючого та повіреного тахографа про роботу та відпочинок водія.

Частинами 7 та 8 статті 53 Закону №2344-III зазначено, що у транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої - тахографи.

Водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Таким чином, автомобільні перевізники мають обов`язок забезпечити, а водії пред`явити особам, які здійснюють контроль за дотриманням законодавства про автомобільний транспорт, документи, на підставі яких здійснюються міжнародні перевезення. Крім того, на водіїв покладається обов`язок допускати до перевірки тахографів посадових осіб, а у разі, якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздрукувати інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

07.09.2005 року прийнято Закон України від №2819-ІV «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)» укладеної 01.07.1970 в м. Женева (набрала чинності з 11.10.2005 року, згідно з яким Україна приєдналася до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, виконуючих міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР). На виконання вимог Закону №2819-ІV Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №914 від 11.07.2007 року «Про виконання Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)», якою Міністерство транспорту і зв`язку визначено органом, що забезпечує надання інформації з питань обладнання транспортних засобів, які призначаються для міжнародних автомобільних перевезень контрольними приладами (тахографами) реєстрації режимів праці та відпочинку водіїв. Також, разом з іншими суб`єктами владних повноважень Міністерство було зобов`язане визначити вимоги, яким повинні відповідати ці прилади, а також порядок їх використання, а також розробити і подати у двомісячний строк Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо обладнання транспортних засобів такими приладами.

Міністерством транспорту та зв`язку було розроблено та затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджену наказом Міністерства транспорту та зв`язку від 24.06.2010 №385 та Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку від 07.06.2010 №340. Пунктом 1.1. Положення №340 передбачено, що це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Регламенту (ЄС) №561/2006 Європейського Парламенту та Ради від 15.03.2006 року про гармонізацію відповідного соціального законодавства, що регулює відносини в галузі автомобільного транспорту та вносить зміни до Регламентів Ради (ЄЕС) №3821/85 та (ЄС) №2135/98 і скасовує Регламент Ради (ЄЕС) №3820/85, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України «Про автомобільний транспорт». Відповідно до п. 3 Розділу ІІІ Інструкції №385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; використовує особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Як встановлено судом під час розгляду справи, водієм ОСОБА_2 при здійсненні рейдової перевірки було надано співробітнику Укртрансбезпеки роздруківку з цифрового тахографа з 20.02.2026 року - день початку здійснення міжнародного перевезення вантажу по день проведення перевірки транспортного засобу. Додатково водій також надав інспектору показання GPS-трекера, який свідчить, що в період з 29.01.2026 року 18:56 по 30.01.2026 року 07:12, та 13.02.2026 року з 12:17 по 16.02.1026 року 09:49 по часу UTC+2 вантажоперевезення не здійснювались, авто знаходилось в нерухомому стані. Вказані відомості представником відповідачів за час розгляду справи спростовано не було.

Аналізуючи вищевказані обставини суд доходить висновку, що водієм ОСОБА_2 , під час здійснення міжнародного перевезення вантажу, було допущено до перевірки тахографу посадових осіб контролюючого органу, а також роздруковано на паперовому носії інформацію про власний час роботи та відпочинку, а тому, на думку суду, вимоги частини 53 Закону №2344-III водієм та перевізником були дотримані, що свідчить про відсутність підстав для застосування до ФОП ОСОБА_1 , як перевізника, відповідальності, передбаченої абз.6 ч.1 статті 60 Закону №2344-III.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на вищевикладені обставини справи та приписи чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, а також враховуючи, що відповідачами не були спростовані наведені твердження позивача щодо відсутності підстав для винесення постанови по застосування адміністративно-господарського штрафу до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправною та скасування постанови Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №ОПШ 055998 від 01.04.2026 року.

Верховний Суд неодноразово посилався на низку рішень Європейського суду з прав людини, які розкривають підхід до обґрунтованості судових рішень.

Як зазначив Верховний Суд, ЄСПЛ у справі «Салов проти України» наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994 р.; пункт 29).

Призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року). Вмотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви було сплачено судовий збір, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позовної заяви позивача, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача суму сплаченого підприємством судового збору у розмірі 3 328,00 грн. з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 241-246, 251, 255, 257, 258, 262, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління державного нагляду (контролю) в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративно-господарських санкцій задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті №ОПШ 055998 від 01.04.2026 року про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 3 328,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повне найменування сторін по справі:

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відовідач Державна служба України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845).

Відповідач - Відділ державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті (65008, м. Одеса, пл. Бориса Дерев`янка, 1, каб.203).

Суддя О.В. Білостоцький

Часті запитання

Який тип судового документу № 140838921 ?

Документ № 140838921 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 140838921 ?

Дата ухвалення - 21.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 140838921 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 140838921 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 140838921, Одеський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 140838921, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 21.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 140838921 відноситься до справи № 420/14861/26

Це рішення відноситься до справи № 420/14861/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 140838917
Наступний документ : 140838922